26 жовтня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/4821/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про:
- визнати неправомірними дії управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо відмови надати містобудівні умови і обмеження для проектування об'єкта будівництва "Нове будівництво індивідуального гаража по АДРЕСА_1 , біля гаражного кооперативу "Керченський" в м. Кременчуці Полтавської області" для забудови, належної ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0030 га, кадастровий номер 5310436100:02:003:0630, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , біля гаражного кооперативу "Керченський";
- зобов'язання управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області видати ОСОБА_1 містобудівні умови і обмеження для проектування об'єкта будівництва "Нове будівництво індивідуального гаража по АДРЕСА_1 , біля гаражного кооперативу "Керченський" в м. Кременчуці Полтавської області".
В обгрунтування позовної заяви позивач вказує на протиправність відмови відповідача у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва: "Нове будівництво індивідуального гаража по АДРЕСА_1 , біля гаражного кооперативу "Керченський" в м. Кременчуці Полтавської області", оскільки ОСОБА_1 надано усі необхідні та достатні документи. Стверджує, що є власником земельної ділянки, однак Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області фактично перешкоджає позивачу вільно користуватися своєю власністю.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 червня 2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання.
21 вересня 2022 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на правомірність відмови, оскільки земельна ділянка відносяться до зони перспективної багатоквартирної житлової забудови 9-12 поверхів, а будівництво індивідуальних гаражів в зазначеній зоні не передбачено.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися. Позивача надав клопотання про розгляд справи без її участі.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 20 листопада 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею - 0,0030 га, що розташована: АДРЕСА_1 , біля гаражного кооперативу "Керченський" кадастровий номер земельної ділянки: 5310436100:02:003:0630.
Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Прокопом Д.О.
Цього ж дня приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Прокопом Д.О., на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20.11.2021 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 61727937 від 20.11.2021 року, внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №45167040 про реєстрацію за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5310436100:02:003:0630.
ОСОБА_3 звернулася до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області із заявою на видачу містобудівних умов і обмежень для проектування об'єкта: "Нове будівництво індивідуального гаража по АДРЕСА_1 , біля гаражного кооперативу "Керченський" в м. Кременчуці Полтавської області".
Наказом Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 02.05.2022 №36-муо ОСОБА_1 відмовлено в наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва: "Нове будівництво індивідуального гаража по АДРЕСА_1 , біля гаражного кооперативу "Керченський" в м. Кременчуці Полтавської області" в зв'язку з невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Листом від 02.05.2022 №28.01-12/0399/33 Управління повідомило заявника, що земельна ділянка відносяться до зони перспективної багатоквартирної житлової забудови 9-12 поверхів, а будівництво індивідуальних гаражів в зазначеній зоні не передбачено. Відповідно до частини 4 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Управління не може надати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта: "Нове будівництво індивідуального гаража по АДРЕСА_1 , біля гаражного кооперативу "Керченський" в м. Кременчуці Полтавської області" у відповідності до наказу управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради "Про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва" від 02.05.2022 № 36-муо.
Не погодившись із відмовою в наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта реконструкції, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (надалі - Закон №3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Пунктом 8 частини першої статті 1 Закону №3038-VI визначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
За змістом пунктів 1, 2, 3 частини п'ятої статті 26 Закону №3038-VI проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації.
Частиною першою статті 29 Закону №3038-VI визначено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Згідно з частиною третьою статті 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об'єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги".
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.
Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).
Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Частиною четвертою статті 29 Закону №3038-VI передбачено, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
За змістом частини шостої статті 29 Закону №3038-VI надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.
З аналізу наведених норм слідує, що відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви повинен прийняти одне з можливих рішень, зокрема, про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні. При цьому, вичерпний перелік підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень передбачено частиною четвертою статті 29 Закону №3038-VI.
Як випливає із листа від 02.05.2022 №28.01-12/0399/33 невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні пов'язана із тим, що земельна ділянка відносяться до зони перспективної багатоквартирної житлової забудови 9-12 поверхів, а будівництво індивідуальних гаражів в зазначеній зоні не передбачено
З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що ОСОБА_1 20.11.2021 набула право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , біля гаражного кооперативу "Керченський" кадастровий номер земельної ділянки: 5310436100:02:003:0630.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, цільове призначення вказаної земельної ділянки: для будівництва індивідуального гаража.
Відповідно до частини першої статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Частиною третьою статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно із частиною четвертою статті 373 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Положеннями статті 375 Цивільного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.
Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У спірному випадку відповідачем у відмові не зазначено жодної з вимог містобудівної документації на місцевому рівні, яким не відповідав би намір забудови об'єкта будівництва позивача.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у наданні ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва не ґрунтується на вимогах закону, а тому є протиправною.
Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд враховує, що права позивача у спірних відносинах порушені наказом управління від 02.05.2022 №36-муо, якими ОСОБА_1 відмовлено в наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва: "Нове будівництво індивідуального гаража по АДРЕСА_1 , біля гаражного кооперативу "Керченський" в м. Кременчуці Полтавської області", а тому, на підставі частини другої статті 9, пункту 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, наказ належить визнати протиправним та скасувати.
Підстави для визнання неправомірними дій управління щодо відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва відсутні, адже права позивача порушені зазначеним вище рішенням, що визнане судом протиправним та скасовано.
Водночас, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва: "Нове будівництво індивідуального гаража по АДРЕСА_1 , біля гаражного кооперативу "Керченський" в м. Кременчуці Полтавської області".
Щодо позовних вимог надати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва: "Нове будівництво індивідуального гаража по АДРЕСА_1 , біля гаражного кооперативу "Керченський" в м. Кременчуці Полтавської області", суд зазначає наступне.
За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо надання містобудівних умов та обмежень є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, з огляду на втручання в дискреційні повноваження Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області та виходять за межі завдань адміністративного судочинства.
За таких обставин, позовні вимоги належить задовольнити частково.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
А відповідно до частини першої наведеної статті, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Зважаючи на те, що передумовою для виникнення цього спору є протиправне рішення відповідача про відмову у наданні ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір у розмірі 992,40 грн належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління повністю.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 02 травня 2022 року №36-муо про відмову ОСОБА_1 в наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва: "Нове будівництво індивідуального гаража по АДРЕСА_1 , біля гаражного кооперативу "Керченський" в м. Кременчуці Полтавської області".
Зобов'язати Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва: "Нове будівництво індивідуального гаража по АДРЕСА_1 , біля гаражного кооперативу "Керченський" в м. Кременчуці Полтавської області".
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва