Справа № 420/15150/22
26 жовтня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
21.10.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо здійснення при перерахунку пенсії з 01.12.2019 року ОСОБА_1 обмеження пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з 85 відсотків грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести донарахування та виплату ОСОБА_1 різниці в пенсії між нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку без обмеження максимальним розміром виходячи з 85 відсотків грошового забезпечення.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (частини 1 ст. 120 КАС України).
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя вказує про наступне.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Підстави позову як елемент його змісту, повинні пояснювати, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм якого закону позивач просить про захист свого права.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою звернення позивача до суду є лист-відповідь ГУ ПФУ в Одеській області від 14.10.2022 р. щодо обмеження пенсії максимальним розміром внаслідок перерахунку пенсії з 01.12.2019 року ОСОБА_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 р. у справі № 420/13897/21.
Відповідно пункту 9 частини п'ятої статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Також, частиною четвертою статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суддя звертає увагу позивача, що зобов'язальна частина позову містить вимоги, у тому числі, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 85 відсотків грошового забезпечення, а також провести донарахування та виплату ОСОБА_1 різниці в пенсії між нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку з 85 відсотків грошового забезпечення.
Натомість, матеріали позовної заяви не містять доказів звернення позивача до ГУ ПФУ в Одеській області з означеного вище спірного питання, відповіді на таке звернення, а також докази вчинення відповідачем оскаржуваних дій.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №802/2474/17-а сформований висновок, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Відтак, вказані обставини свідчать про відсутність спору між сторонами у справі на момент звернення позивача до суду.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, представник позивача вказує, що позивач є інвалідом ІІ групи, що підтверджуться пенсійним посвіденням від 02.01.2014 р. № 1899399997, а тому відповідно до пункту 9 статі 5 Закону України “Про судовий збір”, є звільненим від сплати судвого збору.
Надаючи правову оцінку вказаним твердженням представника позивача на предмет наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору суддя враховує наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України " Про судовий збір " від 08.07.2011 року № 3674-VI ( далі - Закон №3674-VI).
Пунктом 9 частини першої статті 5 цього Закону визначено про те, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.
Разом з тим, згідно Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією ( Форма № 157-1/о ) підтверджує міру втрати здоров'я, оскільки містить групу інвалідності, її причина, термін, до якого встановлено цю групу, та висновок про умови і характер праці людини з інвалідністю.
Однак документом, що підтверджує пільгу, визначену Законом України “Про судовий збір” є посвідчення інваліда І або ІІ групи.
Враховуючи не надання позивачем документу, який підтверджує підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до вказаного Закону, суддя не вбачає підстав для для звільнення його від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗаконуУкраїни " Про судовий збір " від 08.07.2011 року № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яку подано фізичною особою, справляється судовий збір в сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 01.01.2022, становить 2 481,00 грн.
Таким чином, за подання позову фізичною особою до адміністративного суду позову, який містить вимогу немайнового характеру, судовий збір сплачується у розмірі 992,40 грн. ( 2481,00 грн. * 0,4).
Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, останній повинен сплатити судовий збір в сумі 992,40 грн. та надати суду належний доказ сплати (перерахування) судового збору в належному розмірі.
Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Одеського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (adm.ks.court.gov.ua) в розділі “Судовий збір”.
Крім того, визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, наведене вище свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом надання до суду
- доказів звернення позивача до відповідача з питань проведення та виплати перерахунку пенсії, виходячи із основного розміру пенсії 85% грошового забезпечення, на момент подання позову до суду з вказаного спірного питання або визначитись зі змістом позовних вимог.
- платіжного документу про доплату судового збору в сумі 992,40 грн.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.А. Дубровна