Справа № 420/10519/22
18 жовтня 2022 року м.Одеса
У залі судових засідань № 18
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
при секретарі судового засідання - Донець В.Р.
за участю сторін:
представника прокуратури - Ейсмонт І.С.
представника позивача - не з'явився
представника відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про залишення без розгляду позовної заяви Керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Кодимської міської ради Подільського району Одеської області до Виконавчого комітету Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення,-
До суду звернувся Керівник Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Кодимської міської ради Подільського району Одеської області з позовною заявою до Виконавчого комітету Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення від 01.02.2022 року №298 «Про встановлення тарифу на виробництво теплової енергії ТОВ «АВКУБІ ПЛЮС».
На адресу суду надійшло клопотання представника Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про залишення без розгляду позовної заяви у відповідності до вимог п. 6 ч. 1 ст. 240 КАС України. В обґрунтування клопотання Кодимська міська рада Подільського району Одеської області зазначає, що у даній справі прокурором не надано доказів, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Кодимською міською радою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів громади. Сама по собі обставина не звернення міської ради з позовом протягом певного періоду, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави. Крім того, невиконання міською радою вимог прокуратури щодо скасування рішення виконавчого комітету від 01.02.2022 року №298 «Про встановлення тарифу на виробництво теплової енергії ТОВ «АВКУБІ ПЛЮС», викладених у листі від 17.05.2022 року №61-1983ВИХ-22 не є безумовною підставою вважати, що рада неналежним чином здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів територіальної громади.
Представник прокуратури заперечував щодо задоволення клопотання представника Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про залишення без розгляду позовної заяви, оскільки листом від 17.05.2022 року №61-1983ВИХ-22 окружною прокуратурою повідомлено Кодимську міську раду про виявлені порушення та про необхідність вжиття заходів реагування. Зазначений лист Кодимською міською радою отримано 18.05.2022 року та зареєстровано за вих. №1252/0316. Разом з тим, у листі відповіді від 24.05.2022 року за №03-17/1235 Кодимська міська рада повідомила про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення. Інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні компетентні органи. Проте аби інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні компетентний орган, який відсутній або всупереч вимогам закону не здійснює захисту чи робить це не належно. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду із відповідним позовом у розумний строк. Якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі №912/2385/18 у постанові від 26.05.2020 року. Звернення прокурора до суду зумовлена потребою невідкладного захисту порушених інтересів держави, зважаючи на ту обставину, що конституційним обов'язком держави є забезпечення дотримання принципу верховенства права у країні та принципу ефективності та результативності бюджетної системи. За таких обставин, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом.
Суд вважає, що клопотання представника Кодимської міської ради Подільського району Одеської області необґрунтоване та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно із ч. 3, 4, 5 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Відтак, виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».
У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Аналіз положень частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб'єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.07.2018 у справі №822/1169/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13.02.2019 №826/13768/16, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з даним позовом Керівник Подільської окружної прокуратури Одеської області послався на порушення інтересів держави, зокрема, прийняття Виконавчим комітетом Кодимської міської ради Подільського району Одеської області протиправного рішення від 01.02.2022 року №298 «Про встановлення тарифу на виробництво теплової енергії ТОВ «АВКУБІ ПЛЮС».
При цьому, Подільська окружна прокуратура Одеської області зверталася до Кодимської міської ради із листом про виявлені порушення та про необхідність вжиття заходів реагування. Проте, Кодимська міська рада листом від 24.05.2022 року за №03-17/1235 повідомила про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення. Крім того, Подільською окружною прокуратурою Одеської області попередньо, до пред'явлення позовної заяви до суду, направлено повідомлення Кодимській міській раді від 29.06.2022 року №61-3029ВИХ-22, однак Кодимська міська рада не вчинила будь-яких дій щодо звернення до суду про оскарження зазначеного рішення.
Згідно висків Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
З урахуванням викладеного, прокурор у цій справі міг представляти інтереси держави в суді, оскільки ним було доведено, що захист цих інтересів неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Враховуючи вищезазначені обставини, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання представника Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про залишення без розгляду позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 240, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання представника Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про залишення без розгляду позовної заяви Керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Кодимської міської ради Подільського району Одеської області до Виконавчого комітету Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та підписаний 25.10.2022 року.
Суддя Л.І. Свида