Справа № 420/15055/22
25 жовтня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., вивчивши матеріали позовної заяви приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової Віолетти Султаналіївни до Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання протиправними та скасування рішень, наказів, зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової Віолетти Султаналіївни до Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - Державного підприємства «Національні інформаційні системи», в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 05.09.2022 року № 4, яке було прийнято за результатами розгляду Подання Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на підставі наказу № 180/13.1-03 від 01.07.2022 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової В.С.»;
визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції від 05.10.2022 № 4257/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім'я Омарової Віолети Султаналіївни»;
визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) № 283/13.1-03 від 11.10.2022 «про припинення приватної нотаріальної діяльності ОСОБА_1 »;
зобов'язати Міністерство юстиції України, Південне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) та Державне підприємство «Національні інформаційні системи» вчинити дії, спрямовані на поновлення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарову Віолету Султаналіївну у відомостях Єдиного реєстру нотаріусів, надати доступ до єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України (зокрема, Державному реєстру обтяжень рухомого майна; Державному реєстру речових прав на нерухоме майно; Єдиному реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів; Єдиному реєстрі довіреностей; Спадковому реєстрі; Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; Державному реєстрі актів цивільного стану громадян; Електронному реєстрі апостилів) для вчинення дій та виконання обов'язків, передбачених Законом України «Про нотаріат».
Згідно п.п. ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п.1 та п.2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до п.7 та п.9 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
У розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач, насамперед, має визначитися з предметом спору, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав. Тобто, невірно обраний спосіб захисту порушеного права є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Об'єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав у сфері публічно-правових відносин. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити чи є відповідне право або інтерес порушеним, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Позивач в позовній заяві належним чином не обґрунтував з посиланнями на норми законодавства в чому полягає його порушене право з боку відповідача у сфері публічно-правових відносин щодо заявлених позовних вимог.
Таким чином, суддя вважає за необхідне позивачу обґрунтувати з посиланнями на норми законодавства в чому полягає його порушене право з боку відповідача у сфері публічно-правових відносин щодо заявлених позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з приписами ст. 49 КАС України треті особи можуть виступати на стороні позивача та відповідача. Також треті особи бувають як такі, що з самостійними вимогами та без самостійних вимог.
Відповідно до ст.51 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, мають права позивача. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов'язки, визначені у статті 44 цього Кодексу.
Суд звертає увагу, що позивач в позовній заяві визначив третьою особою Державне підприємство «Національні інформаційні системи», проте не зазначив на чиїй стороні виступає зазначена третя особа, а також не зазначив, яким чином рішення по справі вплине на права та обов'язки зазначеної третьої особи.
З урахуванням вищенаведеного, позивачу необхідно зазначити яким чином рішення по справі вплине на права та обов'язки зазначеної третьої особи та на чиїй стороні вона виступає.
Відповідно до ст.5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 14 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Слід зазначити, що особа звертається до суду з метою захистити у судовому порядку свого порушеного права або інтересу, які охороняються законом, при цьому вона повинна використовувати адекватний засіб захисту своїх прав, тобто такий засіб, який призведе до відновлення (захисту) порушеного права або інтересу.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Об'єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав у сфері публічно-правових відносин. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити чи є відповідне право або інтерес порушеним, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В позовній заяві не конкретно та не чітко вказаний зміст позовних вимог до відповідача.
Так позивач, серед іншого, просить зобов'язати Міністерство юстиції України, Південне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) та Державне підприємство «Національні інформаційні системи» вчинити дії, спрямовані на поновлення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарову Віолету Султаналіївну у відомостях Єдиного реєстру нотаріусів, надати доступ до єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України (зокрема, Державному реєстру обтяжень рухомого майна; Державному реєстру речових прав на нерухоме майно; Єдиному реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів; Єдиному реєстрі довіреностей; Спадковому реєстрі; Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; Державному реєстрі актів цивільного стану громадян; Електронному реєстрі апостилів) для вчинення дій та виконання обов'язків, передбачених Законом України «Про нотаріат».
Зі змісту даної вимоги не зрозуміло, які саме дії, та якого саме відповідача позивач просить зобов'язати вчинити.
Таким чином позивачу необхідно конкретизувати позовні вимоги в цій частині.
При цьому суд зазначає, що позивач, серед іншого, просить зобов'язати Державне підприємство «Національні інформаційні системи» вчинити дії, проте позивачем не зазначено дану особу в якості відповідача.
Таким чином позивачу необхідно усунути вищезазначене протиріччя.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви позивачем не додано документ про сплату судового збору.
Згідно з пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у сумі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” з 01.01.2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481,00 грн.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір” за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, зважаючи на обсяг заявлених позовних вимог, позивачу за звернення до суду з даним позовом необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2977,20 грн. та надати відповідний документ до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя,-
Позовну заяву приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової Віолетти Султаналіївни до Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання протиправними та скасування рішень, наказів, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Радчук