Справа № 420/15038/22
25 жовтня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
20.10.2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонськiй області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Херсонського обласного територiального центру комплектування та соціальної пітримки №8/1/2220 від 22.11.2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення вiйськовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з 01.04.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на пiдставi довідки Херсонського обласного територiального центру комплектування та соцiальної підтримки №8/1/2220 від 22.11.2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року у вiдповiдностi до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військовог служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та здійснити виплату рiзницi мiж максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, яка вмотивована тим, що позивач з поважних причин пропустив строк звернення до суду, так як не мав об'єктивного права звертався за судовим захистом в проміжок часу з 01.04.2019 року по 01.10.2019 року ( постанова Верховного Суду по справі №520/11178/2020 від 26.02.21).
Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суддя враховує наступне.
Відповідно до частин 1-2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та відпвідно коли розпочався перебіг цього строку.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом оскарження у даній справі є протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на пiдставi довідки Херсонського обласного територiального центру комплектування та соцiальної підтримки №8/1/2220 від 22.11.2021 року, яка викладена у листі ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області від 10.01.2022 р. № 183-9103/Н-03/8-2100/22.
Натомість, позивач звернувся до суду 20.10.2022 р., тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Як зазначалось вище, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду представник позивача покликається на постанову Верховного Суду по справі № 520/11178/20 від 26.01.2021 р.
Однак, суддя вказує, що дане судове рішення Верховного Суду не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки предметом розгляду у вказаній справі є протипраність дій Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо невидачі виправленої довідки про розмір грошового забезпечення.
Щодо аргументів позивача стосовно визнання поважними причини пропуску строку такої обставини, як введення військового стану на всій території України, то суддя вказує, що можливість поновлення пропущеного строку звернення до суду нерозривно пов'язується із обов'язком заінтересованої сторони довести поважність причин такого пропуску. При цьому, загальновідомі обставини, зокрема, щодо введення воєнного стану в Україні, доведенню не підлягають, що вимагає від сторони пояснення індивідуальних причин, їх поважності та зв'язку зі згаданою загальновідомою обставиною.
Наразі положення КАС України не пов'язують факт дії воєнного стану в Україні з автоматичним продовженням процесуальних строків або імперативністю підстав для його поновлення. Крім того, запровадження в Україні воєнного стану не супроводжувалось ініціативами законодавця, натомість, внести зміни до процесуальних законів.
Таким чином, введення воєнного стану не є безумовною підставою для їх поновлення або продовження, проте має безпосередній вплив на оцінку судом інших (індивідуальних) обставин, які унеможливили або істотно ускладнили дотримання учасником процесу регламентованого терміну.
Верховний Суд в ухвалі від 01 серпня 2022 року по справі № 802/118/17-а наголосив, що посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло та обумовило пропуск строку.
З огляду на викладене, суддя вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали йому звернутися до суду з даним позовом у визначений законом строк.
Таким чином, суддя дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позов у зв'язку з тим, що підстави, вказані у даному клопотанні, визнані судом неповажними.
Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відтак, представнику позивача пропонується вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку.
Таким чином, вищевказані обставини є недоліками позовної заяви та створюють перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161,ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалила
Відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку на звернення до суду.
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, а саме, надати заяву про поновлення строку звернення до суду та вказати інші обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Дубровна