справа№380/8417/22
26 жовтня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Львівської митниці ДМСУ
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Львівської митниці, у якому заявлено позовні вимоги: визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 13 грудня 2021 року №UA209000/2021/700223/2 про коригування митної вартості товару “Меблі...”, ввезення якого в Україну задекларовано фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 в митному режимі “імпорт” згідно митної декларації типу ІМ40ДЕ №UA209160/2021/015498 від 13.12.2021.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ФОП ОСОБА_1 на умовах зовнішньоекономічного Контракту №01/11/2021 від 09.11.2021 придбав у компанії «HALMAR Sp. z o.o.» (м. Сталева Воля, Республіка Польща) меблеві вироби з метою подальшого імпорту в Україну. Відповідно до істотних умов Контракту, конкретні найменування, кількість, вартість кожної окремої партії товару узгоджується сторонами у рахунку-фактурі. Оплата здійснюється у формі 100% передоплати перед відвантаженням товару, на підставі рахунку-фактури. Валюта розрахунків сторонами визначена «польські злоті». Товар постачається на умовах FCA (Stalowa Wola, Польща) згідно з правилами Інкотермс-2010, або на інших, визначених сторонами у рахунку-фактурі умовах. Витрати по транспортуванню товару несе покупець. ФОП ОСОБА_1 за виставленою продавцем рахунку-фактурою №FSEP-416/21/FEP/PS від 07.12.2021 на погоджений сторонами контракту асортимент і кількість товару платіжним дорученням №5 від 09.12.2021 здійснив передоплату за партію товару шляхом проведення електронного SWIFT платежу в сумі 80 517,28 польських злотих на банківський рахунок продавця. Компанія «HALMAR Sp. z o.o.» 09.12.2021 відвантажила товар на суму 80 517,28 польських злотих у наданий позивачем транспортний засіб та передала перевізнику фактуру (інвойс) № (S)FSE-362/21/EX від 09.12.2021 на вказану партію товару на суму 80 517,28 польських злотих, специфікацію на товар та автомобільну товаротранспортну накладну (CMR) б/н від 10.12.2021. Перевізник (ФОП ОСОБА_2 ) здійснив транспортування товару в Україну та 13.12.2021 доставив товар до відділу митного оформлення «Сокаль» митного поста «Львів-північний» Львівської митниці. Дії пов'язані з декларуванням та митним оформленням імпорту товару виконані уповноваженим позивачем митним брокером, який 13.12.2021 подав електронну митну декларацію типу IM40ДЕ №UA209160/2021/015498, згідно якої задекларовано ввезення в Україну на адресу ФОП ОСОБА_1 в митному режимі «імпорт» товару «Меблі…» по 19 товарних позиціях загальною фактурною вартість 80 517,28 польських злотих, що складає 531 293,27 грн. згідно курсу НБУ на дату декларування (6,5985 грн за 1 злотий). Митна вартість декларантом визначена за основним методом (за ціною контракту) в сумі 535553,27 грн. До складових митної вартості (окрім фактурної ціни) декларантом додано вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну (пункт пропуску «Рава-Руська») в сумі 4260,00 грн. Інших витрат (складових митної вартості) позивач не поніс і не додавав до фактурної ціни.
Позивач зазначає, що для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подано повний пакет документів, визначений Митним кодексом України. Позивачем було надано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом, а у митного органу навпаки були відсутні підстави для відмови позивачу в митному оформленні товару за основним методом. Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів та витребувати від декларанта додаткові документи, є наявність обґрунтованих сумнівів пов'язаних із тим, що надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Натомість, наведені митним органом сумніви для витребування у декларанта додаткових документів не відповідають наведеним критеріям. Позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 16.06.2022 залишено позовну заяву без руху.
Ухвалою від 27.06.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Відповідач подав клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, яке суд відхилив, оскільки сторонами подано усі необхідні для з'ясування обставин у справі докази.
Відповідач не погодився з позовними вимогами, подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 13.12.2021 №UA209160/2021/015498 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне: рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 13.12.2021р. № СФ-1200044 не містить відомостей про форму оплати, витрати на страхування та експедиційні витрати. В даному рахунку вказано, що вантаж переміщувався у складі консолідованого вантажу, проте інформація на підставі якої розподілені витрати на транспортування, а саме: загальна кількість вантажу, маршрути, відстань, вага та відповідні реквізити ТСД, відсутня. Вартість транспортних послуг вказана в рахунку СФ-1200044 від 13.12.2021 не відповідає заявленій до митного оформлення. У поданому до митного оформлення договорі про перевезення від 23.11.2021р. № 231121 (п.1.4) обумовлено, що вартість перевезення, форма і схема оплати вказуються в заявці на перевезення, яка є невід'ємною частиною цього договору, однак до митного оформлення такий документ не надано. У поданій до митного оформлення автотранспортній накладній CMR від 10.12.2021р. №б/н відсутні відомості у графі 14 (умови перевезення - місця поставки товару згідно заявлених умов FCA), що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева,19 травня 1956) та ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V. За умовами зовнішньоекономічного договору від 09.11.2021р. № 01/11/2021 (розділ 1, пункт 1.3) визначено, що Домовленість про ціну товару вважається досягнутою, якщо вона завірена підписами уповноважених представників Продавця і Покупця в рахунку-фактурі Проформі. В рахунку-фактурі від 10.12.2021р. № (S)FSE-362/21/EX, та проформі від 07.12.2021р. № FSEP-416/21/FEP/PS відсутні підписи уповноважених представників Покупця. Банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару від 09.12.2021р. №5 не містить відміток банку, що викликає сумніви у здійсненні банком даного платежу.
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала інформація наявна у митного органу про митну вартість таких товарів: товар №8 - МД від 17.09.2021р. № UA209160/2021/10538 митна вартість становить 4,0387 дол. США за кг; товар №9 - МД від 16.11.2021р. № UA500020/2021/220071 митна вартість становить 4,0205 дол. США за кг; товар №10 - МД від 08.12.2021р. № UA209170/2021/97956 митна вартість становить 4,81 дол. США за кг; товар №12 - МД від 12.11.2021р. № UA209170/2021/89661 митна вартість становить 4,81 дол. США за кг; товар №13 - МД від 19.11.2021р. № UA209140/2021/119840 митна вартість становить 4,0516 дол. США за кг; товар №14 - МД від 08.12.2021р. № UA209170/2021/97956 митна вартість становить 4,81 дол. США за кг; товар №18 - МД від 18.11.2021р. № UA500500/2021/223681 митна вартість становить 4,02 дол. США за кг. Сума донарахованих митних платежів - 21 719,39 грн. Відповідач стверджує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, відповідач вважає оскаржуване рішення правомірним та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ФОП ОСОБА_1 на умовах зовнішньоекономічного Контракту №01/11/2021 від 09.11.2021 придбав у компанії «HALMAR Sp. z o.o.» (м. Сталева Воля, Республіка Польща) меблеві вироби з метою подальшого імпорту в Україну. Відповідно до істотних умов Контракту, конкретні найменування, кількість, вартість кожної окремої партії товару узгоджується сторонами у рахунку-фактурі. Оплата здійснюється у формі 100% передоплати перед відвантаженням товару, на підставі рахунку-фактури. Валюта розрахунків сторонами визначена «польські злоті». Товар постачається на умовах FCA (Stalowa Wola, Польща) згідно з правилами Інкотермс-2010, або на інших, визначених сторонами у рахунку-фактурі умовах. Витрати по транспортуванню товару несе покупець.
ФОП ОСОБА_1 за виставленою продавцем рахунку-фактурою №FSEP-416/21/FEP/PS від 07.12.2021 на погоджений сторонами контракту асортимент і кількість товару платіжним дорученням №5 від 09.12.2021 здійснив передоплату за партію товару шляхом проведення електронного SWIFT платежу в сумі 80 517,28 польських злотих на банківський рахунок продавця.
Компанія «HALMAR Sp. z o.o.» 09.12.2021 відвантажила товар на суму 80 517,28 польських злотих у наданий позивачем транспортний засіб та передала перевізнику фактуру (інвойс) № (S)FSE-362/21/EX від 09.12.2021 на вказану партію товару на суму 80 517,28 польських злотих, специфікацію на товар та автомобільну товаротранспортну накладну (CMR) б/н від 10.12.2021.
Перевізник (ФОП ОСОБА_2 ) здійснив транспортування товару в Україну та 13.12.2021 доставив товар до відділу митного оформлення «Сокаль» митного поста «Львів-північний» Львівської митниці.
Дії пов'язані з декларуванням та митним оформленням імпорту товару виконані уповноваженим позивачем митним брокером, який 13.12.2021 подав електронну митну декларацію типу IM40ДЕ №UA209160/2021/015498, згідно якої задекларовано ввезення в Україну на адресу ФОП ОСОБА_1 в митному режимі «імпорт» товару «Меблі…» по 19 товарних позиціях загальною фактурною вартість 80 517,28 польських злотих, що складає 531 293,27 грн. згідно курсу НБУ на дату декларування (6,5985 грн за 1 злотий).
Митна вартість декларантом визначена за основним методом (за ціною контракту) в сумі 535553,27 грн. До складових митної вартості (окрім фактурної ціни) декларантом додано вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну (пункт пропуску «Рава-Руська») в сумі 4260,00 грн. Інших витрат (складових митної вартості) позивач не поніс і не додавав до фактурної ціни.
На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її обчислення декларантом подано наступні документи: контракт №01/11/2021 від 09.11.2020; рахунок-проформа №FSEP-416/21/FEP/PS від 07.12.2021; платіжне доручення №5 від 09.12.2021 про проведення SWIFT-платежу в іноземній валюті; фактура (інвойс) № (S)FSE-362/21/EX від 09.12.2021; автомобільна товарно-транспортна накладна (CMR) б/н від 10.12.2021; договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом №231121 від 23.11.2021; рахунок-фактура перевізника №СФ-1200044 від 13.12.2021 на оплату транспортних послуг.
Рішення про коригування митної вартості мотивовано наступним: рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 13.12.2021р. № СФ-1200044 не містить відомостей про форму оплати, витрати на страхування та експедиційні витрати. В даному рахунку вказано, що вантаж переміщувався у складі консолідованого вантажу, проте інформація на підставі якої розподілені витрати на транспортування, а саме: загальна кількість вантажу, маршрути, відстань, вага та відповідні реквізити ТСД, відсутня. Вартість транспортних послуг не відповідає заявленій до митного оформлення. У поданому до митного оформлення договорі про перевезення від 23.11.2021р. № 231121 п.1.4. обумовлено, що вартість перевезення, форма і схема оплати вказуються в заявці на перевезення, яка є невід'ємною частиною цього договору, однак до митного оформлення такий документ не надано. У поданій до митного оформлення автотранспортній накладній CMR від 10.12.2021р. №б/н відсутні відомості у графі 14 (умови перевезення - місця поставки товару згідно заявлених умов FCA), що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева,19 травня 1956) та ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V. За умовами зовнішньоекономічного договору від 09.11.2021р. № 01/11/2021 (розділ 1, пункт 1.3) визначено, що домовленість про ціну товару вважається досягнутою, якщо вона завірена підписами уповноважених представників Продавця і Покупця в рахунку-фактурі Проформі. В рахунку-фактурі від 10.12.2021р. № (S)FSE-362/21/EX, та проформі від 07.12.2021р. № FSEP-416/21/FEP/PS відсутні підписи уповноважених представників Покупця. Банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару від 09.12.2021р. №5 не містить відміток банку, що викликає сумніви у здійсненні банком даного платежу.
Для визначення митної вартості застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала інформація наявна у митного органу про митну вартість таких товарів: товар №8 - МД від 17.09.2021р. № UA209160/2021/10538 митна вартість становить 4,0387 дол. США за кг; товар №9 - МД від 16.11.2021р. № UA500020/2021/220071 митна вартість становить 4,0205 дол. США за кг; товар №10 - МД від 08.12.2021р. № UA209170/2021/97956 митна вартість становить 4,81 дол. США за кг; товар №12 - МД від 12.11.2021р. № UA209170/2021/89661 митна вартість становить 4,81 дол. США за кг; товар №13 - МД від 19.11.2021р. № UA209140/2021/119840 митна вартість становить 4,0516 дол. США за кг; товар №14 - МД від 08.12.2021р. № UA209170/2021/97956 митна вартість становить 4,81 дол. США за кг; товар №18 - МД від 18.11.2021р. № UA500500/2021/223681 митна вартість становить 4,02 дол. США за кг. Сума донарахованих митних платежів - 21 719,39 грн.
Не погодившись з цим рішенням позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний Суд висловив наступну правову позицію: «…Митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами».
Суд встановив, що для здійснення митного оформлення товару декларантом позивача була подана до Львівської митниці електронна митна декларація типу IM40ДЕ №UA209160/2021/015498, згідно якої задекларовано ввезення в Україну на адресу ФОП ОСОБА_1 в митному режимі «імпорт» товару «Меблі…» по 19 товарних позиціях загальною фактурною вартість 80 517,28 польських злотих, що складає 531 293,27 грн. згідно курсу НБУ на дату декларування (6,5985 грн за 1 злотий).
Митна вартість декларантом визначена за основним методом (за ціною контракту) в сумі 535553,27 грн.
Рішенням Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/700223/2 від 13.12.2021 відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів у відношенні 7 товарних позицій (товар №№ 8, 9, 10, 12, 13, 14, 18 згідно нумерації в МД) та митну вартість товару у відношенні вказаних 7 товарних позицій визначено (скориговано) за передбаченим пунктом 2б ч.1 ст.57, ст.60 МК України методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Щодо товарів по інших 12 товарних позиціях (товар №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 11, 15, 16, 17, 19 згідно нумерації в МД) заявлена декларантом митна вартість визнана митним органом і відповідно не коригувалась.
Оскаржуване рішення про коригування митної вартості мотивоване відсутністю документів, які підтверджують складові митної вартості. Зокрема, у рішенні наведено зауваження до рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 13.12.2021р. № СФ-1200044, зазначено, що рахунок не містить відомостей про форму оплати, витрати на страхування та експедиційні витрати.
Суд встановив, що долучені до справи копії документів, які також подавалися до митного оформлення в сукупності підтверджують досягнення між сторонами зовнішньоекономічного договору від 09.11.2021р. № 01/11/2021 домовленостей щодо ціни поставленого товару. Надіслана позивачу компанією «HALMAR Sp. z o.o.» проформа №FSEP- 416/21/FEP/PS була акцептована покупцем (позивачем) вчиненням відповідної дії - здійсненням платежу згідно платіжного доручення №5 від 09.12.2021, тобто проведенням оплати за запропонований асортимент, кількість, ціну товару. Причому графа 70 платіжного доручення містить пряме посилання реквізити контракту та на проформу №FSEP- 416/21/FEP/PS від 07.12.2021. За загальним правилом міжнародної торгівлі, а також з урахуванням положень ч.2 ст.642 ЦК України, сплата відповідної суми грошей є належним підтвердженням прийняття пропозиції.
Відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МК України витрати на навантаження товару, пов'язані із транспортуванням до місця ввезення в Україну додаються до ціни товару, якщо за умовами договору ціна товару не включає цих витрат. Обрані сторонами Контракту стандартизовані умови поставки FCA згідно правил Інкотермс в частині розподілу обов'язків сторін за договором передбачають, що витрати по перевезенню товару несе покупець, а витрати по навантаженню товару при передачі його на складі продавця у наданий покупцем транспортний засіб покладені на продавця. За умовами договору ціна товару включає його навантаження, відтак ці витрати не підлягають додаванню у якості складової митної вартості.
Також Контракт не передбачає обов'язкового страхування вантажу, а тому вимога митного органу про надання документів про вартість страхування є безпідставною.
Суд враховує, що до складових митної вартості (окрім фактурної ціни) декларантом додано вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну (пункт пропуску «Рава-Руська»). За доводами позивача інших витрат (складових митної вартості) позивач не поніс і не додавав до фактурної ціни.
У підтвердження витрат на транспортування товару (як складової митної вартості) декларантом було надано: товарно-транспортну накладну (CMR), договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом та рахунок-фактура перевізника №СФ-1200044 від 13.12.2021 на оплату транспортних послуг. Рахунок-фактура перевізника містить дані про вартість транспортування товару від місця завантаження (м. Стальова Воля, Польща) до місця ввезення в Україну (пункт пропуску «Рава-Руська») та вартість транспортних послуг по території України, а отже документи містять відомості, що піддаються обчисленню. Перевезення товару здійснювалось перевізником на договірних засадах та вартість транспортування була визначена і документально відображена у рахунку-фактурі перевізника.
У оскаржуваному рішенні відповідач вказав, що подана CMR не є належним підтвердженням транспортування, оскільки у ній не заповнена графа 14 (умови оплати).
Суд приймає до уваги доводи позивача про те, що CMR від 10.12.2021 містить реквізити доданого до неї інвойсу - №(S)FSE-362/21/EX. Цей інвойс своєю чергою містить інформацію про умови поставки за Контрактом - FCA Stalowa Wola (Польща).
На підставі викладеного, суд прийшов до переконання, що позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність їх критеріям, наведених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що при їх прийнятті суб'єкт владних повноважень діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
За наведених доводів, позовні вимоги слід задовольнити та оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів визнати протиправним та скасувати.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач за подання даного позову сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн.. згідно платіжного доручення № 28 від 10.06.2022, який слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДМСУ про коригування митної вартості товарів від 13 грудня 2021 року №UA209000/2021/700223/2.
Стягнути з Львівської митниці ДМСУ(79000, м. Львів, вул. Костюшка Т, 1, ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Крутько О.В.