25 жовтня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/279/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Хилько Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Національного агентства з питань запобігання корупції (відповідач-1), голови Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області Безпечного Олександра Івановича (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування припису, розпорядження, поновлення на посаді, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом і просить: 1) скасувати припис Національного агентства з питань запобігання корупції про усунення порушень Закону України "Про запобігання корупції" № 23-09/111-21 від 28.10.2021; 2) скасувати розпорядження Олкксандрівського селищного голови від 10.12.2021 № 415-к про звільнення ОСОБА_1 ; 3) поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів влади Олександрівської селищної ради.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що оскаржувані припис та розпорядження про припинення повноважень позивача є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті з грубим порушенням процедури та норм чинного законодавства.
Не погоджуючись з вказаними діями позивач звернувся до суду з даним позовом.
Представник відповідача-1 у поданому до суду відзиві позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні повністю. (а.с.51-58,120-123).
Представник відповідача - 2 у поданому відзиві проти позовних вимог заперечив та зазначив, що позивача було звільнено з займаної посади заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради, оскільки він не надав згоди на проведення спеціальної перевірки (а.с.131-135,142-144).
Від позивача до суду надійшли додаткові пояснення по заявлених позовних вимогах (а.с.150-157.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги, представники відповідачів в задоволені позову просили відмовити.
Протокольною ухвалою, подальший розгляд справи вирішено здійснювати в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 28.10.2021 року відповідачем 1 голові Олександрівської селищної ради внесено припис №23-09/111-21 з вимогою усунути порушення вимог абз. 6 ч.2 ст. 58 Закону України “Про запобігання корупції” шляхом припинення повноважень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та звільнення їх з відповідних посад, без прийняття рішення ради (а.с. 4-5).
На підставі вказаного припису, відповідачем -2 видано розпорядження від 10.12.2021 №415-к про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів (а.с.6).
Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся з зазначеним позовом до суду.
Загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування регулює Закон України від 7 червня 2001 року №2493-III “Про службу в органах місцевого самоврядування” (далі Закон №2493-III).
Відповідно до ст.3 вказаного Закону посадами в органах місцевого самоврядування є:
виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах;
виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;
посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Згідно зі ст.7 Закону №2493-III правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “;Про статус депутатів місцевих рад”, “;Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”, цим та іншими законами України.
Посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Згідно з абзацом 3 ст.10 Закону №2493-III прийняття на службу в органи місцевого самоврядування на посаду голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад здійснюється шляхом обрання відповідною радою.
Згідно ст.12 вказаного Закону на службу в органи місцевого самоврядування не можуть бути прийняті особи: 1) визнані судом недієздатними; 2) які мають судимість за вчинення умисного кримінального правопорушення, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку; 3) які за рішенням суду позбавлені права займати посади в органах державної влади та їх апараті або в органах місцевого самоврядування протягом установленого строку; 5) які у разі прийняття на службу в органи місцевого самоврядування будуть безпосередньо підпорядковані близьким особам.
На посадових осіб місцевого самоврядування поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України “Про запобігання корупції”.
Згідно статті 3 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII “Про запобігання корупції” (далі Закон №1700-VII) суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є, зокрема, державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування.
Абзацом 3 ст.5 Закону №2493-III визначено, що стосовно осіб, які обрані (затверджені) відповідною радою на посади, зазначені в абзаці третьому статті 3 цього Закону, а також стосовно осіб, які претендують на зайняття зазначених в абзаці четвертому статті 3 цього Закону посад в органах місцевого самоврядування, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України “Про запобігання корупції”.
Відповідно до абз.1, 8 ч.1 ст.56 Закону №1700-VII стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.
У разі якщо призначення, обрання чи затвердження на посади здійснюється місцевою радою, спеціальна перевірка проводиться у встановленому цим Законом порядку стосовно призначених, обраних чи затверджених на відповідні посади осіб.
Відповідно до пункту 6 Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 17 червня 2016 року № 2, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 липня 2016 року за № 987/29117, посади секретарів міських рад перших заступників та заступників міських голів віднесено до посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків.
Згідно з ч.2 ст.56 Закону №1700-VII організація проведення спеціальної перевірки покладається на керівника (заступника керівника), зокрема, органу місцевого самоврядування або їх апарату, на зайняття посади в якому претендує особа, крім випадків, установлених законом. Для забезпечення організації проведення спеціальної перевірки керівник відповідного органу місцевого самоврядування або апарату може визначити відповідальний структурний підрозділ.
У відповідності до ч.1 ст.57 Закону №1700-VII спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою особи, яка претендує на зайняття посади, у строк, що не перевищує двадцяти п'яти календарних днів з дня надання згоди на проведення спеціальної перевірки.
Частиною 2 ст.57 Закону №1700-VII визначено, що для проведення спеціальної перевірки особа, яка претендує на зайняття посади, подає до відповідного органу: 1) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки; 2) автобіографію; 3) копію паспорта громадянина України; 4) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені; 5) медичну довідку про стан здоров'я за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я України щодо перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров'я; 6) копію військового квитка або посвідчення особи військовослужбовця (для військовослужбовців або військовозобов'язаних); 7) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності).
Особа, яка претендує на зайняття посади, також подає до Національного агентства в порядку, визначеному частиною першою статті 45 цього Закону, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Особи, зазначені в абзаці сьомому частини першої статті 56 цього Закону, подають передбачені цією частиною статті документи для проведення спеціальної перевірки протягом трьох робочих днів з дня відповідного обрання або затвердження.
На підставі ч.3 ст.57 Закону №1700-VII після одержання письмової згоди особи, яка претендує на зайняття посади, на проведення спеціальної перевірки орган, на посаду в якому претендує особа, не пізніше наступного дня надсилає до відповідних державних органів, до компетенції яких належить проведення спеціальної перевірки відомостей, передбачених у частині третій статті 56, або до їх територіальних органів (за наявності) запит про перевірку відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття відповідної посади, за формою, яку затверджує Кабінет Міністрів України.
Запит підписує керівник органу, на посаду в якому претендує особа, а в разі його відсутності - особа, яка виконує обов'язки керівника, або один з його заступників відповідно до розподілу функціональних обов'язків.
До запиту додаються копії документів, зазначених у частині другій цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.57 Закону №1700-VII спеціальна перевірка проводиться: 1) Національною поліцією і Державною судовою адміністрацією України - щодо відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності, наявність судимості, її зняття, погашення; 2) Міністерством юстиції України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку - щодо наявності в особи корпоративних прав; 3) Національним агентством - щодо наявності у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, відомостей про кандидата, а також щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік; 4) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, відповідним органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурним підрозділом обласної, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації - щодо відомостей про стан здоров'я кандидата (в частині перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров'я); 5) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, відповідним органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурним підрозділом обласної, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації, центральним органом виконавчої влади, якому підпорядкований навчальний заклад, керівником навчального закладу - щодо освіти, наявності у кандидата наукового ступеня, вченого звання; 6) Службою безпеки України - щодо наявності в особи допуску до державної таємниці, а також щодо відношення особи до військового обов'язку (в частині персонально-якісного обліку військовозобов'язаних Служби безпеки України); 7) Міністерством оборони України, військовими комісаріатами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя - щодо відношення особи до військового обов'язку (за винятком випадків персонально-якісного обліку військовозобов'язаних Служби безпеки України).
До проведення спеціальної перевірки можуть бути залучені інші центральні органи виконавчої влади або спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції з метою перевірки відомостей про особу, зазначених у цій статті, або достовірності документів, передбачених цією статтею.
Статтею 20 Закону №2493-III передбачено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, цим та іншими законами України, а також у разі: виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов'язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону).
Згідно з абз.6 ч.2 ст.58 Закону №1700-VII повноваження особи, зазначеної в абзаці восьмому частини першої статті 56 Закону, достроково припиняються без припинення повноважень депутата ради, а відповідна особа звільняється з відповідної посади без прийняття рішення відповідної ради у випадку, якщо вона не пройшла спеціальну перевірку або не надала у встановлений Законом строк згоди на проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до п.21 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №171 (далі Порядок №171), спеціальна перевірка стосовно претендентів на посади в органах місцевого самоврядування, призначення (обрання) чи затвердження на які здійснюється місцевою радою, проводиться відповідно до цього Порядку після їх призначення (обрання) чи затвердження на відповідні посади.
Для проведення спеціальної перевірки такі особи протягом трьох робочих днів з дня призначення (обрання) чи затвердження подають до органу місцевого самоврядування документи, зазначені у п.8 цього Порядку.
У разі ненадання такою особою у встановлений строк згоди на проведення спеціальної перевірки або встановлення за результатами її проведення обставин, які є підставою для відмови у призначенні (обранні) чи затвердженні на посаду, її повноваження за відповідною посадою достроково припиняються без припинення повноважень депутата ради. Така особа звільняється з посади без прийняття рішення відповідною радою.
З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що посадова особа місцевого самоврядування, яка призначається, обирається чи затверджується на посаду місцевою радою, зокрема, на посаду секретаря міської ради, може бути звільнена з посади у зв'язку з проведенням спеціальної перевірки лише за наявності двох підстав:
- у зв'язку з ненаданням у встановлений законом строк згоди на проведення спеціальної перевірки;
- встановлення за результатами спеціальної перевірки обставин, які є підставою для відмови у призначенні (обранні) чи затвердженні на посаду.
Оцінюючи підстави звільнення позивача із займаної посади, суд врахував таке.
Як встановлено судом, розпорядженням Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області від 30.12.2020 №139-к позивача прийнято з 01.01.2021 року на посаду першого заступника Олександрівського селищного голови з питань діяльності виконавчих органів Олександрівської селищної ради Кропивницької ради (а.с.48).
31.12.2020 позивач подав відповідачу 2 згоду на проведення спеціальної перевірки (а.с.7).
Суд вказує, що надана копія згоди завірена підписом начальнику відділу управління персоналу селищної ради та скріплена печаткою.
Стосовно доводів відповідача-2, що не можливо встановити, що вказана заява подана позивачем саме 31.12.2021, суд зазначає таке.
Відповідно до п.157 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55 (далі Інструкція №55), реєстрація документів проводиться централізовано службою діловодства. Структурні підрозділи установи реєструють створені ними доповідні та службові записки.
Суд врахував, що згідно з ч.2 ст.56 Закону №1700-VII організація проведення спеціальної перевірки покладається на керівника (заступника керівника), зокрема, органу місцевого самоврядування або їх апарату, на зайняття посади в якому претендує особа, крім випадків, установлених законом. Для забезпечення організації проведення спеціальної перевірки керівник відповідного органу місцевого самоврядування або апарату може визначити відповідальний структурний підрозділ.
Отже, питання організації проведення спеціальної перевірки, у т.ч. визначення структурного підрозділу, відповідального за прийняття документів для проведення спеціальної перевірки вищевказаною нормою покладено на голову Олександрівської селищної ради.
Водночас, суду не надано доказів покладення на службу діловодства Олександрівської селищної ради повноважень на прийняття вищевказаних документів.
Крім того, відповідно до п.160 Інструкція №55 документи реєструються за групами залежно від назви виду, автора і змісту документів. Наприклад, окремо реєструються: акти органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та доручення вищих посадових осіб, запити, звернення, а також кореспонденція Верховної Ради України, що надійшла до установи; накази (розпорядження) з основних питань діяльності установи; накази (розпорядження) з адміністративно-господарських питань; накази (розпорядження) з кадрових питань (особового складу) (відповідно до їх видів та строків зберігання); рішення колегії; акти ревізій фінансово-господарської діяльності; бухгалтерські документи; заявки на матеріально-технічне постачання; службові листи; звернення громадян; запити на інформацію.
З аналізу наведеної норми суд дійшов висновку, що реєстрацією службою діловодства підлягають документи, запити, звернення, які надходять до установи від інших осіб та органів влади, а також документи (накази, розпорядження), які створені безпосередньо під час діяльності державного органу.
Водночас, нормами вказаної інструкції не передбачено реєстрацію службою діловодства заяв працівників, у т.ч. з кадрових питань, що стосуються проходження ними служби.
Крім того, суд враховує пояснення відповідача - 2, які свідчать про те, що ним не заперечується факт подання вказаної заяви, але вказується що неможливо встановити точну дату її подання.
Зі змісту долучених до матеріалів справи письмових пояснень працівника відділу кадрового забезпечення селищної ради встановлено, від керуючого справи вона отримала вказівку щодо підготування та направлення у відповідні інстанції запитів для проведення спецперевірки, що свідчить про подання позивачем спірної заяви (а.с.136).
Рішення Європейського суду з прав людини і основоположних свобод по справі “Бендерський проти України” орієнтує судову практику застосовувати при оцінці доказів стандарт доказування “баланс ймовірностей” (balance of probabilities).
Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним
Зважаючи на встановлений процесуальним законом обов'язок доказування, що покладається на відповідача як суб'єкта владних повноважень, суд приходить до висновку про те, що стверджувані позивачем обставини щодо надання згоди на проведення спеціальної перевірки саме 31.12.2020 є переконливими, у той час як відповідачем-2 такий факт належними доказами не спростовано.
При цьому, надані відповідачем -2 докази спростовуються тим, що завірена копія такої згоди надана під час розгляду справи.
Крім того, суд при вирішенні вказаної справи враховує наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на державній службі в Знам'янській РДА Кіровоградської області на посаді першого заступника голови РДА, що підтверджується записом в трудовій книжці - запис №16 (а.с.72).
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 56 Закону України “Про запобігання корупції” та п. 1 Порядку №171 спеціальна перевірка проводиться лише щодо осіб, які претендують на заняття певних посад.
Згідно з пп.1,3,4 абз. 2 ч.1 ст. 56 Закону України спеціальна перевірка не проводиться щодо претендентів, які перебувають на посадах у державних органів, органах вдали АРК, органах місцевого самоврядування та призначаються в порядку переведення на посади в інших державних органах, органах влади АРК, органах місцевого самоврядування. Таким чином, відповідно до чинного законодавства спеціальна перевірка не проводиться щодо кандидатів на вищезазначені посади із числа діючих державних службовців.
Водночас для того, щоб не проводити спеціальну перевірку кандидата з іншого державного органу, він має бути звільненим у порядку переведення / на підставі Кодексу законів про працю та ст.41 Закону України “Про державну службу”.
Як свідчить запис в трудовій книжці, ОСОБА_1 звільнений з посади першого заступника голови Знам'янської РДА Кіровоградської області, в порядку переведення до Олександрівської селищної ради Кіровоградської області, відповідно до п. 5 ч.1 ст. 36 КЗпП України - запис №17 (а.с.72).
Вказане свідчить, що позивач не мав подавати спірну заяву, оскільки його призначення на посаду в Олександрівську селищну раду відбулось в порядку переведення з іншого державного органу, що передбачає можливість не проводити спеціальну перевірку.
Щодо припису НАЗК від 28.10.2021 за №23-09/111-21, який став передумовою для звільнення позивача, суд вказує наступне.
Зі змісту відзиву, який подано відповідачем-1, встановлено, що НАЗК за власної ініціативи здійснено перевірку інформації щодо організації проведення спеціальної перевірки, зокрема, стосовно першого заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів влади Олександрівської селищної ради ОСОБА_1 .
Зазначену перевірку було реалізовано шляхом направлення НАЗК до відповідача - 2 письмового запиту від 29.04.2021 №23-04/28903/21 з метою отримання інформації, необхідної для здійснення перевірки (а.с.62-63).
У відповідь на вказаний лист, Олександрівська селищна рада в частині запитуваної інформації щодо ОСОБА_1 надала лише копію його трудової книжки та розпорядження про прийняття його на посаду.
При цьому, у наданих матеріалах відсутня згода на проведення спеціальної перевірки від 31.12.2020.
За результатом опрацювання отриманих документів НАЗК встановлено порушення Олександрівською селищною радою вимог абз. 6 ч.2 та ч.3 ст.58 Закону.
28.10.2021 року НАЗК винесло припис №23-09/111-21 про усунення порушень абзацу 6 частини другої статті 58 Закону України “Про запобігання корупції” шляхом припинення повноважень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та звільнення їх з відповідних посад без прийняття відповідного рішення Ради(а.с.75).
Частиною першою статті 12 Закону № 1700-VII передбачені права НАЗК під час виконання покладених повноважень, в тому числі щодо проведення спеціальних перевірок і винесення приписів у випадку виявлення порушень (пункти 5-1, 5-3 частини першої цієї статті).
Частиною шостою статті 12 Закону № 1700-VII встановлений порядок дій НАЗК у випадку виявлення порушень. Так, у випадках виявлення порушення вимог цього Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, захисту викривачів або іншого порушення цього Закону Національне агентство вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності.
Припис Національного агентства є обов'язковим для виконання. Про результати виконання припису Національного агентства посадова особа, якій його адресовано, інформує Національне агентство упродовж десяти робочих днів з дня одержання припису.
Частиною третьою статті 65-1 Закону № 1700-VII передбачено, що з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Проаналізувавши вказані норми законодавства, суд дійшов висновку, що згода на проведення спеціальної перевірки повинна бути подана особою особисто і скріплена власним підписом, форма такої згоди (Додаток 1 до Порядку № 171).
Як встановлено судом вище, позивач не мав подавати спірну заяву, оскільки його призначення на посаду в Олександрівську селищну раду відбулось в порядку переведення з іншого державного органу, що передбачає можливість не проводити спеціальну перевірку.
Крім того, долученими до матеріалів справи доказами підтверджено, що позивачем надано було спірну заяву.
При цьому, чому відповідачем - 2 не було направлено до відповідача - 1 вказана заява, представник селищної ради в судовому засіданні не зміг пояснити.
В силу статті 10 Закону № 2493-III прийняття на службу в органи місцевого самоврядування на посаду голови та заступників голови ради здійснюється шляхом обрання відповідною радою. Тобто, обов'язок подати згоду на проведення перевірки у позивача виник 30.12.2020, а останнім днем подання такої згоди є 04.01.2021
Відповідно до копії трудової книжки позивача, в останню внесено відповідні записи: “18”. від 01.01.2021 про прийняття на посаду першого заступника та складено Присягу посадової особи місцевого самоврядування (а.с.73).
У позовній заяві позивач вказує, що така згода була ним написана та подана 31.12.2020, що не спростовано представником відповідача - 2 під час судового розгляду, при цьому за відсутності у позивача такого обов'язку.
Підсумовуючи викладене, враховуючи, що проведення перевірки і винесення оскаржуваного припису відбулось з порушенням діючого законодавства, у межах наданих НАЗК повноважень, та у визначений законами України, в тому числі, № 1700-VII, № 280/97-ВР, № 2493-III та нормативно-правовими актами спосіб, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, а твердження позивача не підтвердились наданими доказами.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що спірний припис винесено без урахування всіх обставин, а тому він підлягає скасуванню.
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”, на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю. Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає трудовий спір. У свою чергу, рішення суду про поновлення на посаді завжди носить зобов'язальний характер.
Отже, визнання протиправним та скасування розпорядження від 10.12.2021 № 415-к, тягне за собою поновлення позивача на посаді першого заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів Олександрівської селищної ради, тобто, у становище, яке існувало до ухвалення такого рішення.
За наведених обставин суд доходить висновку, що оскаржуване розпорядження було прийняте з порушенням встановленої процедури, у зв'язку із чим, підлягає скасуванню з поновленням позивача на посаді першого заступника Олександрівського селищного голови з питань діяльності виконавчих органів Олександрівської селищної ради Кропивницького району у Кіровоградській області.
Також підлягає задоволенню, як похідна, і позовна вимога щодо виплати позивачеві середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до частини 2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (частина друга зазначеної статті).
Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 року (справа № 21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Однак, враховуючи, що учасниками процесу не було надано суду жодних пояснень щодо підстав нарахування та обґрунтованого розрахунку, правильність якого повинна бути перевірена судом, суд з метою забезпечення ефективного способу захисту порушеного права вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачеві середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог, відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат, на даний час, відсутні.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис Національного агентства з питань запобігання корупції про усунення порушень Закону України "Про запобігання корупції" № 23-09/111-21 від 28.10.2021.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Олкксандрівського селищного голови від 10.12.2021 № 415-к “Про звільнення ОСОБА_1 ”.
Поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника Олександрівського селищного голови з питань діяльності виконавчих органів Олександрівської селищної ради Кропивницького району у Кіровоградській області з 13 грудня 2021 року
Зобов'язати Олександрівську селищну раду Кропивницького району Кіровоградської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме з 13.12.2021 року по 25.10.2022 року, з врахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 1995 року № 100.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. ст. 255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько