про залишення позовної заяви без руху
26 жовтня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/4911/22
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (с. Кетрисанівка, Бобринецький район, Кіровоградська область, 27200; код ЄДРПОУ 04365508) про визнання протиправним й скасування рішення, а також зобов'язання вчинити певні дії , -
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Попович Світлану Михайлівну, звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кетрисанівської сільської ради №2783 від 18.02.2022 року "Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 ";
- зобов'язати Кетрисанівську сільську раду не пізніше 14 днів з дня набрання рішенням суду законної сили повторно розглянути поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за кадастровим номером 3520882400:02:000:2222 та прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) для ведення особистого селянського господарства кадастровим номером 3520882400:02:000:2222.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до частини першої та другої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відтак, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Предметом спору в цій справі є законність рішення Кетрисанівської сільської ради від 18.02.2022 року, яким відмовлено у затвердженні проекту землеустрою. Вказане рішення за наслідком звернення ОСОБА_1 із заявою про затвердження проектної документації.
З цим позовом позивач звернулась лише 21.10.2022 року, тобто із пропуском шестимісячного строку, установленого частиною 2 статті 122 КАС України.
Одночасно з позовною заявою адвокатом Попович С.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано клопотання про визнання поважними причин строку звернення до суду. У вказаному клопотанні адвокат вказав на те, що запровадження воєнного стану є поважною причиною для поновлення процесуального строку. У зв'язку з військовою агресією росії проти України позивачка здійснювала гуманітарні місії цивільного та військового призначення по всій території України, зокрема у Запорізькій області, м. Бучі, м. Ірпінь, м. Миколаїв та в інших містах України.
Щодо поданого клопотання про визнання поважними причин строку звернення до суду, суддя зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15.07.2021 року у справі №380/5208/20 вказав, що процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Верховний Суд у постанові 29.09.2021 року у справі №200/1709/20-а зазначив, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті). Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта власних повноважень. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Представник позивача - адвокат Попович С.М. у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду не навела жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, які свідчили б про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до адміністративного суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку.
Більш того, адвокат взагалі не наведено інформації коли саме позивачка перебувала із гуманітарними місіями цивільного та військового призначення у Запорізькій області, м. Бучі, м. Ірпінь, м. Миколаїв та в інших містах України, також не вказано у які періоди. Вказані обставини взагалі не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, наслідком чого є визнання їх безпідставними.
Отже жодних доказів, які би реально унеможливлювали чи перешкоджали ОСОБА_1 протягом шестимісячного строку звернутись до суду до клопотання не долучено.
Таким чином, задля уникнення прийняття рішення, яке може порушити принцип юридичної визначеності, суддя вважає за необхідне повідомити ОСОБА_1 та її представника, що на виконання вимог частини 6 статті 161 КАС України, необхідно надати суду заяву про поновлення строку для звернення до суду з даним позовом та надати документальні докази поважності причин його пропуску. При цьому, поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Принагідно суддя зазначає про те, що в інтересах ОСОБА_1 адвокат Попович С.М. вже вдруге звертається з вказаним позовом, так ухвалою судді від 04.10.2022 року у справі 340/4321/22 була повернута позовна заява ОСОБА_1 з підстав пропуску строку звернення до суду. У вказаній ухвалі зазначено про те, що у клопотанні про визнання поважними причин строку звернення до суду адвокат Попович С.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , зазначила про те, що у зв'язку з військовою агресією рф проти України позивачка перебувала на заході України.
Отже, у двох клопотаннях наведено різні причини фактичного перебування позивачки, які майже виключають одна одну, при цьому як у клопотанні у справі 340/4321/22 так і у цій справі, адвокатом не надано жодного доказу на підтвердження обставин про які вона вказує.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Повідомити ОСОБА_1 та її представника про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук