25 жовтня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3345/22ДСК
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Міжнародної акціонерної авіаційної компанія "Урга", вул. Короленка,1а, м. Кропивницький,25015
до відповідача: Державної служби експертного контролю України, вул. Кирилівська,19-21, м. Київ, 04080
про визнання протиправною та скасування постанови,
Підприємство звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби експертного контролю України про накладення на суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експертного контролю від 07.07.2022 за №16/22.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що товариство отримало від відповідача постанову №16/22 від 07.07.2022 року про накладення на суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штраф за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, з якою не погоджується.
Ухвалою суду від 25.07.2022 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (а.с.43-44).
До суду надійшов відзив на позовну заяву, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що в ході розслідування встановлено, що міжнародна передача товарів відбулась. Згідно ВМД №UA901020/2022/000168 від 13.01.2022 товари поставлені до Тимчасового місця базування ПС "МААК Урга" см. Уагадугу, Буркіна-Фасо, що не заперечується позивачем. За результатом проведених експертиз, які були проведені Держекспортконтролем на підставі звернень суб'єктів господарювання, товари з найменуванням та позначенням «шина авіаційна 1050х400 модель 1а» та «авіаційна шина 700х250 модель 6а» були віднесені до товарів військового призначення, який є додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затв. постановою КМУ від 20.11.2003 №1807 /далі - Список товарів військового призначення/, що відображено у службових записках, які узагальнюють результати проведених експертиз, на підставі яких вище наведені шини були віднесені до товарів військового призначення (а.с.62-72).
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.158-165).
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що основним видом господарської діяльності ПрАТ "МААК "УРГА" є 51.10. Пасажирський авіаційний транспорт.
Судом встановлено, що позивач зареєстрований в Держекспортконтролі як суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів, відповідно до посвідчення про реєстрацію №1620/07/2023 від 14.08.2020, яке дійсне до 13.08.2023.
23.01.2018 р. між ПрАТ "МААК "УРГА", як орендодавцем, зареєстрованим в Україні та “DYNAMI AVIATION OPS”, як орендарем, зареєстрованим у Франції укладений договір оренди (Мокрого лізингу) повітряного судна з екіпажем № 23/Н-2018У, згідно чого даний договір/договір оренди /договір лізингу - є договором оренди ПС з екіпажем, договором лізингу ПС з екіпажем, договором суборенди відповідно до положень Повітряного кодексу України, за яким ПС залишаються в сертифікаті експлуатанта Орендодавця, а Орендар отримує ПС у тимчасове платне користування.
Даний договір є договором оперативного лізингу. Ніщо в цьому договорі не надає та не може тлумачитися таким чином, що надає Орендарю право власності на ПС.
База Орендодавця - це аеропорт у м. Кропивницький, Україна. Тимчасове місце базування м. Уагадугу (Буркіна Фасо).
Орендодавець надає Орендарю в тимчасове платне користування (мокрий лізинг) ПС з екіпажем Орендодавця для виконання перевезення пасажирів (французьких військових), вантажу, багажу та пошти за програмами ООН на умовах цього Договору.
2.6.Право власності на ПС належить Орендодавцю (власнику ПС).
3.7.Орендодавець зобов'язується:
3.7.8 Здійснювати на підставі заявок за свій рахунок поставку використовуваних в процесі експлуатації запасних частин, обладнання та витратних матеріалів, необхідних для підтримання ПС в робочому стані.
3.8. Запасні частини обладнання та витратні матеріали, що поставляються орендодавцем одночасно з ПС, а також ті, що поставляються протягом дії Договору, є власністю орендодавця, так само як і ті, що вийшли з ладу з причини відмов, несправності або виробленого ресурсу.
Відповідно додатку № 28 від 08.12.2021 р. до Договору оренди (мокрого лізину) повітряного судна з екіпажем № 23/Н-2018У від 23.01.2018 р. продовжений строк оренди повітряного судна, зокрема, з тимчасовим місцем базування в місті Уагадугу (Буркіна - Фасо) до 20.12.2022 р.
Згідно листа компанії “DYNAMI AVIATION OPS” від 24.05.2022 р. встановлено, що відповідно п. 3.8 договору оренди повітряного судна з екіпажем № 23/Н-2018У від 23.01.2018 р., укладеного між компанією “DYNAMI AVIATION OPS” та ПАТ "МААК "УРГА", всі запасні частини обладнання та витратні матеріали, що поставляються ПрАТ "МААК "УРГА", як орендодавцем, одночасно з повітряним судном, а також ті, що поставляються протягом дії Договору, є власністю орендодавця, так само як і ті, що вийшли з ладу з причини відмов, несправності або виробленого ресурсу.
У зв'язку з тим, що у Орендодавця відсутній в м. Буркіна - Фасо представник для здійснення необхідних процедур для розмитнення товарів, представник компанії “DYNAMI AVIATION OPS” згідно п. 3.8 Договору здійснює розмитнення запасних частин обладнання та витратних матеріалів і передає персоналу Орендодавця на тимчасове місце базування. Для здійснення швидкого розмитнення запасних частин обладнання та витратних матеріалів в Буркіна Фасо в товаросупровідних документах Орендодавець зазначає адресу компанії “DYNAMI AVIATION OPS”, а саме “DYNAMI AVIATION OPS”, AMBASSADE DE FRANCE, DETACHEMENT, D”INSTRUCTION OPERATIONNELLE, OUAGADOUGOU, BURKINA FASO (а.с.35).
Відповідно реєстраційного посвідчення повітряного судна № РП 1322/6 встановлено, що повітряне судно Ан-26-100 Antonov-26-100, заводський номер 98-07 належить ПрАТ "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія "УРГА", місцезнаходження якої: вул. Короленка,1-А, м. Кропивницький, 25015,Україна (а.с.36).
Цим документом засвідчується, що вищезгадане повітряне судно зареєстроване у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України відповідно до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, Повітряного кодексу України та Авіаційних правил України. Частина 47 “Правил реєстрації цивільних повітряних суден в Україні”, затверджених наказом Мінінфраструктури України від 25.10.2012 р. № 636.
Як встановлено судом, переміщення авіаційних шин через митний кордон України до пункту призначення в Буркіно - Фасо здійснювалося на повітряних суднах цивільної авіації компанії ПрАТ "МААК "УРГА", після чого авіаційні шини знаходилися на борту повітряного судна без подальшого переміщення з подальшим використанням, як витратний матеріал.
Згідно з проформою - рахунком №1201/01-2022 від 12.01.2022 та ВМД №UA901020/2022/000168 від 13.014.2022 позивач здійснив міжнародну передачу товарів, а саме авіаційних шин 1050 х 400мм модель 1А, в кількості 4 шт на суму 224 208 грн. та 700х250мм модель 6А в кількості 2 штуки на суму 41 078 грн. іноземній компанії DYNAMI AVIATION OPS, Буркіна-Фасо, Західна Африка.
В подальшому, вказані шини були встановлені на повітряні судна, які перебувають в оренді компанії DYNAMI AVIATION OPS на підставі договору оренди №23/Н-2018У від 23.01.2018, укладеного між вказаною компанією та позивачем.
Згідно з інформацією відділу державної експертизи міжнародних передач, ракетної, космічної та авіаційної техніки та проведення експертиз в галузі державного експортного контролю за зверненням суб'єктів міжнародних передач, товари з найменуванням та позначенням «авіаційна шина 1050 х 400 модель 1А, в кількості 4 шт» та «авіаційна шина 700х250 модель 6А» віднесені до товарів військового призначення (позиція ML10fа Списку товарів військового призначення, затв. постановою КМУ від 20.11.2003 №1807).
На переконання відповідача, здійснивши міжнародну передачу товару до Букіна-Фасо, Західна Африка та не отримавши відповідного висновку в Держекспортконтролі, позивач вчинив порушення законодавства у галузі державного експертного контролю, передбачене абз. 2 ст. 24 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання".
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу експортного контролю України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 №159 (надалі - Положення №159 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), Державна служба експортного контролю України (Держекспортконтроль) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю.
Серед основних завдань Держекспортконтролю визначено, зокрема, реалізацію державної політики у сфері державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, подвійного використання та інших товарів, щодо яких відповідно до Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" можуть застосовуватися процедури державного експортного контролю (далі - товари), а також внесення на розгляд Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства пропозицій щодо забезпечення її формування (пп. 1 п. 3 Положення №159).
У силу ст. 1 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання", державний експортний контроль - комплекс заходів з контролю за міжнародними передачами товарів, їх використанням юридичною чи фізичною особою, що здійснюється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, та іншими державними органами з метою забезпечення захисту інтересів національної безпеки та відповідно до міжнародних зобов'язань України.
Цією ж статтею визначається, що суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів зареєстрований центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, державний замовник у сфері оборони та суб'єкт господарювання України, який має намір здійснювати або здійснює міжнародні передачі товарів, включаючи посередницьку (брокерську) діяльність.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання", методами здійснення державного експортного контролю є:
ідентифікація товарів, що передбачає встановлення відповідності конкретних товарів, які є об'єктами міжнародних передач, найменуванню та опису товарів, внесених до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю;
надання дозволів чи висновків на здійснення міжнародних передач товарів або проведення переговорів щодо здійснення таких передач;
здійснення митного контролю та митного оформлення товарів відповідно до законодавства;
застосування санкцій до суб'єктів господарювання, які порушили порядок здійснення таких передач, установлений цим Законом та іншими актами законодавства в галузі експортного контролю.
Приписами ст. 9 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" визначено, що найменування та опис товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, вносяться до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю (далі - списки).
Списки складаються за відповідними групами товарів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, із залученням заінтересованих центральних органів виконавчої влади. До складання списків можуть також залучатися представники підприємств, наукових установ, організацій, а також їх об'єднань.
Списки затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 10 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання", при отриманні центральними органами виконавчої влади, що здійснюють державний експортний контроль, та розвідувальними органами України, які беруть участь у заходах експортного контролю, інформації про наміри або можливість використання будь-яких товарів, не внесених до списків, у державах, що є їх кінцевими споживачами, для розроблення, виробництва, складання, випробування, ремонту, технічного обслуговування, модифікації, модернізації, експлуатації, управління, зберігання, виявлення, ідентифікації або для розповсюдження зброї масового знищення чи засобів її доставки зазначені органи зобов'язані поінформувати про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, який має право у зв'язку з цим застосовувати до таких товарів процедури державного експортного контролю.
Державний експортний контроль здійснюється також і стосовно експорту, імпорту або тимчасового вивезення товарів, не внесених до списків, у разі, коли:
такі товари ввозяться на територію України з наданням міжнародного імпортного сертифіката на вимогу держави-експортера;
експорт або тимчасове вивезення таких товарів за межі України здійснюється до держав, стосовно яких резолюціями Ради безпеки Організації Об'єднаних Націй, інших міжнародних організацій, членом яких є Україна, чи національним законодавством установлене повне або часткове ембарго на постачання таких товарів.
Якщо будь-якому суб'єкту господарювання повідомлено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, або йому стало відомо іншим шляхом про можливість повного чи часткового використання будь-яких товарів, що передбачаються для експорту або тимчасового вивезення до інших держав, для розроблення, виробництва, складання, випробування, ремонту, технічного обслуговування, модифікації, модернізації, експлуатації, управління, зберігання, виявлення, ідентифікації або для розповсюдження зброї масового знищення чи засобів її доставки, або для військового кінцевого використання у державах, стосовно яких резолюціями Ради безпеки Організації Об'єднаних Націй, інших міжнародних організацій, членом яких є Україна, чи національним законодавством установлене повне або часткове ембарго на постачання товарів військового призначення, цей суб'єкт зобов'язаний звернутися до спеціально уповноваженого органу з питань державного експортного контролю за отриманням дозволу на право здійснення експорту цих товарів незалежно від того, зазначені вони у списках чи ні.
Експертиза в галузі державного експортного контролю проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, для вирішення питання про можливість надання відповідних дозволів, висновків чи міжнародних імпортних сертифікатів, можливість проведення реєстрації суб'єктів господарювання, державних замовників у сфері оборони у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, як суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів або надання таким суб'єктам, державним замовникам повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю (ч.1 ст.11 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання").
Суб'єкти господарювання України, державні замовники у сфері оборони, які мають намір здійснювати міжнародні передачі товарів, у тому числі проводити посередницьку (брокерську) діяльність, пов'язану з міжнародними передачами товарів військового призначення, попередньо реєструються як суб'єкти здійснення міжнародних передач товарів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю. З цією метою зазначені суб'єкти подають відомості та документи, необхідні для проведення попередньої експертизи товарів, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю. За підсумками експертизи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, ідентифікує товари, визначає умови здійснення їх міжнародних передач до конкретних держав, залежно від категорії товарів, видів міжнародних передач таких товарів тощо, та видає зазначеним суб'єктам посвідчення про їх реєстрацію як суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів разом з відповідними роз'ясненнями про особливості здійснення таких передач (ч.1 ст.12 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання").
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ПрАТ "МААК "УРГА" вчинило порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, склад якого визначено абз. 2 ст. 24 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання", здійснивши міжнародну передачу товарів військового призначення, які в установленому порядку допущені до цивільного використання без отримання в установленому порядку дозволу (висновку) (а.с.21-22).
Так, абз. 2 ст. 24 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" визначено, що порушеннями вимог законодавства в галузі державного експортного контролю є здійснення міжнародних передач товарів без отримання в установленому порядку дозволів, висновків чи документів про гарантії або здійснення таких передач на підставі дозволів, висновків чи документів про гарантії, отриманих шляхом подання підроблених документів чи документів, що містять недостовірні відомості.
З аналізу викладеного вбачається, що підставою для винесення оскаржуваної постанови слугували висновки посадових осіб відповідача про те, що згідно з проформою - рахунком №1201/01-2022 від 12.01.2022 та ВМД №UA901020/2022/000168 від 13.01.2022 товариство здійснило міжнародну передачу товарів, а саме - авіаційних шин 1050х400 мм модель 1а, в кількості 4 шт на суму 224 208 грн. та 700 х 250 модель 6а в кількості 2 шт на суму 41 078 грн. іноземній компанії DYNAMI AVIATION OPS, Буркіна - Фасо, Західна Африка. В подальшому вказані шини встановлені на повітряні судна, які перебувають в оренді компанії DYNAMI AVIATION OPS на підставі договору оренди №23/Н-2018у від 23.01.2018, укладеного між вказаною компанією та товариством.
Згідно з інформацією відділу державної експертизи міжнародних передач ракетної, космічної та авіаційної техніки та проведення експертиз в галузі державного експортного контролю за зверненням суб'єктів міжнародних передач, товари із найменуванням та позначенням «авіаційна шина 1050х400 модель 1а» та «авіаційна шина 700 х 250 модель 6а» віднесені до товарів військового призначення /позиція ML10а Списку товарів військового призначення, затв. постановою КМУ від 20.11.2003 №1807/.
Таким чином, здійснивши міжнародну передачу товару до Буркіна - Фасо, Західна Африка та, не отримавши відповідного дозвільного документу в Держекспортконтролі, товариство вчинило порушення законодавства у галузі державного експортного контрою, визначеного ст. 24 Закону, за що повинен накладатися штраф у розмірі 100 або 150 відсотків вартості товарів, що були об'єктом відповідної міжнародної передачі (експорту) у залежності, чи була спричинена шкода національним інтересам України.
Відповідно п.1 Загальних приміток, Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають контролю до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою КМУ № 1807 від 20.11.2003 р. встановлено, що Коди Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) наводяться у цьому Списку довідково. Основною підставою для застосування до товарів процедур державного експортного контролю є відповідність таких товарів найменуванню та опису товарів за відповідними групами, які наведені у Списку.
Так, згідно даного Списку, під № ML10 зазначено: "Літальні апарати", "аеростатичні повітряні судна", безпілотні літальні апарати", авіаційні двигуни та обладнання для "літальних апаратів", "супутнє обладнання" та "компоненти", "спеціально призначені для військового використання" чи модифіковані для військового використання, у тому числі:
b) інші "літальні апарати" та "аеростатичні повітряні судна", "спеціально призначені для військового використання" або модифіковані для військового "використання", у тому числі використання для цілей військової розвідки, нападу чи нанесення удару, військової підготовки, транспортування та скидання повітряного десанту або військового обладнання, матеріально-технічного забезпечення, та "спеціально призначені" для них "компоненти";…”.
Відповідно Примітки 1 встановлено, що “Згідно з підпозицією ML10.b контролю не підлягають: "літальні апарати" або їх різновиди, "спеціально призначені для військового використання", які:
a) не обладнані для військового "використання" і не оснащені обладнанням або пристроями, спеціально розробленими або модифікованими для військового "використання"; та
b) тип (модифікація) яких сертифікований або схвалений для цивільного використання уповноваженим органом цивільної авіації держави - учасниці міжнародного режиму експортного контролю "Вассенаарська домовленість" ; та
с) занесені до державного реєстру цивільних повітряних суден, що підтверджується відповідним реєстраційним посвідченням або які мають експортний сертифікат льотної придатності, виданий уповноваженим органом цивільної авіації”.
Таким чином встановлено, що контролю не підлягають літальні апарати не обладнані для військового "використання" і не оснащені обладнанням або пристроями, спеціально розробленими або модифікованими для військового "використання", тип (модифікація) яких сертифікований або схвалений для цивільного використання та занесені до державного реєстру цивільних повітряних суден, що підтверджується відповідним реєстраційним посвідченням.
Крім того, відповідно примітки 3 встановлено, що “Згідно з підпозиціями ML10.b і ML10.d контроль за "спеціально призначеними" "компонентами" та відповідним обладнанням для невійськових "літальних апаратів" або авіаційних двигунів, модифікованих для військового використання, поширюється тільки на військові "компоненти" та відповідне військове обладнання, які є необхідними для модифікації з метою подальшого військового використання”.
Таким чином, встановлено, що контроль за “спеціально призначеними” “компонентами” та відповідним обладнанням для невійськових “літальних апаратів” або авіаційних двигунів, модифікованих для військового використання, поширюється тільки на військові "компоненти" та відповідне військове обладнання, які є необхідними для модифікації з метою подальшого військового використання.
Судом встановлено, що повітряне судно цивільного призначення АН 26-100 з реєстраційним номером UR ELD після встановлення авіаційних шин не стало модифікованим для військового використання.
Відповідно “Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення”, затвердженого постановою КМУ № 1807 від 20.11.2003 р. “ 6. У разі переміщення товарів через митний кордон України їх митний контроль та митне оформлення здійснюються у порядку, встановленому законодавством.
Під час митного оформлення суб'єкт або іноземний суб'єкт разом з іншими документами, необхідними для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, зобов'язаний, відповідно до частини другої статті 264 Митного кодексу України, надати на вимогу митного органу оригінал дозволу або висновку Держекспортконтролю”.
Однак, митниця під час здійснення митних оформлень авіаційних шин не вимагала від позивача надання дозволу або висновку Держекспортконтролю.
07.07.2022 р. Державна служба експортного контролю України на підставі абз.4 ч.1 ст. 25 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" винесла постанову № 16/22 про накладення штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експертного контролю в розмірі 100% вартості товарів (шини 1050х400 мм, модель 1А в кількості 4 штук та шини 700х250 мм модель 6А, в кількості 2шт), які були об'єктом міжнародної передачі відповідно до вантажно-митної декларації № UA901020/2022/000168 від 13.01.2022 р. на суму 265 286,00грн.
Статтею 24 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" передбачено, що порушеннями вимог законодавства в галузі державного експортного контролю є:
здійснення міжнародних передач товарів без отримання в установленому порядку дозволів, висновків чи документів про гарантії або здійснення таких передач на підставі дозволів, висновків чи документів про гарантії, отриманих шляхом подання підроблених документів чи документів, що містять недостовірні відомості;…”.
Відповідно статті 25 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання", центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, накладає на суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів - юридичних осіб штрафи:
за порушення, передбачені абзацами четвертим, п'ятим та шостим статті 24 цього Закону, - в розмірі 100 відсотків вартості товарів, які були об'єктом відповідної міжнародної передачі ;…”.
Однак, як слідує з матеріалів справи, ПрАТ "МААК “УРГА" не здійснювало порушень, передбачених чинним законодавством, в зв'язку з чим відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності.
Крім того, статтею 25 абз.9 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" передбачено, що для накладення штрафів за порушення, зазначені в абзацах другому та третьому статті 24 цього Закону, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, повинен отримати письмовий висновок Служби безпеки України, який складається з урахуванням пропозицій Міністерства закордонних справ України, Міністерства оборони України, Служби зовнішньої розвідки України, інших центральних органів виконавчої влади і державних органів.
Але, судом встановлено, що відповідний висновок Служби безпеки України в справі відсутній.
Також, в обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на порушення відповідачем під час винесення оскаржуваної постанови Порядку №1490.
Також, приписами п. 5.3 Порядку №1490 визначено якщо керівник дійде висновку про необхідність присутності керівника (уповноваженого представника) юридичної особи під час розгляду справи та/або в разі надходження клопотання про відкладення розгляду справи, керівник виносить постанову про відкладення розгляду справи.
Рішення про відкладення розгляду справи може бути прийнято за умови дотримання встановленого пунктом 1.9 розділу I цього Порядку строку притягнення юридичної особи до відповідальності.
У свою чергу, факт врахування чи неврахування посадовими особами відповідача доказів та пояснень, наданих ПАТ "МААК "Урга", під час розгляду справи про правопорушення, судом досліджено під час встановлення мотивів, з яких прийнято оскаржувану постанову.
Інші доводи сторін не спростовують вищезазначених висновків суду та не доводять протилежне.
Відтак, оскаржувана постанова від 07.07.2022 №16/22 про застосування до позивача штрафу у 265 286,00 грн. не відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, є протиправною і підлягає скасуванню.
Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу належить відшкодувати судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 3979,29 грн. (а.с.12).
Керуючись ст. ст. 243-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Міжнародної акціонерної авіаційної компанія "Урга" до Державної служби експертного контролю України про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби експертного контролю України про накладення на суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експертного контролю від 07.07.2022 року за №16/22.
Стягнути з Державної служби експертного контролю України за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного акціонерного товариства "Міжнародної акціонерної авіаційної компанії "Урга" витрати по сплаті судового збору у сумі 3979,29 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко