26 жовтня 2022 року Київ справа № 320/5123/22
Суддя Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 належної пенсії у повному обсязі без обмеження максимального розміру пенсії з 01.04.2019 відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області" від 29.12.2021 № 2122 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за нормами чинними станом на 05.03.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 належної пенсії з урахуванням усіх (основних та додаткових видів) грошового забезпечення відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області" від 29.12.2021 № 2122 з 01.04.2019, з урахуванням 90 % основного розміру пенсії (рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі № 320/6268/20), без обмеження її максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області виплатити неотриманні за минулий час суми пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням проведених виплат.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Зазначає, що рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-38/2016 від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано неконституційним положення ч.7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ про обмеження пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ максимальним розміром. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі № 320/6268/20 зобов'язано ГУ ПФУ у Київській області з 01.01.2018 перерахувати та виплатити позивачу пенсію в розмірі 90 % від сум грошового забезпечення з урахуванням проведених раніше виплат. Державна установа "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області" на звернення позивача підготувало оновлену довідку від 29.12.2021 № 2122 про розмір грошового забезпечення. 29.12.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату позивачу належної пенсії без будь-яких обмежень, проте листом від 18.01.2022 відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії з 01.04.2019 повністю та без обмеження максимального розміру пенсії. Враховуючи той факт, що пенсія позивачу призначена 07.06.2007, то обмеження відповідачем максимальним розміром пенсії позивача свідчить про протиправність дій відповідача.
Ухвалою від 22.06.2022 суд відкрив провадження у справі, визначив, що розгляд справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
07.07.2022 вх.е14186/22 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 визначено, що під час перерахунку пенсії використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років. У зразковій справі № 240/6263/18 Верховний Суд встановив, що статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв'язку зі зміною грошового забезпечення. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 визначено, що перерахунок пенсій військовослужбовцям здійснюється із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного на 01.03.2018 - окладу за посадою, військовим (спеціальним_ званням та надбавка за вислугу років. Врахування інших видів грошового забезпечення цією постановою не передбачено. Відповідач не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу без врахування положень Порядку № 45 та Постанови № 103. До відповідача надійшла оновлена довідка про розмір грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, що не передбачені Постановою № 103, а тому вважає, що підстав для її розгляду та перерахунку пенсії позивача у подальшому відсутні. Щодо вимоги здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження граничного розміру зазначено, що стаття 43 Закону № 2262-ХІІ в частині визначення максимального розміру пенсії неконституційною не визнана, з огляду на положення статті 2 Закону № 3668-VI правова норма якою передбачено обмеження максимального розміру пенсій має застосовуватись не тільки для призначених пенсій, а й щодо перерахований пенсій.
Розглянувши позовну заяву та відзив на позовну заяву, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області" на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області було направлено оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на березень 2019 року від 29.12.2021 № 2122.
У довідці про розмір грошового забезпечення від 29.12.2021 № 2122 зазначено, що розмір грошового забезпечення позивача станом на березень 2019 року за посадою перший заступник командира-начальник штабу вертольотної ескадрильї гв. Авіаційної бази військової частини 2269 ВВ МВС України - складає 30 068, 00 грн: посадовий оклад - 5 920, 00 грн; оклад за військовим званням (майор) - 1 340, 00 грн; надбавка за вислугу років (50 %) - 3 630, 00 грн; надбавка за особливості проходження служби (100 %) - 10 890, 00 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10 %) - 592,00 грн; премія (130 %) - 7 696, 00 грн.
За результатами розгляду заяви позивача від 29.12.2021, відповідач листом від 18.01.2022 № 1000-0209-8/9128 зазначив, що рішення Кабінету Міністрів України про проведення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІ не приймалося, підстави для проведення перерахунку пенсії за оновленою довідкою від 29.12.2021 № 2122 відсутні.
Не погоджуючись з протиправними діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 р. № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до вимог частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінет Міністрів України постановою від 13 лютого 2008 р. № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" затвердив Порядок № 45 (далі - Порядок № 45).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до вимог пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 р. № 3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
Так, пунктами 2, 3 Порядку № 45 визначено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС.
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Суд зазначає, що аналіз наведених норм щодо порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, свідчить про необхідність здійснення таких послідовних дій: Міністерство оборони України повідомляє Пенсійний фонд України про наявність рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру грошового забезпечення; Пенсійний фонд України повідомляє відповідні структурні підрозділи Пенсійного фонду про підстави проведення перерахунку пенсій та необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України; Головні управління Пенсійного фонду України складають відповідні списки та передають їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, які готують відповідні довідки; довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено чинними нормативно-правовими актами.
Таким чином, перерахунок пенсії позивача може бути здійснений відповідачем виключно на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 636/662/17 та від 03.07.2018 у справі № 709/2728/16-а.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ (у редакції від 01.01.2017) усі призначені за нормами цього Закону пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію, на умовах, у порядку та у розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Суд звертає увагу на те, що саме в такій редакції частину четверту статті 63 Закону № 2262-ХІІ викладено Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 р. № 1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017.
Аналіз частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ (у редакції від 01.01.2017) дозволяє суду зробити висновок про те, що право на перерахунок пенсії мають особи, пенсії яким призначені за цим Законом, у разі підвищення розміру грошового забезпечення відповідних категорій працюючих військовослужбовців.
У той же час повноваження визначати умови, порядок перерахунку пенсій, а також розміри пенсій делеговані Кабінету Міністрів України.
Відповідно до вимог статті 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, що є обов'язковими до виконання.
30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", що набрала чинності з 01.03.2018, про що вказано у самій постанові (далі - Постанова № 704).
Постановою № 704 підвищено грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, посадових осіб начальницького складу податкової міліції апарату Державної фіскальної служби, головних управлінь в областях, м. Києві та органу з обслуговування великих платників податків Державної фіскальної служби та деяких інших категорій військовослужбовців.
У зв'язку з набранням чинності Постановою № 704 у позивача виникло право на перерахунок його пенсії, позаяк зазначеною постановою Уряду підвищено грошове забезпечення військовослужбовців.
Разом з тим, згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 р. № 103 (далі - Постанова № 103) було постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови № 704 (у редакції від 21.02.2018).
Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 (пункт 2 Постанови № 103 у редакції від 21.02.2018).
Із аналізу наведених вище положень встановлено, що набрання чинності Постановою № 704, якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні частини другої статті 51 Закону № 2262-ХІІ є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону. Водночас, з огляду на норми пунктів 1, 2 Постанови № 103, що була чинною на час перерахунку пенсії позивача, позивач набув право на підвищення пенсії, починаючи з 01.01.2018.
В даному ж випадку, Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, що діяла до зазначених змін.
При цьому порядок дій, що повинні вчинити, зокрема територіальні управління Пенсійного фонду України, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.
Зокрема згідно з пунктом 3 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної у списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
При цьому варто звернути увагу, що визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 рішенням суду не зумовлює необхідності повторного повідомлення Пенсійного фонду України про виникнення підстав для перерахунку пенсії, як і повторного подання відповідних списків уповноваженим органам. Адже підстава перерахунку пенсії - Постанова № 704 з ухваленням рішення суду у справі № 826/3585/18, не змінилася. Відповідно списки осіб, пенсії яких потребують перерахунку, також не змінилися.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06.08.2019 у зразковій справі № 160/3586/19 (провадження № Пз/9901/12/19), де у пункті 24 зазначив: "Суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність постанови Кабінету Міністрів України про встановлення умов та порядку перерахунку пенсії позивачу після визнання протиправними та нечинними пунктів 1,2 Постанови № 103, оскільки порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393". Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності з 01.03.2018 і є чинною на момент виникнення спірних правовідносин, встановлені розміри грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу".
Отже, з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Зазначені висновки суду відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 24.06.2020 у зразковій справі № 160/8324/19.
Як встановлено з матеріалів справи, Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області" на адресу відповідача було направлено довідку від 29.12.2021 № 2122 про розмір грошового забезпечення позивача.
Проте відповідач, не зважаючи на висновок Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19 від 06.08.2019, відмовив позивачу в перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, посилаючись на неприйняття Урядом нового порядку про умови та порядок проведення перерахунку пенсій.
Висновок про безпідставність такого посилання відповідача висловлено Верховним Судом у постанові від 06.08.2019 (пункт 24 постанови) у зразкові справі № 160/3586/19 та Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 у зразковій справі № 160/8324/19.
Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, що застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відтак суд дійшов висновку, що у зв'язку з направленням Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області" на адресу відповідача довідки від 29.12.2021 № 2122 про грошове забезпечення позивача станом на березень 2019 року, у відповідача виник обов'язок здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Суд зауважує, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення зазначених у довідках.
За таких обставин, відмовивши позивачу у здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 29.12.2021 № 2122, відповідач, всупереч вимог Закону, вчинив протиправні дії, а тому позовні вимоги у цій частині належить задовольнити.
Суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачу належної пенсії у повністю без обмеження максимальним розміром з 01.04.2019 відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області" від 29.12.2021 № 2122 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача за нормами чинними станом на 05.03.2019.
Надаючи правову оцінку позовній вимозі щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії позивачу з урахуванням 90 % основного розміру пенсії без обмеження її максимальним розміром, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивача), пенсії за вислугу років призначаються у таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт "в" статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
08.07.2011 прийнято Закон № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-VI), що набрав чинності 01.10.2011. Підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ, зокрема в частині другій статті 13 цифри "90" замінено цифрами "80".
27.03.2014 прийнято Закон № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон № 1166-VII), що набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри "80" замінено цифрами "70". Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.
Відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивача) було передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
29.12.2015 набув чинності Закон України № 900-VІІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей". Цим законом внесені зміни у статтю 63 Закону № 2262-XII, а саме доповнено її новими частинами такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій".
Згідно з частиною шістнадцятою статті 43 Закону № 2262-ХІІ (в редакції зі змінами, внесеними Законом № 580-VІІІ) у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ обов'язкова підстава для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Отже, стаття 13 Закону № 2262-XII регулює порядок призначення пенсій, тоді як стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону № 2262-ХІІ ні Законом № 3668-VI, ні Законом № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.02.2019 у справі № 240/5401/18.
Постанова Кабінету Міністрів України № 103 також не містить жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій під час здійснення їх перерахунку.
Системний аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Так, процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх здійснення. Норми, що визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, що не зазнавали змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що під час здійснення перерахунку пенсії позивача відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із врахуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-XII, що застосовується саме під час призначення пенсії. Таким чином, під час перерахунку пенсії позивача змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, а відсоткове значення розміру основної пенсії, що обчислювалося під час її призначення відповідно до наявної у позивача вислуги років - є незмінним.
Разом з цим суд встановив, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі № 320/6268/20 суд вже визнавав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення розміру пенсії позивача, під час її перерахунку з 01.01.2018 з 90 % до 70 % грошового забезпечення від відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язав ГУ ПФУ у Київській області з 01.01.2018 перерахувати та виплатити позивачу пенсію у розмірі 90 % від сум грошового забезпечення з урахуванням проведених раніше виплат.
Відповідно до частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічна норма визначена у частині другій статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 р. № 1402-VIII судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Надаючи оцінку позовній вимозі позивача про виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, суд зазначає таке.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 р. № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), що набрав чинності 01.10.2011 року.
Відповідно до статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-ХІІ, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 20.12.2016.
Конституційний Суд України у рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, яким визнав таким, що не відповідає статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-ХІІ, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, тобто є однопредметними правовими нормами, що прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Таким чином на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
З огляду на той факт, що норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд дійшов висновку, що вони явно суперечать один одному.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, що допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права дійшла висновку, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, що був би найбільш сприятливим для особи.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відтак суд враховує рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 (остаточне від 14.01.2011) у справі "Щокін проти України" (заяви № 23759/03 та № 37943/06), у якому Європейський суд з прав людини встановив порушення державою Україна статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства. На думку Суду, відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі "Стреч проти Сполученого Королівства" (Stretch v. theUnited Kingdom № 44277/98).
Зважаючи на викладене, з метою надання найбільш сприятливого підходу для позивача, суд дійшов висновку, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Відповідно до частин першої і другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачу належної пенсії у повністю без обмеження максимальним розміром з 01.04.2019 відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області" від 29.12.2021 № 2122 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача за нормами чинними станом на 05.03.2019 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 належної пенсії з урахуванням усіх (основних та додаткових) видів грошового забезпечення відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області" від 29.12.2021 № 2122 з 01.04.2019, з урахуванням 90 % основного розміру пенсії (рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі № 320/6268/20), без обмеження її максимальним розміром та виплатити неотриманні за минулий час суми пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням проведених виплат.
Таким чином, позов належить задовольнити.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 992, 40 грн (квитанція від 10.06.2022 № 0.0.2571261986.1), наявні підстави для розподілу витрат зі сплати судового збору в розмірі 992, 40 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ: 22933548) щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) належної пенсії повністю без обмеження максимальним розміром з 01.04.2019 відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області" від 29.12.2021 № 2122 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача за нормами чинними станом на 05.03.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ: 22933548) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) належної пенсії з урахуванням усіх (основних та додаткових) видів грошового забезпечення відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області" від 29.12.2021 № 2122 з 01.04.2019, з урахуванням 90 % основного розміру пенсії (рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі № 320/6268/20), без обмеження її максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ: 22933548) виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) неотриманні за минулий час суми пенсії, з урахуванням проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ: 22933548) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 992, 40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Басай О.В.