Ухвала від 25.10.2022 по справі 320/9687/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про самовідвід судді

25 жовтня 2022 року Київ № 320/9687/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Заєць Арини Сергіївни звернулася через електронний кабінет до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивачка просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 20.07.2022 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з її заявою від 19.07.2022;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Вищого адміністративного суду України № 33 від 06.06.2022, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

Позовна заява сформована в системі «Електронний суд» 19.10.2022 та зареєстрована в суді 20.10.2022.

25.10.2022 суддею Шевченко А.В. подано заяву про самовідвід.

Заяву про самовідвід обґрунтувала тим, що позивачка, суддя у відставці ОСОБА_1 , була координатором блоку спеціальної підготовки з адміністративного судочинства. Керівником і розробником з особливостей розгляду по окремим категоріям при підготовці цього блоку була головуюча суддя Шевченко А.В.

Станом на день подання заяви про самовідвід питання про відкриття провадження не вирішено.

Частиною першою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.10.2010 визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

Це означає, що при вирішенні того чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватись, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

Інститут відводу судді від участі у розгляді конкретної справи покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, оскільки головним є публічний інтерес. Враховуючи, що існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких підозр, судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об'єктивності.

У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді, вимога об'єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію.

У зв'язку із цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, «правосуддя повинно не лише здійснюватись, але й виглядати таким, що здійснюється».

Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 встановлюють, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Згідно із частиною першою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.

З урахування викладеного суд доходить висновку, що оскільки суддя Шевченко А.В. особисто знайома і співпрацювала із суддею у відставці Леонтович Катериною Григорівною, яка була координатором блоку спеціальної підготовки з адміністративного судочинства, у той же час керівником і розробником з особливостей розгляду по окремим категоріям справ при підготовці цього блоку була головуюча суддя Шевченко А.В., з метою уникнення сумнівів в неупередженості судді при вирішення цього спору та уникнення в подальшому у учасників справи припущень щодо небезсторонності судді та необ'єктивності судового рішення, суддя доходить висновку, що подана заява про самовідвід підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

заяву судді Шевченко А.В. про самовідвід задовольнити.

Матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії передати до відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду згідно із частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Шевченко А.В.

Попередній документ
106954043
Наступний документ
106954045
Інформація про рішення:
№ рішення: 106954044
№ справи: 320/9687/22
Дата рішення: 25.10.2022
Дата публікації: 28.10.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Подано апеляційну скаргу (24.01.2023)
Дата надходження: 20.10.2022
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії