ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"25" жовтня 2022 р. справа № 300/3185/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області в особі Львівського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області в особі Львівського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними дії Львівського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області щодо відмови у призначенні страхових виплат та допомоги позивачу; зобов'язати Львівське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області: призначити ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати з 14.08.2018, у зв'язку зі смертю годувальника батька ОСОБА_2 ; призначити ОСОБА_1 як члену сім'ї померлого ОСОБА_2 одноразову допомогу у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату; призначити ОСОБА_1 як особі, що перебувала на утриманні померлого ОСОБА_2 одноразову допомогу у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи та до смерті свого батька - ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку пов'язаного з виробництвом, разом проживав з батьком та перебував на його утриманні. 11.07.2022 ОСОБА_1 звернувся до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області із заявою про призначення страхових виплат у зв'язку зі смертю годувальника, однак відповідач листом № 22.01-11/1154 від 21.07.2022 повернув ОСОБА_1 подані документи, оскільки позивач не надав документи, які б підтверджували статус члена сім'ї померлого ОСОБА_2 . ОСОБА_1 вважає протиправними дії Львівського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області щодо відмови у призначенні страхових виплат та допомоги позивачу, оскільки ОСОБА_1 надав відповідачу разом із заявою від 11.07.2022 рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26.10.2021 у справі № 341/1701/21, яким встановлено факт постійного проживання, ведення спільного господарства та перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Окрім цього, позивач долучив копію свідоцтва про народження, в якому підтверджено, що батьком позивача є ОСОБА_2 . Щодо розбіжностей в довідці про заробітну плату від 23.05.2022 № 17/ВФ, на які зіслався відповідач, то позивач вказав на те, що як у даних ДП «Савсервіс Карпати», так і відомостях Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування заробітна плата становить 4277,91 грн., а розбіжності стосуються лише календарних днів, що жодним чином не впливає на виплату розміру страхових виплат та допомоги.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
06.09.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області від 01.09.2022 № 10-09-2096 на позовну заяву. Відповідач зазначив, що відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страхові виплати та допомога у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується члену сім'ї потерпілого. Водночас, члени сім'ї померлого працівника визначаються відповідно до Сімейного кодексу України. Так, згідно статі 3 Сімейного кодексу України, для визначення статусу члена сім'ї необхідно три умови: спільне проживання, спільний побут, наявність взаємних прав та обов'язків. Відповідно до рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26.10.2021 у справі № 341/1701/21, встановлено лише факти постійного проживання позивача разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, ведення спільного господарства та перебування фізичної особи на утриманні. Натомість рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26.10.2021 у справі № 341/1701/21 стосується оформлення спадкового права ОСОБА_1 та не встановлює факту проживання позивача з його батьком однією сім'єю, що є необхідною умовою для призначення страхові виплати та допомога у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві. Представник відповідача повідомив, що позивачу необхідно звернутися до суду в порядку цивільного судочинства із заявою про встановлення факту, що він до дня смерті свого батька був членом його сім'ї. З огляду на те, що позивачем разом із заявою від 11.07.2022 не було надано усіх необхідних документів для призначення страхових виплат, а саме: документів, які підтверджують статус члена сім'ї померлого ОСОБА_2 , відповідач листом № 22.01-11/1154 від 21.07.2022 повернув ОСОБА_1 подані документи без винесення постанови. Представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити (а.с. 53-55).
13.09.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь представника позивача від 13.09.2022 на відзив. Так, представник позивача - адвокат Шунтов О.М. вказав на безпідставність доводів відповідача про недоведення позивачем факту проживання з батьком однією сім'єю. Так, рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26.10.2021 у справі № 341/1701/21 встановлено факт постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини і ведення спільного господарства та факту перебування фізичної особи на утримані, а саме факт того, що: ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав та вів спільне господарство з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до серпня 2018 року перебував на утриманні ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також у вказаному рішенні Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26.10.2021 у справі № 341/1701/21 зазначено: «Судом встановлено, що спадкодавець фактично з жовтня 2005 року проживав з позивачем без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Особи вели спільне господарство, мали спільний побут, також заявник перебував на утриманні свого батька». Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Представник позивача просив суд захистити порушене право ОСОБА_1 , який є інвалідом третьої групи по зору з дитинства, оскільки відповідач відмовляється призначити стархові виплати та допомогу позивачу, передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (а.с. 60).
26.09.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло заперечення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області від 16.09.2022 № 10-09-2219 на відповідь на відзив. Так, представник відповідача зазначив, що рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26.10.2021 у справі № 341/1701/21 стосується оформлення спадкового права ОСОБА_1 та не встановлює факту проживання позивача з його батьком однією сім'єю, що є необхідною умовою для призначення страхові виплати та допомога у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві. Таким чином, позивачу необхідно звернутися до суду в порядку цивільного судочинства із заявою про встановлення факту, що він до дня смерті свого батька був членом його сім'ї. За вказаних обставин, представник відповідача вважає позовні вимоги щодо отримання ОСОБА_1 страхових виплат є передчасними та безпідставними.
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалідністю по зору з дитинства, третя група, що підтверджується копією довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААА № 891010 від 08.09.2011 (а.с. 11).
Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 01.10.1993 позивач є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 17.08.2018 (а.с. 9, 36).
Відповідно до акту спеціального розслідування нещасного випадку від 18.10.2019, що стався 13.08.2018 на ДП «Сансервіс Карпати», затвердженого начальником Головного управління Держпраці у Львівській області 21.10.2019, встановлено, що нещасний випадок з начальником транспортного відділу ОСОБА_2 ДП «Сансервіс Карпати» стався під час перебування у транспортному засобі підприємства під час виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків. Такий нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний із виробництвом (а.с. 22-33).
Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26.10.2021 у справі № 341/1701/21 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 : встановлено факт постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини і ведення спільного господарства та факту перебування фізичної особи на утримані, а саме факт того, що: ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав та вів спільне господарство з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до серпня 2018 року перебував на утриманні ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 20-21).
11.07.2022 ОСОБА_1 звернувся до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області із заявою про призначення страхових виплат у зв'язку зі смертю годувальника (а.с. 12-13). До вказаної заяви від 11.07.2022 позивач долучив: копію індивідуального податкового номера; копії паспорта громадянина України; акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за встановленою формою; довідку АТ КБ «Приват Банк» про відкриття рахунку; копію свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого; довідку про середню заробітну плату (дохід) потерпілого у разі відсутності інформації в Державному реєстрі застрахованих осіб; копію свідоцтва про народження дитини; довідку МСЕК про встановлення інвалідності осіб - членів сім'ї, які перебували на утриманні померлого; копії трудових книжок потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати; рішення суду про факт перебування на утриманні потерпілого (а.с. 14).
За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.07.2022, листом № 22.01-11/1154 від 21.07.2022 Львівське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області повернув ОСОБА_1 подані документи, оскільки позивач не надав документи, які б підтверджували статус члена сім'ї померлого ОСОБА_2 відповідно до вимог Сімейного кодексу України. Також додатково повідомлено, що виявлено розбіжності між поданою довідкою про заробітну плату ОСОБА_2 від 23.05.2022 № 17/ФВ, виданою ДП «Сансервіс Карпати» та відомостями Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування: у довідці за серпень 2018 зазначено кількість календарних днів у розрахунковому періоді - 12 та заробітна плата становить 4277,91 грн., а у відомостях Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування календарних днів у розрахунковому періоді - 14 та заробітна плата становить 4277,91 грн. (а.с. 16-17).
Вважаючи протиправними дії Львівського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області щодо відмови у призначенні позивачу страхових виплат та допомоги, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.
Релевантні джерела права. Оцінка аргументів сторін. Висновки суду.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-ХІV (далі - Закон № 1105-ХІV).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1105-ХІV загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України; нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть; об'єкт соціального страхування - страховий ризик та страховий випадок, із настанням яких у застрахованих осіб (членів їх сімей, інших осіб) виникає право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону залежно від видів соціального страхування; суб'єкти соціального страхування - застрахована особа, члени її сім'ї або інша особа у випадках, передбачених цим Законом, страхувальник та страховик.
За змістом статті 36 Закону № 1105-ХІV:
1. Страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
7. Страхові виплати складаються із:
1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
8. Відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.
Статтею 41 Закону № 1105-ХІV визначено право на страхові виплати в разі смерті потерпілого.
Так, згідно з частиною першою статті 41 Закону № 1105-ХІV у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Відповідно до частини другої статті 41 Закону № 1105-ХІV такими непрацездатними особами є:
1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;
2) особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якщо вони не працюють;
3) особи з інвалідністю - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;
4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;
5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
Згідно з частиною шостою статті 42 Закону № 1105-ХІV у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім'ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
Частиною першою статті 43 Закону № 1105-ХІV для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються:
1) акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть;
2) документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.
Відповідно до частини другої статті 43 Закону № 1105-ХІV фонд приймає рішення про виплати у разі втрати годувальника за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями у триденний строк з моменту звернення заявника: копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого; витягу з реєстру територіальної громади або відомостей про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування); довідки навчального закладу про те, що член сім'ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання; довідки навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім'ї потерпілого, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу.
Факт перебування на утриманні потерпілого у разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення встановлюється в судовому порядку (частина третя статті 43 Закону № 1105-ХІV).
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1105-ХІV фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.
Частиною другою статті 44 Закону № 1105-ХІV визначено, що рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.
Відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1105-ХІV фонд може затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.
Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затверджено постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11.
Призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого, регламентовано розділом V Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат.
Так, згідно з пунктом 5.1 розділу V Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого членами сім'ї та особами, які мають право на виплати, до управління (відділення) виконавчої дирекції Фонду подаються: заяви (колективна чи індивідуальні), для призначення страхових виплат за встановленою виконавчою дирекцію Фонду формою; копії паспорта; копії реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) або сторінки паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого; копії документів, що підтверджують родинні зв'язки померлого потерпілого (свідоцтво про шлюб потерпілого, свідоцтво про народження його дітей, у разі призначення виплати батькам потерпілого подається свідоцтво про народження потерпілого); довідка про реєстрацію місця проживання (у разі відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання в документах, що засвідчують особу).
Для отримання одноразової допомоги на сім'ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого.
В залежності від категорії осіб, які мають право на страхові виплати, надаються: для дітей до 23 років, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, довідка навчального закладу (такі довідки надаються в подальшому щосеместру); для осіб з інвалідністю копія довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності; для осіб, які доглядають дитину потерпілого до 8 років наказ про надання відпустки по догляду за дитиною.
Копії документів засвідчуються працівником управління (відділення) Фонду при пред'явленні оригіналів.
У разі отримання виплат в особливих умовах, відповідно до статті 48 Закону, додаються довідки відповідних закладів, у яких перебувають особи, які мають право на виплати, необхідні для проведення виплат з дотриманням вимог цієї статті.
За малолітніх або неповнолітніх осіб заяву подає один із батьків або інший законний представник.
Працівником управління (відділення) Фонду до справи про страхові виплати додаються: оригінал акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання (отруєння) за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України; оригінал висновку МСЕК про причинний зв'язок смерті потерпілого з наслідками раніше отриманого трудового каліцтва чи професійного захворювання (у разі наявності); інформація з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про нараховану заробітну плату (дохід) та сплату страхових внесків.
У разі коли відомості Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не містять усіх необхідних даних для визначення розміру середньої заробітної плати потерпілого, працівники управління (відділення) Фонду отримують інформацію у страхувальника. У разі відсутності страхувальника на момент формування справи про страхові виплати, довідку, що підтверджує розмір заробітної плати перед настанням страхового випадку, може надати особа, що має право на виплати; інформація з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про трудові, цивільно-правові відносини, реєстрації фізичної особи - підприємця, члена фермерського господарства, члена особистого селянського господарства, самозайнятої особи на момент настання страхового випадку в залежності від місця, де стався страховий випадок. У разі відсутності такої інформації особа, яка має право на виплати, надає копії документів, які підтверджують, що на момент настання страхового випадку потерпілий працював у того страхувальника, у якого стався нещасний випадок або зареєстровано професійне захворювання; інформація з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про трудові, цивільно-правові відносини, реєстрації фізичної особи - підприємця, члена фермерського господарства, члена особистого селянського господарства, самозайнятої особи та доходи у разі призначення страхових виплат дітям з 16 до 18 років, дружині (чоловіку), які досягли пенсійного віку, особі з інвалідністю - члену сім'ї померлого, особам, які доглядають дітей потерпілого до 8 років.
Зазначені документи формуються в справу про страхові виплати та зберігаються в управлінні (відділенні) Фонду.
У разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення факт перебування на утриманні потерпілого встановлюється в судовому порядку. Відповідні рішення суду надаються для призначення виплат та додаються до справи про страхові виплати.
Відповідно до пункту 5.2.1 розділу V Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат право на страхові виплати в разі смерті потерпілого мають особи, визначені статтею 41 Закону.
Згідно з пунктом 5.4 розділу V Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат у разі смерті потерпілого виплачується одноразова допомога його сім'ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
З огляду на зміст вищевказаних положень Закону № 1105-ХІV та Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, право на одержання щомісячних страхових виплат та одноразових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. При цьому, відповідно до частини другої статті 41 Закону № 1105-ХІV такими непрацездатними особами є особи з інвалідністю - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності.
Суд встановив, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку, пов'язаного із виробництвом. Також позивач є особою з інвалідністю по зору з дитинства, третя група, що підтверджується копією довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААА № 891010 від 08.09.2011 (а.с. 11).
Також згідно рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26.10.2021 у справі № 341/1701/21 встановлено факт того, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав та вів спільне господарство зі своїм сином - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , який до смерті ОСОБА_2 перебував на його утриманні.
Вищевказані обставини не заперечуються відповідачем та не є спірними в цій адміністративній справі.
Натомість згідно змісту листа Львівського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області за № 22.01-11/1154 від 21.07.2022, направленого позивачу за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.07.2022, а також відзиву Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області від 01.09.2022 № 10-09-2096 на позовну заяву та заперечення від 16.09.2022 № 10-09-2219 на відповідь на відзив, відповідач вказав на відсутність документів, які б підтверджували статус ОСОБА_1 як члена сім'ї померлого ОСОБА_2 відповідно до вимог Сімейного кодексу України.
Таким чином, спірною обставиною в цій справі є встановлення на підставі поданих позивачем разом із заявою від 11.07.2022 про призначення страхових виплат у зв'язку зі смертю годувальника документів статусу ОСОБА_1 як члена сім'ї померлого ОСОБА_2 .
Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї" членами сім'ї є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Такий правовий висновок висловлено Верховним Судом в постанові від 31.03.2020 у справі № 205/4245/17.
З огляду на вищевказане, особа вважається членом сім'ї за наявності трьох умов: спільне проживання, пов'язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов'язків.
Як встановлено судом, за результатом судового розгляду справи № 341/1701/21 Галицький районний суд Івано-Франківської області прийняв рішення від 26.10.2021, яким задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 : встановлено факт постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини і ведення спільного господарства та факту перебування фізичної особи на утримані, а саме факт того, що: ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав та вів спільне господарство з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до серпня 2018 року перебував на утриманні ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 20-21).
Рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26.10.2021 у справі № 341/1701/21 набрало законної сили 26.11.2021.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26.10.2021 у справі № 341/1701/21 встановлено факт постійного проживання та ведення спільного господарства ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та факт перебування ОСОБА_1 до серпня 2018 року на утриманні ОСОБА_2 .
Посилання відповідача на те, що вказане судове рішення ухвалено про визначення прав та обов'язків позивача в частині оформлення спадкових прав, а тому немає наслідків для відповідача, є помилковим, оскільки, по-перше, позивач звернувся до цивільного суду зі заявою про встановлення фактів не лише для реалізації права на спадкування, але й отримання відповідних страхових виплат, а по-друге, встановлення таких фактів судом має преюдиційне значення в правовідносинах за участі позивача, допоки такі факти не будуть спростовані в загальному порядку під час судового розгляду іншої судової справи.
Отже, встановлені рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26.10.2021 у цивільній справі № 341/1701/21 факти, відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказування при розгляді цієї адміністративної справи № 300/3185/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області в особі Львівського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії. Відповідачем не подано суду доказів у спростування обставин, які встановлені рішенням суду в цивільній справі № 341/1701/21 .
Як наслідок, суд звертає увагу на те, що встановлений рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26.10.2021 у справі № 341/1701/21 факт перебування ОСОБА_1 до серпня 2018 року на утриманні ОСОБА_2 свідчить про наявність взаємних прав та обов'язків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які постійно проживали та вели спільне господарство до смерті ОСОБА_2 .
Так, підстави виникнення обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина визначені статтею 198 Сімейного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 198 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно з частиною першою статті 201 Сімейного кодексу України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Таким чином, встановлення факту перебування сина на утриманні батька вже свідчить про існування між вказаними особами прав та обов'язків, що є однією з умов для визначення особи членом сім'ї.
Отже, поданими позивачем документами підтверджено факт того, що ОСОБА_1 був членом сім'ї померлого ОСОБА_2 та перебував на його утриманні, оскільки доведено факт наявності трьох обов'язкових умов для визнання позивача членом сім'ї померлого ОСОБА_2 : спільне проживання, пов'язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов'язків.
З огляду на викладене, суд вважає безпідставними доводи представника відповідача про те, що позивачем разом із заявою від 11.07.2022 не було надано документів, які підтверджують статус члена сім'ї померлого ОСОБА_2 .
Що стосується зазначеної в листі Львівського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області № 22.01-11/1154 від 21.07.2022 інформації про виявлені розбіжності між поданою довідкою про заробітну плату ОСОБА_2 від 23.05.2022 № 17/ФВ, виданою ДП «Сансервіс Карпати» та відомостями Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, то суд вказує на таке.
Згідно довідки ДП «Сансервіс Карпати» від 23.05.2022 № 17/ФВ про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виданої ОСОБА_2 , за серпень 2018 року зазначено кількість календарних днів у розрахунковому періоді - 13, а не 12 днів, як помилково зазначив відповідач у листі № 22.01-11/1154 від 21.07.2022. Натомість розмір заробітної плати 4277,91 грн. збігається з відомостями Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (а.с. 40).
Окрім цього, позивач також долучив до заяви від 11.07.2022 довідку ДП «Сансервіс Карпати» від 23.05.2022 № 18/ФВ про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, видану ОСОБА_2 , за період з вересня 2017 року по липень 2018 року, до якої у відповідача не було жодних зауважень (а.с. 41).
Суд звертає увагу на те, що згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1105-ХІV фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.
Частиною другою статті 44 Закону № 1105-ХІV визначено, що рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.
Таким чином, відповідач за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.07.2022 про призначення страхових виплат у зв'язку зі смертю годувальника, з огляду на зроблені судом висновки щодо безпідставності мотивів відповідача щодо повернення документів позивачу, повинен був прийняти одне з двох рішень: про призначення страхових виплат або про відмову у таких виплатах. При цьому, такі рішення повинні оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі постанови.
В спірному випадку Львівське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.07.2022 про призначення страхових виплат у зв'язку зі смертю годувальника не прийняло жодного рішення, як це передбачено статтею 44 Закону № 1105-ХІV. Натомість, за наявності необхідних документів щодо тих обставин, які викликали у відповідача сумнів, що встановлено судом в цій адміністративній справі, відповідач безпідставно листом № 22.01-11/1154 від 21.07.2022 повернув позивачу подані ним документи.
Отже, мала місце протиправна бездіяльність Львівського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області щодо розгляду у передбачений законодавством спосіб заяви позивача від 11.07.2022 про призначення страхових виплат у зв'язку зі смертю годувальника, оскільки таку заяву від 11.07.2022 відповідач не розглянув по суті, зіславшись на неподання ОСОБА_1 документів, які підтверджують статус члена сім'ї померлого ОСОБА_2 .
Щодо позову в частині зобов'язання Львівського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області: призначити ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати з 14.08.2018, у зв'язку зі смертю годувальника батька ОСОБА_2 ; призначити ОСОБА_1 як члену сім'ї померлого ОСОБА_2 одноразову допомогу у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату; призначити ОСОБА_1 як особі, що перебувала на утриманні померлого ОСОБА_2 одноразову допомогу у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, то суд вказує на таке.
В судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Суд пам'ятає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на встановлені судом вище обставини, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 11.07.2022 про призначення страхових виплат у зв'язку зі смертю годувальника та за результатами її розгляду прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області в особі Львівського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області належить частково задовольнити.
Щодо розподілу судових витрат у справі:
Сторони не понесли судових витрат у справі.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Львівського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.07.2022 про призначення страхових виплат у зв'язку зі смертю годувальника.
Зобов'язати Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області в особі Львівського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.07.2022 про призначення страхових виплат у зв'язку зі смертю годувальника та за результатами її розгляду прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Відмовити в задоволенні решти позову.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області, ідентифікаційний - код 41322361, вулиця Героїв УПА, 73, корпус 8, місто Львів, 79041.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.