ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"26" жовтня 2022 р. справа № 300/3297/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу в розмірі 45 115 гривень 76 копійок,
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) 17.08.2022 звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі, також - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення в дохід бюджету заборгованості в сумі 45 115 гривень 76 копійок.
Підставою звернення до суду слугує реалізація позивачем приписів пункту 87.11 статті 87, пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, зумовлена бездіяльністю відповідача щодо несплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2020 рік, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за податковий період 2020 рік, а також земельного податку з фізичних осіб за податковий період 2021 рік.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 відкрито провадження у цій справі, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с. 26-27).
Пунктом 5 резолютивної частини цієї ухвали встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і подання всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Також зобов'язано відповідача надіслати (надати) іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду (пункт 5.1 резолютивної частини ухвали).
Дана ухвала направлена сторонам у відповідності до частини 10 статті 171 КАС України із дотриманням вимог статті 126 КАС України.
Зазначена ухвала суду отримана представником позивача 23.08.2022, що підтверджується розпискою про отримання судового рішення у справі №300/3297/22 від 23.08.2022 (а.с. 29).
Відповідачем ухвала про відкриття провадження не отримана з незалежних від суду причин, що підтверджується довідкою Укрпошти про причини повернення із відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 37-40). Вказана ухвала суду, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 124 КАС України, направлена на адресу відповідача, зазначену у відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області №5062 від 19.08.2022 як зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 (а.с. 30): АДРЕСА_1 .
Згідно з частиною 11 статті 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, ця ухвала про відкриття провадження від 22.08.2022 вважається врученою належним чином.
Окрім цього, ухвалу про відкриття провадження від 22.08.2022 по справі №300/3297/22 в електронному вигляді надіслано та доставлено 22.08.2022 в електронний кабінет ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою від 24.10.2022 про доставку в електронний кабінет, виготовленою відповідальним працівником - секретарем судового засідання Зюбак Н.І. (а.с. 42).
На електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання, у якому останній повідомив про те, що не отримав жодного процесуального документа по справі №300/3297/22, тому просив направити на його електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 копії документів по цій справі (в тому числі процесуальних) (а.с.41). З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 5 статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Також частинами 6 та 7 статті 18 КАС України передбачено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради Правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (надалі, також - Положення), встановлено, що офіційна електронна адреса - це служба Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, зазначена користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, зазначена в одному з державних реєстрів.
Таким чином, у розумінні Положення офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, зазначена користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, зазначена в одному з державних реєстрів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.07.2022 у справі №120/4298/21-а.
Тобто, надсилання судом ОСОБА_1 документів на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказану ним у клопотанні від 13.10.2022, не може вважатися належним врученням йому процесуальних документів, оскільки відповідачем не підтверджено, що саме ця електронна адреса зазначена ним в Електронному кабінеті ЄСІТС.
Натомість, надсилання та доставлення ОСОБА_1 в його електронний кабінет електронної копії ухвали про відкриття провадження від 22.08.2022 є належним, у розумінні частини 5 статті 18 КАС України, надсиланням процесуального документа.
Також, суд повторно наголошує, що ухвала про відкриття провадження від 22.08.2022 додатково надсилалася у паперовому вигляді на поштову адресу відповідача, зазначену відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області у відповіді на запит №5062 від 19.08.2022 як зареєстроване місце його проживання: АДРЕСА_1 . Зазначена ухвала відповідачем не отримана з незалежних від суду причин, що підтверджується довідкою Укрпошти про причини повернення із відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 37-40), однак, відповідно до приписів частини 11 статті 126 КАС України, вважається врученою належним чином
Таким чином, судом виконано обов'язок щодо належного вручення ОСОБА_1 ухвали про відкриття провадження від 22.08.2022.
Отже, ОСОБА_1 вважається таким, що повідомлений про розгляд адміністративної справи №300/3297/22 в якості відповідача, однак у визначений судом строк правом на подання відзиву не скористався.
Так 25.10.2022 на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позов. Надаючи оцінку дотриманню відповідачем визначених статтею 162 КАС України вимог щодо подання відзиву на позовну заяву, суд виходить з наступного.
Приписами статті 44 КАС України визначено процесуальні права та обов'язки учасників справи.
Згідно з частиною 5 вказаної статті коментованого Кодексу учасники справи зобов'язані, поряд з іншим: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За приписами частини 3 статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Так, порядок подання відзиву на позовну заяву визначений статтею 162 КАС України.
Відповідно до частини 3-4 статті 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
До відзиву, серед іншого, додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Частиною 5 статті 162 КАС України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
При цьому, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 6 статті 162 КАС України).
Таким чином, зі змісту аналізованих норм вбачається, що КАС України встановлює певні вимоги при поданні відзиву на позов, дотримання відповідачем яких є передумовою для врахування такого відзиву при розгляді судом справи.
Як з'ясовано вище, судом повідомлено ОСОБА_1 про розгляд адміністративної справи №300/3297/22, зокрема, шляхом доставлення 22.08.2022 електронної копії ухвали про відкриття провадження в електронний кабінет ОСОБА_1 та шляхом надсилання паперової копії ухвали про відкриття провадження на адресу реєстрації місця проживання відповідача. При цьому, у визначений судом п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали правом на подання відзиву на позов ОСОБА_1 не скористався, подавши такий відзив лише 25.10.2022, тобто з порушенням частини 5 статті 162 КАС України.
Також відповідачем при надсиланні такого відзиву на електронну адресу суду не надано доказів одночасного надсилання копії відзиву позивачу, що є порушенням пункту 2 частини 4 статті 162 КАС України.
Таким чином, поданий 25.10.2022 ОСОБА_1 відзив на позов не відповідає вимогам пункту 2 частини 4 та частини 5 статті 162 КАС України, у зв'язку з чим, підлягає залишенню без розгляду.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню, зважаючи на такі обставини.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за №309031048 від 06.09.2022 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить Ѕ частки нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ; технічний опис майна: літ«№8» приміщення №1, №2, №5, №13, №14, №15); підстава виникнення права власності: договір поділу нерухомого майна №1926, посвідчений 06.06.2007 Приватним нотаріусом Долинського нотаріального районного округу Барабаш Р.С. (а.с. 33).
Також, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за №309030779 від 06.09.2022 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, б/н, видане 06.09.2006 виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (а.с. 35).
Окрім цього, відповідачу на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером: 2610100000:21:007:0024; підстава для державної реєстрації: відомості з ДЗК, серія та номер: 48150569, виданий 29.07.2021 Державним земельним кадастром. Наведене підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за №309031345 від 06.09.2022 (а.с. 36).
Позивачем щодо ОСОБА_1 винесено податкове повідомлення-рішення від 12.05.2021 №0303561-2405-0915 (а.с. 7), якими визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік в сумі 36 709,12 грн.
Також ГУ ДПС в Івано-Франківській області щодо відповідача винесено податкове повідомлення-рішення від 26.05.2021 №0535433-2405-0915 (а.с. 8), яким визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за 2020 рік в сумі 7 955,89 грн.
Окрім цього, контролюючим органом щодо відповідача винесено податкові повідомлення-рішення від 26.04.2021 №3371054-2405-0915 (а.с. 9) та від 26.04.2021 №3371056-2405-0915 (а.с. 10), якими визначено податкові зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за податковий період 2021 рік в розмірі 442,48 грн та 8,27 грн, відповідно.
Вказані податкові повідомлення-рішення надсилалися ОСОБА_1 та отриманні останнім особисто 03.07.2021, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 11).
Також, позивачем складено податкову вимогу форми "Ф" №0033357-1304-0920 від 06.09.2021, якою визначено податковий борг відповідача в розмірі 36 709,12 грн (а.с. 5). Дану вимогу направлено відповідачу та отримано особисто, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке отримано відповідачем 20.09.2021 (зворотна сторона а.с. 5).
Податкові зобов'язання згідно з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями у встановлений законом строк відповідач не сплатив, в результаті чого виникла податкова заборгованість в сумі 45 115,76 грн, що підтверджується довідкою про суми податкового боргу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 станом на 04.08.2022 (а.с. 4).
У зв'язку із несплатою ОСОБА_1 заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за 2020 рік, а також земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік, позивач, реалізовуючи свої повноваження, звернувся до суду з метою стягнення податкового боргу.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.
Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Суд зазначає, що в цій адміністративній справі суд застосовує приписи Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового Кодексу України (надалі, також - ПК України) визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та у строки, визначені податковим законодавством.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Стаття 8 ПК України визначає види податків та зборів. В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).
Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно.
Статтею 36 ПК України визначено суть податкового обов'язку, згідно з положеннями якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).
Відповідно до пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України).
Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку.
Також цим підпунктом визначено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
У зв'язку із добровільною несплатою податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на підставі податкового повідомлення-рішення від 12.05.2021 №0303561-2405-0915 за 2020 рік у відповідача виник податковий борг на суму 36 709,12 грн.
Також у зв'язку з несплатою податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості на підставі податкового повідомлення-рішення від 26.05.2021 №0535433-2405-0915 за 2020 рік за відповідачем обліковується податковий борг на суму 7 955,89 грн.
Щодо несплати земельного податку з фізичних осіб, то суд зазначає таке.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 ПК України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
У відповідності до підпункту 14.1.72. пункту 14.1. статті 14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Положеннями пункту 270.1 статті 270 ПК України визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Згідно з пунктом 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (пункту 271.2 статті 271 ПК України).
Згідно з абзацом 2 пункту 284.1. статті 284 ПК України органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Положеннями статті 285 ПК України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Відповідно до абзацу 1 пункту 286.5. статті 186 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт 287.5. статті 287 ПК України).
Із матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером: 2610100000:21:007:0024, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за №309031345 від 06.09.2022 (а.с. 36, 34).
Контролюючим органом щодо відповідача винесено податкові повідомлення-рішення від 26.04.2021 №3371054-2405-0915 (а.с. 8) та від 26.04.2021 №3371056-2405-0915 (а.с. 10), якими визначено податкові зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за податковий період 2021 рік в розмірі 442,48 грн та 8,27 грн, відповідно, які ОСОБА_1 не сплачено.
Податкові повідомлення-рішення від 12.05.2021 №0303561-2405-0915, від 26.05.2021 №0535433-2405-0915, від 26.04.2021 №3371054-2405-0915 та від 26.04.2021 №3371056-2405-0915 надсилалися ОСОБА_1 та отриманні останнім особисто 03.07.2021, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 11).
Відповідач зазначені податкові повідомлення-рішення не оскаржив. Доказів протилежного суду не подано.
Таким чином, нараховані зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями грошові зобов'язання на час розгляду цієї справи є узгодженими та становлять податковий борг.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (підпункт 59.1. статті 59 ПК України).
Відповідно до пункту 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з приписами частини 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як вбачається з матеріалів справи позивачем також надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ф" №0033357-1304-0920 від 06.09.2021, якою визначено податковий борг відповідача в розмірі 36 709,12 грн (а.с. 5). Дану вимогу 20.09.2021 отримано відповідачем, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (зворотна сторона а.с. 5).
Податкова вимога форми "Ф" №0033357-1304-0920 від 06.09.2021 позивачем не відкликана та не погашена платником податку, а тому в подальшому, підстав направляти нову податкову вимогу в контролюючого органу не було.
Пунктом 14.1.175 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Отже, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання протягом установленого строку.
Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомлення-рішеннями від 12.05.2021 №0303561-2405-0915, від 26.05.2021 №0535433-2405-0915, від 26.04.2021 №3371054-2405-0915 та від 26.04.2021 №3371056-2405-0915, податковою вимогою форми "Ф" №0033357-1304-0920 від 06.09.2021, довідкою про суми податкового боргу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 станом на 04.08.2022 в сумі 45 115,76 грн, та витягами з ІКП по платежах (витяги з Автоматизованої інформаційної системи ДПС України «Податковий блок»), які містяться в матеріалах справи (а.с. 7, 8, 9, 10, 5, 4, 18-19).
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.
Згідно із пунктом 87.1 статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті ПК України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України.
Контролюючим органом дотримано процедури повідомлення відповідача про наявні податкові зобов'язання та набуття податковими зобов'язаннями статусу податкового боргу.
Тому, враховуючи, що податковий борг в розмірі 45 115,76 грн виник в результаті порушення відповідачем вимог податкового законодавства, останнім не подано жодного доказу його сплати, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підставні та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Згідно з приписами частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи, що позивачем у справі підтверджено тільки сплату судового збору, судові витрати не підлягають розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) в дохід бюджету податковий борг у загальному розмірі 45 115 (сорок п'ять тисяч сто п'ятнадцять) гривень 76 (сімдесят шість) копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ ВП - 43968084;
відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.