Справа № 2-а-76/10
26 липня 2010 року Дворічанський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Рябоконь Є.А., при секретарі - Кучеренко О.І., з участю позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - голови Дворічанської селищної ради Бабики С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Дворічна адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дворічанської селищної ради про скасування рішення № 85 виконкому Дворічанської селищної ради від 11.06.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Дворічанської селищної ради про скасування рішення № 85 виконкому Дворічанської селищної ради від 11.06.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, зазначивши що 10 червня 2010 року Дворічанським селищним головою Бабикою С.М. був складений протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого ФОП ОСОБА_1 самовільно встановив споруду для відпочинку людей (покупців), яка відповідно до ПЗ ДБН, затверджених Мінрегіонбуду України від 19.01.2009 року є об»єктом малої архітектурної форми. На підставі вказаного протоколу виконавчим комітетом Дворічанської селищної ради було винесено рішення № 85 від 11 червня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. та визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КУпАП.
Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі і просив їх задовольнити.
Представник відповідача по справі - Дворічанський селищний голова Бабика С.М. позовні вимоги не визнав, пояснивши, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 і рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. було винесено на підставі подання прокурора Дворічанського району про усунення порушень вимог Закону України “Про благоустрій населених пунктів”.
Судом встановлені обставини та досліджені докази.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1 від 31.07.2000 року, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та сплачує єдиний податок згідно свідоцтва серії НОМЕР_2 від 01.07.2008 року.
Згідно договору оренди землі від 04 червня 2008 року Дворічанська селищна рада надала ОСОБА_3 в платне користування строком на 50 років земельну ділянку, загальною площею 0,0200 га, в тому числі забудовані землі - 0,0200 га за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 01 липня 2009 року ОСОБА_1 прийняв в тимчасове безкоштовне користування від ОСОБА_3 нежитлове приміщення, загальною площею 18,2 м 2, строком на 2 роки за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно договору оренди землі від 01.03.2010 р. ОСОБА_3 передала, а ОСОБА_1 прийняв на 11 місяців в оренду земельну ділянку, площею 0,0200 га, на якій знаходяться об”єкт нерухомого майна та палатка для відпочинку людей.
11.05.2010 р. прокурором Дворічанського району на ім”я голови Дворічанської селищної ради було внесено подання про усунення порушень вимог Закону України “Про благоустрій населених пунктів”, причин та умов, що їм сприяють.
10.06.2010 р. Дворічанським селищним головою Бабикою С.М. було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП, відносно ОСОБА_1 за встановлення споруди для відпочинку людей - покупців, яка відповідно до ПЗ ДБН, затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 19.01.2009 р., є об”єктом малої архітектурної форми.
11.06.2010 р. виконавчим комітетом Дворічанської селищної ради було прийнято рішення № 85 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ст. 152 КУпАП, за самовільно встановлений об”єкт малої архітектурної форми, у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн.
Стаття 152 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою територій населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
Згідно акту перевірки використання палатки, встановленої біля магазину “Дворічаночка” від 10.06.2010 р., складеного депутатом Дворічанської селищної ради, в результаті обстеження було встановлено, що палатка - шатер, яка розташована біля магазину “Дворічаночка”, не має ніякого торгового обладнання, вона не використовується в комерційних цілях, а використовується для відпочинку покупців.
Відповідно до листа від 15.06.2010 р. № 21-20/452-4 Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, представництва у Харківській області, оскільки в палатці, встановленій на орендованій ФОП ОСОБА_1 землі, не провадилася господарська діяльність, тому для розміщення палатки документ дозвільного характеру не потрібен.
Під час судового розгляду справи було встановлено, що палатка, встановлена ФОП ОСОБА_1 має площу 16 кв. метрів, не містить ніякого обладнання, призначеного для провадження підприємницької діяльності, в ній розміщені столи і лавки для відпочинку людей.
Згідно п. п. 4 п. 2 Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 р. № 982, стаціонарна мала архітектурна форма - це тимчасова одноповерхова споруда соціально - культурного, побутового, торговельного та іншого призначення для провадження підприємницької діяльності висотою не вище ніж 4 метри, що має по зовнішньому контуру площу близько 30 кв. метрів, виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без закладення фундаменту.
Таким чином, дії ОСОБА_1 не містять ні об”єктивної, ні суб”єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних мотивів.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішення, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Згідно частини 2 цієї ж статті ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 18 цього ж Кодексу місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно - правових відносин.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.
Згідно ст. 217 КУпАП посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
Відповідно до ст. 219 КУпАП виконавчі комітети селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 153 КУпАП.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 245 цього Кодексу завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: зокрема своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Матеріали справи не містять достатніх доказів, які вказували б на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.
Як вбачається з доводів позивача, він заперечує факт встановлення і використання в підприємницькій діяльності палатки - шатра, яка до того ж згідно з постановою КМУ від 26.08.2009 р. № 982 не є малою архітектурною формою, а Дворічанським селищним головою Бабикою С.М. не перевірені та не спростовані доводи позивача, які останній надав по суті складеного відносно нього протоколу про адмінправопорушення і рішення виконкому про накладення адмінстягнення, відповідачем також не надані суду ПЗ ДБН, затверджені Мінрегіонбуду України від 19.01.2009 року, на які міститься посилання у оспорюваному рішенні виконкому.
Таким чином, ОСОБА_1 неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим рішення № 85 виконкому Дворічанської селищної ради від 11.06.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає рішення про скасування постанови і закриття справи.
Згідно ч. 1 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина,її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ими суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 2 цієї ж статті суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб”єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Згідно ч. 3 цієї ж статті суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб”єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб”єктів владних повноважень.
Тому, суд визнає протиправним і скасовує рішення № 85 виконкому Дворічанської селищної ради від 11.06.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП шляхом накладення штрафу і закриває провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу цього адміністративного правопорушення.
На підставі ст. ст. 19, 55 Конституції України, ст. ст. 247, 293 КУпАП, керуючись ст. ст. 11, 71, 158-163, 186 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Дворічанської селищної ради від 11.06.2010 р. № 85 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. за статтею 152 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 152 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції Харківської області через Дворічанський районний суд Харківської області. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення постанови без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву було надано. Якщо було надано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 30 липня 2010 року.
Суддя Є.А. Рябоконь