25 жовтня 2022 року м. Житомир справа № 240/1211/21
категорія 108080100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 25.11.2020 №000/673/0901, від 25.11.2020 №000/674/0901, від 25.11.2020 №000/675/0901 про застосування до неї штрафних санкцій.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що вказані в акті фактичної перевірки від 02.11.2020 висновки, які стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є безпідставними та помилковими. Зокрема вказала, що висновок про порушення нею вимог п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" був зроблений контролюючим органом у зв'язку з не наданням під час перевірки документів, які підтверджували облік товарів - алкогольних напої на суму 17618,00 гривень, що знаходились в підсобних приміщеннях бару. Однак, позивач зауважує, що обов'язок забезпечити наявність документів на придбання вказаного товару у неї відсутній, оскільки вищезазначені алкогольні напої належали ОСОБА_2 та перебували в приміщенні бару на підставі "розписки" про зберігання. З приводу виявленого під час перевірки порушення нею вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яке полягало у не проведенні розрахункової операції з придбання підакцизного товару (пива "STELLA") вартістю 42,00 гривні через реєстратор розрахункових операцій, позивач вказує, що у зв'язку з раптовим виходом із ладу реєстратора розрахункових операцій роздрукування та видача розрахункового документу були неможливими, а тому відразу після виявлення поломки вищезазначену розрахункову операцію було зафіксовано в книзі обліку розрахункових операцій, що у свою чергу виключає наявність в її діях вищезазначеного порушення. Щодо порушення вимог пп.16.1.2 п. 16.1 ст.16, п.44.3 п. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 177.10 ст. 177 ПК України, яке полягало у ненаданні під час перевірки книги обліку доходів та витрат, позивач зазначає, що посадові особи Головного управління ДПС у Житомирській області, здійснюючи перевірку, свідомо залишили книгу обліку доходів та витрат без дослідження, а в подальшому, коли вона 22.10.2020, 23.10.2020, 27.10.2020 та 28.10.2020 особисто приїздила до адміністративного приміщення Головного управління ДПС у Житомирській області, з незрозумілих причин відмовили їй в особистій зустрічі та вивченні вказаної книги.
Враховуючи вищезазначене, ФОП ОСОБА_1 вважає, що в її діях відсутні порушення, що були зазначені в акті фактичної перевірки від 02.11.2020, а тому прийнятті на підставі цього акту податкові повідомлення-рішення від 25.11.2020 №000/673/0901, від 25.11.2020 №000/674/0901 та від 25.11.2020 №000/675/0901 про застосування до неї штрафних санкцій є протиправними, у зв'язку з чим вона звернулась з даним позовом до суду.
Ухвалою суду провадження в адміністративній справі №240/1211/21 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Головне управління ДПС у Житомирській області подало до суду відзив на позовну заяву в якому зазначило, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню. На підтвердження такої правової позиції Головне управління ДПС у Житомирській області вказало, що висновки акту фактичної перевірки від 02.11.2020 №333/09/ НОМЕР_1 є обгрунтованими. Зазначає, що під час проведеної контрольної закупки підакцизних товарів (пива "Stella" 0,5 л по ціні 42,00 грн.) було встановлено, що реалізація вказаного товару проведена позивачем без застосування реєстратора розрахункових операцій, або належним чином зареєстрованої розрахункової книги, без видачі фіскального чека, або розрахункової квитанції, що також підтверджено самою ФОП ОСОБА_1 в її письмових поясненнях. Вказані обставини є свідчення порушення позивачем вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Крім того, під час перевірки було виявлено, що на реалізації у позивача знаходились алкогольні напої на суму 17618,00 гривень, на які були відсутні документи на їх придбання, що стало підставою для висновку про порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". В свою чергу, до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція. Також, в ході перевірки було виявлено, що ФОП ОСОБА_1 не забезпечено зберігання книги обліку доходів і витрат. Відповідної книги не було надано нею і у відповідь на запит Головного управління ДПС у Житомирській області, що стало підставою для висновку про порушення норм пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.44.3 п. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 177.10 ст. 177 ПК України. З огляду на зазначене, відповідач вважає, що висновки акту перевірки щодо встановлених порушень є обґрунтованими і відповідають фактичним обставинам справи, а тому контролюючим органом правомірно були винесені відносно ФОП ОСОБА_1 оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення від 25.11.2020 №000/673/0901, від 25.11.2020 №000/674/0901 та від 25.11.2020 №000/675/0901. Враховуючи зазначене, Головного управління ДПС у Житомирській області просило відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 262 КАС України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними у матеріалах справи та дослідженими доказами, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 21 жовтня 2020 року посадовими особами управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Житомирській області на виконання вимог наказу від 05.10.2020 №1350 було проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за місцем провадження нею господарської діяльності у приміщенні бару за адресою: АДРЕСА_1 , з питань дотримання нею норм законодавства щодо регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, у тому числі на виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору.
За результатами проведеної фактичної перевірки був складений акт від 02.11.2020 №333/09/ НОМЕР_1 (а.с.7-8), в якому посадовими особами Головного управління ДПС у Житомирській області були зафіксовані наступні порушення, виявлені ними під час перевірки ФОП ОСОБА_1 :
- порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у не веденні платником обліку товарних запасів у порядку встановленому законодавством за місцем їх реалізації (під час перевірки ФОП ОСОБА_1 не надала документи, які підтверджували б облік (отримання нею) алкогольних напоїв на суму 17618,00 гривень, які знаходились на реалізації в барі станом на 21.10.2020);
- порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яке полягало в тому, що при здійсненні контрольної закупки (пива "Stella" 0,5 л) вартістю 42,00 гривень, вказана операція було здійснена ФОП ОСОБА_1 без застосування реєстратора розрахункових операцій або розрахункової книги;
- порушення пп.16.1.2 п.16.1 ст. 16, пп.44.3 ст.44, п. 82.5 ст. 85, п. 177.10 ст. 177 ПК України, яке полягало у ненаданні ФОП ОСОБА_1 до перевірки книги обліку доходів і витрат.
Другий примірник вищезазначеного акту від 02.11.2020 №333/09/ НОМЕР_1 був надісланий разом із супровідним листом від 04.11.2020 №14278/14/06-30-09-01-23 на адресу державної реєстрації ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 (а.с.9).
В подальшому, у зв'язку з виявлення вищезазначених порушень Головним управлінням ДПС у Житомирській області відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
1) податкове повідомлення-рішення від 25.11.2020 №000/675/0901, яким за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР (проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій або розрахункової книги) до ФОП ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР застосовано штраф у розмірі 4,20 гривень (а.с.4);
2) податкове повідомлення-рішення від 25.11.2020 №000/673/0901, яким за порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР (не ведення в установленому порядку обліку товарних запасів (алкогольних напоїв на суму 17618,00 гривень) у порядку у порядку встановленому законодавством за місцем їх реалізації) до ФОП ОСОБА_1 на підставі ст. 20 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР застосовано штраф у розмірі 35236,00 гривень (а.с.5).
3) податкове повідомлення-рішення від 25.11.2020 №000/674/0901, яким за порушення пп.16.1.2 п.16.1 ст. 16, пп.44.3 ст.44, п. 82.5 ст. 85, п. 177.10 ст. 177 ПК України (не надання під час перевірки перевірки книги обліку доходів і витрат) до ФОП ОСОБА_1 на підставі п. 121.1 ст. 121 ПК України застосовано штраф у розмірі 1020,00 гривень (а.с.6).
Вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, ФОП ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам та перевіряючи спірні податкові повідомлення-рішення на їх відповідність його вимогам ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначені нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Цим Кодексом також визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1. статті 41 ПК України, контролюючими органами щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи).
Згідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Положеннями підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до положень статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп.80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України).
В контексті наведеного суд відмічає, що фактична перевірка проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом за обов'язкової наявності хоча б однієї з підстав, визначених підпунктами 80.2.1 - 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Зі змісту вищезазначених правових норм вбачається, що умовами за наявності яких посадові особи контролюючого органу мають право провести фактичну перевірку є наявність визначених законом підстав для проведення такої перевірки, а також пред'явлення ними платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків, його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції, службового посвідчення, направлення на проведення перевірки та копії наказу про проведення перевірки.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам в частині правомірності податкового повідомлення-рішення від 25.11.2020 №000/675/0901 (а.с.4), суд зазначає наступне.
Підставою винесення Головним управління ДПС у Житомирській області вказаного податкового-повідомлення рішення стало порушення позивачем вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яке полягало у здійсненні розрахункової операції (реалізації алкогольного напою - пива "Stella" 0,5 л вартістю 42,00 гривень) без застосування реєстратора розрахункових операцій або розрахункової книги.
Відповідно до пп. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право: проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.
В ході розгляду справи судом встановлено, що перед початком фактичної перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Житомирській області була проведена контрольна розрахункова операція з придбання у суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 алкогольного напою пива "Stella" 0,5 л вартістю 42,00 гривень. В результаті вказаної контрольної закупки було встановлено здійснення позивачем господарської операції з продажу вищезазначеного алкогольного напою без застосування реєстратора розрахункових операцій або розрахункової книги.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені в Законі України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон України від 06.07.1995 № 265/95-ВР).
За визначенням, наданим в статті 2 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР, реєстратор розрахункових операцій - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.
Таким чином, нормами ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР на суб'єктів господарювання покладено обов'язок проводити всі розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій та надавати особі, яка отримує товар чи послугу в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми.
Жодних доказів, на підтвердження того, що при здійсненні контрольної розрахункової операції з продажу пива "Stella" вартістю 42,00 гривень ця операція була проведена через реєстратор розрахункових операцій і відповідний розрахунковий документ встановленої форми був наданий, позивач до суду до суду не надала.
Більш того, з наявних у матеріалах справи пояснень від 21.10.2020, наданих самою ФОП ОСОБА_1 під час перевірки, вбачається, що факт здійснення 21.10.2020 розрахункової операції з продажу алкогольного напою - пива "Stella" вартістю 42,00 гривень без застосування при цьому реєстратора розрахункових операцій або розрахункової книги нею не заперечувався. Однак, такі дії позивач у своїх поясненнях обгрунтовувала тим, що реєстратор знаходився в неробочому стані (а.с.17).
В свою чергу, в поданій позовній заяві ФОП ОСОБА_1 зазначила, що у зв'язку з раптовим виходом із ладу реєстратора розрахункових операцій роздрукування та видача розрахункового документу були неможливими, а тому відразу після виявлення поломки, розрахункову операцію з продажу пива "Stella" вартістю 42,00 грн було зафіксовано в книзі обліку розрахункових операцій, що у свою чергу виключає наявність в її діях вищезазначеного порушення.
Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.
Таким чином, вищезазначені норми Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР зобов'язують суб'єкта господарювання в період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту проводити розрахункові операції, використовуючи при цьому книгу обліку розрахункових операцій та розрахункову книжки або ж належним чином зареєстрований резервного реєстратора розрахункових операцій (у випадку його наявності).
При цьому, згідно з пунктом 16 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР у разі виявлення несправностей реєстратора розрахункових операцій суб'єкт господарювання протягом робочого дня, в якому виявлено несправності, зобов'язаний письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб'єкт господарювання зареєстрований платником податків.
Доказів того, що ФОП ОСОБА_1 в установленому п. 13 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР порядку повідомляла центр сервісного обслуговування та контролюючий орган про несправності (вихід з ладу) її реєстратора розрахункових операцій матеріали справи не містять, а тому обставини, на які посилається позивач, про те, що на момент проведення фактичної перевірки реєстратор розрахункових операцій в належному їй барі за адресою бару за адресою: АДРЕСА_1 дійсно був несправний, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Більш того, як вже зазначалось судом, у випадку виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій, позивач згідно з нормами ст. 5 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР зобов'язана була провести розрахункову операцію (контрольну розрахункової розрахункову операцію з продажу пива "Stella" вартістю 42,00 гривень), із використанням при цьому книгу обліку розрахункових операцій та розрахункову книжки.
Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 920/29050 (далі -Порядок №547 в редакцій від 01.08.2022, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункт 1 глави 1 розділу II Порядку №547 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб'єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов'язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі - книги ОРО).
Згідно з пунктом 1 глави 4 "Порядок ведення книг обліку розрахункових операцій" розділу II Порядку №547 суб'єкт господарювання повинен забезпечити використання книги ОРО у тій господарській одиниці, що зазначена на титульній сторінці книги ОРО при її реєстрації/перереєстрації, або з тим РРО, до якого така книга зареєстрована.
Використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає: наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків; здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо (пункт 5 глави 4 розділу II Порядку №547).
В свою чергу, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій (пункт 6 глави 4 розділу II Порядку №547).
Згідно з пунктом 9 глави 4 розділу II Порядку №547 у розділі 2 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО.
Відповідно до пункту 6 глави 2 розділу IIІ "Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок" Порядку №547 розрахункова книжка використовується в такому порядку:
- на кожному місці проведення розрахунків повинна використовуватися окрема розрахункова книжка з книгою ОРО, на яку вона зареєстрована;
- при проведенні розрахункової операції заповнюється спочатку корінець, потім відривна частина розрахункової квитанції (за винятком квитанцій, де вартість товару (послуги) зазначена попередньо шляхом проштамповування чи друкарським способом), при цьому вказані в корінці та у відривній частині суми розрахунків повинні бути ідентичними;
- відривна частина відокремлюється від корінця по лінії відриву та видається покупцеві чи особі, яка отримує кошти (у разі здійснення операції видачі), не пізніше завершення розрахункової операції.
Згідно з нормами пунктів 2 та 5 глави 2 розділу IIІ "Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок" Порядку №547 у корінці та відривній частині розрахункової квитанції вручну або друкарським способом повинна вказуватись повна сума розрахунку.
Якщо суб'єкт господарювання є платником податку на додану вартість, платником акцизного податку або іншого податку (збору), в корінці розрахункової квитанції (крім спрощеної розрахункової квитанції) також зазначається сума, що оподатковується податком на додану вартість, сума, що оподатковується акцизним податком або іншим податком (збором).
На вимогу покупця у відривній частині розрахункової квитанції додатково вказуються всі або частина реквізитів, передбачених установленою формою: найменування товару (послуги), вартість одиниці виміру, ставка у відсотках податку на додану вартість (для суб'єктів господарювання - платників податку на додану вартість) та акцизного податку або іншого податку (збору) (для суб'єктів господарювання - платників акцизного податку або іншого податку (збору)), вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за кожним найменуванням, дата та підпис особи, яка провела розрахунок. У разі виписування спрощеної розрахункової квитанції такі дані можна вказувати на зворотному боці відривної частини квитанції. При продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів найменування товарів і їх вартість, ставка акцизного податку або іншого податку (збору) та сума акцизного податку або іншого податку (збору) обов'язково записуються у відривній частині та корінці розрахункової квитанції.
Зі змісту вищезазначених норм Порядку №547 вбачається, що належними доказами здійснення платником податку розрахункової операції з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки під час виходу із ладу РРО будуть: оформлена відповідно до вимог цього Порядку розрахункова квитанція (а саме корінець цієї квитанції, який лишається у платника податку (продавця) та її відривна частина, видана покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції); а також належним чином заповнена книги обліку розрахункових операцій, а саме її розділ 2, з відомостями про розрахункові квитанції, використані під час неполадки та ремонту РРО.
Разом з тим, ФОП ОСОБА_1 не надала до суду корінця розрахункової квитанції, який підтверджував би, що проведена 21.10.2020 розрахункова операція з продажу пива "Stella" вартістю 42,00 гривень була здійснена нею із використанням розрахункової книжки, а відривна частина цієї квитанції вручена посадовим особам ГУ ДПС у Житомирській області під час вказаної контрольної закупки. Більш того, долучена позивачем до матеріалів справи копія книги обліку розрахункових операцій не містить інформації з розділу 2 про розрахункову квитанцію, використану під час контрольної розрахункової операції.
З огляду на зазначене, суд приходить вважає, що доводи позивача про те, що після виявлення поломки РРО, розрахункова операцію з продажу пива "Stella" вартістю 42,00 гривень було зафіксована нею в книзі обліку розрахункових операцій є безпідставними та не підтверджуються наявними у справі доказами.
Відтак, суд приходить до висновку про обгрунтованість висновків фактичної перевірки в частині наявності в діях ФОП ОСОБА_1 порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР, яке полягало у проведенні розрахункової операції на суму 42,00 гривень без застосування реєстратора розрахункових операцій чи книги обліку розрахункових операцій.
Пунктом 1 статті 17 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР передбачено, що у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Однак, пунктом 11 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР передбачено, що тимчасово, до 1 січня 2021 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах: 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення".
З наведеного вбачається, що станом на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 25.11.2020 №000/675/0901 розмір штрафу за не проведення розрахункової операції з використанням РРО чи книги обліку розрахункових операцій становив 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.
В ході розгляду справи судом встановлено, що нарахований Головним управлінням ДПС у Житомирській області в податковому повідомленні-рішенні від 25.11.2020 №000/675/0901 штраф в розмірі 4,2 гривень становить 10% від вартості реалізованого з порушенням пива "Stella" вартістю 42,00 грн.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення від 25.11.2020 №000/675/0901.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам в частині правомірності податкового повідомлення-рішення від 25.11.2020 №000/673/0901 (а.с.5), суд зазначає наступне.
Підставою для винесення вказаного податкового повідомлення-рішення стало не ведення ФОП ОСОБА_1 обліку товарних запасів (алкогольних напоїв на суму 17670,00 грн) у порядку у порядку встановленому законодавством за місцем їх реалізації). При цьому, такий висновок контролюючий орган зробив у зв'язку з ненаданням позивачем під час перевірки документів (накладних, товарно-транспортних накладних та будь-яких інших документів), які підтверджують отримання нею вищезазначених алкогольних напоїв.
Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Облік надходження товару від постачальників здійснюється на підставі накладних, товарно-транспортних накладних та інших первинних документів, що засвідчують рух товарів та слугують підставою для їх оприбуткування у бухгалтерському та податковому обліку платника.
З наведеного вбачається, що на позивача покладено обов'язок ведення бухгалтерського та податкового обліку, а відтак обов'язок щодо складання та зберігання первинних документів, в тому числі й документів, які підтверджують облік товарів.
Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України №265/95 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: вести в порядку, встановленому законодавством облік, товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Облік надходження товару від постачальників здійснюється на підставі накладних, товарно-транспортних накладних та інших первинних документів, що засвідчують рух товарів та слугують підставою для їх оприбуткування у бухгалтерському та податковому обліку платника.
Згідно норм підпункт 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 85.2. ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Матеріалами справи підтверджується, що в ході фактичної перевірки Головне управлінням ДПС у Житомирській області на підставі п.п.20.1.14 п.20.1 ст. 20, п. 75.1 ст.75, ст. 83, п.85.2, 85.8, 85.4 ст. 85 ПК України сформувало запит про надання документів, в якому повідомило ФОП ОСОБА_1 про необхідність надання у строк до 26.10.2020 документів на підакцизні товари, що знаходяться на реалізації та книги обліку доходів і витрат (а.с.54). Вказаний запит був отриманий позивачем, що підтверджується її підписом у відповідній графі запиту.
Однак, а ні під час перевірки, а ні у відповідь на запит ФОП ОСОБА_1 не надала документів, підтверджуючих облік її товарних запасів (алкогольних напоїв на загальну суму 17618,00 грн), зазначених в описі (а.с.56). При цьому, підпис самої ФОП ОСОБА_1 у вказаному описі, підтверджує згоду позивача з тим, що вказані алкогольні напої станом на 21.10.2020 перебували на в неї на реалізації.
З приводу аргументів позивача про те, що вказаний у описі товар (алкогольні напої на суму 17618,00 гривень) належить ОСОБА_2 та перебував на момент фактичної перевірки в приміщенні бару на зберігання на підставі розписки (а.с.10), суд зазначає, що жодного, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору, предметом якого були б послуги зі зберігання товару, чи вищезазначеної розписки, позивач не надавала ні під час фактичної перевірки, ні на запит контролюючого органу. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Оскільки, розписка від 20.10.2020 про прийняття ФОП ОСОБА_1 від ОСОБА_2 товару на зберігання була долучена позивачем до матеріалів позовної заяви, а не надана під час перевірки, то згідно норм п. 44.6 ст. 46 ПК України вважається, що такий документи у платника податків відсутній. В свою чергу, передбачена ст. 20 Закону №265/95-ВР відповідальність настає саме за не надання документів, які підтверджують облік товарів, саме під час проведення перевірки.
Більш того, зі змісту вищезазначеної розписки неможливо встановити, який саме товар передавався на зберігання, а відтак вказаним документом не підтверджується, що цим товаром були саме ті алкогольні напої, що вказані в описі до акту перевірки (а.с.56).
Відтак, вищезазначена розписка жодним чином не спростовує наявність у діях позивача порушення, яке полягало у не наданні під час проведення фактичної перевірки документів, які підтверджують облік товарів - алкогольних напоїв на суму 17618,00 гривень.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про те, що Головне управління ДПС у Житомирській області дійшло обґрунтованого висновку про не ведення позивачем обліку товарних запасів (алкогольних напоїв на суму 17618,00 гривень) у порядку у порядку встановленому законодавством.
Статтею 20 Закону № 265/95 передбачено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей є порушення встановлено порядку ведення бухгалтерського обліку та є підставою для застосування фінансової санкції, передбаченої наведеною статтею.
З огляду на те, що факт порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР знайшов своє підтвердження під час розгляду справи, суд приходить до висновку про правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 25.11.2020 №000/673/0901.
Вирішуючи спірні правовідносини в частині позовних вимог, які стосуються податкового повідомлення-рішення від 25.11.2020 №000/674/0901, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення від 25.11.2020 №000/674/0901 стало встановлене під час перевірки порушення ФОП ОСОБА_1 пп.16.1.2 п.16.1 ст. 16, пп.44.3 ст.44, п. 82.5 ст. 85, п.177.10 ст. 177 ПК України, яке полягало у ненаданні нею під час перевірки книги обліку доходів і витрат.
Відповідно до ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.
Згідно норм статті 177.10. ПК України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Більш того, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
В ході розгляду справи судом безспірно встановлено та не спростовано позивачем, що а ні під час фактичної перевірки, а ні у відповідь на запит контролюючого органу ФОП ОСОБА_1 книги обліку доходів і витрат не надала.
Заперечуючи проти наявності вказаного порушення, позивач в позові зазначила, що що посадові особи Головного управління ДПС у Житомирській області, здійснюючи перевірку, свідомо залишили книгу обліку доходів та витрат без дослідження, а в подальшому, коли вона 22.10.2020, 23.10.2020, 27.10.2020 та 28.10.2020 особисто приїздила до адміністративного приміщення Головного управління ДПС у Житомирській області, з незрозумілих причин відмовили їй в особистій зустрічі та вивченні вказаної книги. Однак, з даного приводу суд зауважує, що вказані обставини є нічим не підтвердженими доводами позивача. Більш того, позивач мала можливість на запит контролюючого органу надіслати до Головного управління ДПС у Житомирській області вищезазначену книгу обліку доходів та витрат засобами поштового зв'язку, водночас такою можливістю не скористалась. З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що аргументи позивача в цій частині є необгрунтованими та відхиляє їх.
Оскільки, факт порушення позивачем вимог пп.16.1.2 п.16.1 ст. 16, пп.44.3 ст.44, п.82.5 ст. 85, п.177.10 ст. 177 ПК України знайшов своє підтвердження під час розгляду справи, суд приходить до висновку про правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 25.11.2020 №000/674/0901.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відтак, суд повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 25.11.2020 №000/673/0901, від 25.11.2020 №000/674/0901, від 25.11.2020 №000/675/0901, у зв'язку з цим позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати відповідно до положень статті 139 КАС України на користь позивача не присуджуються.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволені позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Ю.Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 43142501) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович