26 жовтня 2022 року Справа 215/3443/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Криворізької міської ради (пл. Молодіжна, буд. 1, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101, код ЄДРПОУ 04052169) про встановлення наявності компетенції та зобов'язання вчинити певні дії, -
16.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Криворізької міської ради, в якому просить:
- встановити наявність компетенції (повноважень) Криворізької міської ради у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 29.11.21р С-83-П врегулювати конфлікт інтересів згідно ст. 3, 19, 21, 22, 28, 33, 46, 48, 49, 53, 60 Конституції України і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю;
- встановити наявність компетенції (повноважень) Криворізької міської ради у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 29.11.21р С-83-П зобов'язати виконавчий комітет Криворізької міської ради приймати рішення відповідно ст. 19, 144 Конституції України і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю;
- встановити наявність компетенції (повноважень) Криворізької міської ради у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 29.11.21р С-83-П надати належно завірені дві копії цієї заяви і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.09.2022 позовну заяву ОСОБА_1 передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали справи №215/3443/22 передані судді Віхровій В.С. 26.10.2022.
Згідно зі ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В частині заяви позивача про звільнення його від сплати судового збору, що долучена до позовної заяви, суд зазначає наступне.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно ч.ч.1-2 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 5 Закону України “Про судовий збір” визначені пільги щодо сплати судового збору.
Також, відповідно до ч.1 ст.8 Закону України “Про судовий збір” визначені умови, за яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 вказаної статті визначені ставки судового збору.
За приписами ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову фізичною особою немайнового характеру - 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2022 року становить 2481, 00 грн., тобто судовий збір складає - 992,40 грн.
За приписами ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Також і відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Тобто, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору така особа повинна надати докази в підтвердження неможливості сплати судового збору чи в підтвердження того, що така сплата судового збору може позбавити цю особу фінансової можливості на отримання життєво необхідних потреб.
При цьому, обов'язок підтвердження наявності обставин тяжкого майнового стану особи, яка звертається до суду з позовом або апеляційною скаргою, та наявності в неї підстав для звільнення від сплати судового збору покладається виключно на таку особу. В обґрунтування підстав звільнення від сплати судового збору позивач посилається на скрутний фінансовий стан, що підтверджує довідкою управління праці та соціального захисту населення Тернівського району м. Кривий Ріг від 22.08.2022 №5567 про те, що він отримує щомісячну компенсаційну виплату за надання соціальних послуг особам з інвалідністю, яка з січня 2021 року по грудень 2021 року складала 25851,00 грн.
Судом встановлено, що 5 відсотків розміру річного доходу позивача за 2021 рік складає 1292,55 грн., що перевищує розмір судового збору, який необхідно було сплатити позивачу за подання даної позовної заяви до суду.
Отже, суд робить висновок, що підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні.
КАС України не визначає обов'язку суду щодо звільнення від сплати судового збору та обов'язку самостійно збирати докази в обґрунтування та/або підтвердження обґрунтування підстав звільнення на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Подання/зазначення таких доказів або відомостей про них, в тому числі щодо неможливості подання та причин, що зумовили їх неподання, покладається на позивача.
Аналогічних за змістом висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 17.10.2019 р. по справі №215/3786/18, від 10.10.2019 р. по справі №215/3329/19, від 23.09.2019 р. по справі №215/2132/19.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 КАС України, позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Відповідно до ч. 2 ст. 43 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Судом встановлено, що позивачем не надано до позовної заяви належним чином завірену копію паспорту громадянина України або іншого посвідчення особи позивача, що суперечить приписам п.1 ч.1 ст. 171 КАС України, оскільки матеріали справи не містять підтверджень адміністративної процесуальної дієздатності особи, яким подано (підписано) позов.
Крім того, суд додатково зазначає, що стаття 161 КАС України, містить вимоги щодо документів, що додаються до позовної заяви.
Так, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У відповідності до положень ст.94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Позивачем не додано до позовної заяви копій доданих документів для відповідача.
Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Позивачем не виконані вимоги вказаних пунктів, оскільки дані відомості не зазначені.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач просить встановити наявність компетенції (повноважень) Криворізької міської ради у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 29.11.21р С-83-П.
До Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області позивач звернувся з позовом 16.09.2022, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду з позовними вимогами щодо розгляду заяви від 29.11.2021.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Позивачем не подано заяви про поновлення строку звернення до суду та не надано доказів на підтвердження поважності строку звернення до суду.
Відповідно до ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Перевіривши матеріали справи, яка надійшла, судом встановлені недоліки позовної заяви, які унеможливлюють відкриття провадження у справі, та недоліки поданих разом із позовом додатків у вигляді окремих процесуальних документів (заяв) та доказів в обґрунтування позову.
За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку, що подані відомості недостатні для відкриття провадження у справі, а відтак позовна заява має бути залишена без руху для усунення зазначених судом недоліків з урахуванням висновків суду.
Керуючись ст.ст.5, 72-79, 121-123, 132, 133, 160, 161, 167, 169, 171, 248, 256 КАС України, суддя, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:
- позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, а саме виклавши зміст позовних вимог і виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, зазначивши докази, що підтверджують вказані обставини та перелік документів, інших доказів, що додаються до заяви, в тому числі процесуальних заяв/клопотань (у разі їх наявності) з дотриманням порядку їх подання та оформлення; зазначивши докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначивши відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- доданих до позовної заяви документів для відповідача, засвідчених належним чином;
- документу (належно засвідченої копії), що посвідчує особу позивача та підтверджує його адміністративну процесуальну дієздатність позивача;
- документу, що підтверджує сплату судового збору за позов немайнового характеру у розмірі 992,40 грн. сплаченого на наступні реквізити: отримувач коштів: Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача, Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО), 899998, Рахунок отримувача, UA368999980313141206084004632, Код класифікації доходів бюджету, 22030101, Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);
- клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності пропуску строку звернення.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Віхрова