26 жовтня 2022 року Справа № 160/10900/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
-визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 31.05.202 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії протиправними;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ;
-вирішити питання розподілу судових витрат.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 позовну заяву - залишено без руху.
Позивачем 02.08.2022 усунені недоліки позовної заяви шляхом надання позовної заяви, яка містить обґрунтування змісту позовних вимог і виклад позовних вимог з урахуванням висновків суду з примірником для відповідача; інформації щодо адреси електронної пошти позивача.
Згідно змісту позовної заяви від 02.08.2022 позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
-визнати дії Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 31.05.2022 у листі ГУ ПФУ у Дніпропетровській області за №15831-11144/В-01/8-0400/22 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії протиправними;
-зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з моменту звернення;
-вирішити питання розподілу судових витрат.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Суддя Калугіна Н.Є. з 26 серпня 2022 року по 09 вересня 2022 року включно перебувала у відпустці.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 витребувано у ОСОБА_1 , у термін 3 дні з дня отримання даної ухвали суду, засвідчену належним чином копію довідки за формою ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу» за період з 01.01.2000 по 31.12.2004.
Позивачем 23.09.2022 через канцелярію суду надано заяву, згідно змісту якої останній повідомив суд про надіслання запиту для отримання витребуваних судом доказів.
Станом на 18.10.2022 ухвалу суду не виконано, докази не надано.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 витребувано повторно у ОСОБА_1 , у термін 3 дні з дня отримання даної ухвали суду, засвідчену належним чином копію довідки за формою ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу» за період з 01.01.2000 по 31.12.2004.
Вказану ухвалу суду від 18.10.2022 судом 19.10.2022 надіслано на електронну адресу позивача, яка останнім самостійно зазначена у позовній заяві.
Також про існування ухвали суду від 18.10.2022 повідомлено позивача телефонограмою 19.10.2022.
Згідно довідки Дніпропетровського окружного адміністративного суду, відправка поштової кореспонденції припинено у зв'язку з відсутністю фінансування за кошторисними призначеннями поштових марок (КЕКВ 2210).
Статтею ст. 129 КАС України визначено порядок виклику (повідомлення) сторони шляхом надсилання тексту повістки електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
З урахуванням наведених обставин, судом вжито усі можливі заходи з використанням передбачених нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних засобів щодо належного повідомлення позивача про наявність ухвали суду від 18.10.2022.
При цьому, судом враховані висновки Верховного суду в ухвалі від 23 серпня 2022 року у справі №9901/47/21 щодо належного повідомлення про стан справи.
Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Отже, навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмежене, внаслідок чого суди продовжують здійснювати правосуддя.
Судом враховано строки пересилання поштових відправлень встановлені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958 “Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень”.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” (далі - Закон України №3262-IV) усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Для доступу до судових рішень Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр), що є автоматизованою системою збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. До Реєстру вносяться всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі (стаття 3 цього Закону).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 4 Закону України №3262-IV судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.
Ухвала суду від 18.10.2022 оприлюднена в Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 4 КАС України ухвала - письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання.
Приписами ч. 2 ст. 256 КАС України, ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Також суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого “Гуржій проти України”, заява № 326/3, 01.04.2008, “Олександр Шевченко проти України”, № 8771/02, § 27, 26.04.2007).
У справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії” Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні у справі “Тойшлер проти Германії” Європейський Суд наголошував, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
З огляду на викладене, можна зробити висновок, що позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
У постанові Верховного Суду від 08.08.2022 у справі №9901/419/21 зазначено, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач, в першу чергу, має активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що згідно заяви позивача від 16.03.2022 останньому з 19.02.2022 призначено пенсію за віком.
Листом від 31.05.2022 №15831-11144/В-01/8-0400/22 на звернення позивача, останнього повідомлено, що у зв'язку з ненаданням документів про підтвердження системи оподаткування та в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування інформація про сплату страхових внесків за період здійснення підприємницької діяльності з 19.09.2002 по 14.01.2010 відсутня, підстави для зарахування до страхового стажу вказаного періоду відсутні.
Суд зазначає, що довідка за формою ОК-5 - це сформовані індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб, (автоматизованого банку відомостей, створеного для ведення обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, ведення якого забезпечує Пенсійний фонд України).
Довідка за формою ОК-5 формується за будь-який період, починаючи з 2000 року, та містить, зокрема, щомісячні дані щодо суми заробітку та відомості щодо сплати страхових внесків. Довідка за формою ОК-5 надається особі, яка особисто звернулась до органів Пенсійного фонду України, або онлайн на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Довідка за формою ОК-7 формується за період з 2011 року і містить відомості про фактичні суми заробітної плати, з якої сплачується єдиний внесок (у межах максимальної величини), та страховий стаж.
Таким чином, у спірних правовідносинах для вирішення спору є обов'язковим дослідження інформації з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно ч. 9 ст. 80 КАС України, у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
До того ж, провадження у справі відкрито 03.08.2022, ухвалами двічі - від 19.09.2022 та від 18.10.2022 витребовувались у позивача докази, позивачу надані відповідні роз'яснення щодо можливості отримання витребуваних доказів онлайн через портал електронних послуг Пенсійного фонду України за посиланням https://portal.pfu.gov.ua/ або у мобільному застосунку Дія, у відповідача відсутні витребувані судом докази.
Пунктом 9 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
При цьому, судом враховано, що відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Таким чином, позивач не позбавлений можливості після збирання усіх доказів звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
У свою чергу, судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду (ч. 3 ст. 241 КАС України).
Тобто, після прийняття судом рішення позивач буде позбавлений можливості повторно звернутись до суду, а лише подати апеляційну скаргу.
Згідно ч. 4 ст. 240 КАС України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Таким чином, керуючись статтями 240, 248, 256, 263, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Калугіна