26 жовтня 2022 року Справа № 160/13420/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Горбалінського В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо зменшення відсоткового значення розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії з 88% до 70% сум грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, під час її перерахунку з 01.12.21019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 33/24/С-806, від 06.07.2021 року, складену Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 33/24/С-806, від 06.07.2021 року, складену Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» у розмірі 88% сум грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням суду від 25.04.2022 року по справі №160/1430/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області №33/24-/С-806 від 07.06.2021р., з урахуванням раніше виплачених сум.
Однак, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі рішення суду від 25.04.2022 року по справі №160/1430/22 виходячи із розміру 70% відповідних сум грошового забезпечення, що є незаконним та протиправним, у зв'язку з чим, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
01.09.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
01.09.2022 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що позивачу перераховано пенсію з урахуванням приписів ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в якій зазначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Зазначає, що відповідач, як орган державної влади, діє лише в межах наданих повноважень та відповідно до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Розмір пенсії позивачу призначено виходячи з основного розміру пенсії 88% грошового забезпечення.
25.04.2022 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/1430/22 позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 викладену у листі від 21.07.2021р. №23773-15114/П-01/8-0400/21.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області №33/24-/С-806 від 07.06.2021р., з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2022 року по справі №160/1430/22 набрало законної сили - 26.05.2022 року.
Як встановлено судом, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/1430/22 від 26.05.2022 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.08.2022 року зазначено, що рішення суду виконано, а саме проведено перерахунок пенсії з урахуванням 70% від грошового забезпечення усіх додаткових видів грошового забезпечення.
Відтак, позивач не погодившись з перерахунком його пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення, звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262-ХІІ) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону проводиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Згідно ч.4 ст.63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 (далі - Порядок) встановлено, що перерахунок раніше призначених відповідно до зазначеного Закону пенсій проводить у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорії військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із веденням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Частина 2 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262-ХІІ) визначено розміри пенсій за вислугу років, а саме - максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
08.07.2011 року прийнято Закон України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри “ 90” замінено цифрами “ 80”.
27.03.2014 року прийнято Закон України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні”(далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 01.04.2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри “ 80” замінено цифрами “ 70”. Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014 року.
Суд зазначає, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, тому внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 88%, а потім 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.
Отже, при перерахунку пенсії відповідним категоріям осіб має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на час призначення пенсії.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року в справі № 686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17), які відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
В свою чергу, будь-яких нормативно правових актів, якими встановлювалось проведення перерахунку пенсії осіб, до яких відноситься позивач, у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення законодавцем не приймалось.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно зменшив розмір пенсії позивача з 88% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому, суд вказує, відповідно до приписів ст. 245, суд приймаючи рішення повинен визнати протиправними дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень та зобов'язувати такий суб'єкт владних повноважень зобов'язати вчинити певні дії або утриматись від вчинення певних дій.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо зменшення відсоткового значення розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії з 88% до 70% сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.12.21019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 33/24/С-806, від 06.07.2021 року, складену Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 33/24/С-806, від 06.07.2021 року, складену Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» у розмірі 88% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.
В той же час, щодо позовних вимог зобов'язання пенсійного органу здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність з урахуванням раніше проведених виплат, суд вказує про їх передчасність та безпідставність, оскільки спірним рішенням пенсійного органу не вирішувалось питання щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.ч.1, 2 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Іншого порядку розподілу судових витрат КАС України не передбачено.
Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Отже, суд зазначає, що при вирішенні питання про відшкодування витрат враховані критерії, відповідно до яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як встановлено судом між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Лібертас» укладено адвокатську угоду б/н від 20.01.2022 року.
Пунктом 4 Угоди встановлено, що порядок оплати узгоджується сторонами додатково оформленими угодами.
Так, між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Лібертас» укладено додаткову адвокатську угоду б/н від 30.08.2022 року.
Пунктом 2 Додаткової угоди встановлено, що за надання клієнту правової допомоги клієнт сплачує адвокатському об'єднанню «Лібертас», в особі адвоката Піддубцева Віктора Івановича, фіксований гонорар у розмірі 1000,00 грн.
Отже, суд вказує, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений в Угоді у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Суд також враховує положення частини сьомої статті 134 КАС України, за якими обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 28.12.2020 року у справі № 640/18402/19.
З урахуванням наведеного суд вважає, що позивачем підтверджено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо зменшення відсоткового значення розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії з 88% до 70% сум грошового забезпечення, з 01.12.21019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 33/24/С-806, від 06.07.2021 року, складену Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 33/24/С-806, від 06.07.2021 року, складену Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» у розмірі 88% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 1992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський