26 жовтня 2022 року Справа № 160/12691/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
-визнати протиправною відмову Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції у зарахуванні років навчання в цивільному навчальному закладі до календарної вислуги років та до стажу служби ОСОБА_1 в Державній кримінально-виконавчій службі;
-зобов'язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ: 40867332) здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до календарної вислуги, яка дає право на призначення пенсії, час навчання ОСОБА_1 в цивільному навчальному закладі з 02.08.1994 року по 31.05.1995 року та з 18.05.2004 по 09.11.2004 року з розрахунку 1 рік навчання за 6 місяців служби;
-зобов'язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ: 40867332) здійснити перерахунок та зарахувати до стажу служби в Державній кримінально-виконавчій службі час навчання ОСОБА_1 в цивільному навчальному закладі з 02.08.1994 року по 31.05.1995 року та з 18.05.2004 по 09.11.2004 року з розрахунку 1 рік навчання за 6 місяців служби.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами ст. 257 КАС України.
Роз'яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Відповідачем 13.09.2022 надано відзив на позовну заяву, згідно змісту якого останній зазначив, що відсутні законні підстави при призначенні пенсії, зараховувати час навчання в цивільному навчальному закладі з 02.08.1994 по 31.05.1995 та з 18.05.2004 по 09.11.2004, оскільки, звання - молодший лейтенант внутрішньої служби, було присвоєне позивачу після вступу на службу.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 1 ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 (позивач) 21.04.2022 звернувся до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (відповідач) із заявою про включення до його календарної вислуги років термін навчання у Бердянському технікумі харчової промисловості з 02.08.1994 по 31.05.1995 та з 18.05.2004 по 09.11.2004.
Листом від 20.05.2022 відповідачем відмовлено у задоволенні заяви позивача з підстав того, що в архівній довідці відокремленого структурного підрозділу «Бердянський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету ім. Д. Моторного» не зазначено, що після закінчення навчального закладу позивачу присвоювалось офіцерське (спеціальне) звання, тому немає законних підстав для зарахування до вислуги років час навчання у вищезазначену закладі.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Як передбачено статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Порядок призначення пенсій визначає стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а підстави, умови і порядок перерахунку пенсій - стаття 63 цього Закону.
Статтею 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено та визначено види служби й періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-XII встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Постанова №393).
Пункт 2 Постанови №393 визначає, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", під час призначення пенсії згідно з пунктом "а" статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п'яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.
Відповідно п. 3 ч. 6 ст. 14 Закону України «Про Держану кримінально-виконавчу службу України» №2713-IV від 23.06.2005, спеціальне звання молодший лейтенант внутрішньої служби встановлюється особам середнього начальницького складу.
Таким чином, виходячи з системного тлумачення вищевказаних норм Закону України №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року, можна зробити висновок про те, що законодавець встановив дві підстави для додаткового зарахування до вислуги років особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів податкової міліції часу їхнього навчання в навчальних закладах в межах до п'яти років, із розрахунку - один рік за шість місяців, а саме: 1) навчання у цивільних вищих навчальних закладах (незалежно від форми навчання); 2) навчання у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання за умови, що таке навчання було до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду.
Тобто, необхідною умовою для врахування років навчання у цивільному навчальному закладі у вислугу років є те, що за наслідками такого навчання студентам (слухачам, курсантам та ін.) присвоюється офіцерське (спеціальне) звання.
Відтак, особа повинна отримати офіцерське (спеціальне) звання саме за результатами навчання, ще до вступу до відповідних органів.
Судом встановлено, що з 01.09.1994 по 31.05.1995 громадянин ОСОБА_1 (позивач) навчався на денному відділенні у Бердянському технікумі харчової промисловості за спеціальністю «Агрономія».
31.05.1995 позивач відрахований з вищезазначеного навчального закладу, у зв'язку із призивом на військову службу до Збройних сил України.
З 22.05.1997 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 (з 26.08.2003 - військова частина НОМЕР_3 ).
З 22.05.1998 ОСОБА_1 поновлено на навчання та переведено на заочну форму навчання за спеціальністю «Зберігання, консервування та переробка плодів і овочів», проте був відрахований 01.07.1999.
21.03.2004 позивача звільнено в запас у званні прапорщика.
18.05.2004 ОСОБА_1 поновлено на навчання у Бердянському технікумі харчової промисловості за спеціальністю «Зберігання, консервування та переробка плодів і овочів».
З 09.11.2004 позивач розпочав службу в Державній кримінально-виконавчій службі України.
27.04.2007 позивач закінчив навчання та отримав диплом НОМЕР_4 від 27.04.2007.
26.06.2007 позивачу присвоєно звання «молодший лейтенант внутрішньої служби».
14.03.2014 громадянин ОСОБА_1 (позивач) звільнився із Дружелюбівського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області.
Слід зазначити, що законодавець під визначенням «цивільні навчальні заклади» мав на увазі, ті навчальні заклади, в яких студенти (слухачі, курсанти та ін.) паралельно проходили військове навчання та отримували військову спеціальність - навчання на військових кафедрах, та навчання у закладах зі спеціальним режимом навчання.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що період навчання позивача у Бердянському технікумі харчової промисловості за спеціальностями «Агрономія» та «Зберігання, консервування та переробка плодів і овочів» не може вважатися навчанням у цивільному навчальному закладі, після закінчення якого присвоюється офіцерське звання, а відтак, відсутні підстави для зарахування періоду такого навчання до вислуги років.
Таким чином, оскільки після закінчення навчального закладу позивачу не було присвоєно офіцерське (спеціальне) звання, то таке навчання не може бути зараховано до вислуги років.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 1 лютого 2019 року у справі №809/780/15, від 10 травня 2019 року у справі №823/1330/16, від 22 січня 2020 року у справі №200/5111/19, від 27 січня 2021 року у справі № 818/848/16.
Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, як вбачається з послужного списку, позивач вступив на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України 09.11.2004, а спеціальне звання «молодший лейтенант внутрішньої служби» було йому присвоєно 26.06.2007, тобто вже після вступу на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, у свою чергу, доведено правомірність відмови у зарахуванні років навчання в цивільному навчальному закладі до календарної вислуги років та до стажу служби ОСОБА_1 в Державній кримінально-виконавчій службі.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.
Частиною 2 статті 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
За змістом ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 4; код ЄДРПОУ 40867332) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 26 жовтня 2022 року.
Суддя Н.Є. Калугіна