26 жовтня 2022 року Справа № 160/13576/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сидоренко Д.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (код ЄДРПОУ 40108845, 93408, м.Сєвєродонецьк, вул.Вілєсова, 1; фактичне місцезнаходження: 49101, м.Дніпро, вул.Троїцька, 20А) про визнання протиправним та скасування пункту наказу,-
Обставини справи: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати пункт перший наказу начальника Головного управління Національної поліції в Луганській області "Про вжиття заходів дисциплінарного впливу до окремих працівників поліції ГУНП Луганській області" від 17.08.2022р. №1623 щодо застосування до лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора ІТТ №1 ГУНП в Луганській області, дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що притягаючи до дисциплінарної відповідальності, відповідач залишив поза увагою перебування позивача у стані крайньої необхідності - перебування в окупованій ворогом території із одночасним існуванням реальної загрози його життю та членів його сім'ї, та прийняття рішення про недопущення заволодіння ворогом табельною зброєю шляхом її схову.
Ухвалою суду від 07.09.2022 року відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
19.09.2022р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначає, що позивачем, в порушення ч.6 розділу ІІ Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України №100 від 08.02.2019р., не повідомлено за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» про втрату ним табельної зброї. Крім того, відповідач зазначає, що позивач фактично погоджується з обставинами скоєного дисциплінарного проступку, однак не погоджується з видом дисциплінарного стягнення, вважаючи його занадто суворим.
05.10.2022р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що ч.6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України №100 від 08.02.2019р., до спірних правовідносин не застосовується, оскільки матеріали справи не містять жодної інформації про кримінальне правопорушення чи іншу подію чи звернення громадян із заявою про вчинення злочину.
Станом на 26.10.2022р. до суду не надходили заперечення на відповідь на відзив від відповідача.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Рапортом від 13.07.2022 начальник ІТТ № 1 ГУНП в Луганській області майор поліції ОСОБА_2 доповів про те, що з метою забезпечення контролю за порядком обліку, зберігання використання зброї і боєприпасів в органах та підрозділах Національної поліції України в ІТТ № 1 ГУНП в Луганській області було проведено перевірку фактичної наявності вогнепальної зброї та боєприпасів, які перебувають в особового складу підпорядкованого підрозділу. В ході проведення перевірки, зокрема, було встановлено факт відсутності вогнепальної зброї (військового майна), а саме - 9 мм пістолета «ПМ» серія НОМЕР_2 , двох магазинів до нього та 16 патронів 9 х 18 мм серії 270 05, який згідно наказу начальника Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області підполковника поліції ОСОБА_3 , був закріплений за інспектором ІТТ №1 ГУНП в Луганській області лейтенантом поліції Передерійом М.І.
Наказом ГУ НП в Луганській області №1482 від 27.07.2022р. «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії», наказано призначити службове розслідування в порядку письмового провадження, за фактом втрати окремими працівниками ІТТ № 1 ГУНП в Луганській області зброї, яка перебувала на балансі у зазначеному підрозділі, а також можливого порушення службової дисципліни поліцейськими.
У Висновку за фактом виявлення нестачі зброї, яка перебуває на балансі Сєвєродонецького РУП ГУНП, а також можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУНП в Луганській області, затвердженого начальником ГУНП в Луганській області полковником поліції ОСОБА_4 10.08.2022р. зазначено, що опитаний в ході проведення службового розслідування інспектор ІТТ №1 ГУНП в Луганській області лейтенант поліції ОСОБА_1 , зазначив, що за ним закріплений пістолет «ПМ» серія ХГ № 3658/84 два магазини до нього та 16 патронів 9x18 мм серії 270 05, які він сховав в надійному місці, про яке знає лише він, після чого 11.03.2022 виїхав з с.Мілуватка Сватівського району Луганської області до м. Дніпро, за місцем тимчасової дислокації ГУНП в Луганській області, про що доповів керівнику ІТТ № 1 ГУНП в Луганській області.
Опитаний в ході проведення службового розслідування начальник ІТТ №1 ГУНП в Луганській області майор поліції ОСОБА_2 пояснив, що 23.02.2022 приблизно о 23:40 йому на мобільний зателефонував черговий ГУНП в Луганській області та повідомив, що за даною вказівкою начальника ГУНП негайно потрібно зібрати особовий склад підрозділів ІУНП в Луганській області для отримання закріпленої вогнепальної зброї.
Ним особисто було надано наказ черговому ІТТ №1 ГУНП на збір особового складу та отримання у ЧЧ Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області вогнепальної зброї.
Всі працівники підпорядкованого підрозділу, за якими закріплена вогнепальна зброя її отримали у встановлений строк, у тому числі інспектор ІТТ № 1 ГУНИ в Луганській області лейтенант поліції ОСОБА_1 .
24.02.2022, приблизно о 05.00, йому зателефонував черговий ГУНП в Луганській області та повідомив, що начальником ГУНГІ в Луганській області полковником поліції ОСОБА_5 було оголошено загальну команду «Бойова тривога» у зв'язку з початком повномасштабного вторгнення зс рф та нзф на територію України, після чого він наказав черговому ІТТ №1 ГУНП в Луганській області зібрати весь особовий склад ІТТ № 1 ГУНП.
25.02.2022 увечері начальником ГУНП в Луганській області було оголошено про евакуацію всіх співробітників ГУНП в Луганській області до місця тимчасової дислокації ГУНП в Луганській області в м. Дніпро, про що йому повідомив начальник СОЗДМТТО ГУНП майор поліції ОСОБА_6 , а він в свою чергу - особовий склад підпорядкованого підрозділу.
ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 про те, що самостійно виїхав у с.Мілуватка Сватівського району Луганської області, задля евакуації своїх дружини та сина до батьків, які там мешкали, так як евакуюватися до м.Дніпро не було можливості через те, що бракувало коштів та пального у власному автомобілі.
Прибувши до м. Дніпро ОСОБА_1 повідомив, що в район мешкання його батьків зайшли збройні сили зс рф та нзф та тимчасово окупували с.Мілуватка Сватівського району Луганської області, після чого останнім було прийнято рішення сховати закріплену табельну вогнепальну зброю, з метою її збереження та щоб вона не дісталася ворогові у безпечному недоступному для інших осіб місці при цьому знищивши посвідчення до зброї № НОМЕР_3 , оскільки виїздив до м. Дніпро та пересуватися з нею було небезпечно.
Також ОСОБА_2 зазначив, що 12.03.2022 прибувши до місця тимчасової дислокації ГУНП в Луганській області (м. Дніпро) інспектор ІТТ №1 ГУНП лейтенант поліції Передерій М.І., того ж дня отримав від нього усний наказ прибути до УП ГУНП в Луганській області з метою проведення перевірки відносно місця його перебування зі зброєю з 25.02.2022, за результатами якої ОСОБА_1 доповів, що був опитаний працівниками УГІ за фактом відсутності за місцем тимчасової дислокації ГУНП в Луганській області, у тому числі щодо наявності чи відсутності табельної вогнепальної зброї, після чого написав змістовний рапорт, у якому також зазначив, що табельну вогнепальну зброю, пістолет- «ПМ» серія НОМЕР_2 , два магазини до нього та 16 патронів 9x18 мм серії 270 05, отриману у ЧЧ Сєвєродонецького РУП ГУНП 23.02.2022, з метою її збереження та щоб вона не дісталася ворогові сховав у безпечному, недоступному для інших осіб місці у с.Мілуватка Сватівського району Луганської області та вказаний рапорт передав працівникам УГІ ГУНП в Луганській області.
Враховуючи вище викладене, у зв'язку з тим, що інспектор ІТТ № 1 ГУНП лейтенант поліції ОСОБА_1 та помічник чергового ІТТ № 1 ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_7 під час перевірки та опитування в УГІ ГУНП повідомили про втрату зброї та надали до зазначеного підрозділу змістовні рапорти, де зазначили про те, що сховали зброю у с. Мілуватка Сватівського району Луганської області, ОСОБА_2 вважав, що дана інформація працівниками УГІ ГУНП внесена до бази ШНП та ЄО, тому повторну реєстрацію, як він вважав, робити не потрібно.
Крім того, ОСОБА_2 зазначив, що на виконання вимог службової телеграми ГУНП в Луганській області №1964 від 10.06.2022 ним були виконані вимоги у повному обсязі, оскільки у п.п. 1, 2 вимог зазначалось, що необхідно надати список вогнепальної зброї, яка знаходиться у працівників підпорядкованих підрозділів на постійному носіння та зберіганні. Ним особисто було надано відповідний перелік вогнепальної зброї, яка на той момент знаходилася на постійному носінні і зберіганні у працівників ITT № 1 ГУНП в Луганській області.
Також у висновку зазначено, що вказана інформація була зареєстрована до ІТС ІПНП ГУНП в Луганській області № 2831 від 13.07.2022.
Згідно п.3 висновку службового розслідування за особисту недисциплінованість, порушення вимог п. 6, п. 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, п.п. 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», порушення вимог ч.6 розділу II наказу МВС України від 08.02.2019 №100, що виразилось у неповідомленні за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» про втрату вогнепальної зброї, лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0123085), інспектора ІТТ № 1 ГУНП в Луганській області попередити про неповну службову відповідність.
Наказом №1623 від 17.08.2022р. «Про вжиття заходів дисциплінарного впливу до окремих працівників поліції ГУ НП в Луганській області» за особисту недисциплінованість, порушення вимог п.6, п.13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, п.п. 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», порушення вимог ч.6 розділу II наказу МВС України від 08.02.2019 №100, що виразилось у неповідомленні за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» про втрату вогнепальної зброї, лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0123085), інспектора ІТТ №1 ГУНП в Луганській області попереджено про неповну службову відповідність.
Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного наказу, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII та Порядком ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України №100 від 08.02.2019р.
Закон України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до ч.1-2 ст.19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Поняття службової дисципліни закріплено ст.1 Дисциплінарного Статуту, де зазначено, що службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною 3 ст.1 Дисциплінарного Статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч.1 ст.18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов'язків поліцейський, затверджених Наказ Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 №1179, серед іншого, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затверджений наказом МВС України №100 від 08.02.2019р. (далі - Порядок №100) регулює ведення в центральному органі управління поліцією, міжрегіональних територіальних органах поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах, головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, територіальних (відокремлених) підрозділах поліції (далі - органи (підрозділи) поліції) єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - заяви (повідомлення)) з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" (далі - ІТС ІПНП).
Пунктом 6 розділу ІІ. «Прийняття заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події в органах (підрозділах) поліції» Порядку №100 визначено, що поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції "102" і зобов'язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.
Наказом Міністерство внутрішніх справ України №676 від 03.08.2017р. затверджено Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», яке визначає основні завдання, призначення, суб'єктів та структуру інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України", а також умови її функціонування.
Згідно з п.1 розділу ІІ «Основні завдання та призначення системи ІПНП» основними завданнями системи ІПНП є:
- інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Національної поліції України;
- забезпечення наповнення та підтримки в актуальному стані інформаційних ресурсів баз (банків) даних, що входять до ЄІС МВС;
- забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції у сфері трудових, фінансових, управлінських відносин, відносин документообігу;
- забезпечення електронної взаємодії з МВС та іншими органами державної влади.
Відповідно до п.2 розділу І. вказаного Положення, Інформаційно-комунікаційна система "Інформаційний портал Національної поліції України" (далі - система ІПНП) - сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обробки відомостей, що утворюються у процесі діяльності Національної поліції України та її інформаційно-аналітичного забезпечення. Система ІПНП є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС (далі - ЄІС МВС).
Пунктом 17 ч.1 ст.26 Закону №580-VIII передбачено, що поліція засобами інформаційно-комунікаційної системи наповнює та підтримує в актуальному стані реєстри та бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, зокрема стосовно викраденої, втраченої, вилученої, знайденої зброї, а також добровільно зданої зброї із числа тієї, що незаконно зберігалася.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що відомості про втрату зброї мають відображатися у єдиній інформаційній системі Міністерства внутрішніх справ України, внаслідок чого поліцейський має невідкладно, тобто при наявності першої можливості, повідомити про це за скороченим номером екстреного виклику поліції "102", як про іншу подію, яка обліковується з використанням ІТС ІПНП.
Згідно зі ст.12 Дисциплінарного Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ст.11 Дисциплінарного Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Частинами 1-3 ст.13 Дисциплінарного Статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Суд зауважує, що обрання того чи іншого виду дисциплінарного стягнення є правом роботодавця в залежності від його оцінки та кваліфікації дій особи, відносно якої має бути застосовано таке стягнення, тобто належить до дискреційних повноважень відповідача, який за умови встановлення факту порушення службової дисципліни має право з урахуванням всіх обставин справи та особи порушника обрати один з визначених законом видів покарання.
Аналогічні висновки містять в постановах ВС від 21.12.2018 по справі № 805/623/16-а, від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 22.03.2019 у справі 804/676/18, від 22.11.2019 у справі 826/6107/18, від 31.03.2020 у справі 806/2492/16, від 25.06.2020 № 2240/2329/16
Як зазначалося вище, у висновку за фактом виявлення нестачі зброї, яка перебуває на балансі Сєвєродонецького РУП ГУНП, а також можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУНП в Луганській області зазначено, що інформація з приводу вибуття табельної зброї із володіння, була зареєстрована до ІТС ІПНП ГУНП в Луганській області лише 13.07.2022р. і не за зверненням позивача.
Отже, відомості викладені у висновку за фактом виявлення нестачі зброї, яка перебуває на балансі Сєвєродонецького РУП ГУНП відносно порушення позивачем службової дисципліни, яка виразилась саме у неповідомленні за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» про втрату вогнепальної зброї, є підтвердженим, а в бездіяльності позивача дисциплінарний проступок є встановленим. А від так, застосоване до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність є співмірним з його порушенням службової дисципліни.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваного наказу, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, внаслідок чого у задоволені позов слід відмовити.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко