26 жовтня 2022 року Справа № 160/13547/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сидоренко Д.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Обставини справи: 02.09.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 26, код ЄДРПОУ 21910427) щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 09.10.2002р., адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку;
- рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 30.03.2022 року №045750013367 визнати протиправним і скасувати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 26, код ЄДРПОУ 21910427) призначити з 18 лютого 2022 року ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 09.10.2002р., адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію із зменшенням пенсійного віку, із зарахуванням до страхового стажу періоду військової служби з 07.07.1987р. по 21.06.1989р. та із врахуванням довідки №23857 від 08.12.1992р., виданої Держадміністрацією Київської області 08.12.1992 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і спеціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». За результатом розгляду заяви, відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку у зв'язку з тим, що у довідці від 08.12.1992 року №23857, прізвище та по-батькові заявника не співпадає з паспортними даними. Окрім того, як зазначає позивач, йому не було зараховано період військової служби з 07.07.1987р. по 21.06.1989 до страхового стажу.
Ухвалою суду від 07.09.2022 року відкрито провадження у справі та зазначено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
10.10.2022 року за допомогою системи «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому вказано, що за результатом розгляду заяви позивача про призначення пенсії, відповідачем прийнято рішення про відмову, з огляду на наступне. Згідно частини 2 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які були евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році, мають право на зменшення віку на 10 років. Пенсійний вік, визначений ст.55 становить 50 років. Вік заявника 55 років. За доданими документами до страхового стажу зараховано усі періоди. Необхідний страховий стаж, відповідно до статті 55 становить 19 років. Довідку №23857 від 08.12.1992, які підтверджує зниження віку на 10 років не взято до уваги, оскільки прізвище та по батькові не співпадає з паспортними даними.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
18.02.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до відділу обслуговування громадян №1 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком (ЧАЕС евакуйований у 1986 році із зони відчуження). Заяву зареєстровано за №2774.
До заяви додані наступні документи: довідка про присвоєнні ідентифікаційного номеру, паспорт, посвідчення постраждалого від ЧАЕС НОМЕР_3 , трудова книжка.
Рішенням від 30.03.2022 року №045750013367 Відділ призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянув заяву ОСОБА_1 від 18.02.2022 року та відмовив у призначенні пенсії за віком.
В даному рішенні від 30.03.2022 року №045750013367 зазначено зокрема наступне.
Згідно частини 2 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які були евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році, мають право на зменшення віку на 10 років.
Пенсійний вік, визначений ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» становить 50 років.
Вік заявника 55 років.
Необхідний страховий стаж, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» становить 19 років.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: довідка №23857 від 08.12.1992 року яка підтверджує зниження віку на 10 років не взято до уваги, оскільки прізвище та по-батькові не співпадає з паспортними даними.
Загальний страховий стаж складає 25 років 2 місяці 15 днів. Працює з 10.04.2020 згідно трудової книжки. Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату 06.02.2030. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.
Відтак, відмовлено в призначенні пенсії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в зв'язку з відсутністю необхідних документів.
Не погоджуючись із відмовою в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: потерпілі від Чорнобильської катастрофи: евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році - 10 років.
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, як потерпілому від Чорнобильської катастрофи: евакуйований з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році, необхідне дотримання 2-х умов:
- особа має бути потерпілим від Чорнобильської катастрофи: евакуйованим з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році (мати такий статус);
- у особи має бути необхідний страховий стаж.
Позивач звернувся за призначенням пенсії 18.02.2022 року.
Відповідно до частини 1 статті 26 із Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Враховуючи вимоги частини 1 статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу пенсія може бути призначена із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (60 років), за наявності відповідного страхового стажу (29 років), зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку (10 років).
Таким чином, страховий стаж позивача має складати не менше 19 років.
Відповідачем встановлено, що страховий стаж позивача складає 25 років 2 місяці 15 днів. Вказане підтверджується розрахунком стажу Форма РС-право, долученим відповідачем до відзиву.
Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії за віком із зменшенням на 10 років, в оскаржуваному рішенні зазначено, що довідка №23857 від 08.12.1992 року яка підтверджує зниження віку на 10 років не взято до уваги, оскільки прізвище та по-батькові не співпадає з паспортними даними. Відтак, відмовлено в призначенні пенсії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в зв'язку з відсутністю необхідних документів.
Однак суд, суд з такою відмовою не погоджується, з огляду на наступне.
Згідно довідки №23857 виданої Держадміністрацією Київської області 08.12.1992 року на ім'я « ОСОБА_1 », він на 26.04.1986р. фактично проживав в м. Прип'ять Київської області і у встановленому порядку евакуйований 27.04.1986р.
В довідці вказано, що вона є підставою для видачі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 2 відповідно до ст.14 п.2 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
15.12.1993р. ОСОБА_1 видано посвідчення громадянина, евакуйованого у 1986 році із зони відчуження серії НОМЕР_3 . Посвідчення безстрокове і діє на всій території Української РСР.
Звертаючись із заявою про призначення пенсії, позивачем було надано посвідчення серії НОМЕР_3 , яке підтверджує факт того, що ОСОБА_1 має статус особи, евакуйованого у 1986 році із зони відчуження.
До посилання відповідача в оскаржуваному рішенні, що позивачу відмовлено в призначенні пенсії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в зв'язку з відсутністю необхідних документів, та на те, що довідку №23857 від 08.12.1992 року яка підтверджує зниження віку на 10 років не взято до уваги, оскільки прізвище та по-батькові не співпадає з паспортними даними, суд ставить критично, оскільки позивачем також надавалось посвідчення серії НОМЕР_4 , яке підтверджує наданий йому статус, та зазначене посвідчення відмінностей у прізвищі та по-батькові з паспортними даними не містить.
Окрім того, помилка в написанні прізвища та по-батькові « ОСОБА_2 » « ОСОБА_3 » в довідці з паспортними даними « ОСОБА_2 » « ОСОБА_4 » не свідчить про те, що її видано іншій особі.
Статус позивача - що він є особою, яку евакуйовано у 1986 році із зони відчуження, підтверджується відповідним посвідченням, яке було надано відповідачу разом із заявою про призначення пенсії.
Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком із зменшенням на 10 років в зв'язку з відсутністю необхідних документів суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу періоду військової служби з 07.07.1987р. по 21.06.1989р., то вона задоволенню не підлягає, оскільки згідно «Стаж для розрахунку права (РС-Розрахунок», форма РС-право, період військової служби ОСОБА_1 з 07.07.1987 по 21.06.1989 зараховано відповідачем до страхового стажу, який складає 1 рік 11 місяців 15 днів.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Судом встановлено, що позивач має страховий стаж роботи 25 років 2 місяці 15 днів (з 19 необхідних) та має статус евакуйованого з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році.
Єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії зі зменшенням віку стало, те, що довідка №23857 від 08.12.1992 року яка підтверджує зниження віку на 10 років не взято до уваги відповідачем, оскільки прізвище та по-батькові не співпадає з паспортними даними. Відтак, відмовлено в призначенні пенсії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в зв'язку з відсутністю необхідних документів. Однак цю підставу визнано судом необґрунтованою.
Отже, встановлені у цій справі обставини є достатніми для повного та ефективного захисту прав позивача шляхом саме зобов'язання призначити позивачу пенсію із зменшенням пенсійного віку з дня його звернення із відповідною заявою.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) від 30.03.2022 року №045750013367.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років на підставі ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 18 лютого 2022 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко