вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
21 жовтня 2022 рокуСправа № 912/1101/22
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.
при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу №912/1101/22 від 24.08.2022
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "НІСА" (далі - ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "НІСА"), код ЄДР 25270048, вул. Молодогвардійська, буд. 28А, м. Київ, 03151
до відповідача: Приватного підприємства "ВК ТЕХНОПОЛЬ" (далі - ПП "ВК ТЕХНОПОЛЬ"), код ЄДР 36023441, вул. Мурманська, буд. 29Д, смт. Нове(з), м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25014
про стягнення 43 783,47 грн,
від позивача - участі не брали;
від відповідача - участі не брали.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "НІСА" до ПП "ВК ТЕХНОПОЛЬ" з вимогами:
1. Стягнути з відповідача на користь позивача 211 951 (двісті одинадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна) грн 79 коп., з яких:
- 168 168 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят вісім) грн 32 коп. - сума основного боргу;
- 24 903 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот три) грн 39 коп. - пеня;
- 16 699 (шістнадцять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн 55 коп. - інфляційні втрати;
- 2 180 (дві тисячі сто вісімдесят) грн 53 коп. - 3% річних.
2. Стягнути з відповідача на користь Позивача понесені (та ті, що маються бути сплачені) ним судові витрати зі сплати судового збору та витрат на правову (правничу) допомогу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов'язань по договору поставки №30-11-2021р. від 30.11.2021 в частині оплати товару.
Ухвалою від 24.08.2022 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1101/22, ухвалив справу №912/1101/22 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначив на 22.09.2022 об 11:30, встановив сторонам строки для подачі заяв по суті справи.
16.09.2022 на адресу суду від відповідача надійшли:
1. Клопотання №15/09-2022 від 15.09.2022 долучити до матеріалів справи належним чином завірені копії документів, на які містилось посилання у відзиві:
- платіжних доручень №1760 від 09.09.2022 року на суму 100 000,00 грн та №17161 від 09.09.2022 року на суму 68 168,31 грн (на підтвердження проведення повної оплати за Товар);
- наказу №26022022зп від 26 лютого 2022 року ("Про простій на підприємстві");
- листа від 27.02.2022 №27/02-2022 року, який розміщений на сайті Відповідача.
2. Відзив №14/09-2022 від 14.09.2022.
В обґрунтування поданого відзиву відповідачем зазначено, що під час укладення договору поставки №30-11-2021 від 30.11.2021 сторони передбачили війну, військові дії, воєнний стан як форс-мажорні обставини, які звільняють сторони не лише від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань, а від виконання своїх обов'язків на час дії указаних обставин (п.п. 9.1., 9.2. договору). Торгово-промислова палата України в листі від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, опублікованому на її офіційному сайті, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Відповідач вказує, що на своєму сайті розмістив письмове повідомлення для контрагентів про неможливість вчасного виконання підприємством своїх грошових зобов'язань по діючим договорам з постачальниками у зв'язку з надзвичайними обставинами. Також, відповідач наголошує, що у відповідності до п. 9.1. Договору міг не виконувати зобов'язання з оплати до припинення чи скасування воєнного стану, тим не менше поетапно виконав свої зобов'язання по Договору з оплати товару на всю суму, але з простроченням строку. У поданому відзиві відповідач заперечує проти стягнення пені з посиланням на п.п. 9.1., 9.2. договору, вважає, що накладення і стягнення пені у розмірі 24 903,39 грн в період воєнного стану є обтяжливим для нього, просить зменшити її розмір на 95% - 23 658,22 грн. Крім того, відповідач заперечує проти розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн з огляду на незначну складність справи та обсяг підготованих адвокатом документів та вчинених дій.
21.09.2022 на електронну адресу суду (з КЕП) від позивача надійшло клопотання №б/н від 21.09.2022 про відкладення розгляду справи.
22.09.2022 відповідач подав суду клопотання №19/09-2022 від 19.09.2022 про зменшення розміру пені, у разі, якщо суд не визнає позицію відповідача, яка ґрунтується на п. 9.1. Договору щодо відстрочення виконання грошових зобов'язань до припинення або скасування воєнного стану, зменшити розмір пені 95%, тобто на 23 658,22 грн.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що у зв'язку з настанням форс - мажорної обставини (введення воєнного стану в Україні), яку сторони передбачили у договорі (п. 9.1.), він звільняється від виконання своїх обов'язків на час дії вказаних обставин, тому заперечує стягнення з нього пені, 3 відсотків річних та втрат від інфляції. Також, відповідач вказує, що основним видом діяльності ПП "ВК ТЕХНОПОЛЬ" є КВЕДи 46.61 - оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням та 28.30 - виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства. Враховуючи обставини воєнного стану, обсяг замовлень продукції відповідача значно скоротився у порівнянні з аналогічними періодами 2021 року. Підприємство працює лише на 34 % довоєнних фінансових можливостей. При цьому, зберігає штат робітників в кількості 188 осіб, частина з яких простоює, сплачує заробітну плату (в тому числі 2/3 працівникам, що простоюють), податки, обов'язкові платежі, обслуговує кредитні зобов'язання. Відповідач наголошує, що позивач у своїй позовній заяві не навів доказів завдання йому збитків внаслідок порушення відповідачем строків виконання зобов'язання. Окрім того, відповідач просить врахувати погашення основної заборгованості та наявність у позивача права на стягнення відсотків річних та інфляційних.
Також, відповідачем подано суду клопотання №19/09-2022 від 19.09.2022 про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, відповідно до якого просить з підстав недотримання позивачем (його представником) вимог стосовно співмірності витрат на правничу допомогу із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, враховуючи зміст договору про НПД, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 1 538,46 гривень, які розподілити між сторонами в залежності від результатів розгляду позовних вимог.
22.09.2022 господарський суд розпочав розгляд справи по суті.
Протокольною ухвалою від 22.09.2022 господарський суд на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) оголосив перерву в судовому засіданні до 11.10.2022 о 14:30 год.
До господарського суду 04.10.2022 на електронну адресу (з КЕП) від позивача надішли:
- заява №б/н від 03.10.2022 про зміну предмету позову з вимогами:
1. Долучити до матеріалів справи №912/1101/22 копії платіжних доручень №17160 та 17161 від 09.09.2022;
2. Змінити предмет позову виклавши позовні вимоги у справі №912/1101/22 в наступній редакції:
"1. Стягнути з відповідача на користь позивача 43 783 (сорок три тисячі сімсот вісімдесят три) 47 коп., з яких:
- 24 903 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот три) грн. 39 коп. - пеня;
- 16 699 (шістнадцять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 55 коп. - інфляційні втрати;
- 2 180 (дві тисячі сто вісімдесят) грн. 53 коп. - 3% річних.
2. Стягнути з відповідача на користь позивача понесені (та ті, що мають бути сплачені) ним судові витрати зі сплати судового збору та витрат на правову (правничу) допомогу.";
3. Вирішити питання щодо повернення судового збору позивачу у зв'язку зі зменшення розміру позовних вимог.;
- відповідь на відзив №б/н від 04.10.2022, за якою позивач просить позовну заяву по справі №912/1101/22 ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "НІСА" до ПП "ВК ТЕХНОПОЛЬ" задовольнити в повному обсязі (з урахуванням заяви про зміну предмету позову).
Судове засідання, призначене на 11.10.2022 о 14:30, не відбулося у зв'язку із продовженням масштабної та тривалої повітряної тривоги, загрози ракетних ударів по всій території України.
Ухвалою від 11.10.2022 розгляд справи по суті призначено на 21.10.2022 об 11:00.
До господарського суду 12.10.2022 на електронну адресу (з КЕП) від позивача надійшло клопотання №б/н від 12.10.2022 про проведення засідання без участі позивача та його представника. У вказаному клопотанні зазначено, що позивач підтримує позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмету позову.
Відповідач повідомлений про час і місце судового засідання, про що свідчить поштовий конверт, який міститься в матеріалах справи.
Ухвалою від 21.10.2022 господарський суд заяву №б/н від 03.10.2022 позивача про зміну предмету позову в частині вимог, викладених у п. 2 залишив без розгляду, провадження у справі №912/1101/22 в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 168 168,32 грн закрив, повернув зі спеціального фонду Державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "НІСА" 2 522,52 грн судового збору.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини сторін.
30.11.2021 між ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "НІСА" (далі - Постачальник) та ПП "ВК ТЕХНОПОЛЬ" (далі - Покупець) укладено договір поставки №30-11-2021р. (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник приймає на себе зобов'язання поставляти і передавати у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує Товар, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна якого визначається Сторонами у видаткових накладних.
За умовами п. 4.1. Договору Постачальник зобов'язується передати Покупцеві товар разом з усіма його приналежностями та документами, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до вимог чинного в Україні законодавства, Покупець здійснює оплату на підставі рахунків-фактур Постачальника, шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку Покупця, на розрахунковий рахунок Постачальника.
Поставка товару здійснюється на умовах DDР (Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Мурманська, буд. 29Д) склад Покупця за його місцезнаходженням, згідно правил ІНКОТЕРМС-2010. Термін поставки протягом 3 календарних днів з моменту узгодження Сторонами замовлення.
В п. 4.2. Договору встановлено обов'язок Покупця своєчасно і належним чином прийняти товар від Постачальника та оплатити Товар на умовах відстрочення платежу протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання товару Покупцем, якщо інший порядок розрахунків не узгоджений Сторонами в додатках чи специфікаціях до даного Договору.
Згідно з п. 5.1.-5.1.2. Договору оплата товарів Покупцем здійснюється за загальною ціною товару шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Ціна товару вказується у рахунку-фактурі.
Положеннями п. 6.3. Договору визначено, що Покупець за порушення обов'язку, визначеного у п. 4.2 цього Договору, зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення від вартості не оплаченого в установлений даним договором строк Товару.
Відповідно до п. 8.1. Договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін.
Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього Договору, та закінчується 31.12.2022 (п. 8.2. Договору).
У п. 9.1. Договору сторони прийшли до згоди про те, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин (виникнення непереборної сили, яка не залежить від дії Сторін, а саме: війни, військових дій, воєнного стану блокади, ембарго, пожежі, повені та інших стихійних лих чи сезонних природних явищ, інших міжнародних санкцій, валютних обмежень, змін національного законодавства, обмежень, введених органами державної влади, які роблять неможливим (економічно недоцільним) виконання Сторонами своїх обов'язків), Сторони звільняються від виконання своїх обов'язків на час дії вказаних обставин.
Сторона, що має намір послатися на форс-мажорні обставини, зобов'язана невідкладно із урахуванням можливостей технічних засобів миттєвого зв'язку та характеру існуючих перешкод в письмовій формі повідомити іншу Сторону про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання Договору, але у будь-якому разі не пізніше 3 (трьох) днів з моменту їх настання. Несвоєчасне повідомлення про настання форс-мажорних обставин позбавляє відповідну Сторону права посилатися на них для виправдання (п. 9.2. Договору).
Договір підписано сторонами та скріплено печатками.
На виконання умов договору позивач передав (поставив) відповідачу Дріт OK AristoRod 12.50 1.2 mm 18 kg 1А50126910 в кількості 3 024 кілограм на загальну суму 268 168,32 грн, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками видатковою накладною №289 від 22.02.2022 та товарно - транспортною накладною №289 від 22.02.2022.
Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №392 від 21.02.2022 на загальну суму 268 168,32 грн.
З урахуванням п. 4.2. Договору відповідач мав здійснити повну оплату поставленого товару до 15.03.2022 (включно).
Відповідач частково оплатив поставлений позивачем товар на суму 100 000,00 грн, про що свідчить платіжне доручення №15684 від 25.03.2022.
28.07.2022 позивачем складена вимога №103 про сплату заборгованості в розмірі 168 168,32 грн.
Відповіді на вимогу позивач не отримав, борг відповідач не погасив.
У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача 168 168,32 грн основного боргу, пеню в розмірі 24 903,39 грн, інфляційні втрати в сумі 16 699,55 грн та 2 180,53 грн 3% річних.
Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення ст. 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України), відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1-2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1-2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором та поставив відповідачу товар на загальну суму 268 168,32 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як зазначено вище, в п. 4.2. Договору визначено строк оплати - протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання товару Покупцем.
Поставка товару здійснена 22.02.2022, тому останній день сплати - 15.03.2022.
При цьому, відповідач частково оплатив поставлений позивачем товар на суму 100 000,00 грн вже після закінчення строку для оплати, а саме - 25.03.2022.
Таким чином, господарський суд доходить висновку, що в порушення зазначених норм законодавства та умов Договору відповідач не виконав вчасно свої грошові зобов'язання з оплати товару, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 168 168,32 грн.
Разом з тим, в процесі розгляду справи, відповідачем повністю сплачено основний борг по Договору на загальну суму 168 168,32 грн, про що свідчать копії платіжних доручень №17160 від 09.09.2022 на суму 100 000,00 грн та №17161 від 09.09.2022 на суму 68 168,32 грн.
Враховуючи погашення відповідачем основного боргу в добровільному порядку, ухвалою від 21.10.2022 господарський суд закрив провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 168 168,32 грн відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
При цьому, у зв'язку з простроченням оплати товару позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 24 903,39 грн, інфляційні втрати в сумі 16 699,55 грн та 2 180,53 грн 3% річних.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями згідно ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У п. 6.3. Договору сторони визначили, що Покупець за порушення обов'язку, визначеного у п. 4.2 цього Договору, зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення від вартості не оплаченого в установлений даним договором строк Товару.
Відповідачем порушено строки оплати товару, що ним самим не заперечується.
Згідно з листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 05 години 30 хвилини 24.02.2022, ТТП підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності по договору, виконання яких настало згідно з умовами договору і виконання яких стало неможливим в установлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.
Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Відповідно до п. 9.1.-9.2. Договору сторони прийшли до згоди про те, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин (виникнення непереборної сили, яка не залежить від дії Сторін, а саме: війни, військових дій, воєнного стану блокади, ембарго, пожежі, повені та інших стихійних лих чи сезонних природних явищ, інших міжнародних санкцій, валютних обмежень, змін національного законодавства, обмежень, введених органами державної влади, які роблять неможливим (економічно недоцільним) виконання Сторонами своїх обов'язків), Сторони звільняються від виконання своїх обов'язків на час дії вказаних обставин. Сторона, що має намір послатися на форс-мажорні обставини, зобов'язана невідкладно із урахуванням можливостей технічних засобів миттєвого зв'язку та характеру існуючих перешкод в письмовій формі повідомити іншу Сторону про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання Договору, але у будь-якому разі не пізніше 3 (трьох) днів з моменту їх настання. Несвоєчасне повідомлення про настання форс-мажорних обставин позбавляє відповідну Сторону права посилатися на них для виправдання (п. 9.2. Договору).
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17.
Відповідачем подано до господарського суду копію наказу №26022022зп від 26.02.2022 "Про простій на підприємстві" ПП "ВК Технополь", відповідно до якого встановлено початок простою підприємства з 26 лютого 2022 року до стабілізації ситуації в Україні та припинення обставин, що викликали простій, з урахуванням відповідних рішень Президента України, органів державної влади щодо припинення чи скасування воєнного стану.
Також, відповідачем надано звіти з праці ПП "ВК ТЕХНОПОЛЬ" за лютий та серпень 2022, відповідно до яких за вказаний період зменшилась середньооблікова кількість штатних працівників з 222 до 188.
Крім того, відповідачем подано до суду довідку №3 від 14.09.2022 ПП "ВК ТЕХНОПОЛЬ" щодо динаміки спаду чистого доходу від реалізації продукції у 2022 році порівняно з 2021 роком та рівня падіння обсягів замовлень від покупців у 2022 році порівняно з 2021 роком з розрізі суми замовлення та загальної кількості замовлень, проте така довідка підписана директором та фінансовим директором ПП "ВК ТЕХНОПОЛЬ" в односторонньому порядку, тому не може беззаперечно підтверджувати зазначені обставини.
В свою чергу, саме на особу, яка порушила зобов'язання покладається обов'язок доведення того факту, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин.
Втім, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення факту, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин.
Зобов'язання відповідача полягало в оплаті отриманого товару в строк до 15.03.2022, яка могла бути здійснена також в онлайн-режимі, при цьому відповідачем не наведено обставин та належним чином не обґрунтовано яким чином введення воєнного стану в країні унеможливило виконання цього зобов'язання.
Відповідачем також не надано доказів повідомлення позивача про неспроможність виконати зобов'язання по Договору, як передбачено в п. 9.2., або неможливості вчинення цієї дії, поза як розміщення на сайті відповідача https://technopol.com.ua/ письмового повідомлення для контрагентів №27/02-2022 від 27.02.2022 не є належним підтвердженням повідомлення позивача у письмовій формі про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання Договору.
Запровадження з 24.02.2022 воєнного стану в країні, що є форс-мажорними обставинами, не можуть однозначно засвідчувати неможливість виконання відповідачем договірних зобов'язань перед позивачем, оскільки перелічені обставини не є абсолютною самостійною підставою для відкладення строку виконання грошового зобов'язання на час, протягом якого такі обставини зберігають свою дію.
Близький за змістом правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Cуду в справі № 910/7495/16 від 08.05.2018.
Відповідно до п. 6.3. Договору на суму заборгованості в розмірі 268 168,32 грн позивач має право нараховувати пеню за період з 16.03.2022, проте позивач почав нарахування пені з 17.03.2022. Господарський суд, не виходячи за межі позовних вимог, здійснив перерахунок пені на суму 268 168,32 грн за період 17.03.2022-24.03.2022, сума пені склала 1 175,53 грн.
Господарський суд здійснив перерахунок пені на суму 168 168,32 грн (з урахуванням сплати частини боргу в розмірі 100 000,00 грн - 25.03.2022) за період 25.03.2022-16.08.2022, сума пені склала 23 727,86 грн.
Загальна сума пені за прострочення оплати товару складає 24 903,39 грн.
Разом з тим, відповідач просить суд зменшити розмір нарахованої пені на 95%, посилаючись на введення воєнного стану, встановленням на підприємстві наказом від 26.02.2022 №26022022зп з 26.02.2022 початку простою, оплату даного простою працівникам, складне фінансове становище, скорочення обсягу замовлень продукції відповідача, виконання зобов'язання по договору та відсутність збитків у позивача, спричинених простроченням виконання зобов'язання по договору з боку відповідача.
Слід зазначити, що незважаючи на вказані об'єктивні ускладнення, відповідач повністю сплатив позивачу вартість поставленого товару, цей факт визнається і позивачем.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Згідно до ч. 2 ст. 233 ГК України у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь у правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов'язані з кредитором договірними відносинами. Якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість. Із мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Тому, судом враховано факт відсутності у відповідача основного боргу за укладеним між сторонами Договором, а також те, що порушення виконання зобов'язання за Договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Також, суд враховує не тільки фінансовий стан сторін, а й ступінь виконання боржником зобов'язань за Договором (зокрема, його повне виконання), стягнення сум інфляційних втрат та відсотків річних, які мають забезпечити баланс інтересів сторін.
У правовій позиції "Щодо підстав для зменшення розміру штрафних санкцій" Верховний Суд (пункт 13 постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №924/709/17) наголошує, що за змістом наведених вище норм зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
При цьому, суд враховує, що пеня є лише санкціями за невиконання грошового зобов'язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може. Окрім стягнення пені позивач нараховує та стягує також проценти річних та інфляційні, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених коштів відповідачем. Тому, при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.
Враховуючи викладене вище, суд приймає до уваги відсутність доказів на підтвердження понесення позивачем збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв'язку з діями відповідача, складне фінансове становище, а також ступінь виконання грошового зобов'язання по Договору з боку відповідача, суд вважає за доцільне зменшити розмір пені.
Одночасно господарський суд вважає, що зменшення пені на 95% є значним та нівелює суть відповідальності за порушення зобов'язання. Оцінивши в сукупності доводи позивача та відповідача, а також обставини розрахунку і періоди прострочення, суд вважає за можливе зменшити пеню на 50%.
З підстав викладеного, господарський суд згідно клопотання відповідача зменшує пеню на 50%, тобто до 12 451,70 грн.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем за період із 17.03.2022 по 16.08.2022 нараховано 3% річних у розмірі 2 180,53 грн.
Перевіривши розрахунок 3% річних, суд встановив, що останні розраховані правильно та підлягають задоволенню судом.
За перерахунком суду розмір інфляційних втрат складає 18 733,09 грн, проте суд, не виходячи за межі позовних вимог, задовольняє позов стосовно інфляційних нарахувань в межах заявлених, тобто у розмірі 16 699,55 грн.
Таким чином, господарський суд задовольняє позовні вимоги частково, з відповідача підлягають до стягненню пеня в розмірі 12 451,70 грн, інфляційні втрати в сумі 16 699,55 грн та 2 180,53 грн 3% річних, в іншій частині позов задоволенню не підлягає.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як встановлено судом, при поданні позовної заяви всього сума позовних вимог складала 211 951,79 грн, з яких 168 168,32 грн - основного боргу, 43 783,47 грн - пеня, інфляція та річні.
Позивач сплатив судовий збір в розмірі 3 179,28 грн.
Разом з тим, ухвалою від 21.10.2022 господарський суд закрив провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 168 168,32 грн відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору та повернув позивачу судовий збір у розмірі 2 522,52 грн.
В той же час, слід зазначити, що судовий збір у разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю без урахування такого зменшення, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.
Аналогічна правова позиція щодо розподілу судових витрат викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 05.04.2018 у справі №917/1006/16, від 03.04.2018 у справі №902/339/16.
Таким чином, судовий збір підлягає до стягнення з відповідача в сумі 656,76 грн.
Крім того, господарським судом враховано, що представник позивача у позовній заяві зазначив, що згідно вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивач робить заяву про те, що докази розміру судових витрат будуть подані суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, господарський суд при ухваленні рішення не здійснює розподіл витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 221, 233, 236-241, 252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "ВК ТЕХНОПОЛЬ" (код ЄДР 36023441, вул. Мурманська, буд. 29Д, смт. Нове(з), м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "НІСА" (код ЄДР 25270048, вул. Молодогвардійська, буд. 28А, м. Київ, 03151) 12 451,70 грн пені, 16 699,55 грн інфляційних втрат, 2 180,53 грн 3% річних, а також 656,76 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити сторонам засобами поштового зв'язку, а також позивачу на е-mail: shevchenko@armada.law, відповідачу на e-mail: vktechnopol@ukr.net.
Повне рішення складено 26.10.2022.
Суддя Н.М. Коваленко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.