ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.10.2022Справа № 910/5681/22
За позовомПриватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
про610 149 291,94грн.
Суддя Борисенко І.І.
Секретар судового засідання Шилін Є.О.
Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання.
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» з вимогами до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 610 149 291, 94 грн., з яких: 560 059 376,97 грн. - сума основного боргу, 5 163 863,92 грн. - пені, 4 293 505,26 грн. - 3 % річних, 40 632 545,79 грн - інфляційна складова за поставлену балансуючу енергію за Договором № 0063-04012 від 02.03.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2022 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 02.08.2022.
01.08.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого останній заперечує проти позовних вимог. Звертає увагу суду на те, що НКРЕКП було прийнято постанову № 332 від 25.02.2022, якою зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій. За переконанням відповідача, положення вказаної постанови зупиняють стягнення також і 3 % річних та інфляційної складової.
Підготовче засідання призначене на 02.08.2022 відкладено для надання позивачу часу для підготовки та подачі відповіді на відзив до 06.09.2022.
08.08.2022 позивач подав відповідь на відзив, у якому заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві.
29.08.2022 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 635 173 134,78 грн., з яких: 560 059 376,97 грн. - основний борг, 5 723 923,29 грн. - пені, 4 704 594,49 грн. - 3 % річних, 64 685 240,03грн. - інфляційна складова.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Вказана заява прийнята судом.
Також, 05.09.2022 позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просив суд стягнути з відповідача 75 113 757,81 грн., з яких: 5 723 923,29 грн. - пені, 4 704 594,49 грн. - 3 % річних, 64 685 240,03грн. - інфляційна складова.
Вказана заява, ураховуючи приписи ст. 46 ГПК України прийнята судом до розгляду. Отже, предметом розгляду справи є стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені, 3 % річних та інфляційна складова.
06.09.2022 від відповідача надійшов відзив на заяву про зменшення позовних вимог, в якій відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Далі, за наслідками підготовчого провадження, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 04.10.2022.
04.10.2022 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
У судовому засіданні, призначеному на 04.10.2022 оголошено перерву до 18.10.2022.
За наслідком дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.
У судовому засіданні 18.10.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.
У вказаному засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
НЕК «Укренерго» є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», згідно ст. 108 ЦК України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п. 3.2 статуту НЕК «Укренерго».
Відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Оператором системи передачі є суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії (ч. 1 ст. 31 Закону про ринок).
Згідно з п. 5 p. XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ринок до початку діяльності сертифікованого оператора системи передачі функції, права та обов'язки оператора системи передачі відповідно до цього Закону виконує державне підприємство, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України, або акціонерне товариство, утворене в процесі перетворення державного підприємства, яке має ліцензію на провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електромережами.
Акціонерним товариством, утвореним в процесі перетворення державного підприємства, що здійснювало централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України та має відповідну ліцензію є Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (п.п. 1.1, 2.1, 2.2 статуту НЕК «Укренерго»).
Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 №2019-VIII (далі - ЗУ № 2019), учасник ринку електричної енергії (далі - учасник ринку) - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом.
Договір про участь у балансуючому ринку № 0063-04012 від 02.03.2020 укладено сторонами з урахуванням ст. 634 ЦК України, оскільки він є публічним та розміщений на офіційному сайті Позивача https: //ua.energy//.
Так, 28.02.2020 Відповідач звернувся до Позивача із заявою - приєднанням до Договору про участь в балансуючому ринку № 50-03/251.
Заява від 28.02.2020 № 50-03/251 акцептована Позивачем 02.03.2020 про що Відповідача було повідомлено Листом №01/8496.
За змістом п.п. 1.1, 1.2 договору цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. За цим договором ППБ зобов'язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об'єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов'язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов договору та Правил ринку.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що загальна вартість договору складається із суми всіх платежів, здійснених ОСП на користь ППБ та ППБ на користь ОСП протягом дії договору за придбані та продані обсяги електричної енергії на балансуючому ринку відповідно до умов цього договору.
Розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається у відповідності до Правил ринку (п. 2.2 договору).
Для розрахунків за договором використовують обсяги електричної енергії, купленої- проданої на балансуючому ринку ППБ (п. 3.1 договору).
Згідно з п. б ч. 1 ст. 52 Закону «Про ринок електричної енергії» відповідач як адміністратор розрахунків розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування та виставляє відповідні рахунки.
Приписами ч. 7 ст. 68 Закону «Про ринок електричної енергії» унормовано, що за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.
Порядок розрахунків за куплену ППБ балансуючу електричну енергії визначений, зокрема розділом 4 договору.
До спірних правовідносин застосовуються положення договору в редакції наказів НЕК «Укренерго» від 31.01.2022 № 59, від 21.04.2022 № 160 та від 16.05.2022 № 177.
Так, згідно з п.п. 4.1, 4.4 договору (в редакції наказу НЕК «Укренерго» від 31.01.2022 № 59) виставлення рахунків та здійснення платежів здійснюються відповідно до процедур та графіків, визначених у Правилах ринку. Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку. Зазначене узгоджується з приписами п.п. 4.1 - 4.2 договору (в редакції наказу НЕК «Укренерго» від 16.05.2022 № 177).
Згідно з п. 1.8.1 Правил ринку позивач (як адміністратор розрахунків, АР), зокрема, обчислює обсяги наданих послуг на ринку електричної енергії, виставляє рахунки та стягує та оплачує платежі, передбачені цими Правилами, і здійснює всі фінансові розрахунки відповідно до розділу V цих Правил.
Відповідно до абз. 25 п. 1.1.2 гл. 1.1 p. І Правил ринку, платіжний документ - рахунок, сформований адміністратором розрахунків учаснику ринку щодо оплати ним або адміністратором розрахунків своїх фінансових зобов'язань, що виникли в результаті участі на ринку електричної енергії такого учасника ринку.
Розділом VII Правил ринку врегульовані питання щодо виставлення рахунків та платежів, у тому числі виставлення рахунків за балансуючу електричну енергію.
Відповідно до чинної редакції п. 7.2.1 гл. 7.2 p. VII Правил ринку (з 07.05.2022) АР на щодекадній основі надсилає через СУР (систему управління ринком) платіжний документ кожному ППБ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена ППБ за відповідний період за закупівлю балансуючої енергії.
Відповідно до п. 1.1.2 Правил ринку система управління ринком - програмно- інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.
Згідно з п. 1.11.1-1.11.6 Правил ринку за допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, зокрема, проведення розрахунків на ринку, обмін інформацією з учасниками ринку. ОСП в якості відповідального оператора системи управління ринком вибирає, встановлює, експлуатує і підтримує систему відповідно до положень цих Правил. Учасники ринку мають право на доступ до інформації, що міститься в базах даних системи управління ринком, що їх безпосередньо стосується.
ППБ як учасник ринку електричної енергії володіє відповідними даними і має доступ до системи управління ринком (програмний комплекс Market Management System, MMS), інформація про роботу якої є публічно доступною на офіційному вебсайті ОСП, за адресою https://ua.energy/uchasnikam_rinku/market-management-system/.
На виконання вищенаведеного, судом встановлено, що позивачем, через систему управління ринком (https://mms.ua.energy), виставлені на оплату платіжні документи (рахунки-фактури) за електричну енергію для балансування, придбану відповідачем, а саме:
1) рахунок-фактура від 16.05.2022 № 1605202200001 (за 1 декаду травня 2022 року) на суму 49 302 523,85 грн.;
2) рахунок-фактура від 26.05.2022 № 2605202200002 (за 2 декаду травня 2022 року) на суму 92 830 810,27 грн.;
3) рахунок-фактура від 06.06.2022 № 0606202200002 (за 3 декаду травня 2022 року) на суму 34 600 139,09 грн.
Вищезазначені рахунки розміщені (сформовані) ОСП в системі управління ринком (MMS) 16.05.2022, 26.05.2022 та 06.06.2022 відповідно. Дата розміщення (формування) рахунків у системі управління ринком є датою направлення (надсилання, виставлення) таких рахунків.
Окрім того, 10.03.2022 засобами електронного зв'язку, на електронну адресу відповідача «energosales@atom.gov.ua», позивачем виставлено на оплату платіжний документ - рахунок-фактуру від 10.03.2022 № 0903202200009 на суму 383 325 903,76 грн. за електричну енергію для балансування, придбану відповідачем у 3 декаді лютого 2022 року. Беручи до уваги, що зазначений платіжний документ направлено відповідачеві поза робочим часом (18:18 год.) днем його виставлення вважається наступний робочий день, тобто 11.03.2022.
Вказані обставини відповідачем не оспорюються.
Актами купівлі - продажу балансуючої електричної енергії від 28.02.2022 № БР/22/02-0063 та від 31.05.2022 № БР/22/05-0063 зафіксований факт купівлі - продажу балансуючої електричної енергії на суму 560 059 376,97 грн.
Отже, суду доведено належним чином, а матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем належним чином свого зобов'язання за договором щодо поставки відповідачу електричної енергії для балансування на суму 560 059 376,97 грн.
Проте, відповідач не виконав свої зобов'язання в частині оплати в строки, встановлені договором.
Такі обставини слугували підставою для звернення позивача за даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.
За змістом ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, падати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів: цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 ГК України.
Згідно зі ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) мас право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 175 ГК України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Так, судом встановлено, що сума основного боргу 560 059 376,97 грн. повністю визнана відповідачем про що свідчить факт складення 19.07.2022 Акту зарахування зустрічних позовних вимог після звернення позивача з даним позовом до суду. Як вказувалось судом вище, у зв'язку з такими обставинами, позивачем в процесі розгляду справи подано заяву про зменшення позовних вимог, в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 560 059 376,97 грн.
Отже, предметом розгляду, з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог від 05.09.2022 є стягнення з відповідача: 5 723 923,29 грн. - пені, 4 704 594,49 грн. - 3 % річних, 64 685 240,03грн. - інфляційна складова.
Як встановлено судом, факт купівлі-продажу балансуючої електричної енергії у лютому і травні 2022 року підтверджується актами купівлі-продажу балансуючої електричної енергії від 28.02.2022 № БР/22/02-0063 та від 31.05.2022 № БР/22/05-0063.
Вказані акти підписано обома сторонами, що свідчить про відсутність будь-яких зауважень в т.ч. відповідача щодо обсягу і вартості придбаної балансуючої електричної енергії.
Згідно з п. 7.7.3 гл. 7.7 p. VII Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.
З урахуванням наведеного строк виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати платіжних документів сплив:
за рахунком від 10.03.2022 № 0903202200009 - 14.03.2022;
за рахунком від 16.05.2022 № 1605202200001 - 18.05.2022;
за рахунком від 26.05.2022 № 2605202200002 - 30.05.2022;
за рахунком від 06.06.2022 № 0606202200002 - 08.06.2022.
Оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за продану електричну енергію на балансуючому ринку (п. 4 ч. 2 ст. 33 Закону про ринок).
Згідно з п. 5.2 договору ОСП має право отримувати від ППБ оплату, визначену згідно з вимогами Правил ринку, за придбану цим ППБ балансуючу електричну енергію. Вказаному праву ОСП кореспондує установлений п. 5.5 договору обов'язок ППБ оплачувати рахунки за придбану балансуючу електричну енергію.
Суду доведено належним чином прострочення виконання відповідачем зобов'язання за Договором № 0063-04012 від 02.03.2020 в частині своєчасної сплати 560 059 376,97 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконати ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Така плата за користування чужими коштами не є штрафною санкцією.
Відповідно до статті 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Приймаючи до уваги вищенаведені приписи законодавства щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім проценти річних від простроченої суми та інфляційні втрати, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 4 704 594,49 грн. - 3 % річних, 64 685 240,03грн. - інфляційної складової.
При цьому, суд критично оцінює посилання відповідача щодо зупинення нарахування 3 % річних та інфляційної складової зважаючи на прийняття НКРЕКП постанови № 332 від 25.02.2022, з огляду на те, що зупинення нарахування та стягнення відбувається саме штрафних санкцій, при цьому 3 % річних та інфляціє не є штрафними санкціями, а є складовою боргу.
Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 5 723 923,29 грн. - пені.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).
Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Згідно з п. 5.1 договору при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до цього договору та чинного законодавства України.
Відповідальність сторін за порушення умов договору передбачено розділом 7 договору за змістом п. 7.1 якого у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
При цьому, суд вважає слушними посилання відповідача на застосування положень постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 в частині стягнення штрафних санкцій у вигляді пені, з огляду на таке.
Так, 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан в України, а Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022 та № 341/2022 від 17.05.2022 - продовжено строк його дії.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов'язковими до виконання.
Так, судом встановлено, що НКРЕКП прийнято Постанову «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» від 25.02.2022 № 332.
26.04.2022 Постанову НКРЕКП доповнено п. 16, згідно якого передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану.
Відповідач є виробником електричної енергії, а Позивач Оператор системи передачі, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії.
Тобто, спірні господарські правовідносини склалися відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», у зв'язку з чим вказана постанова НКРЕКП підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
При цьому, суд зауважує, що період нарахування пені позивачем заявлено такий, який входить в період дії воєнного стану.
Отже, враховуючи приписи п. 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022, яка є чинною, та обов'язковою для суб'єктів спірних правовідносин, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 723 923,29 грн. визнається судом безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи встановлені вище судом обставини, суд частково задовольняє позовні вимоги, шляхом стягнення відповідача 4 704 594,49 грн. - 3 % річних, 64 685 240,03грн. - інфляційної складової, в частині вимоги про стягнення пені у розмірі 5 723 923,29 грн. - слід відмовити.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ: 00100227) задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ: 24584661) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ: 00100227) 4 704 594 (чотири мільйони сімсот чотири тисячі п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 49 коп. - 3 % річних, 64 685 240 (шістдесят чотири мільйони шістсот вісімдесят п'ять тисяч двісті сорок) грн.03 коп. - інфляційної складової та 95 518 (дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот вісімнадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
В задоволенні вимоги про стягнення пені відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 26.10.2022.
Суддя І.І. Борисенко