ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.10.2022Справа № 910/3450/22
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
За позовом Акціонерного товариства «Укрпошта»
(вул. Хрещатик, буд. 22, м. Київ, 01001)
до Акціонерного товариства «Скай Банк»
(вул. Олеся Гончара, буд. 76/2, м. Київ, 01054)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватного підприємства «Юнона»
(вулиця Морозова, буд. 18, м. Харків, 61105)
про стягнення 243 327,57 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Акціонерне товариство «Укрпошта» (далі - позивач, АТ «Укрпошта») звернулось до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовною заявою до Акціонерного товариства «Скай Банк» (далі - відповідач, АТ «Скай Банк») про стягнення 243 327,57 грн, з яких: 238 518,00 грн - сума банківської гарантії, 4 182,23 грн - пеня та 3% річних у розмірі 627,34 грн, а також судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 3 683,64 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП «Юнона», у порушення умови Договору поставки № 020721-03/200Пс від 02.07.2021, несвоєчасно поставило АТ «Укрпошта» товар, що, на думку позивача, є неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним Договором (гарантійним випадком), у зв'язку з чим, у АТ «Укрпошта» виникло право на виплату гарантом гарантійної суми за Гарантією на виконання зобов'язань № 21-06-0103 від 29.06.2021, виданою АТ «Скай Банк». Однак, відповідач ухиляється від відшкодування суми зазначеної Гарантії, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача гарантійну суму, а також 3% річних та пеню за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/3450/22 та справу передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.
Ухвалою суду від 16.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення) виклику сторін, а також, на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України, ухвалено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне підприємство «Юнона» (вулиця Морозова, буд. 18, м. Харків, 61105; код ЄДРПОУ 30754241) (далі - третя особа, ПП «Юнона»).
14.06.2022 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд відмовити у позові в повному обсязі, мотивовуючи тим, що з проведеного відповідачем аналізу доданих до вимоги документів не вбачалось, що прострочення поставок відбулось з вини ПП «Юнона», а отже неналежне виконання боржником основного зобов'язання, а відповідно й настання підстав для слати Банком за Гарантією, не є належним чином підтвердженим з боку АТ «Укрпошта».
Також відповідач зазначав, що 31.03.2022 ним було отримано відповідь від ПП «Юнона» про те, що з урахуванням воєнного стану в Україні та веденням бойових дій на території Харкова та Харківської області (обставин форс-мажору), та, як наслідок, не знаходження ПП «Юнона» за місцем введення господарської діяльності (його місцезнаходження) та відсутності доступу до первинних документів, відповідне документальне підтвердження виконання зобов'язань за Договором поставки надати не є можливим, про що було повідомлено АТ «Укрпошта» 31.03.2022 засобами електронної пошти, з наданням копій листа банку та відповіді ПП «Юнона».
Єдиними та беззаперечними доказами належного виконання зобов'язань за Договором поставки, на думку відповідача, є укладені та підписані сторонами договору Акти приймання-передачі товару, а саме: № РН-0000075 від 25.08.2021, № РН-0000074 від 25.08.2021, № РН-0000112 від 16.10.2021, № РН-0000113 від 16.10.2021, № РН-0000115 від 03.12.2021, № РН-0000118 від 16.12.2021, № РН-0000121 від 16.11.2021, № РН-0000143 від 16.12.2021 та № РН-0000146 від 02.12.2021, оскільки, приймаючи до уваги умови п. 3.21.1. Договору поставки, на думку позивача, факт підписання з обох сторін Актів приймання-передачі товару свідчить про те, що у Покупця (його представника) або взагалі не було жодних претензій до Постачальника, у тому числі стосовно строків поставки товару, або вони (претензії, недоліки) були усунуті у зазначений і Договорі поставки строк до підписання цих Актів.
Крім того, відповідач зазначає, що позивачем неодноразово переносились строки та місця поставки товару, тобто попередньо надані заявки були скасовані, про що свідчить листування ПП «Юнона» електронною поштою з АТ «Укрпошта», яке отримано АТ «Скай Банк».
Щодо нарахування пені та 3% річних відповідач, посилаючись на положення ст. 614 ЦК України, зазначив, що враховуючи вжиття ПП «Юнона» всіх належних заходів щодо належного виконання ним своїх зобов'язань за Договором поставки, порушення АТ «Укрпошта» умов Договору поставки в частині строків та місць поставки, свідчить про відсутність вини ПП «Юнона», у зв'язку з чим відсутня і вина АТ «Скай Банк» у простроченні сплати платежу по Гарантії, як й сам обов'язок здійснити цей платіж у строк за умови відсутності порушення зобов'язання зі сторони ПП «Юнона». Таким чином, нарахування пені та 3% річних, на думку відповідача, є неправомірним.
Також, відповідач, посилаючись на положення ст. 617 ЦК України, зазначав, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з подальшим продовженням, був введений воєнний стан, що вплинуло на виконання договірних зобов'язань, оскільки, відповідно повідомлення на сайті Торгово-промислової палати України, зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Таким чином, в умовах військового стану та реальних бойових дій на території Харківщині, ПП «Юнона» наразі позбавлено можливості довести належність виконання зобов'язань за Договором поставки та надати зі свого боку підтверджуючи документи через дію форс-мажорних обставин, у зв'язку з чим у відповідача також виникає форс-мажор, пов'язаний з ненаданням ПП «Юнона» підтверджуючих документів по виконанню умов Договору поставки та неможливості їх об'єктивної оцінки задля прийняття рішення щодо здійснення/нездійснення платежу по Гарантії, а тому відповідач, з урахуванням приписів ст. 617 ЦК України, дія форс-мажорних обставин є підставою для звільнення відповідача від відповідальності у вигляді штрафних санкцій.
Також у відзиві на позовну заяву викладено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, про відкладення розгляду справи та зняття її з розгляду зважаючи на введення в Україні воєнного стану.
Ухвалою суду від 20.06.2022 в задоволенні клопотання АТ «Скай Банк» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про відкладення розгляду справи та зняття її з розгляду було відмовлено.
04.07.2022 від позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазначав, що в АТ «Скай Банк» наявна вся необхідна інформація та всі належним чином оформлені документи, які підтверджують неналежне виконання ПП «Юнона» умов Договору (зокрема, копія Договору, Заявок на поставку Товарі, документів про отримання їх відповідачем, Актів прийому-передачі Товару), а саме: несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором, що, згідно умов Гарантії, являється гарантійним випадком та підставою для виплати Гарантом на користь Бенефіціара гарантійного платежу на підставі поданої АТ «Укрпошта» вимоги.
Позивач зазначав, що у відзиві та у наданих до відзиву документах відсутні посилання та докази того, що позивачем були скасовані чи перенесені строки поставки за Заявками на поставку Товару, наданими в матеріали справи та за порушення строку виконання яких позивач просить стягнути забезпечення виконання договору по Гарантії.
Крім того, з наданих до відзиву документів (листування електронною поштою із покупцем) неможливо встановити реквізити заявок, оскільки в цих документах незазначена дата Заявок та не зазначено до якого саме договору вони відносяться. Також вказане листування не відповідають встановленим вимогам ст.ст. 91, 96 ГПК України, щоб бути належним та допустимим доказом у цій справі.
Також позивач у письмових поясненнях зазначив, що відповідно до пп. 2 та 4 постанови Національного Банку України від 21.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», зазначив, банки продовжують роботу з урахуванням обмежень, визначених цією постановою, здійснюють безготівкові розрахунки без обмежень, у зв'язку з чим, посилання відповідача на форс-мажорні обставини є необґрунтоване та не є підставою для відмови в задоволені взятих на себе зобов'язань з оплати гарантійного платежу за банківською гарантією.
Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Укрпошта» проводився відбір за рамковою угодою № 080621-02/200 Іш від 08.06.2021 на закупівлю ДК 021:2015 - 39150000-8 Меблі та приспособи різні (меблі для відділень поштового зв'язку), ідентифікатор виробу UA-2021-06-16-000067-b. Переможцем закупівлі стало ПП «Юнона».
02.07.2021 між ПП «Юнона» (далі - Постачальник) та АТ «Укрпошта» (далі - Покупець) було укладено Договір поставки № 020721-03/200Пс (далі - Договір), згідно з п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується виготовити та поставити Покупцю у власність товар, наи?менування, асортимент, кількість, ціна товару та інша інформація щодо товару, технічної документації до нього, наведені в Специфікації, яка є Додатком № 1 до цього Договору, виконати роботи з и?ого монтажу та встановлення на об'єкті Покупця (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити и?ого в порядку та на умовах Договору.
Відповідно до п. 3.1. Договору, поставка Товару здіи?снюється партіями, за заявкою, підписаною уповноваженою особою Покупця, (далі - Заявка), у строк, що передбачении? у Специфікаціі?. Заявка є невід'ємною частиною Договору, в якіи? зазначається наи?менування Товару, кількість (обсяг) партіі? поставки, Отримувач Товару, об'єкт поштового зв'язку відокремлених підрозділів Покупця, яким буде здіи?снюватися поставка Товару з урахуванням Додатку № 2 до Договору тощо.
Партією Товару за Договором вважається поставка Товару в обсязі, що визначении? за кожною окремою Заявкою Покупця (далі - Заявка). Місцем поставки Товару вважається об'єкт поштового зв'язку відокремлених підрозділів Покупця, яким буде здіи?снюватися поставка Товару (п. 3.2. Договору).
Умовами п. 3.3. Договору передбачено, що Заявка або будь-якии? іншии? документ (кореспонденція, повідомлення) за Договором, які оформлюються виключно за підписом Покупця або Постачальника, окрім повідомлень про зміну (припинення, доповнення) Договору або будь-яких актів, які передбачають підписання обома Сторонами та не можуть направлятися електронною поштою або з використанням Сервісу, подається Покупцем або Постачальником на адресу відповідноі? Сторони, одним із способів на вибір Сторони, що направляє документ:
3.3.1. Шляхом відправлення електронного листа на електронну пошту Постачальника з додаванням до такого листа сканкопіі? відповідного документу, підписаного Покупцем, в форматі РDF або в будь-якому іншому форматі, якии?? забезпечує можливість ознаи?омлення зі змістом документу. У даному випадку відповіднии? документ вважається отриманим Постачальником з дати и?ого направлення Покупцем на електрону адресу Постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення Покупця.
Пунктом 3.9. Договору передбачено, що датою поставки (передачі) Товару та переходу права власності на Товар є дата фактичного приймання Товару та відповідних документів уповноваженим представником Покупця після завершення робіт з и?ого монтажу і встановлення на об'єкті, визначеному в Заявці, згідно з Проєктом.
Відповідно до умов п. 3.21. Договору, на підставі підписаного Акту огляду Постачальник на дату прии?мання Товару Покупцем, зазначену в Акті огляду, складає Акт прии?мання-передачі товару, до якого включає Товар, якии? згідно з Актом огляду відповідає вимогам Договору та Заявки та може бути прии??нятии?. Протягом 5 робочих днів з дати складання Постачальник надає Отримувачу товару 2 примірники підписаного та скріпленого печаткою (за наявності) Акту прии?мання- передачі Товару.
Покупець в особі и?ого відокремленого підрозділу зобов'язании? протягом 5 робочих днів з дати отримання Акту прии?мання-передачі товару підписати и?ого та повернути 1 примірник Постачальнику або надати вмотивовану відмову від и?ого підписання. У разі надання Покупцем вмотивованоі? відмови від підписання оригіналу Акту прии?мання-передачі Товару документ підписується Сторонами після врегулювання недоліків, внаслідок яких документ не був підписании? Покупцем (п. 3.22. Договору).
Згідно з п. 5.1. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своі?х зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством Украі?ни та цим Договором.
Пунктом 5.2. Договору передбачено, що за порушення строків поставки Товару або умов якості Товару Постачальник несе відповідальність та сплачує Покупцю штрафні санкціі? в розмірі відповідно до статті 231 Господарського кодексу Украі?ни.
Відповідно до п. 5.10. Договору, Сторони Договору звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань у разі виникнення обставин непереборноі? сили (форс-мажор), які не існували під час укладання Договору, виникли поза волею Сторін, якщо ці обставини вплинули на виконання Договору.
Договір набирає чинності з дня и?ого підписання уповноваженими представниками Сторін, скріплення печатками Сторін (за наявності) та діє до дати зазначеноі? у Специфікаціі?. Припинення діі? Договору чи и?ого розірвання не звільняє будь-яку із Сторін від обов'язку виконати своі? зобов'язання за Договором, які виникли до такого припинення (розірвання) на підставі належно виконаного іншою стороною свого зобов'язання за Договором (п. 6.1. Договору).
Згідно з п. 6.3. Договору, дія Договору та виконання зобов'язань щодо поставки Товару може продовжуватися у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборноі? сили, затримки фінансування витрат Покупця, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеноі? в Договорі.
Положеннями п. 7.1. Договору передбачено, що Постачальник для забезпечення виконання и?ого зобов'язань за Договором перед Покупцем надає останньому, на момент підписання Покупцем Договору, оригінал банківськоі? гарантіі? забезпечення виконання Договору в валюті платежу - гривня (далі - банківська гарантія). Обставинами, що зумовлюють право Покупця за Договором звернутись до банка - гаранта з вимогою про сплату суми банківськоі? гарантіі? є невиконання або неналежне виконання Постачальником будь-якого власного зобов'язання за Договором або діі? (бездіяльність) Постачальника, що призвели до неможливості подальшого виконання Договору.
Розмір банківськоі? гарантіі?, зазначається у Специфікаціі? (п. 7.2. Договору).
Пунктом 7.5. Договору передбачено, що у разі настання обставин, визначених в Договорі, що зумовлюють право звернення до банка - гаранта з вимогою сплатити на користь Покупця суму банківськоі? гарантіі?, така банківська гарантія не підлягає поверненню Постачальнику.
Відповідно до пп. 7.8.2. п. 7.8. Договору, банківська гарантія повинна свідчити про безумовнии? та безвідкличнии? обов'язок банка - гаранта сплатити на користь Покупця повну суму банківськоі? гарантіі?, яка визначена Договором, за вимогою Покупця, у разі настання обставин невиконання (неналежного виконання) Постачальником будь якого власного зобов'язання за Договором або діі? (бездіяльність) Постачальника що призвели до неможливості подальшого виконання Договору. Строк розгляду банком - гарантом вимоги Покупця (Бенефіціара) щодо сплати на и?ого користь суми банківськоі? гарантіі?, за умовами останньоі?, повинен становити не більше 5-ти банківських днів з дати отримання банком- гарантом такоі? вимоги (пп. 7.8.3. п. 7.8. Договору).
Згідно з пп. 10.1.1. п. 10.1. Договору, Додаток № 1 - Специфікація до Договору є невід'ємною и?ого частиною.
Пунктом 2. Специфікації передбачено, що розмір банківської гарантії становить 5 (п'ять) відсотків ціни Договору.
Відповідно до п. 6. Специфікації, Постачальник зобов'язании? поставити Товар протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту надання Заявки.
У відповідності до п. 6.1 цього Договору, Договір діє протягом восьми місяців з дати и?ого укладання (п. 7. Специфікації).
09.12.2020 між АТ «Скай Банк» (далі - Банк (гарант)) та ПП «Юнона» (далі - Принципал) був укладений Договір про надання банківської гарантії № G21-06-0103 (далі - Договір банківської гарантії), відповідно до п. 1.1. якого, Гарант на умовах та у порядку, встановлених цим Договором надає гарантію: Гарантія виконання умов договору - ДК 021:2015 - 39150000-8 - Меблі та приспособи різні
Відповідно до п. 1.2. Договору банківської гарантії, сума гарантії становить 238 518,00 грн. Строк дії гарантії встановлюється з 29 червня 2021 року по 31 березня 2022 року (п. 1.3. Договору банківської гарантії).
Пунктом 2.4. Договору банківської гарантії передбачено, що Гарантія набуває сили з дати її видачі, якщо в ній не зазначено інше.
29.06.2021 АТ «Скай Банк» було видано Гарантію виконання зобов'язань № 21-06-0103 (далі - Гарантія), згідно умов якої:
- сума даної банківської гарантії становить 238 518,00 грн;
- АТ «Скай Банк» (далі - Гарант) безвідклично та безумовно зобов'язується виплатити на користь Бенефіціара суму, що становить 238 518,00 грн після одержання письмової вимоги Бенефіціара, що містить твердження про те, що Принципал, зокрема: не виконав зобов'язання за Договором, або неналежно виконав зобов'язання за Договором;
- Гарант зобов'язаний розглянути письмову вимогу Бенефіціара та сплатити суму даної банківської гарантії у строк, що не перевищує 5 (п'яти) робочих днів з моменту одержання письмової вимоги Бенефіціара;
- розмір грошової суми, що підлягає сплаті Гарантом Бенефіціару не залежить від розміру заборгованості Принципала за Договором або розміру невиконаного чи неналежно виконаного Принципалом зобов'язання за Договором;
- у випадку неналежного виконання зобов'язань за цією Гарантією, Гарант сплачує на користь Бенефіціара пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми прострочення за кожний день прострочки виконання зобов'язання;
- ця Гарантія набуває чинності з 29.06.2021 та діє до 31.03.2022 включно, і будь-яка письмова вимога Бенефіціара на оплату має бути отримана Гарантом за адресою: Україна, 01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 76/2, не пізніше цієї дати;
- зобов'язання Гаранта перед Бенефіціаром припиняється у разі, зокрема: сплати Гарантом суми, на яку видано цю гарантію;
- ця гарантія є безвідкличною та безумовною, вона не може бути змінена чи відкликана Гарантом, самостійно або за заявою Принципала, без письмової згоди Бенефіціара.
Як зазначає позивач у позовній заяві, в порядку пп. 3.3.1. Договору, з електронної пошти Покупця на електронну пошту Постачальник було надіслано для виконання ряд Заявок на поставку Товару, серед яких, зокрема, наступні:
- Заявка № 14 від 29.07.2021 на поставку продукції - 25 одиниць Товару (відповідно листа від 29.07.2021, кінцева дата поставки 18.08.2021);
- Заявка № 15 від 29.07.2021 на поставку продукції - 30 одиниць Товару (відповідно листа від 29.07.2021, кінцева дата поставки 18.08.2021);
- Заявка № 30 від 01.09.2021 на поставку продукції - 19 одиниць Товару (відповідно листа від 01.09.2021, кінцева дата поставки 21.09.2021);
- Заявка № 31 від 01.09.2021 на поставку продукції - 22 одиниць Товару (відповідно листа від 01.09.2021, кінцева дата поставки 21.09.2021);
- Заявка № 32 від 09.09.2021 на поставку продукції - 25 одиниць Товару (відповідно листа від 09.09.2021, кінцева дата поставки 29.09.2021);
- Заявка № 35 від 09.09.2021 на поставку продукції - 33 одиниць Товару (відповідно листа від 09.09.2021, кінцева дата поставки 29.09.2021);
- Заявка № 38 від 14.09.2021 на поставку продукції - 17 одиниць Товару (відповідно листа від 14.09.2021, кінцева дата поставки 04.10.2021);
- Заявка № 46 від 29.09.2021 на поставку продукції - 24 одиниць Товару (відповідно листа від 29.09.2021, кінцева дата поставки 19.10.2021);
- Заявка № 47 від 29.09.2021 на поставку продукції - 27 одиниць Товару (відповідно листа від 29.09.2021, кінцева дата поставки 19.10.2021);
- Заявка № 48 від 29.09.2021 на поставку продукції - 29 одиниць Товару (відповідно листа від 29.09.2021, кінцева дата поставки 19.10.2021);
- Заявка № 49 від 29.09.2021 на поставку продукції - 5 одиниць Товару (відповідно листа від 29.09.2021, кінцева дата поставки 19.10.2021);
Однак, відповідач порушив строки поставки, що підтверджується Актами приймання-передачі товару:
- № РН-0000075 від 25.08.2021 на суму 42 361,68 грн з ПДВ (Заявка № 14 від 29.07.2021);
- № РН-0000074 від 25.08.2021 на суму 57 785,28 грн з ПДВ (Заявка № 15 від 29.07.2021);
- № РН-0000112 від 16.10.2021 на суму 31 628,88 грн з ПДВ (Заявка № 30 від 01.09.2021);
- № РН-0000113 від 16.10.2021 на суму 35 628,24 грн з ПДВ (Заявка № 31 від 01.09.2021);
- № РН-0000115 від 03.12.2021 на суму 45 829,68 грн з ПДВ (Заявка № 32 від 09.09.2021);
- № РН-0000118 від 16.12.2021 на суму 52 511,28 грн з ПДВ (Заявка № 35 від 09.09.2021);
- № РН-0000121 від 16.11.2021 на суму 27 664,08 грн з ПДВ (Заявка № 38 від 14.09.2021);
- № РН-0000143 від 16.12.2021 на суму 42 828,48 грн з ПДВ (Заявка № 46 від 29.09.2021);
- № РН-0000146 від 02.12.2021 на суму 8 044,64 грн з ПДВ (Заявка № 49 від 29.09.2021).
15.03.2022 АТ «Укрпошта» звернулось до АТ «Скай Банк» з вимогою № 101.004.001.001-1468-22 про сплату гарантійного платежу за гарантією № 21-06-0103 від 29.06.2021, в якій, посилаючись на порушення ПП «Юнона» зобов'язань за Договором у вигляді несвоєчасної поставки Товару за вищевказаними Заявками, вказував на наявність гарантійного випадку і просив в найкоротші строки, але не більше п'яти робочих днів з моменту одержання цієї вимоги, перерахувати АТ «Укрпошта» гарантійну суму у розмірі 238 518,00 грн.
Разом з вказаною вимогою на адресу АТ «Скай Банк» було надіслано, зокрема, копія Договору поставки № 020721-03/200Пс від 02.07.2021, копія гарантії № 21-06-0103 від 21.06.2021, копії Заявок на поставку продукції (Товару) з планами - схемами відповідних приміщень об'єктів поштового зв'язку та прінскрінами їх надсилання в ПП «Юнона», а також копії Актів прийому-передачі Товару за Заявками, що підтверджується накладною № 0405351575638 від 15.03.2022, описом вкладення у цінний лист № 0405351575638 та фіскальним чеком від 15.03.2022, копії яких надані в матеріали справи.
Вимога № 101.004.001.001-1468-22 від 15.03.2022 з доданими до неї документами була отримана АТ «Скай Банк» 25.03.2022, що підтверджується роздруківкою з сайту АТ «Укрпошта» .
У відповідь на вказаною вимогу АТ «Скай Банк» було надано лист, в якому останній повідомив, що ПП «Юнона» на запит АТ «Скай Банк» було надано інформацію про належне виконання зобов'язань за Договором поставки № 020721-03/200Пс від 02.07.2021 та неможливість надання належним чином засвідчених документів, у зв'язку з пошкодженням офісних та виробничих приміщень та відсутністю фактичного доступу до документів. Враховуючи наведене та відсутність можливості встановити причину та сторону, яка порушила зобов'язання за Договором поставки № 020721-03/200Пс від 02.07.2021, АТ «Скай Банк» просило АТ «Укрпошта» надати додаткові пояснення та належним чином засвідчені документи на підтвердження вами наданих пояснень для встановлення причин та сторони з вини якої сталося порушення умов вищенаведеного договору та повідомило, що подальший розгляд вимоги та прийняття рішення АТ «Скай Банк» буде здійснено після надання сторонами належним чином засвідчених документів та пояснень.
Позивач в позовній заяві зазначає, що у відповідь на зазначений лист АТ «Скай Банк» ним 01.04.2022 було надіслано АТ «Скай Банк» лист № 101.004.002.001.-1592-22, в якому позивач звернув увагу, що належним чином засвідчені копії документів, зокрема, копія Договору, Заявок на поставку Товарі, документів про отримання їх відповідачем, Актів прийому-передачі Товару, які підтверджують неналежне виконання відповідачем умов договору (тобто настання гарантійного випадку) надіслано АТ «Скай Банк» одночасно з Вимогою, в якості її додатків, що зазначено як в самій вимозі, так і в описі вкладення у відправлення оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу АТ «Скай Банк».
В матеріали справи було надано лист АТ «Скай Банк» 19-04/381 від 14.04.2022, без підпису уповноваженої особи та відбитка печатки АТ «Скай Банк», в якому останній повідомив позивача, що із доданих ним в якості додатків до вимоги документів не вбачається, що прострочення поставок відбулось з вини ПП «Юнона», а отже про неналежне виконання боржником основного зобов'язання, а відповідно і настання підстав для сплати Банком за гарантією не є належним чином підтвердженням з боку кредитора, у зв'язку з чим, АТ «Скай Банк», на підставі ст. 565 ЦК України, має право відмовити у задоволенні вимоги. Також АТ «Скай Банк» повідомлено, що буде здійснено розгляд вимоги позивача та прийнято рішення, після надання сторонами належним чином засвідчених документів та пояснень, які б підтверджували неналежне виконання ПП «Юнона» своїх зобов'язань за основним договором.
Приймаючи до уваги викладене, на думку позивача, в АТ «Скай Банк» наявна вся необхідна інформація та всі належним чином оформлені документи, які підтверджують неналежне виконання ПП «Юнона» умов Договору, а саме: несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором, що, згідно умов Гарантії, являється гарантійним випадком та підставою для виплати Гарантом на користь Бенефіціара гарантійного платежу на підставі поданої АТ «Укрпошта» вимоги.
АТ «Скай Банк» не були виконані зобов'язання за банківською гарантією та не виплачена АТ «Укрпошта» сума гарантійного платежу, що , на думку позивача, грубо порушує право АТ «Укрпошта» на отримання забезпечення виконання договору, що і стало підставою для звернення позивача з даною позовною заявою до суду.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, що кореспондується із положеннями ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга ст. 509 ЦК України).
Зі змісту частини першої ст. 11 ЦК України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини другої ст. 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Аналогічні положення містяться у ст. 174 ГК України.
В силу положень ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як зазначалось, між ПП «Юнона» (Постачальник) та АТ «Укрпошта» (Покупець) було укладено Договір поставки № 020721-03/200Пс від 02.07.2021.
Відповідно до частини першої ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною першою ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга ст. 712 ЦК України).
Положеннями ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується виготовити та поставити Покупцю у власність товар, наи?менування, асортимент, кількість, ціна товару та інша інформація щодо товару, технічної документації до нього, наведені в Специфікації, яка є Додатком № 1 до цього Договору, виконати роботи з и?ого монтажу та встановлення на об'єкті Покупця (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити и?ого в порядку та на умовах Договору.
Відповідно до п. 3.1. Договору, поставка Товару здіи?снюється партіями, за заявкою, підписаною уповноваженою особою Покупця, (далі - Заявка), у строк, що передбачений у Специфікації.
Умовами пп. 3.3.1. п. 3.3. Договору передбачено, що Заявка або будь-якии? іншии? документ (кореспонденція, повідомлення) за Договором, які оформлюються виключно за підписом Покупця або Постачальника, окрім повідомлень про зміну (припинення, доповнення) Договору або будь-яких актів, які передбачають підписання обома Сторонами та не можуть направлятися електронною поштою або з використанням Сервісу, подається Покупцем або Постачальником на адресу відповідноі? Сторони, одним із способів на вибір Сторони, що направляє документ, зокрема: 3.3.1. Шляхом відправлення електронного листа на електронну пошту Постачальника з додаванням до такого листа сканкопіі? відповідного документу, підписаного Покупцем, в форматі РDF або в будь-якому іншому форматі, якии? забезпечує можливість ознаи?омлення зі змістом документу. У даному випадку відповіднии? документ вважається отриманим Постачальником з дати и?ого направлення Покупцем на електрону адресу Постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення Покупця.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на електрону адресу ПП «Юнона», зазначену в договору - yunona.mebel@gmail.com - були надіслані Заявки на поставку продукції з додаванням до них сканкопіі? відповідної Заявки, підписаної Покупцем, що забезпечує можливість ознаи?омлення зі змістом вказаного документу, а саме:
- Заявки № 14 та № 15 від 29.07.2021 на поставку продукції - 25 одиниць та 30 одиниць Товару (відповідно до листа від 29.07.2021);
- Заявки № 30 та № 31 від 01.09.2021 на поставку продукції - 19 одиниць та 22 одиниць Товару (відповідно до листа від 01.09.2021);
- Заявки № 32 та № 35 від 09.09.2021 на поставку продукції - 25 одиниць та 33 одиниці Товару (відповідно до листа від 09.09.2021);
- Заявка № 38 від 14.09.2021 на поставку продукції - 17 одиниць Товару (відповідно до листа від 14.09.2021);
- Заявки № 46 та № 49 від 29.09.2021 на поставку продукції - 24 одиниць та 5 одиниць Товару (відповідно до листа від 29.09.2021);
Слід зазначити, що позивачем у позовній заяві зазначено ще дві Заявки, які були надіслані ПП «Юнона» - це Заявки № 47 та № 48 від 29.09.2021 на поставку продукції - 27 одиниць та 29 одиниць Товару (відповідно листа від 29.09.2021), однак самих заявок та доказів їх надсилання в матеріли справи надано не було.
Факт отримання вказаних Заявок ПП «Юнона» не заперечувався та які, згідно матеріалів справи, були прийняті останнім до виконання.
Статтею 663 ЦК України передбачено, що Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною першою ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Так, відповідно до частини першої ст. 526 ЦК України, Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 6. Специфікації передбачено, що Постачальник зобов'язании? поставити Товар протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту надання Заявки.
Таким чином, враховуючи положення цивільного законодавства та умови Договору, строк поставки товару за надісланими до виконання Заявками на поставку продукції становить 20 (двадцять) календарних днів з моменту надання Заявки, а саме:
- за Заявками № 14 та № 15 від 29.07.2021 - кінцева дата поставки 18.08.2021;
- за Заявками № 30 та № 31 від 01.09.2021 - кінцева дата поставки 21.09.2021;
- за Заявками № 32 та № 35 від 09.09.2021 - кінцева дата поставки 29.09.2021
- за Заявкою № 38 від 14.09.2021 - кінцева дата поставки 04.10.2021;
- за Заявками № 46 та № 49 від 29.09.2021 - кінцева дата поставки 19.10.2021.
На підтвердження поставки товару АТ «Укрпошта» за вказаними Заявками та отримання його останнім, були надані Акти приймання-передачі товару:
- № РН-0000075 від 25.08.2021 (Заявка № 14 від 29.07.2021);
- № РН-0000074 від 25.08.2021 (Заявка № 15 від 29.07.2021);
- № РН-0000112 від 16.10.2021 (Заявка № 30 від 01.09.2021);
- № РН-0000113 від 16.10.2021 (Заявка № 31 від 01.09.2021);
- № РН-0000115 від 03.12.2021 (Заявка № 32 від 09.09.2021);
- № РН-0000118 від 16.12.2021 (Заявка № 35 від 09.09.2021);
- № РН-0000121 від 16.11.2021 (Заявка № 38 від 14.09.2021);
- № РН-0000143 від 16.12.2021 (Заявка № 46 від 29.09.2021);
- № РН-0000146 від 02.12.2021 (Заявка № 49 від 29.09.2021).
Слід зазначити, що Актів приймання-передачі товару за Заявками № 47 та № 48 від 29.09.2021 в матеріали справи надано не було.
Як вбачається з наданих Актів приймання-передачі товару було порушено строк поставки товару за наданими Заявками, а саме:
- за Заявками № 14 та № 15 від 29.07.2021, кінцева дата поставки товару яких мала бути 18.08.2021, товар, згідно Актами приймання-передачі товару № РН-0000075 та № РН-0000074, був отриманий 25.08.2021;
- за Заявками № 30 та № 31 від 01.09.2021, кінцева дата поставки товару яких мала бути 21.09.2021, товар, згідно Актами приймання-передачі товару № РН-0000112 та № РН-0000113, був отриманий 16.10.2021;
- за Заявками № 32 та № 35 від 09.09.2021, кінцева дата поставки товару яких мала бути 29.09.2021, товар, згідно Актами приймання-передачі товару № РН-0000115 та № РН-0000118, був отриманий 03.12.2021 та 16.12.2021;
- за Заявкою № 38 від 14.09.2021, кінцева дата поставки товару якої мала бути - 04.10.2021, товар, згідно Актом приймання-передачі товару № РН-0000121, був отриманий 16.11.2021;
- за Заявками № 46 та № 49 від 29.09.2021, кінцева дата поставки товару яких мала бути 19.10.2021, товар, згідно Актами приймання-передачі товару № РН-0000143 та № РН-0000146, був отриманий 02.12.2021 та 16.12.2021;
Приймаючи до уваги викладене, надані документи підтверджують порушення ПП «Юнона» строку поставки товару за вищевказаними Заявками на поставку продукції.
Факт порушення строків поставки продукції не заперечується і самим відповідачем, у відзиві на позовну заяву було зазначено, що з проведеного відповідачем аналізу доданих до вимоги документів не вбачалось, що прострочення поставок відбулось з вини ПП «Юнона», а отже неналежне виконання боржником основного зобов'язання, а відповідно й настання підстав для слати Банком за Гарантією, не є належним чином підтвердженим з боку АТ «Укрпошта».
Положеннями ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження відсутності вини ПП «Юнона» у порушенні строків поставки продукції.
У вибірковому листуванні ПП «Юнона» та АТ «Укрпошта» щодо виконання умов Договору поставки (на 5 аркушах) та інших документах, наданих відповідачем відсутні дані про скасування чи зміну даних по спірним Заявкам, у зв'язку з чим, твердження відповідача, що позивачем неодноразово переносились строки та місця поставки товару, тобто попередньо надані заявки були скасовані, про що свідчить листування ПП «Юнона» електронною поштою з АТ «Укрпошта», яке отримано АТ «Скай Банк», спростовується матеріалами справи.
Щодо аргументи відповідача, щодо неможливості надання ПП «Юнона» відповідного документального підтвердження виконання зобов'язань за Договором поставки через воєнного стану в Україні та веденням бойових дій на території Харкова та Харківської області (обставин форс-мажору), слід зазначити, що положеннями ст. 560, 563 та 564 ЦК України, ст. 200 ГК України та пп. 8, 9 та 11 п. 3 розділу І, п. 36 та п. 37 розділу V Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, передбачений обов'язок надання вимоги та документів на підтвердження обставин, викладений у вимозі, який покладається саме на кредитора, в даній справі на АТ «Укрпошта», що і було виконано останнім.
Також відповідач в якості заперечення проти задоволення позовних вимог посилався на те Єдиними та беззаперечними доказами належного виконання зобов'язань за Договором поставки, на думку відповідача, є укладені та підписані сторонами договору Акти приймання-передачі товару, оскільки, приймаючи до уваги умови п. 3.21.1. Договору поставки, на думку позивача, факт підписання з обох сторін Актів приймання-передачі товару свідчить про те, що у Покупця (його представника) або взагалі не було жодних претензій до Постачальника, у тому числі стосовно строків поставки товару, або вони (претензії, недоліки) були усунуті у зазначений і Договорі поставки строк до підписання цих Актів.
При цьому, мовами п. 3.21.1. п. 3.21. Договору передбачено, що Акт приймання-передачі Товару крім обов'язкових реквізитів, передбачених чинним законодавством, повинен містити код УКТ ЗЕД для кожного наи?менування Товару, а також посилання на номер та дату Договору та відповідний номер та дату Заявки згідно якої здійснюється поставка Товару.
З наведеного пункту Договору вбачається, що він не містить посилання на необхідність зазначення покупцем претензій та/або недоліків щодо строків поставки, оскільки сама дата підписання зазначених актів затверджує наявність невідповідності строків поставки, встановлених на поставку товару у Специфікації, та строків фактичної поставки товару.
Щодо посилання відповідача стосовно неможливості ПП «Юнона» надати відповідне документальне підтвердження виконання зобов'язань за Договором поставки, у зв'язку з незнаходження ПП «Юнона» за місцем введення господарської діяльності (його місцезнаходження) та відсутності доступу до первинних документів через воєнний стан в Україні та веденням бойових дій на території Харкова та Харківської області (обставин форс-мажору), суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У розумінні наведеної норми, яка надає визначення порушення зобов'язання, останнє може бути двох видів. По-перше, це невиконання зобов'язання, яке виникає якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов'язання (не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо), або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов'язання мають утримуватися. По-друге, це неналежне виконання зобов'язання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов'язання. У разі невідповідності виконання зобов'язання критеріям належності, можна говорити про неналежне виконання, а отже порушення зобов'язання. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.08.2019 зі справи № 911/1867/18, від 14.01.2020 зі справи № 910/1134/19, від 21.02.2020 зі справи № 910/4460/19.
З урахуванням наведеного слід дійти висновку, що під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання. Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Аналіз наведеного свідчить, що неналежне виконання зобов'язання - це порушення умов, визначених змістом зобов'язання (виконання зобов'язання з певними недоліками, дефектами). При неналежному виконані боржник виконує обов'язок, але з порушенням певних умов, які складають зміст договору або визначені законом. Аналогічна позиція викладена у постанові Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 у справі № 910/7197/21.
За загальними умовами виконання зобов'язання, що містяться у ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша ст. 526 ЦК України).
Як було зазначено, АТ «Укрпошта», відповідно до законодавства України, разом з вимогою було надано АТ «Скай Банк» копії документів на підтвердження виконання ПП «Юнона» своїх зобов'язань за Договором поставки з порушенням строків поставки, що підтверджує факт неналежного виконання ПП «Юнона» вказаних зобов'язань.
Слід зазначити, що обмін інформацією та документами через засоби електронної пошти та надання ПП «Юнона» таких документів в якості доказів належного виконання зобов'язань за Договором поставки, а також можливості надання документів податкового обліку підприємства, не потребують обов'язкового знаходження ПП «Юнона» за місцем введення господарської діяльності (його місцезнаходження) на території Харкова та Харківської області.
Частиною першою ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.
Положеннями п. 7.1. Договору передбачено, що Постачальник для забезпечення виконання и?ого зобов'язань за Договором перед Покупцем надає останньому, на момент підписання Покупцем Договору, оригінал банківськоі? гарантіі? забезпечення виконання Договору в валюті платежу - гривня (далі - банківська гарантія). Обставинами, що зумовлюють право Покупця за Договором звернутись до банка - гаранта з вимогою про сплату суми банківськоі? гарантіі? є невиконання або неналежне виконання Постачальником будь-якого власного зобов'язання за Договором або діі? (бездіяльність) Постачальника, що призвели до неможливості подальшого виконання Договору.
Розмір банківськоі? гарантіі?, зазначається у Специфікаціі? (п. 7.2. Договору).
Пунктом 2. Специфікації передбачено, що розмір банківської гарантії становить 5 (п'ять) відсотків ціни Договору.
Як було встановлено, 09.12.2020 між АТ «Скай Банк» (далі - Банк (гарант)) та ПП «Юнона» (далі - Принципал) був укладений Договір про надання банківської гарантії № G21-06-0103 (далі - Договір банківської гарантії), відповідно до п. 1.1. якого, Гарант на умовах та у порядку, встановлених цим Договором надає гарантію: Гарантія виконання умов договору - ДК 021:2015 - 39150000-8 - Меблі та приспособи різні
Відповідно до п. 1.2. Договору банківської гарантії, сума гарантії становить 238 518,00 грн. Строк дії гарантії встановлюється з 29 червня 2021 року по 31 березня 2022 року (п. 1.3. Договору банківської гарантії).
Згідно зі ст. 560 ЦК України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до частини першої ст. 200 ГК України, гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі - Положення), відповідно до пп. 9 п. 3 розділу І якого, гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.
Як було зазначено, 29.06.2021 АТ «Скай Банк» видано Гарантію виконання зобов'язань № 21-06-0103, згідно умов якої:
- сума даної банківської гарантії становить 238 518,00 грн;
- АТ «Скай Банк» (Гарант) безвідклично та безумовно зобов'язується виплатити на користь Бенефіціара суму, що становить 238 518,00 грн після одержання письмової вимоги Бенефіціара, що містить твердження про те, що Принципал, зокрема: не виконав зобов'язання за Договором, або неналежно виконав зобов'язання за Договором;
- Гарант зобов'язаний розглянути письмову вимогу Бенефіціара та сплатити суму даної банківської гарантії у строк, що не перевищує 5 (п'яти) робочих днів з моменту одержання письмової вимоги Бенефіціара;
- ця Гарантія набуває чинності з 29.06.2021 та діє до 31.03.2022 включно, і будь-яка письмова вимога Бенефіціара на оплату має бути отримана Гарантом за адресою: Україна, 01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 76/2, не пізніше цієї дати.
Аналіз вищенаведених норм чинного законодавства свідчить про те, що гарантія - це односторонній правочин, за яким гарант приймає на себе обов'язок сплатити бенефіціару на його вимогу певну грошову суму внаслідок невиконання боржником (принципалом) взятих на себе зобов'язань, забезпечених гарантією. Основна функція гарантії полягає в забезпеченні належного виконання зобов'язань принципала перед бенефіціаром. Отже підставою для пред'явлення вимог до гаранта є порушення принципалом виконання своїх зобов'язань перед бенефіціаром за основним зобов'язанням. Тобто гарант сплачує бенефіціару відповідну суму за гарантією при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов'язань (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.07.2021 у справі № 910/7575/20).
Частинами першою, другою та третьою ст. 563 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії; вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі, до якої додаються документи, зазначені у гарантії, та вказується, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.
Проте, щодо обов'язкового переліку документів, які мають бути додані до вимоги по гарантії, то закон такого переліку не містить, натомість вказує, що до вимоги додаються документи, вказані в гарантії, тобто законодавець залишив на вирішення особи, яка складає гарантію, визначення у тексті гарантії переліку документів, які повинні бути додані до вимоги за гарантією.
Суд зазначає, що гарантія може забезпечувати як грошове, так і не грошове зобов'язання боржника, оскільки законом не встановлено будь-яких обмежень щодо можливості застосування такого способу забезпечення в залежності від правової природи основного зобов'язання.
При цьому, відповідальність гаранта перед кредитором носить виключно грошовий характер. При порушенні боржником основного зобов'язання гарант повинен лише сплатити грошову суму відповідно до умов гарантії в розмірі, що не перевищує максимальний, який встановлений гарантією, а не виконати забезпечене зобов'язання в натурі (передати товар, виконати роботи, надати послуги, тощо) або відповідати за Принципала за порушення виконання зобов'язання.
Враховуючи приписи ст.ст. 560, 563, 565 ЦК України, обов'язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає (подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19).
Відповідно до частини першої ст. 565 ЦК України, гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.
Умовами пп. 8 п. 3 розділу І Положення передбачено, що гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин.
Належне представлення - представлення документів за гарантією/контргарантією, яке відповідає вимогам і умовам такої гарантії/контргарантії; вимогам правил, яким підпорядковується гарантія/контргарантія, а якщо немає відповідного положення в гарантії/контргарантії або правилах, - міжнародній стандартній практиці за гарантіями/контргарантіями (пп. 11 п. 3 розділу І Положення).
Згідно з п. 2 глави 4 розділу II Положення, одержана вимога/повідомлення Бенефіціара або банку Бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти Бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком - гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії.
Відповідно до п. 36 розділу V Положення передбачено, що банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоги, а також те, що вона становить належне представлення. Банк-гарант (резидент) надсилає копію вимоги, що становить належне представлення, принципалу (разом із копіями документів, якими вона супроводжувалася, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії).
Банк-гарант (резидент) сплачує кошти бенефіціару за гарантією в разі отримання вимоги, що становить належне представлення (п. 37 розділу V Положення).
Отже при вирішенні судами спору про стягнення коштів за гарантією суди мають з'ясувати у першу чергу, (1) чи настав гарантійний випадок (порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією), а також мають встановити, (2) чи відповідала пред'явлена кредитором (бенефіціаром) гаранту письмова вимога про сплату грошової суми або додані до неї документи умовам гарантії та (3) чи була подана ця вимога та додані до неї документи у межах строку дії гарантії (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 910/3500/19).
Відповідно до частини четвертої ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 910/17942/19, обов'язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає.
При вирішенні спору про існування обов'язку гаранта сплатити за гарантією, в предмет доказування входить, у першу чергу, дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов'язку - гарантійного випадку (порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією), а не формальне дослідження виключно наявності заяви про сплату за гарантією (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 910/20306/17).
Як було зазначено, умовами Гарантії виконання зобов'язань № 21-06-0103 від 29.06.2021 передбачено, що Гарантія набуває чинності з 29.06.2021 та діє до 31.03.2022 включно, і будь-яка письмова вимога Бенефіціара на оплату має бути отримана Гарантом за адресою: Україна, 01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 76/2, не пізніше цієї дати.
Відповідно до умов Гарантії, АТ «Скай Банк» безвідклично та безумовно зобов'язується виплатити на користь Бенефіціара суму, що становить 238 518,00 грн після одержання письмової вимоги Бенефіціара, що містить твердження про те, що Принципал, зокрема: не виконав зобов'язання за Договором, або неналежно виконав зобов'язання за Договором.
АТ «Укрпошта» звернулось до АТ «Скай Банк» з вимогою № 101.004.001.001-1468-22 про сплату гарантійного платежу за гарантією № 21-06-0103 від 29.06.2021 - 15.03.2022 на адресу зазначену в гарантії: 01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 76/2, яка була отримана банком 25.03.2022, що підтверджується роздруківкою з сайту АТ «Укрпошта», тобто в межах дії банківської гарантії (до 31.03.2022 включно).
Згідно з п. 1 розділу III Положення, у разі настання гарантійного випадку і для отримання відшкодування, забезпеченого гарантією, бенефіціар може подати безпосередньо до банку-гаранта або до банку-резидента (залежно від того, як це визначено умовами гарантії) вимогу для отримання відшкодування, забезпеченого гарантією, а також усі документи, передбачені умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено).
Відповідно до п. 2 розділу І Положення, безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.
Тобто, вказане положення також не визначає обов'язкового переліку документів, які мають бути додані до вимоги по гарантії, і також залишає на вирішення особи, яка складає гарантію, визначення у тексті гарантії переліку документів, які повинні бути додані до вимоги за гарантією.
Суд дослідив зміст гарантії у сукупності зі ст. 563 ЦК України та вказаним Положенням, та встановив, що банківською гарантією № 21-06-0103 від 29.06.2021 не було передбачено обов'язку АТ «Укрпошта» зазначення, які саме вимоги Бенефіціара за основним зобов'язанням, яке виникло на підставі договору, чи за зобов'язанням, яке виникло внаслідок невиконання та/або неналежного виконання основного зобов'язання, мають бути задоволені за рахунок гарантійного платежу, надання гаранту будь-яких розрахунків, та зазначення подвійної нумерації виданої Гарантом Гарантії.
Також, умовами гарантії також не передбачено надання позивачем будь-яких доказів на підтвердження повноважень підписанта вимоги та розрахунків завданих бенефіціару збитків.
Так, умовами гарантії передбачено, що вимога бенефіціара має містити лише твердження про те, що Принципал не виконав або неналежно виконав свої зобов'язання за договором.
У Листах-відповідях АТ «Скай Банк» на вимогу № 101.004.001.001-1468-22 від 15.03.2022 та лист № 101.004.002.001.-1592-22 від 01.04.2022 також відсутній перелік документів, надання яких було б достатнім підтвердженням для АТ «Скай Банк» викладених у вимозі обставин.
При цьому, разом з вказаною вимогою на адресу АТ «Скай Банк» було надіслано, копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ «Укрпошта», копія статуту АТ «Укрпошта», копія наказу Міністерства інфраструктури України № 73-о від 17.08.2018, копія наказу по особовому складу № 2167/к від 17.09.2018, копія наказу про переведення на іншу роботу № 2500/к від 03.10.2018, копія довіреності № 181121-11/Р-2 від 18.11.2021 (підписання вимоги), копія гарантії № 21-06-0103 від 29.06.2021, копія Договору поставки № 020721-03/200Пс від 02.07.2021, копія гарантії № 21-06-0103 від 21.06.2021, копії Заявок на поставку продукції (Товару) з планами - схемами відповідних приміщень об'єктів поштового зв'язку та прінскрінами їх надсилання в ПП «Юнона», а також копії Актів прийому-передачі Товару за Заявками, що підтверджується накладною № 0405351575638 від 15.03.2022, описом вкладення у цінний лист № 0405351575638 та фіскальним чеком від 15.03.2022, копії яких надані в матеріали справи.
Згідно з частино першою ст. 14і Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
З листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, розміщеному на офіційному сайті ТПП України, вбачається, що військова агресія «є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами... по зобов'язанням, виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)».
Суд звертає увагу, що військова агресія російської федерації проти України може бути визнана форс-мажорною обставиною у разі наявності між нею та неможливістю виконання зобов'язань причинно-наслідкового зв'язку.
Водночас, АТ «Скай Банк» належними та допустимими доказами взагалі не довела неможливість оплати зазначеної у вимозі від № 101.004.001.001-1468-22 від 15.03.2022 суми.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша ст. 77 ГПК України).
З наданих документів вбачається, що позивачем надано докази та доведено належними засобами доказування обставин, якими він обґрунтовує заявлені вимоги, а саме виникнення належних підстав для виплати гарантійної суми на користь бенефіціара у розмірі 238 518,00 грн.
Відповідно до частини першої ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом положень ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У частині третій ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин третьої-четвертої ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2021 по справі № 922/51/20).
З приводу висвітлення всіх доводів учасників справи, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення від 18.07.2006 в справі «Проніна проти України»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи документами підтверджується неналежне виконання ПП «Юнона» умов Договору поставки № 020721-03/200Пс від 02.07.2021 в частині порушення строків поставки продукції, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача гарантійної суми за Гарантією на виконання зобов'язань № 21-06-0103 від 29.06.2021, виданою АТ «Скай Банк», підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 238 518,00 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 182,23 грн, суд зазначає наступне.
В силу приписів ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно з частиною першою ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Частиною першою ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з пунктом 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частинами четвертою та шостою статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Умовами Гарантії на виконання зобов'язань № 21-06-0103 від 29.06.2021 передбачено, що у випадку неналежного виконання зобов'язань за цією Гарантією, Гарант сплачує на користь Бенефіціара пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми прострочення за кожний день прострочки виконання зобов'язання.
Частиною шостою ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 ГК України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 02.04.2022 по 03.05.2022, судом встановлено, що він розрахований вірно, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню у розмірі 4 182,23 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 627,34 грн, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Отже, в даному випадку, за порушення виконання грошового зобов'язання на відповідача покладається відповідальність відповідно до ст. 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов'язку, нового додаткового обов'язку у вигляді сплати трьох процентів річних від простроченої суми.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову. Аналогічні за змістом висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14, від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17, від 30.01.2019 у справі № 922/175/18.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 02.04.2022 по 03.05.2022, судом встановлено, що він розрахований вірно, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню у розмірі 627,34 грн.
Відповідач контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись статтями 74, 129, 236 - 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Скай Банк» (вул. Олеся Гончара, буд. 76/2, м. Київ, 01054; ідентифікаційний код юридичної особи: 09620081) на користь Акціонерного товариства «Укрпошта» (вул. Хрещатик, буд. 22, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи: 21560045) 243 327 (Двісті сорок три тисячі триста двадцять сім) грн 57 коп., з яких: сума банківської гарантії у розмірі 238 518 (Двісті тридцять вісім тисяч п'ятсот вісімнадцять) грн 00 коп., 4 182 (Чотири тисячі сто вісімдесят дві) грн 23 коп. та 627 (Шістсот двадцять сім) грн 34 коп. а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 683 (Три тисячі шістсот вісімдесят три) грн 64 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 26.10.2022.
Суддя М.Є. Літвінова