20.10.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/645/22
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Спецтех",
вул. Академіка Белелюбського, буд. 14, оф. 5, м. Дніпро, 49038;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Меш Інвест",
вул. Пекарська, буд.1, м. Калуш, Івано-Франківська область,77300;
про стягнення 124 300,00 грн - основного боргу, 7 910,93 грн - пені.
Представники сторін в судове засідання не з"явились.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс Спецтех" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меш Інвест" про стягнення 124 300,00 грн - основного боргу, 7 910,93 грн - пені за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором суборенди №31/05-21/1 від 31.05.2021.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, хоча про дату час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 13.09.2022, від 20.09.2022, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень від 27.09.2022, від 04.10.2022. Позовні вимоги обґрунтовані укладенням між сторонами договору суборенди №31/05-21/1 від 31.05.2021 та несплатою відповідачем коштів за суборенду бульдозера SEM816D днз Т09496АЕ, згідно акту надання послуг №6 від 30.06.2021, в сумі 124 300,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку. Крім того, за невиконання грошового зобов"язання, позивач просить суд покласти на відповідача додаткові юридичні обов"язки обумовлені пунктом 5.3. договору у вигляді пені в розмірі 7 910,93 грн. Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 42, 193, 216, 218, 222 Господарського кодексу України, статей 11, 509, 510, 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 13.09.2022, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 20.09.2022. Будь-яких заяв, клопотань, письмових пояснень, як і заперечень в спростування заявлених позовних вимог відповідач суду не подав.
Беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - те, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а їх явка не визнавалась судом обов"язковою; - те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності представників сторін за матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення.
Фактичні обставини справи вказують на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс Спецтех" (орендар/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меш Інвест" (суборендар/відповідач) укладено договір суборенди №31/05-21/1 від 31.05.2021. Згідно умов цього договору орендар надає суборендарю транспортні засоби та/або спецтехніку з екіпажем, вказану в додатку №1 до договору (пункт 1.1.договору).
Додатком №1 до договору визначено назву техніки - бульдозер SEM816D, кількість 1 шт.
Згідно з пунктами 3.1., 4.1. договору ціна суборенди, порядок розрахунків та строки оплати вказуються в специфікаціях - додатку №2 до договору.
Специфікацією №1 - додатком №2 до договору сторони погодили ціну суборенди - 1 100,00грн з ПДВ/маш.год. Суборендар здійснює передплату за 2 зміни, на підставі рахунку наданого орендарем. Суборендар здійснює остаточний розрахунок за фактично надані послуги протягом 3 календарних днів з моменту підписання акту наданих послуг, але в будь-якому випадку не менше ніж за 8 годин на добу та 7 днів на тиждень.
Виконуючи умови договору позивач передав, а відповідач прийняв техніку - бульдозер SEM 816D в кількості1 шт., підписав без жодних зауважень та скріпив печаткою акт прийому-передачі від 01.06.2021 (а.с.19).
Однак, доказів сплати коштів за суборенду бульдозера SEM816D днз Т09496АЕ, згідно акту надання послуг №6 від 30.06.2021 (а.с.21), в сумі 124 300,00 грн - відповідач суду не подав. На письмову вимогу позивача вих№19/05 від 19.05.2022 (а.с.27-28) про сплату 124 300,00 грн - не відреагував.
Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення 124 300,00 грн - за суборенду спецтехніки, 7 910,93 грн - пені.
Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.
Згідно з приписами статей 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Договір суборенди №31/05-21/1 від 31.05.2021 укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Правовідносини оренди (найму) урегульовано положеннями Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Частинами 1, 3 статті 283 Господарського кодексу України обумовлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об"єктом оренди можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України).
Передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (частини 1, 3 статті 774 Цивільного кодексу України).
Згідно з частинами 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (стаття 286 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).
Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Нормою частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки надання відповідачу в суборенду бульдозера SEM816D днз Т09496АЕ позивачем доведено перед судом актом прийому-передачі від 01.06.2021, актом надання послуг №6 від 30.06.2021, а несплату відповідачем коштів в сумі 124 300,00грн за користування спецтехнікою - відповідачем не спростовано, то позов в цій частині підлягає до задоволення в повному обсязі.
Приписами статті 599 Цивільного кодексу України обумовлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з приписами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 5.3. договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати за договором суборендар сплачує орендарю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Позивачем за невиконання грошового зобов'язання правомірно нараховано відповідачу 7 910,93 грн - пені, за період вказаний у розрахунку (а.с.3), який перевірено судом та визнано арифметично правильними, а тому правові підстави для відмови в позові в цій частині - відсутні.
З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов'язок із доказування слід розуміти, як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач в судове засідання не з"явився, своїми правами, наданими статтями 42, 46, 165, 251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.
Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись статтею 1291 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав дюдини і основоположних свобод 1950, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Спецтех" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Меш Інвест" про стягнення 124 300,00 грн - основного боргу, 7 910,93 грн - пені - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меш Інвест", вул. Пекарська, буд.1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 (ідентифікаційний номер 33358131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Спецтех", вул. Академіка Белелюбського, буд. 14, оф. 5, м. Дніпро, 49038 (ідентифікаційний код 44269385) 124 300,00 грн - заборгованості, 7 910,93 грн - пені, 2 481,00 грн - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено 25.10.2022
Суддя С.Кобецька