номер провадження справи 34/66/22
26.10.2022 Справа № 908/1530/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянувши матеріали господарської справи № 908/1530/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи
за позовом Концерну “Міські теплові мережі”, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69091; фактична адреса: вул. Адмірала Нахімова, 4, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69005)
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Самарської Віри Олексіївни, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса об'єкту: АДРЕСА_2 )
про стягнення 29 536,54 грн.
До Господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі” з позовом до Фізичної особи - підприємця Самарської Віри Олексіївни про стягнення 29 536,54 грн., з яких: 29 279,92 грн. - заборгованість, 1 061,55 грн. - 3 % річних, 2 960,78 грн. - втрати від інфляції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2022 справу № 908/1530/22 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.09.2022 № 908/1530/22 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Також, судом направлено запит № 009618 від 05.09.2022 до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради щодо отримання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних відносно відповідача.
За відомостями Департаменту реєстраційних послуг ЗМР Самарська Віра Олексіївна, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з лютого 2020 по квітень 2021 позивач відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 29279,92 грн. на підставі договору № 202801 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.04.2009. Відповідач не оплатив надані послуги в повному обсязі. Заборгованість складає 29 279,92 грн. Також, позивач нарахував відповідачу 3 % річних у розмірі 1061,55 грн. та втрати від інфляції у розмірі 2960,78 грн.
Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відзив на позов або будь-які заперечення від відповідача до суду не надійшли.
Ухвала Господарського суду Запорізької області від 05.09.2022 № 908/1530/22 про відкриття провадження у справі, направлена Фізичній особі- підприємцю Самарській Віри Олексіївні за адресою: АДРЕСА_3 , повернулась на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.
Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/1530/22.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи за № 908/1530/22 дозволяють розглянути справу по суті спору.
За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 26.10.2022.
Розглянувши матеріали справи, суд
01.04.2009 Фізичною особою - підприємцем Самарською Вірою Олексіївною (далі - споживач) та Концерном «Міські теплові мережі» (далі - теплопостачальна організація) укладено договір № 202801 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (п. 3.2.6. договору).
Розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом (п. 6.1. договору).
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. договору).
Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання - передачі (п. 6.3. договору).
Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.4. договору).
Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ, п. 6.7. договору).
Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі 5 днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів, п. 6.7.1. договору).
У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.7.2. договору).
За порушення умов, невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством у повному обсязі.
Цей договір набуває чинності з 01.04.2009 і діє до 01.04.2010 (п. 10.1. договору).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії договору не заявила про розірвання цього договору (п. 10.4. договору).
Між сторонами укладались додаткові угоди договору.
Відповідно до Акту обстеження системи опалення від 08.07.2014 приміщення кафе, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 30, приміщення № 22, 23, 24, вбудовано-прибудоване до першого поверху 5поверхового будинку жилого будинку. Система опалення жилого будинку однотрубна з верхнім розведенням та приєднано до теплових мереж через елеваторний вузол. Система опалення приміщення не відокремлена від системи опалення жилого будинку. Вказаний Акт складено у присутності споживача Самарської В.О. (договір № 202801), підписано останньої.
01.01.2018 Фізичною особою - підприємцем Лобуновою Анною Михайлівною (далі - орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Самарською Вірою Олексіївною (далі - орендар) укладено договір № 01/18/1 оренди нежитлового приміщення (далі - договір оренди), відповідно до п.п. 1.1. - 1.3. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення № 22, 23, 24 для розміщення кафе (далі - приміщення), що знаходиться за адресою: вул. Сталеварів, 30, м. Запоріжжя, Україна. Загальна площа приміщення: 101,2 кв.м. Термін оренди починає перебіг з моменту підписання Акту прийому передачі приміщення сторонами і діє до 31.12.2018.
Відповідно до п. 11.7. договору оренди, якщо у сторін немає претензій щодо роботи кожної з них, договір пролонгується автоматично ще на рік.
На виконання умов договору теплопостачальна організація відпустила теплову енергію за період лютий 2020 по квітень 2021 на загальну суму 29 279,91 грн. що підтверджується Актами приймання-передачі та рахунками на оплату. Відповідач оплату не здійснив.
19.07.2022 позивач направив на адресу відповідача претензію № 872/05-юр від 19.07.2022 на загальну суму 29279,92 грн. за період лютий 2020 - квітень 2021. Відповіді на претензію відповідач не надав, суму заборгованості не сплатив.
Враховуючи те, що відповідач не сплатив суму боргу за отриману теплову енергію, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості у розмірі 29 279,92 грн., 3 % річних у розмірі 1 061,55 грн. та втрат від інфляції у розмірі 2960,78 грн.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).
Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Таким чином, укладений між сторонами договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини сторін врегульовано договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).
Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.
Розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом (п. 6.1. договору).
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. договору).
Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3. договору).
Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.4. договору).
Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ, п. 6.7. договору).
Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі 5 днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів, п. 6.7.1. договору).
У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.7.2. договору).
Як свідчать матеріали цієї господарської справи, відповідач у строк передбачений договором взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію за період з лютого 2020 по квітень 2021 в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 29 279,92 грн., яка заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції за період квітень 2020 - січень 2022 у розмірі 2 960,78 грн., 3 % річних за період 20.03.2021 - 23.02.2022 у розмірі 1 061,55 грн.
Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.
Надані позивачем розрахунки перевірено судом, згідно із розрахунком суду стягненню з відповідача підлягають 3 % річних у розмірі 1060,66 грн. за період 20.03.2020 по 23.02.2022 з відмовою у стягненні 0,89 грн., втрати від інфляції за період квітень 2020 - січень 2022 у розмірі 2960,78 грн.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно.
Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Самарської Віри Олексіївни, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса об'єкту: АДРЕСА_2 ) на користь Концерну “Міські теплові мережі”, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (бульвар Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091; вул. Адмірала Нахімова, 4, м. Запоріжжя, 69005) суму основного боргу 29 279 (двадцять дев'ять тисяч двісті сімдесят дев'ять) грн. 92 коп., втрати від інфляції у розмірі 2 960 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят) грн. 78 коп., 3 % річних у розмірі 1 060 (одна тисяча шістдесят) грн. 66 коп., судовий збір у розмірі 2 480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) грн. 93 коп.
3. В частині стягнення 3 % річних у розмірі 0 (нуль) грн. 89 коп., судового збору у розмірі 0 (нуль) грн. 07 коп. відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 26.10.2022.
Суддя А.О. Науменко