вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
26.10.2022м. ДніпроСправа № 904/2412/22
за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації, м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт", м. Дніпро
про стягнення 57 189,29 грн., -
Суддя Бажанова Ю.А.
Без виклику (повідомлення) учасників
Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" на користь Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації 7 161,23 грн. інфляційних втрат з 01.06.2020 по 30.06.2020, 46 548,01 грн. інфляційних втрат з 01.11.2020 по 26.11.2020, 2 054,45 грн. 3% річних за період з 20.11.2020 по 26.11.2020, 1 425,60 грн. 3% річних за період з 27.11.2020 по 07.12.2020 за неповернення попередньої оплати (авансу) за договором від 07.06.2018 №07/06-Х про закупівлю робіт за державні кошти на розрахунковий рахунок №UA408201720313221001201000309.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором від 07.06.2018 №07/06-Х про закупівлю робіт за державні кошти на розрахунковий рахунок №UA408201720313221001201000309, що встановлено рішенням господарського суду у справі №904/3526/20. Прокурор зазначає, що відповідачем повернуто залишок невикористаного авансу у сумі 3 580 615,99 грн. 26.11.2020 у сумі 2 000 000,00 грн., 07.12.2020 у сумі 1 580 615,98 грн. та 08.12.2020 у сумі 0,01 грн. Разом з тим, що під час подання позовної заяви прокуратурою Запорізької області у червні 2020 року та заяви про збільшення позовних вимог у листопаді 2020 року, позовними вимогами у справі №904/3526/21 не були враховані у повному обсязі інфляційні витрати та 3% річних, які підлягають стягненню із Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/2412/22 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Копію ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2022 у справі №904/2412/22 направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" та отримано останнім 29.09.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930020581788.
Так, ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, таким чином строк подання відзиву на позов до 14.10.2022.
13.10.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вважає вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що підстави для вжиття заходів представницького характеру прокурором відсутні.
Відповідач звертає увагу, що при ухваленні постанови Центральним апеляційним господарським судом від 13.12.2021 року у справі № 904/3526/20 були стягнуті з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" інфляційні втрати за період з листопада 2019 року по жовтень 2020 року, тому додаткове нарахування позивачем інфляційних втрат за період з 01.06.2020 по 30.06.2020 в сумі 7 161,23 грн. є безпідставним.
Також відповідач не погоджується із нарахування інфляційних втрат за період з 01.11.2020 по 26.11.2020. посилаючись на те, що розрахунок здійснено не за повний календарний місяць, а індекс інфляції врахований як за повний.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку із запровадженням з 24.02.2022 воєнного стану, господарським судом застосовано принцип розумного строку тривалості провадження для надання можливості обом учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, що є необхідним заходом дотримання таких засад господарського судочинства як змагальність сторін та рівність учасників процесу під час розгляду даної справи. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, які згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами при розгляді справ як джерело права.
При цьому, господарський суд враховує, що копію Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2022 у справі №904/2412/22 Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" отримано лише 29.09.2022, відзив на позов подано 13.10.2022.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
07.06.2018 між Департаментом капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" (генпідрядником) укладений договір про закупівлю робіт за державні кошти №07/06-Х, відповідно до пунктів 1.1., 1.2. якого замовник доручає, а генпідрядник зобов'язався за завданням замовника на свій ризик виконати відповідно до проектно-кошторисної документації і умов договору та здати у встановлений договором строк закінчені роботи, а замовник зобов'язався прийняти від генпідрядника і оплатити роботи, що передбачені п.1.2 договору.
Види робіт: "Будівництво басейна у комунальному вищому навчальному закладі "Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія" Запорізької обласної ради. Наукове містечко, 59, м. Запоріжжя". ДК 021:2015:45212000-6 - Будівництво закладів дозвілля, спортивних, культурних закладів, закладів тимчасового розміщення та ресторанів (пункт 1.2 договору).
Місцезнаходження об'єкту, на якому проводяться роботи за цим договором: 69017, Україна, Запорізька область, м. Запоріжжя, Наукове містечко, 59 (пункт 1.3 договору).
Строком дії договору до грудня 2020 року (з урахуванням умов, визначених додатковою угодою від 26.12.2019 № 8).
Згідно з пунктом 3.1 договору, з урахуванням додаткової угоди №7 від 17.07.2019, ціна предмету договору визначається на підставі договірної ціни, що додається до договору і розрахованої відповідно до вимог ДСТУ БД.1.1-1:2013. Договірна ціна складає 70 817,77356 тис. грн., у тому числі (будівельні роботи - 53 084,95979 тис. грн., вартість обладнання - 17 732,81377 тис.грн.), у тому числі ПДВ 20% - 11 802,96226 тис.грн., у тому числі на 2019 рік - 25 748,400 тис.грн. (будівельні роботи - 14 944,88820 тис.грн., вартість обладнання - 10 803,51180 тис.грн.).
Відповідно до пункту 4.6 розділу 4 договору від 07.06.2018 № 07/06-Х (з урахуванням умов, визначених додатковою угодою від 07.02.2019 №6) замовник може надати генпідряднику, на відкритий в органах Казначейства рахунок, аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів у розмірі до 30% вартості річного обсягу робіт строком на 3 місяці.
На підставі пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" визначено, що попередня оплата розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів за капітальними видатками та державними контрактами здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів виконавцям робіт, надавачам товарів і послуг (крім нерезидентів) на не бюджетні рахунки відкриті на їх ім'я в органах Казначейства у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виконавцями робіт, надавачами товарів і послуг виключно з таких рахунків на цілі, визначеними договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг.
Генпідрядник, протягом 3 місяців з дня надходження коштів, як попередньої оплати, зобов'язаний підтвердити їх шляхом виконання робіт на суму не менше суми авансу, що підтверджується актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в). Невідпрацьовані протягом 3 місяців суми авансу повертаються Замовнику у триденний термін (у разі, коли строк повернення авансу підпадає на кінець грудня поточного року, то невикористані суми авансу повертаються Замовнику у триденний термін, але не пізніше 25 грудня поточного року).
Генпідрядник зобов'язаний використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів та інших матеріалів.
Замовник має право контролювати використання наданих Генпідряднику сум авансу.
Відповідно до пункту 4.8 договору від 07.06.2018 №07/06-Х фінансування робіт на вищевказаному об'єкті здійснюється за рахунок обласного та державного бюджетів.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2021 у справі № 904/3526/20 встановлено, що на виконання умов договору від 07.06.2018 №07/06-Х Генпідрядником всього виконано робіт (у тому числі вартість обладнання) на суму 15 013 644,29 грн., зокрема: акти приймання виконаних будівельних робіт №№ 1, 2, 3 за жовтень 2018 року, які оплачені Департаментом платіжними дорученнями від 01.11.2018 №№ 32, 58 на загальну суму 3 355 567,39 грн.; акти приймання виконаних будівельних робіт №№ 4, 5, 6, 7 за грудень 2018 року, які оплачені Департаментом платіжними дорученнями від 26.12.2018 №№ 54, 102 на загальну суму 714 285,87 грн.; акти приймання виконаних будівельних робіт №№ 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 за липень 2019 року, які оплачені Департаментом платіжним дорученням від 17.07.2019 № 1 на суму 462 135,79 грн.; видаткова накладна про закупівлю обладнання від 12.10.2018, яка оплачена Департаментом платіжними дорученнями від 06.07.2018 №№ 8, 15 від 17.10.2018 № 28 на загальну суму 3 739 751,52 грн.; видаткова накладна про закупівлю обладнання від 12.10.2018, яка оплачена Департаментом платіжними дорученнями від 17.10.2018 №№ 47, 48 на загальну суму 3 189 550,45 грн.; видаткова накладна про закупівлю обладнання від 08.02.2019, яка оплачена Департаментом платіжним дорученням від 08.02.2019 № 1 на суму 2 047 279,80 грн.; видаткова накладна про закупівлю обладнання від 17.07.2019, яка оплачена Департаментом платіжним дорученням від 17.07.2019 № 3 на суму 602 223 грн.; акти приймання виконаних будівельних робіт №№ 15, 16 за грудень 2019 року на загальну суму 902 850,47, які враховані Департаментом, як підтвердження використання авансу, перерахованого платіжним дорученням від 17.07.2019 №2.
На виконання умов договору від 07.06.2018 № 07/06-Х на розрахунковий рахунок відповідача № 37122911700005 відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ Департаментом були перераховані бюджетні кошти в якості сплати авансу в сумі 4 483 466,46 грн., що підтверджується платіжним дорученням з відмітками органу Держказначейства про проведену оплату від 17.07.2019 № 2.
Термін для використання Генпідрядником авансу у повному обсязі та надання Департаменту документів, що підтверджують використання коштів за призначенням сплинув 25.10.2019.
У грудні 2019 року до Департаменту надійшли, як зазначено вище, акти приймання виконаних будівельних робіт №№ 15, 16, які підтвердили лише часткове відпрацювання авансу на суму 885 193,09 грн. та 17 657,38 грн. Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2019 року від 31.01.2020 сума невикористаного авансу складала 3 580 615,99 грн.
У зв'язку з непідтвердженням Генпідрядником використання авансу у встановлені строки шляхом надання актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та не повернення такого авансу на рахунки Замовника, позивачем на адресу Генпідрядника листом від 29.01.2020 №05/0188 направлено на розгляд Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.01.2020. Вказаний акт Генпідряднику вручено поштою особисто 14.02.2020, що підтверджується роздруківкою трекінгу відправлень з Укрпошти. станом на 22.06.2020 Генпідрядником не повернуто Департаменту один примірник підписаного і завіреного Акту звіряння взаємних розрахунків.
У подальшому відповідачем повернуто Департаменту невикористаний аванс у сумі 3 580 615,99 грн., що підтверджується виписками по рахунку від 26.11.2020, від 07.12.2020 та від 08.12.2020. Таким чином, Генпідрядником повернутий Департаменту невикористаний аванс в сумі 3 580 615,99 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2021 у справі №904/3526/20 позов задоволено частково: закрито провадження у справі в частині суми 3 580 615,99 грн. у зв'язку з відсутністю предмета спору; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" на користь Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації 7 464 918,32 грн. неустойки за неповернення попередньої оплати, 86 807,63 грн. інфляційних втрат та 122 444,18 грн. 3% річних; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" на користь Запорізької обласної прокуратури 115 112,55 грн. судового збору.
Постановою Центрального господарського суду від 13.12.2021 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2021 у справі № 904/3526/20 скасовано в частині стягнення з відповідача неустойки (пені), інфляційних втрат та відсотків річних і змінено у частині судового збору; в цій частині ухвалено у справі нове рішення, яким позовні вимоги Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" про стягнення 3 580 615,99 грн. заборгованості за договором про закупівлю робіт за державні кошти, 7 464 918,32 грн. неустойки за неповернення попередньої оплати, 86 807,63 грн. інфляційних втрат та 122 444,18 грн. 3% річних задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" на користь Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації 381 334,18 грн. неустойки за неповернення попередньої оплати, 140 731,16 грн. інфляційних втрат та 119 630,60 грн. 3% річних; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" на користь Запорізької обласної прокуратури 69048,12 грн. судового збору; в решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2021 у справі № 904/3526/20 залишено без змін.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області посилається на те, що під час подання позовної заяви прокуратурою Запорізької області у червні 2020 року та заяви про збільшення позовних вимог у листопаді 2020 року, позовними вимогами у справі №904/3526/20 не були враховані у повному обсязі інфляційні витрати та 3% річних, тому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" на користь Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації 7 161,23 грн. інфляційних втрат з 01.06.2020 по 30.06.2020, 46 548,01 грн. інфляційних втрат з 01.11.2020 по 26.11.2020, 2 054,45 грн. 3% річних за період з 20.11.2020 по 26.11.2020, 1 425,60 грн. 3% річних за період з 27.11.2020 по 07.12.2020 за неповернення попередньої оплати (авансу) за договором від 07.06.2018 №07/06-Х про закупівлю робіт за державні кошти на розрахунковий рахунок №UA408201720313221001201000309.
Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 7 161,23 грн. інфляційних втрат з 01.06.2020 по 30.06.2020, 46 548,01 грн. інфляційних втрат з 01.11.2020 по 26.11.2020, 2 054,45 грн. 3% річних за період з 20.11.2020 по 26.11.2020, 1 425,60 грн. 3% річних за період з 27.11.2020 по 07.12.2020.
Предметом доказування у справі є обставини укладання договору від 07.06.2018 №07/06-Х про закупівлю робіт за державні кошти, наявність прострочення з повернення коштів за договором.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2021 та постановою Центрального господарського суду від 13.12.2021 у справі №904/3526/20 встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" повернуто на користь Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації невикористаний аванс у сумі 3 580 615,99 грн., що підтверджується виписками по рахунку від 26.11.2020, від 07.12.2020 та від 08.12.2020.
Як зазначено у постанові Центрального господарського суду від 13.12.2021 Заступник прокурора Запорізької області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №05/1-1790вих20 від 26.06.2020 в інтересах держави в особі Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" заборгованості на загальну суму 8 500 444,31 грн., з яких:
- 3 580 615,99 грн. заборгованість за договором №07/06-Х від 07.06.2018 про закупівлю робіт за державні кошти;
- 4 779 456,33 грн. неустойка за період з 25.10.2019 по 22.06.2020 за неповернення попередньої оплати (авансу);
- 61 951,78 грн. інфляційні втрати з листопада 2019 року по травень 2020 року;
- 78 420,21 грн. 3% річних за період з 25.10.2019 по 22.06.2020.
02.12.2020 надійшла заява Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури про збільшення позовних вимог оскільки станом на 19.11.2020 загальна сума неповернутого авансу залишилась 3 580 615,99 грн., та відповідачем затримано повернення авансу ще додатково на 150 днів (тобто з 23.06.2020 по 19.11.2020). Таким чином, у зв'язку з порушенням строків повернення невикористаних см авансу, прокурор просить стягнути з відповідача заборгованості на загальну суму 11 254 786,12 грн., з яких:
- 3 580 615,99 грн. заборгованість за договором №07/06-Х від 07.06.2018 про закупівлю робіт за державні кошти;
- 7 464 918,32 грн. неустойка за період з 25.10.2019 по 19.11.2020 за неповернення попередньої оплати (авансу);
- 86 807,63 грн. інфляційні втрати з листопада 2019 року по жовтень 2020 року;
- 122 444,18 грн. 3% річних за період з 25.10.2019 по 19.11.2020.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Постановою Центрального господарського суду від 13.12.2021 у справі №904/3526/20, зокрема, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" на користь Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації 381 334,18 грн. неустойки за неповернення попередньої оплати, 140 731,16 грн. інфляційних втрат та 119 630,60 грн. 3% річних.
Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області посилається на те, що під час подання позовної заяви прокуратурою Запорізької області у червні 2020 року та заяви про збільшення позовних вимог у листопаді 2020 року, позовними вимогами у справі №904/3526/20 не були враховані у повному обсязі інфляційні витрати та 3% річних, тому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" на користь Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації 7 161,23 грн. інфляційних втрат з 01.06.2020 по 30.06.2020, 46 548,01 грн. інфляційних втрат з 01.11.2020 по 26.11.2020, 2 054,45 грн. 3% річних за період з 20.11.2020 по 26.11.2020, 1 425,60 грн. 3% річних за період з 27.11.2020 по 07.12.2020 за неповернення попередньої оплати (авансу) за договором від 07.06.2018 №07/06-Х про закупівлю робіт за державні кошти на розрахунковий рахунок №UA408201720313221001201000309.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" заперечує проти стягнення 7 161,23 грн. інфляційних втрат, посилаючись на те, що при ухваленні постанови Центральним апеляційним господарським судом від 13.12.2021 року у справі № 904/3526/20 були стягнуті з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" інфляційні втрати за період з листопада 2019 року по жовтень 2020 року, тому додаткове нарахування позивачем інфляційних втрат за період з 01.06.2020 по 30.06.2020 в сумі 7 161,23 грн. є безпідставним.
Господарський суд погоджується із такими доводами відповідача з огляду на те, що як зазначено у постанові Центрального господарського суду від 13.12.2021 у справі №904/3526/20 02.12.2020 надійшла заява Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури про збільшення позовних вимог оскільки станом на 19.11.2020 загальна сума неповернутого авансу залишилась 3 580 615,99 грн., та відповідачем затримано повернення авансу ще додатково на 150 днів (тобто з 23.06.2020 по 19.11.2020). Таким чином, у зв'язку з порушенням строків повернення невикористаних см авансу, прокурор просить стягнути з відповідача заборгованості на загальну суму 11 254 786,12 грн., з яких 3 580 615,99 грн. заборгованість за договором №07/06-Х від 07.06.2018 про закупівлю робіт за державні кошти; 7 464 918,32 грн. неустойка за період з 25.10.2019 по 19.11.2020 за неповернення попередньої оплати (авансу); 86 807,63 грн. інфляційні втрати з листопада 2019 року по жовтень 2020 року; 122 444,18 грн. 3% річних за період з 25.10.2019 по 19.11.2020.
Позивачем нарахована сума 3% річних від простроченої суми (4 483 466,46 грн.) за період прострочення з 26.10.2019 по 31.01.2020 складає 36 450,69 грн. За період з 01.02.2020 по 19.11.2020 позивачем нарахована сума 3% річних від простроченої суми (3 580 615,99 грн.) складає 85 993,49 грн. Сума 3% річних складає 122 444,18 грн.
Позивачем нарахована сума інфляційних втрат від простроченої суми (4 483 466,46 грн.) за період прострочення з листопада 2019 року по січень 2020 складає 4 465, 51 грн. За період з лютого 2020 року по жовтень 2020 року позивачем нарахована сума інфляційних втрат від простроченої суми (3 580 615,99) складає 82 342,12 грн. Сума інфляційних втрат складає 86 807,63 грн. (а.с. 7 постанови).
Таким чином з постанови Центрального господарського суду від 13.12.2021 у справі №904/3526/20 предметом спору у справі №904/3526/20 були в тому числі вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат з листопада 2019 року по жовтень 2020 року (нарахована сума інфляційних втрат від простроченої суми (4 483 466,46 грн.) за період прострочення з листопада 2019 року по січень 2020 у розмірі 4 465, 51 грн.; за період з лютого 2020 року по жовтень 2020 року від простроченої суми (3 580 615,99 грн.) у розмірі 82 342,12 грн.).
Водночас, звертаючись із позовом Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" на користь Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації також 7 161,23 грн. інфляційних втрат з 01.06.2020 по 30.06.2020.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (пункт 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи, що у справі №904/3526/20 ухвалено рішення, в тому числі й про стягнення інфляційних втрат за прострочення суми передоплати за період з листопада 2019 року по жовтень 2020 року, провадження у справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" на користь Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації 7 161,23 грн. інфляційних втрат з 01.06.2020 по 30.06.2020 підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Також відповідач не погоджується із нарахування інфляційних втрат за період з 01.11.2020 по 26.11.2020, посилаючись на те, що розрахунок здійснено не за повний календарний місяць, а індекс інфляції врахований як за повний.
Між тим. вказані доводи відповідача спростовуються таким.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Враховуючи викладене є правомірним нарахування інфляційних втрат у розмірі 46 548,01 грн. за листопад 2020 року.
Господарський суд здійснив перевірку нарахування 3% річних та дійшов до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення 2 054,45 грн. 3% річних за період з 20.11.2020 по 26.11.2020, 1 425,60 грн. 3% річних за період з 27.11.2020 по 07.12.2020.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України)
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" доказів сплати нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат до господарського суду не надано, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростовано.
За таких обставин є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 50 028,06 грн. (46 548,01 грн. інфляційних втрат + 3 480,05 грн. 3% річних).
Щодо представництва прокурором інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації.
При зверненні до суду прокурор посилався на положення статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 131-1 Конституції України, статті 53 Господарського процесуального кодексу України, а саме: здійснення ним представництва інтересів держави в суді в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації, як органів, які уповноважені здійснювати функції із захисту майнових інтересів держави у спірних відносинах, але належним чином не здійснюють захист інтересів держави представницькими засобами.
Згідно статті 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 2 статті 2 Кодексу передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 Цивільного кодексу України набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
У судовому процесі, зокрема у господарському, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Отже, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.
Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц та від 27.02.2019 у справі №761/3884/18.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, зазначене конституційне положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні №4-рп/2008 від 01.04.2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої і судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 2 Закону на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з частиною 3 статті 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
За приписами частини 4 статті 23 Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень.
За приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Аналіз положень статті 53 Кодексу у взаємозв'язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.
Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до вимог пункту 7 частини 5 статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне, і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.
Частиною 3 статтею 47 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів забезпечують управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 положення про Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації № 298 від 29.04.2021, Управління повністю є правонаступником усіх без винятку прав та обов'язків Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації.
Пунктом 5 вказаного вище положення визначено, що Управління виконує функції замовника з будівництва, реконструкції, ремонту об'єктів житлово-комунального і соціального призначення на території Запорізької області в галузі будівництва та по всьому комплексу дорожніх робіт щодо будівництва, реконструкції, ремонту та утриманню мережі автомобільних доріг комунального значення та доріг загального користування місцевого значення.
Відповідно до своїх повноважень Управління забезпечує ефективне і цільове використання відповідних бюджетних коштів (п. 6 пп. 32 Положення).
Управління розпоряджається коштами, передбаченими кошторисом на будівництво, для виконання основних завдань та функцій замовника, в межах затвердженого в установленому порядку кошторису (п. 7 пп. 6). Управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та зі своїм найменуванням, власні бланки (п. 22).
Судом враховано, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Проте, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.
При цьому Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя направлялися листи від 20.01.2022 за № 52-612вих-22, від 17.05.2022 за № 52-2335вих-22, від 17.05.2022 за № 52-2334вих-22 та від 12.07.2022 за № 52-3800 вих-22 на адресу Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації, в яких повідомлялося про встановлений факт порушення бюджетного законодавства щодо не стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" сум інфляційних витрат за період з 01.06.2020 по 30.06.2020 та з 01.11.2020 по 26.11.2020, а також 3 % річних за період з 20.11.2020 по 26.11.2020 та з 27.11.2020 по 07.12.2020 за неповернення авансу за договором №07/06-Х.
Відповідно до листа Запорізької обласної державної адміністрації від 27.05.2022 №04663/08-46, у 2020-2021 роках фінансова спроможність Департаменту (Управління) капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації була обмежена, тому позивач не мав можливості сплатити судові витрати при вирішення спору у судовому порядку. За таких умов Управління не мало можливості самостійно реалізувати заходи судово-претензійного характеру щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" заборгованості за договором № 07/06-Х. В умовах запровадженого воєнного стану Запорізька обласна військова адміністрація та її структурні підрозділи (Управління) не мають можливості самостійно звернутись до суду для відновлення порушених прав.
Листами № 05-05/0082 від 01.02.2022, № 04663/08-46 від 27.05.2022 та № 05-05/0230 від 22.07.2022 Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації надало оновлений розрахунок, відповідно до якого за договором № 07/06-Х інфляційні витрати за період з 01.06.2020 по 30.06.2020 складає 7 161,23 грн., за період з 01.11.2020 по 26.11.2020 - 46 548,01 грн., а 3 % річних за період з 20.11.2020 по 26.11.2020 складає 2 054,45 грн., за період з 27.11.2020 по 07.12.2020 складає 1 425,15 грн. (7 161,23 грн. + 46 548,01 грн. +2 054,45 грн. + 1 425,15 грн. = 57 188,84 грн.). При цьому, Управління повідомило окружну прокуратуру, що заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон- Моноліт" вказаних сум інфляційних витрат та 3 % річних не вживалися у зв'язку з відсутністю коштів на оплату судового збору.
Таким чином, Управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації належних заходів щодо захисту інтересів держави з метою повернення бюджетних коштів не вжито.
З огляду на зазначене, враховуючи, що органами уповноваженими державою на здійснення відповідних функцій в спірних правовідносинах, не забезпечено належного захисту інтересів держави, заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації, діючи в межах своєї компетенції, передбаченої статтею 131-1 Конституції України.
Таким чином, господарський суд дійшов до висновку, що прокурор при зверненні з даним позовом з дотриманням норм статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначив уповноважений орган та належним чином обґрунтував необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок у тому числі бездіяльності позивача.
Отже, у даній справі прокурор підтвердив підстави для представництва.
Згідно частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Судовий збір у сумі 310,68 грн. (пропорційно частині позовних вимог щодо якої підлягає закриттю провадження у справі) підлягає поверненню особі, яка сплатила з Державного бюджету України.
На час ухвалення рішення клопотання про повернення судового збору від прокурора не надходило, тому повернення судового збору під час ухвалення рішення не здійснюється, що не позбавляє останнього права подати зазначене клопотання після прийняття рішення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 2 170,32 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" про стягнення 57 189,29 грн. задовольнити частково.
Закрити провадження у справі №904/2412/22 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" на користь Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації інфляційних втрат за період з 01.06.2020 по 30.06.2020 у сумі 7 161,23 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" (49027, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 22, кімната 556, ідентифікаційний код 33275862) на користь Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний 164; ідентифікаційний код 04054079, рахунок UA408201720313221001201000309 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код програмної класифікації видатків 2761070 "Державний фонд регіонального розвитку") 46 548,01 грн. інфляційних втрат, 3 480,05 грн. 3% річних.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" (49027, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 22, кімната 556, ідентифікаційний код 33275862) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69005. м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 5, ідентифікаційний код 02909973, рахунок UA438201720343180001000000271 в Державній казначейській службі України, м. Київ. МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура. Ідентифікаційний код 02909973, код класифікації видатків бюджету 2800) 2 170,32 грн. витрат по сплаті судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 26.10.2022
Суддя Ю.А. Бажанова