вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
26.10.2022м. ДніпроСправа № 904/2079/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фін-Трейд Сервіс", м. Біла Церква Київської області
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області
про стягнення 262 729,71грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Чернявська Е.О.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Скиба О.С., адвокат
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фін-Трейд Сервіс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" заборгованість у розмірі 2699 979,25 грн., з яких:
- основний борг у розмірі 2 437 249,54грн;
- пеня у розмірі 123 117,26грн;
- 3 % річних у розмірі 12 413,54грн;
- інфляційні втрати у розмірі 127 198,91грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №8305-ПУ-УМТС-Т від 08 липня 2019 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 28.04.2022 по 12.07.2022 у сумі 12 413,54грн. та інфляційні збитки за період травень-червень 2022 року.
На підставі пункту 6.8 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за поставлений товар у розмірі 123 117,26 грн. за загальний період з 28.04.2022 по 12.07.2022.
Відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечує, зазначає, що частково сплатив позивачу суму заборгованості і має намір продовжувати розрахунки, у зв'язку з чим просить зменшити розмір неустойки пред'явленої позивачем.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2022 справу №904/2079/22 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.09.2022.
06 вересня 2022 року відповідачем було подано клопотання про долучення до матеріалів справи платіжних доручень на суму 645 486,00 грн.
З 06.09.2022 оголошено перерву до 12.09.2022.
У судовому засіданні 12.09.2022, при спробі з'єднатись з позивачем в режимі відеоконференції, встановити з'єднання не вдалось. Суд зазначає, що позивач був попереджений про те, що відповідно до частини 5 статті 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
12.09.2022 до суду надійшли заяви:
- заява про зменшення розміру позовних вимог, якою позивач просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" 262 729,71грн, з яких: пеню у розмірі 123 117,26грн; 3 % річних у розмірі 12 413,54грн; інфляційні втрати у розмірі 127 198,91грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн;
- заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фін-Трейд Сервіс" про повернення позивачу з державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 36 558,74 грн.
Заява про зменшення розміру позовних вимог мотивована тим, що під час розгляду справи відповідач повністю сплатив заборгованість у сумі 2 437 249,54 грн.
Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" заперечує проти витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, вважає достатньою для цієї справи суму витрат у розмірі 10000,00грн, подало відповідне клопотання про зменшення цих витрат (а.с.125-126). На думку відповідача, справа не є складною, основний борг сплачений в повному обсязі до винесення судом рішення, тому в даній справі відсутні будь-які положення, що потребують доказування.
Ухвалою суду від 12.09.2022 закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду на 11.10.2022. З 11.10.2022 розгляд справи відкладено на 26.10.2022.
У судове засідання позивач не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.
26.10.2022 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
26.10.2022 від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення щодо об'єктів критичної інфраструктури, до яких згідно наказу Міненерго від 07.09.2022 № 1-ДСК віднесено усі шахти ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" та зменшення розміру неустойки.
Судом досліджені наявні в матеріалах справи докази.
У судовому засіданні 26.10.2022 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності, господарський суд
19 липня 2019 року Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фін-Трейд Сервіс" (продавець, постачальник) був укладений договір поставки № 8305-ПУ-УМТС-Т, відповідно до умов якого (п.1.1.) в порядку та на умовах, передбачених даним договором, постачальник зобов'язується поставити у власність покупця обладнання виробничо-технічного призначення (в подальшому - продукція), в асортименті, кількості, в строки, по ціні та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в даному договорі та специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.
Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється у його власність відповідно до умов цього договору (п. 1.2 договору).
Датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником. При постачанні автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на видатковій накладній. При постачанні залізничним транспортом датою поставки вважається дата, зазначена в залізничній накладній, що підтверджує прибуття продукції на залізничну станцію призначення (в узгоджене місце призначення поставки), п.4.7. договору.
Пунктом 4.8. договору визначено, що обов'язки постачальника вважаються виконаними з моменту передавання продукції у розпорядження покупця в узгоджене місце призначення поставки в належній якості, комплектності, асортименті, кількості, в строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі та специфікаціях до договору. Обов'язки покупця вважаються виконаними з моменту оплати поставленої продукції.
Право власності на продукцію, ризики втрати чи пошкодження продукції переходять від постачальника до покупця з дати поставки продукції (п. 4.9 договору).
Відповідно до п. 5.4 договору розрахунки за продукцію, що постачається постачальником по даному договору, здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п'яти) робочих днів з 90 календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 даного договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.
Пунктом 6.8. договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати продукції, покупець за письмовою вимогою постачальника сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати від вартості своєчасно не сплаченої продукції, однак не більше 5% від вартості своєчасно не оплаченої продукції.
Цей договір може бути скріплений печатками сторін, набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін. Сторони дійшли згоди, що в разі належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань, строк дії договору встановлюється до 31.12.2020 включно (п. 8.1 договору).
В межах зобов'язань за договором, ТОВ "Фін-Трейд Сервіс" (постачальник) належним чином виконав обов'язки за договором поставки, зокрема постачання Товару було здійснено відповідно до видаткових накладних. Товар був прийнятий Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля".
Так, на виконання зобов'язань за договором ТОВ "Фін-Трейд Сервіс" було поставлено ПРАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" серед іншого Товар, що підтверджується видатковими накладними:
№ 3 від 19.01.2022 на суму 481 650,00грн (а.с.24),
№ 5 від 19.01.2022 на суму 25224,00грн (а.с.25),
№ 10 від 21.01.2022 на суму 98 280,00грн (а.с.26),
№ 16 від 01.02.2022 на суму 540 351,00грн (а.с.27),
№ 17 від 01.02.2022 на суму 5616,00грн (а.с.28),
№ 20 від 03.02.2022 на суму 270 270,00грн (а.с.29),
№ 21 від 03.02.2022 на суму 126 000,00грн (а.с.30),
№ 22 від 03.02.3022 на суму 279 701,28грн (а.с.31),
№ 26 від 12.02.2022 на суму 318 343,06 грн (а.с.32),
№ 27 від 12.02.2022 на суму 27060,00грн (а.с.33),
№ 30 від 16.02.2022 на суму 290 042,76грн (а.с.34).
Загальна вартість поставленого товару складає 2462538,10грн.
29.06.2022 позивач направив на адресу відповідача вимогу з проханням сплатити заборгованість за поставлений товар, яка отримана 06.07.2022 (а.с. 35-36).
Після отримання вимоги відповідач 08.07.2022 частково сплатив за поставлений товар 26232,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 2579586 від 08.07.2022 на суму 1008,00грн та № 2579587 від 08.07.2022 на суму 25224,00грн. Залишок несплаченої заборгованості станом на дату звернення з позовом до суду складав 2436306,10грн (2462538,10грн-26232,00грн).
У період з 22 липня 2022 року по 2 вересня 2022 року відповідач повністю сплатив заборгованість, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та не заперечується позивачем (а.с.94-102, 126-127, 132-140).
У зв'язку з повним погашенням заборгованості за поставлений товар позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" 262729,71грн, з яких: пеню у розмірі 123 117,26грн; 3 % річних у розмірі 12 413,54грн; інфляційні втрати у розмірі 127 198,91грн.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору поставки виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань відповідно до статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У встановлений договором строк - протягом п'яти банківських днів з 90 календарного дня з дати поставки продукції (п.5.4. договору) відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару не виконав.
Строк оплати за поставлений товар настав:
за видатковою накладною № 3 від 19.01.2022 на суму 481 650,00грн - 25.04.2022,
за видатковою накладною № 5 від 19.01.2022 на суму 25224,00грн - 25.04.2022,
за видатковою накладною № 10 від 21.01.2022 на суму 98 280,00грн - 27.04.2022,
за видатковою накладною № 16 від 01.02.2022 на суму 540 351,00грн - 09.05.2022,
за видатковою накладною № 17 від 01.02.2022 на суму 5616,00грн - 09.05.2022,
за видатковою накладною № 20 від 03.02.2022 на суму 270 270,00грн - 11.05.2022,
за видатковою накладною № 21 від 03.02.2022 на суму 126 000,00грн - 11.05.2022,
за видатковою накладною № 22 від 03.02.3022 на суму 279 701,28грн - 11.05.2022,
за видатковою накладною № 26 від 12.02.2022 на суму 318 343,06грн - 19.05.2022,
за видатковою накладною № 27 від 12.02.2022 на суму 27060,00грн - 19.05.2022,
за видатковою накладною № 30 від 16.02.2022 на суму 290 042,76грн - 24.05.2022.
У зв'язку з простроченням оплати поставленого товару позивачем нараховано пеню у розмірі 123 117,26грн; 3 % річних у розмірі 12 413,54грн; інфляційні втрати у розмірі 127 198,91грн.
Період нарахування пені, річних та інфляційних втрат - з 28.04.2022 по 12.07.2022.
Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
При укладенні договору поставки сторони домовились, що у разі несвоєчасної оплати продукції, покупець за письмовою вимогою постачальника сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати від вартості своєчасно не сплаченої продукції, однак не більше 5% від вартості своєчасно не оплаченої продукції (п.6.8 договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Як передбачено ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пеня нарахована позивачем відповідними періодами, при цьому, тривалість цих періодів не перевищує шестимісячного строку, який передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України та з урахуванням договірного обмеження (не більше 5% від вартості своєчасно не оплаченої продукції).
Здійснивши перерахунок розміру заявленої до стягнення пені, суд встановив, що позивачем не враховано, що день оплати заборгованості не вважається днем прострочки виконання зобов'язання. Однак це не вплинуло на загальну суму пені, яку заявляє до стягнення позивач, оскільки пеня обмежена за умовами договору 5% від вартості не своєчасно оплаченої продукції.
За підрахунком суду пеня за видатковою накладною № 3 від 19.01.2022 на суму 481650,00грн за період з 28.04.2022 по 07.07.2022 включно (08.07.2022 відбулася часткова оплата) складає 32593,85грн, а 5% від суми 481650,00грн - 24082,5грн.
В іншій частині розрахунок пені є вірним.
Таким чином стягненню підлягає пеня у сумі 123 117,26грн.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При перевірці розрахунку трьох відсотків річних встановлено, що позивачем допущено помилку аналогічну тій, що й при обчисленні пені.
За перерахунком суду, розмір трьох відсотків річних за видатковою накладною № 3 від 19.01.2022 на суму 481650,00грн за період з 28.04.2022 по 07.07.2022 включно складає 2810,72грн, в іншій частині розрахунок 3% річних правильний.
Тож, стягненню підлягають 3% річних у сумі 12373,95грн.
Щодо нарахування інфляційних втрат суд зазначає, що втрати від інфляції розраховані вірно та складають 127198,91грн.
Відповідач просив зменшити розмір неустойки відповідно до ст. 551 ЦК України, врахувати, що станом на 17.08.2022 сплатив заборгованість за договором. Повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України спричинило кризу в усіх галузях життя та економіки українців. Деякі підприємства групи ДТЕК знаходяться під обстрілами, а деякі на тимчасово окупованих російськими військами територіях. З початку війни ДТЕК безкоштовно надає електроенергію державним та комунальним установам, військовим і силовим структурам, виробникам хліба.
Відповідно до ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зробила наступні висновки.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Суд звертає увагу, що розмір заявлених нарахувань (пені, відсотків річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 262 729,71грн) складає 10,7% суми основного боргу на дату звернення з позовом до суду. Господарський суд зазначає, що загальна сума нарахувань відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Крім цього суд враховує, що позивачем нараховано пеня не за весь період прострочки.
На підставі викладеного, господарський суд не вбачає підстав для зменшення пені, яка складає 123117,26грн (5,05% від суми боргу на дату звернення до суду). Порушення строків оплати мало місце і відповідач не навів обґрунтування наявності обставин, які б суттєво перешкоджали здійснити своєчасну оплату у визначений договором строк. Умови договору, в тому числі порядок та строк оплати, були відповідачу відомі, і відповідач міг, здійснивши своєчасну оплату, уникнути цих нарахувань, або суттєво зменшити їх. За таких обставин зменшення штрафних санкцій зможе привести до втрати неустойкою засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання.
Щодо об'єктів критичної інфраструктури, до яких згідно наказу Міненерго від 07.09.2022 № 1-ДСК віднесено усі шахти ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" суд зазначає, що включення шахт відповідача до переліку не свідчить про втрату можливості здійснювати господарську діяльність та поставляти вугільну продукцію на ТЕЦ, крім Запорізької ТЕЦ (м. Енергодар), яка знаходиться на тимчасово окупованій території.
За викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 262 690,12грн, з яких: втрати від інфляції у сумі 127198,91грн., 3% річних у сумі 12373,95грн. та пеня у сумі 123 117,26грн.
У решті заявлених вимог слід відмовити.
Щодо розподілу судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2 481 грн. 00 коп.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:
- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481 грн. 00 коп.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову становить 262 729,71грн, отже, сума судового збору за подання даного позову складала 3940,95грн. (262 729,71грн х 1,5%).
Разом з тим, позивачем при зверненні з позовом до суду судовий збір сплачено в розмірі 40499,68грн згідно платіжного доручення №17 від 13.07.2022 (а.с. 61).
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").
Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Заява про повернення з Державного бюджету надмірно сплаченої суми судового збору наявна в матеріалах справи (а.с.143).
Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 36558,73грн (40499,68грн-3940,95грн), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 3940,35 грн (262 690,12грн х 1,5%).
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фін-Трейд Сервіс" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення заборгованості у сумі 262 729,71грн задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (ідентифікаційний номер 00178353; вул. Соборна, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 7651400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фін-Трейд Сервіс" (ідентифікаційний код 3559628, вулиця Фастівська, 23, місто Біла Церква, Київська область, 09119) пеню у сумі 123 117,26грн., 3% річних у сумі 12373,95грн, втрати від інфляції у сумі 127198,91 грн, витрати по сплаті судового збору у сумі 3940,35 грн, видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У решті заявлених вимог відмовити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фін-Трейд Сервіс" (ідентифікаційний код 3559628; вулиця Фастівська, 23, місто Біла Церква, Київська область, 09119) з Державного бюджету України сплачений судовий збір в розмірі 36558,73грн, перерахований згідно платіжного доручення № 17 від 13.07.2022, оригінал якого міститься в матеріалах справи.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 26.10.2022
Суддя Н.М. Євстигнеєва