вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" жовтня 2022 р. Справа№ 910/13884/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ді Ай Кампані"
на рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 (повний текст підписано 17.11.2021)
у справі №910/13884/21 (суддя Бойко Р.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Прадіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ді Ай Кампані"
про стягнення 47 708,25 грн.
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Прадіс" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ді Ай Кампані" про стягнення 47 708,25 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним було надано відповідачу згідно Договору №PS00/03-01/02-01196 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 03.07.2020 послуги вартістю 75 000,00 грн. з проведення комплексної перевірки за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 ведення бухгалтерського та податкового обліку, в той час як відповідачем було оплачено вказані послуги частково, а саме - у розмірі 35000,00грн., у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 40000,00 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 у справі №910/13884/21 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ді Ай Кампані" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Прадіс" суму боргу у розмірі 40000,00 грн., 3% річних у розмірі 1 136,47 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 181,51 грн. та судовий збір у розмірі 2 156,27 грн.
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Задовольняючи позов частково, місцевий господарський суд здійснив перерахунок 3% річних та інфляційних втрат з врахуванням того, що 2020 рік є високосним, а тому 3% річних повинні обраховуватись виходячи з 366 днів. У задоволенні вимог про стягнення пені відмовлено, оскільки сторонами в договорі не погоджено умов, якими встановлюється розмір нарахування пені.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 15.12.2021 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного:
- у теперішнього керівництва відповідача є сумніви щдо акта б/н приймання-передачі наданих послуг від 27.08.2020, який ніби-то був підписаний попереднім керівником відповідача, судом першої інстанції не було досліджено оригінал акта приймання-передачі наданих послуг від 27.08.2020, дійсний обсяг та конкретні/певні види послуг, які, за словами позивача, нібито були надані відповідачеві;
- судом визнано встановленими обставини, що мають значення для справи, без їхньої доведеності у змагальному процесі, без участі відповідача;
- розгляд справи №910/13884/21 відбувся без участі відповідача, щодо якого у суду першої інстанції не було відомостей про вручення йому ухвали про відкриття провадження, оскільки місцевий суд не направив відповідачеві вказану ухвалу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, крім того, на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ді Ай Кампані" зазначена ухвала також не надходила.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить апеляційну скаргу відхилити, оскаржуване рішення залишити без змін, до відзиву надає для огляду оригінали документів, щодо яких є сумніви у відповідача, просить їх повернути після розгляду справи апеляційним судом.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2021 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13884/21.
Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ді Ай Кампані" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 у справі №910/13884/21 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
10.01.2021 матеріали справи №910/13884/21 були передані головуючому судді.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 залишено апеляційну скаргу без руху з огляду на неподання належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Надано скаржнику строк не більше семи днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.
02.02.2022 апелянтом до суду подано копію платіжного доручення №468 від 01.02.2022 про сплату судового збору в сумі 3405,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ді Ай Кампані" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 у справі №910/13884/21, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Проте, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
03.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Прадіс" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еф Ді Ай Кампані" (клієнт) укладено договір №PS00/03-01/02-01196 про надання інформаційно-консультаційних послуг (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого виконавець зобов'язався за замовленням клієнта надати інформаційно-консультаційні послуги, а клієнт в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язався прийняти та оплатити надані виконавцем послуги.
Послуги, що надаються по цьому договору, полягають у проведенні виконавцем комплексної перевірки за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 ведення клієнтом бухгалтерського та податкового обліку, правильності відображення господарських операцій в обліку, повноти та своєчасності подання податкової звітності, реєстрації податкових накладних (п. 1.2 Договору).
Строк проведення перевірки та передачі виконавцем клієнту звіту про результати її проведення не пізніше 13.03.2020 (п. 1.3 Договору).
У пункті 2.4 Договору зазначено, що як результат проведення перевірки виконавець не пізніше вказаної в п. 1.3 Договору дати надає клієнту письмовий звіт про результати проведення перевірки. Звіт про результати проведення перевірки має містити об'єктивну оцінку відображення в обліку та звітності діяльності клієнта, а також деталізовані відомості щодо виявлених порушень та (або) невідповідностей ведення бухгалтерського обліку вимогам законодавства України (за наявності).
Пунктом 2.5 Договору передбачено, що разом з передачею звіту про результати проведення перевірки виконавець надає клієнту для підписання акт приймання-передачі наданих послуг. Клієнт зобов'язаний підписати акт приймання-передачі наданих послуг та передати підписаний примірник акту виконавцю не пізніше 5 робочих днів з моменту його отримання або протягом того ж часу надати виконавцю мотивовану відмову від підписання акту з вказівкою недоліків у результатах наданих послуг (звіті проведення перевірки) та бажаних строків їх усунення. Якщо клієнт протягом зазначеного строку не передав виконавцю примірник підписаного акту або свої письмові зауваження, послуги, зазначені в акті, вважаються наданими в повному обсязі та підлягають оплаті відповідно до вказаних в цьому договорі умов.
Згідно п. 4.1 Договору загальна вартість послуг по цьому договору визначається в акті приймання-передачі наданих послуг виходячи з кількості робочих годин працівників виконавця, витрачених на проведення перевірки з розрахунку 750,00 грн. за одну годину роботи спеціаліста виконавця в офісі клієнта.
Незалежно від кількості робочих годин, вартість послуг виконавця, наданих за цим договором, не може бути меншою за 50 000,00 грн. (п. 4.2 Договору).
Відповідно п. 4.3 Договору у випадку якщо за результатами надання послуг вартість витрачених робочих годин виконавця перевищуватиме мінімальну вартість послуг, зазначену в п. 4.2 Договору, виконавець в акті приймання-передачі наданих послуг повинен вказати кількість таких годин.
У пункті 4.4 Договору сторонами погоджено, що оплата послуг виконавця проводиться клієнтом в наступному порядку:
- аванс в сумі 35 000,00 грн. клієнт сплачує протягом 3 робочих днів з дати отримання відповідного рахунку-фактури від виконавця;
- решту вартості послуг, зазначену в акті приймання-передачі наданих послуг, клієнт виплачує виконавцю не пізніше 5 робочих днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами всіх, передбачених договором, зобов'язань (п. 10.1 Договору).
Позивач стверджує, що ним на виконання своїх зобов'язань за Договором було надано, а відповідачем прийнято послуги загальною вартістю 75 000,00 грн.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Прадіс" про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ді Ай Кампані" заборгованості з оплати наданих позивачем згідно Договору №PS00/03-01/02-01196 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 03.07.2020 у розмірі 40 000,00 грн.
Крім того, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача нарахованої за період з 04.09.2020 по 03.03.2021 пені у розмірі 2 389,20 грн., а також нарахованих за період з 04.09.2020 по 15.08.2021 інфляційних втрат у розмірі 4 181,52 грн. та 3% річних у розмірі 1 137,53 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
За змістом ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи те, що ціна позову у вказаній справі становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням обставин вказаної господарської справи, а також з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи з викликом осіб, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.
Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
У відповідності до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що на підтвердження виконання своїх зобов'язань за Договором позивачем долучено до позовної заяви належним чном завірений акт приймання-передачі наданих послуг від 27.08.2020 на суму 75 000,00 грн., у відповідності до якого Товариством з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Прадіс" було надано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Еф Ді Ай Кампані" прийнято в повному обсязі інформаційно-консультаційні послуги, а саме: проведення комплексної перевірки за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 (перевірка ведення бухгалтерського та податкового обліку, правильності відображення господарських операцій в обліку, повноти та своєчасності подання податкової звітності, реєстрації податкових накладних).
У пункті 2 вищезазначеного акту приймання-передачі зазначено, що за цим актом виконавець передає, а замовник приймає надані послуги на суму - 75 000,00 грн. без ПДВ.
При цьому, згідно п. 3 акту приймання-передачі наданих послуг від 27.08.2020 замовник жодних претензій щодо обсягу консультаційних послуг, якості їх надання та вартості немає.
Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками позивача та відповідача, а отже є таким, що підтверджує факт надання послуг позивачем.
Вищенаведене свідчить про прийняття відповідачем наданих позивачем послуг без будь-яких претензій щодо їх якості, строків, об'ємів і вартості та виникнення обов'язку у останнього щодо їх оплати.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується надання позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Еф Ді Ай Кампані" згідно Договору послуг загальною вартістю 75000,00 грн.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази (скарги, зауваження тощо), які б підтверджували не якісність або несвоєчасність виконаних позивачем робіт.
З матеріалів справи вбачається, що позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №PSPS00/27-01/08 від 27.08.2020 на оплату консультаційних послуг за Договором на суму 40000,00 грн. без ПДВ (а.с. 9, т. 1).
Матеріали справи також містять копію претензії про сплату заборгованості, направленої позивачем відповідачу з вимогою погашення 40000,00 грн. боргу за Договором, яка була отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "Еф Ді Ай Кампані" - 21.07.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 4.4 Договору сторонами погоджено, що оплата послуг виконавця проводиться клієнтом в наступному порядку:
- аванс в сумі 35 000,00 грн. клієнт сплачує протягом 3 робочих днів з дати отримання відповідного рахунку-фактури від виконавця;
- решту вартості послуг, зазначену в акті приймання-передачі наданих послуг, клієнт виплачує виконавцю не пізніше 5 робочих днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг.
Позивач в позовній заяві підтверджує факт сплати відповідачем 35000,00 грн. авансу, за даних обставин у суду відсутні обґрунтовані сумніви з приводу правдивості таких тверджень, а саме що Товариством з обмеженою відповідальністю "Еф Ді Ай Кампані" було виконано свій обов'язок за Договором з приводу сплати Товариству з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Прадіс" авансу.
Дані обставини не були спростовані відповідачем.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що у відповідності до п. 4.4 Договору та враховуючи дату підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг - 27.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Еф Ді Ай Кампані" повинне було оплатити надані позивачем послуги в повному обсязі (у розмірі 40 000,00 грн.) до 03.09.2020 включно.
Доказів погашення вказаної суми заборгованості матеріали справи не містять.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі стосовно не дослідження судом оригіналу акта приймання-передачі наданих послуг від 27.08.2020, та сумнівів щодо відповідності поданої позивачем паперової копії вказаного акта оригіналу, спростовуються долученими для огляду судом апеляційної інстанції у додатках до відзиву на апеляційну скаргу оригіналами наступних документів: договір №PS00/03-01/02-01196 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 03.07.2020, акт приймання-передачі наданих послуг від 27.08.2020 та рахунок-фактури №PS-PS00/27-01/08 від 27.08.2020.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги зазначене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про доведеність та документальне підтвердження позивачем наявності боргу у відповідача за договором надання послуг, строк оплати якого є таким, що настав, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 40000,00 грн. за договором №PS00/03-01/02-01196 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 03.07.2020 є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Перевіривши нарахування судом першої інстанції інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до періодів, зазначених позивачем у власних розрахунках (за період з 04.09.2020 по 15.08.2021 ), колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір інфляційних втрат складає - 4 181, 51 грн., а 3 % річних - 1 136, 47 грн.
Щодо відмови місцевим судом у задоволенні позову в частині заявленої до стягнення з відповідача пені у розмірі 2 389,20 грн., колегією суддів встановлено, що рішення суду в цій частині позивачем не оскаржувалось.
Доводи апелянта про розгляд судом справи за відсутності відомостей про вручення останньому ухвали про відкриття провадження, без направлення ухвали рекомендованим листом з повідомленням про вручення, оскільки на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ді Ай Кампані" зазначена ухвала не надходила, спростовуються наступним.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2021 ухвала Господарського суду м. Києва про відкриття провадження у справі була надіслана Товариству з обмеженою відповідальністю "Еф Ді Ай Кампані" на його електронну адресу - info@fdi.ua, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та була вручена відповідачу 31.08.2021, що підтверджується довідкою Господарського суду міста Києва про доставку електронного листа (а.с. 24, т.1).
Станом на дату відкриття провадження у справі №910/13884/21, Господарський суд м. Києва був позбавлений можливості направити сторонам у даній справі ухвалу про відкриття провадження засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, у зв'язку з відсутністю фінансування для здійснення поштових відправлень, що підтверджується штампом місцевого суду, що знаходиться на зворотній стороні останнього аркуша ухвали Господарського суду м. Києва від 31.08.2021.
Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема, передбачено, що до Єдиного державного реєстру вноситься інформація для здійснення зв'язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти (п. 18 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Враховуючи вказане вище, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань електронна адреса Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ді Ай Кампані" - info@fdi.ua є офіційною електронною адресою відповідача у розумінні законодавства, в тому числі Господарського процесуального кодексу України.
Належних та допустимих доказів того, що вказана електронна адреса не є електронною адресою відповідача, або перестала працювати, відповідачем не надано.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Таким чином, у відповідності до господарського процесуального закону ухвала суду від 31.08.2021 є такою, що вручена відповідачу 31.08.2021.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 18.08.2021 позивачем було відправлено копію позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу цінним листом з описом вкладення на офіційну поштову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ді Ай Кампані": 04116, м. Київ, вул. Старо-Київська, буд. 10-Г.
Тож, у разі, коли відповідач ухиляється від отримання направленої йому судом поштової кореспонденції засобами електронного зв'язку на його офіційну електронну адресу і не з'являється до суду для ознайомлення із спрямованим до нього позовом та доданими до нього доказами, суд першої інстанції вправі дійти висновку, що неподання відзиву учасником справи не пов'язане з існуванням у такого учасника об'єктивно існуючих перешкод для цього, і у відповідача - відсутня незгода з обставинами, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, у справі "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003, у справі "Пономарьов проти України" (п. 41)).
Враховуючи відправлення відповідачу на його офіційну поштову адресу копії позовної заяви з додатками та відправлення судом першої інстанції на його офіційну електронну адресу засобами електронного зв'язку копії ухвали Господарського суду м. Києва про відкриття провадження у справі №910/13884/21 від 31.08.2021, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не був позбавлений можливості самостійно здійснити заходи аби дізнатись про стан розгляду справи №910/13884/21 судом першої інстанції.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.
Виходячи з правил ч. 4 ст. 11 ГПК України, апеляційний суд застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 , серія А, №303-А, п.29).
За таких обставин решту аргументів відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про часткове задоволення позову.
Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ді Ай Кампані" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 у справі №910/13884/21.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, ст. ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ді Ай Кампані" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 у справі №910/13884/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 у справі №910/13884/21 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Еф Ді Ай Кампані".
4. Матеріали справи №910/13884/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко