79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"18" жовтня 2022 р. Справа №909/893/17
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бонк Т.Б.
Суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Кострик К.,
представники сторін:
стягувача: Шандарівського Т.Г.,
інші учасники справи: не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД" від 04.07.2022 (вх. суду від 06.07.2022 №01-05/1575/22)
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2022 (повний текст складено 28.06.2022, Фанда О.М., м. Івано-Франківськ), винесену за результатами розгляду скарги ТОВ "КГД-БУД" на дії приватного виконавця під час виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 07.05.2018
у справі № 909/893/17
стягувач: Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",
боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД",
про звернення стягнення на предмет іпотеки
У червні 2022 року ТОВ "КГД-БУД" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області зі скаргою дії приватного виконавця Ігнатіва О.Л., в якій просило:
- визнати неправомірними дії приватного виконавця, пов'язані з не прийняттям рішення про розгляд заяви від 05.05.2022 про зупинення виконавчого провадження та зупинення проведення торгів призначених на 14.06.2022,
- визнати неправомірними дії приватного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого в кримінальному провадженні 12016090110000024 від 20.01.2016 майна у ВП №65758548 на ДП «Сетам»,
-зобов'язання приватного виконавця винести постанову про зняття майна з реалізації на ДП «Сетам».
Вимоги скарги обгрунтовані тим, що в провадженні приватного виконавця Ігнатіва О.Л. перебуває ВП №65758548 з виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №280 від 07.05.2018 про звернення стягнення в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ «Рона» на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» на заставне та іпотечне майно, яке належить на праві власності ТОВ «КГД-БУД» зі способом реалізації предмету застави шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Скаржник вказує, що приватний виконавець неправомірно вчиняє дії, пов'язані із реалізацією іпотечного та заставного майна через ДП "Сетам" у виконавчому провадженні №65758548, оскільки на таке майно накладено арешт у кримінальному провадженні №12016090110000024 (ухвала слідчого судді від 19.06.2017 у справі №344/7756/17) і таке майно визнано речовими доказом в кримінальному провадженні №12019090010001272(постанова слідчого від 11.10.2021). З урахуванням наведеного скаржник просить зобов'язати приватного виконавця Ігнатіва О.Л. у ВП № 65758548 винести постанову про зняття майна зазначеного в п.1 скарги майна із реалізації на ДП «Сетам». Скаржник вказує, що за результатами ознайомлення його представника з матеріалами виконавчого провадження, він звернувся до виконавця із заявою про зупинення виконавчого провадження та зупинення проведення торгів від 05.05.2022, однак відповіді на таку не отримав.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2022 у справі № 909/893/17 скаргу ТОВ "КГД-БУД" в частинах про визнання неправомірними дій приватного виконавця Ігнатіва О.Л., пов'язаних із не прийняттям рішення про розгляд заяви від 05.05.2022 про зупинення виконавчого провадження та зупинення проведення торгів, призначених на 14.06.2022 та пов'язаних із реалізацією арештованого в кримінальному провадженні №12016090110000024 від 20.01.2016 майна у виконавчому провадженні ВП №65758548 на ДП «СЕТАМ» , залишено без розгляду. В частині скарги про зобов'язання приватного виконавця Ігнатіва О.Л. у виконавчому провадженні ВП № 65758548 винести постанову про зняття майна зазначеного в п.1 скарги із реалізації на ДП «СЕТАМ» - відмовлено.
Залишаючи скаргу без розгляду в частині визнання неправомірними дій приватного виконавця, пов'язаних із неприйняттям рішення про розгляд запиту від 05.05.2022, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "КГД-БУД" пропустило встановлений ст. 341 ГПК України 10-ти денний строк на звернення до суду із скаргою на дії приватного виконавця, оскільки із заявою про зупинення виконавчого провадження ТОВ "КГД-БУД" звернулось до виконавця 05.05.2022, разом з тим зі скаргою на дії приватного виконавця щодо неприйняття рішення по цьому запиту скаржник звернувся до суду лише 03.06.2022.
Вимоги скарги про визнання неправомірними дій, пов'язаних із реалізацією через ДП "Сетам" у виконавчому провадженні ВП №65758548 іпотечного та заставного майна, суд також залишив без розгляду, вказавши про пропуск скаржником визначеного ст. 341 ГПК України строку на оскарження зазначених вище дій приватного виконавця, оскільки про факт зазначених неправомірних (як вважає скаржник) дій він дізнався (повинен був дізнатись) саме з моменту публікації оголошення ДП "Сетам" від 12.02.2022 про призначення першого електронного аукціону. При цьому, суд зазначив, що скаржник мав можливість дізнатись про неправомірність спірних дій приватного виконавця, оскільки йому був відомий номер виконавчого провадження та ідентифікатор доступу до Автоматизованої системи виконавчих проваджень, про що свідчить факт оскарження в судовому порядку постанови про відкриття виконавчого провадження №65758548.
Відмовляючи в задоволенні частини вимог скарги про зобов'язання приватного виконавця винести постанову про зняття майна із реалізації, зазначеного в п.1 скарги на ДП «Сетам», суд виходив з того, що іпотека нерухомого майна і застава рухомого майна були зареєстровані у 2014 році, тобто раніше накладення арешту у кримінальному провадженні, що не створює перешкод чи заборони приватному виконавцю для передачі на реалізацію іпотечного та заставного майна (відповідної правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 23.10.2019 по справі №922/3537/17). Відтак суд вказав, що у спірному випадку іпотека нерухомого майна та застава рухомого майна має пріоритет накладенню арешту у кримінальному провадженню ВП №65758548.
ТОВ "КГД-БУД" (боржник) не погодилось з ухвалою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та задоволити скаргу на дії приватного виконавця.
Апеляційна скарга обгрунтована наступним:
-апелянт не знав про те, чи будуть його права порушені приватним виконавцем до отримання ним відповіді від останнього, яка датована 04.06.2022, а тому вважає, що 10-ти денний термін на оскарженні дій виконавця слід вираховувати від 04.06.2022;
- суд першої інстанції не врахував, що наявність заборони здійснювати будь-які дії з нерухомим майно вбачається зі змісту ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2019 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2019, винесені у даній справі №909/893/17, зокрема, суди встановили, що на майно, яке є предметом виконавчого провадження у справі №909/893/17, накладено 20.01.2016 арешт у кримінальному провадженні №12016090110000024, тому виконавець не може вчиняти будь-які виконавчі дії у межах виконавчого провадження, оскільки майно перебуває під забороною відчуження;
-суд не взяв до уваги, що кримінальне провадження стосується вчинених у 2014році шахрайських дій при укладенні іпотечних договорів та при отриманні кредитів, тому оскаржуваною ухвалою суд фактично втрутився в досудове розслідування кримінальних проваджень.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Державний експортно-імпортний банк України» просить залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Так, стягувач вказує, що зверненню з вимогою до приватного виконавця про зупинення виконавчого провадження та винесення постанови про зняття майна з реалізації передував саме факт передачі майна на реалізацію і саме такі дії, на думку скаржника, порушують його права і з метою відновлення яких скаржник звернувся до виконавця 05.05.2021 з запитом. При цьому, стягувач вважає, що відповідь виконавця на заяву боржника сама по собі не порушила його прав та інтересів, а лише роз'яснила неможливість виконання її вимог як таких, що суперечать закону, тому скаржник не був позбавлений можливості захистити своє право, звернувшись до суду в 10-ти денний строк з моменту, коли йому стало відомо про таке порушення, не очікуючи від виконавця припинення порушення. Щодо вимоги про визнання неправомірними дій, пов'язаних із реалізацією через ДП "Сетам" у виконавчому провадженні ВП №65758548, стягувач вказує, що про факт зазначених неправомірних дій боржник міг дізнатись ще з моменту публікації оголошення ДП «Сетам» від 12.02.2022 про призначення першого електронного аукціону, тому суд обгрунтовано вказав про пропуск боржником строку на оскарження таких дій. Вказуючи на те, що іпотека нерухомого майна та застава рухомого майна були зареєстровані ще у 2014році, тобто раніше накладеному арешту у кримінальному провадженню, стягувач зазначає про відсутність у приватного виконавця перешкод чи заборон для передачі такого майна на реалізацію. Також зазначає, що норми ст.ст.98,100 КПК України не передбачають заборони на реалізацію речей, визначених як речових доказів.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 у справі № 909/893/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "КГД-БУД".
Подальший рух справи викладено в ухвалах апеляційного суду.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Так, ухвалою від 13.09.2022 розгляд справи відкладено на 18.10.2022.
18.10.2022 від представника скаржника Хоптія М.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з запровадженим на території України воєнним станом та хворобою директора ТОВ «КГД-Буд».
У судовому засіданні 18.10.2022 представник стягувача заперечив щодо відкладення розгляду справи та підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Розглянувши клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття постанови, не відкладаючи розгляду справи. При цьому, суд зазначає, що на підставі поданих раніше апелянтом клопотань суд вже відкладав розгляд даної справи, а представник скаржника міг реалізувати своє право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке передбачене ст. 197 ГПК України
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити , а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з огляду на наступне.
При перегляді ухвали місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:
Згідно із частиною першою статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.01.2018 по справі № 909/893/17 задоволено позов АТ "Укрексімбанк" та вирішено в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Компанія Рона" на користь АТ "Укрексімбанк" звернути стягнення на заставне майно за Іпотечним договором №5414Z9 від 05.08.2014, укладеним між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ТОВ "КГД - БУД", який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Бородовською Н.О. 05.08.2014 та зареєстрований за №450 із змінами і доповненнями, що належить на праві власності ТОВ "КГД - БУД"( приміщення громадського харчування (ресторан "Цунамі"), готель, загальною площею 1 096,1 кв.м. за адресою: місто Івано-Франківськ, вулиця Довженка О., (вулиця Веселова), будинок 29а; спортивно оздоровчий комплекс (Льодова арена), загальною площею 2 335,3 кв.м. за адресою: місто Івано-Франківськ, вулиця Довженка О., (вулиця Веселова), будинок 29; розважально - дозвільний центр з спортивно оздоровчим комплексом "Аквапарк", який складається з наступних складових частини об'єкту нерухомого майна: розважально - дозвільний центр, позначений літерою А, загальною площею - 5 169,4 кв. м. та інженерний блок, позначений літерою Б, загальною площею - 184,9 кв. м., розташовані за адресою:, місто Івано-Франківськ, вулиця Довженка О., (вулиця Веселова), будинок 29б, земельна ділянка загальною площею 1,7445 га, кадастровий номер: 2610192001:25:009:0035), та звернути стягнення на предмет застави по Договору застави № 5414Z13 від 27.10.2014, укладеним між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ТОВ "КГД - БУД", який посвідченим приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Бородовською Н.О. 27.10.2014 і зареєстрований за №626 із змінами і доповненнями, що належить на праві власності ТОВ "КГД - БУД". Встановлено початкову ціну та спосіб реалізації предмета застави/іпотеки.
На виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.01.2018 по справі № 909/893/17 видано наказ від 07.05.2018 по справі № 909/893/17.
27.05.2021 ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до приватного виконавця Ігнатіва О.Л. із заявою про примусове виконання рішення.
01.06.2021 приватним виконавцем Ігнатівим О.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №65758548 про примусове виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 07.05.2018 по справі № 909/893/17.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ««КГД-Буд» оскаржувало в судовому порядку дії приватного виконавця Ігнатіва О.Л. щодо про відкриття виконавчого провадження ВП №65758548, за результатами розгляду якої ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 012.07.2021, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2021, відмовлено у задоволенні такої скарги боржника.
Також, 10.06.2021 приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди.
Постановою від 17.07.2021 накладено арешт на майно боржника в межах суми звернення стягнення та виконавчого збору.
17.09.2021 приватним виконавцем складено постанову про опис та арешт майна боржника.
14.02.2022 приватний виконавець звернувся до регіональної філії ДП «Сетам» із заявкою на реалізацію описаного і арештованого майна.
11.03.2022 ТОВ «КГД-Буд» звернулось до приватного виконавця Ігнатіва О.Л. із запитом про надання інформації та документів, в якому просив надати копії документів у ВП №65758548 та зупинити здійснення реалізації майна. У цьому запиті боржник стверджував, що на підставі незаконних постанов приватного виконавця здійснюється реалізація майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні №12016090110000024 і таке майно визнано речовими доказом в кримінальному провадженні №12019090010001272. Також у запиті зазначено про наявність у боржника інформації про реалізацію всього заставного майна на аукціоні 21.03.2022 (том 8,а.с. 239-243).
На вказаний запит приватний виконавець надав відповідь, в якій роз'яснив порядок ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
В матеріалах справи наявні також датовані 05.05.2022 клопотання ТОВ "КГД - БУД" про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та запит про зупинення виконавчого провадження та зупинення проведення торгів. У вказаному запиті боржник зазначає про незаконність винесених приватним виконавцем постанов, на підставі яких здійснюється реалізація майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні №12016090110000024 і таке майно визнано речовими доказом в кримінальному провадженні №12019090010001272 (том 8,а.с. 224-233).
У відповіді на зазначений запит №01-29 від 04.06.2022 приватний виконавець на підставі розділу ХІ Методичних рекомендацій щодо порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів вказав, що боржник не надав йому жодних документів щодо зупинення виконавчого провадження №65758548, а тому подана боржником заява не підлягає до задоволення.
06.06.2022 згідно з відміткою канцелярії суду ТОВ "КГД-БУД" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області зі скаргою дії приватного виконавця Ігнатіва О.Л., в якій просило:
- визнати неправомірними дії приватного виконавця, пов'язані з не прийняттям рішення про розгляд заяви від 05.05.2022 про зупинення виконавчого провадження та зупинення проведення торгів призначених на 14.06.2022,
- визнати неправомірними дії приватного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого в кримінальному провадженні 12016090110000024 від 20.01.2016 майна у ВП №65758548 на ДП «Сетам»,
-зобов'язання приватного виконавця винести постанову про зняття майна з реалізації на ДП «Сетам».
Як вбачається зі змісту поданої боржником скарги, скаржник оскаржує неправомірні дії приватного виконавця, пов'язанні із неприйняттям рішення (прийняття постанови) про розгляд запиту щодо зупинення виконавчого провадження та зупинення торгів.
Порядок та підстави зупинення виконавчого провадження встановлені приписами ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч.2 зазначеної статті виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
Згідно з підпунктом "а" частини першої статті 341 ГПК України скаргу на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Порівняльний аналіз змісту термінів "дізналася" та "повинна була дізнатися", що містяться в статті 341 Господарського процесуального кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні.
При цьому, суд враховує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності і сторони повинні очікувати їх застосування (вказана позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2019 N 910/7221/17).
Як вбачається з матеріалів даної справи, про незаконність, за твердженнями скаржника, дій приватного виконавця щодо передачі майна на реалізацію боржник вказував приватному виконавцю ще в запиті, датованому 11.03.2022, в якому він посилався на те, що на спірне майно накладено арешт у кримінальному провадженні №12016090110000024 і таке майно визнано речовими доказом в кримінальному провадженні №12019090010001272, і в якому ж просив зупинити здійснення реалізації майна.
Отже, про дії приватного виконавця щодо передачі майна на реалізацію боржнику було відомо ще в березні 2022року.
В подальшому, 05.05.2022 боржник знову звернувся до виконавця 05.05.2021 з запитом про зупинення виконавчого провадження та зупинення проведення торгів, посилаючись на ті ж обставини, що на майно накладено арешт.
Відтак, як обгрунтовано вказав суд першої інстанції, про порушене право скаржнику було відомо, як мінімум, через день, який слідував після подачі відповідної заяви (в спірному випадку запиту про зупинення виконавчого провадження).
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що скаргу на дії приватного виконавця, пов'язані з передачею на реалізацію іпотечного та заставного майна, подано скаржником 03.06.2022, а строк такого оскарження закінчився після спливу десяти днів з моменту подачі спірної заяви (запиту) приватному виконавцю.
Відповідно до ч.1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законодавством або призначеного судом строку.
Частиною 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заяви, скарги та документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків передбачених, передбачених цим кодексом.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про пропуск скаржником строку на звернення до суду із скаргою в частині визнання неправомірними дій приватного виконавця, пов'язаних із неприйняттям рішення про розгляд запиту його від 05.05.2022 про зупинення виконавчого провадження та зупинення торгів, призначених на 14.06.2022, а відтак про наявність підстав для залишення скарги в цій частині без розгляду.
З аналогічних обставин колегія суддів також вважає вірним висновок суду першої інстанції про пропуск встановленого законом строку на оскарження дій, пов'язаних із реалізацією через ДП "Сетам" у виконавчому провадженні ВП №65758548 іпотечного та заставного майна. При цьому, як вірно вказав суд першої інстанції, скаржник мав можливість дізнатись про неправомірність спірних дій приватного виконавця, оскільки, як встановив суд, йому було відомо номер виконавчого провадження та ідентифікатор доступу до Автоматизованої системи виконавчих проваджень, про що свідчить факт оскарження в судовому порядку постанови про відкриття виконавчого провадження №65758548.
Колегія суддів також вважає вірними доводи стягувача, що скаржник не був позбавлений захистити своє порушене право, звернувшись до суду в 10-денний строк з моменту, коли йому стало відомо про таке порушення, не очікуючи від приватного виконавця припинення порушення цього права шляхом прийняття ним відповідних рішень.
Щодо вимог скарги в частині зобов'язання приватного виконавця винести постанову у виконавчому провадженні ВП №65758548 про зняття майна із реалізації, зазначеного в п.1 ДП "Сетам", то суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів даної справи, зокрема, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, іпотека нерухомого майна за Іпотечним договором №5414Z9 від 05.08.2014 і застава рухомого майна№ 5414Z13 від 27.10.2014 були зареєстровані у 2014 році, тобто раніше накладення арешту у кримінальному провадженні №12016090110000024 ухвалою слідчого судді від 19.06.2017 у справі №344/7756/17 (якою накладено арешт на приміщення громадського харчування (ресторан «Цунамі»), готель, площею 1096,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Довженка, 29 А, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 365054526101; спортивно-оздоровчий комплекс (льодова арена), площею 2335,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Довженка, 29, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 365079726101; розважально-дозвільний центр «Аквапарк», площею розважально-дозвільний центр 5,169,4 кв.м, та інженерний блок 184,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Довженка, 29 Б реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 433861826101).
Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 23.10.2019 у справі №922/3537/17 вказала, що заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно в разі задоволення позову. Іпотека або арешт нерухомого майна, що накладається виконавцем у межах виконавчого провадження, мають ту ж саму мету. Тому іпотека або арешт, що зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно раніше, мають вищий пріоритет, ніж заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, які були зареєстровані пізніше. У цьому разі заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, не є перешкодою для реалізації майна, а покупець такого майна набуває право власності на нього вільним від зазначених обтяжень. Якщо ж майно не буде реалізоване, а іпотека буде припинена або буде знятий арешт, накладений виконавцем (зокрема, у випадку повного виконання боржником свого обов'язку), то заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, і надалі виконуватимуть функцію забезпечення позову.
У постанові від 25.05.2021 у справі № 923/971/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що продаж майна боржника з публічних торгів у виконавчому провадженні за наявності чинного його обтяження арештом у кримінальній справі може бути підставою недійсності правочину з відчуження такого майна чи визнання незаконними дій державного виконавця у виконавчому провадженні, якщо таке обтяження має вищий пріоритет, порівняно з пріоритетом іпотеки та арешту нерухомого майна, що накладений виконавцем у межах виконавчого провадження (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19). У протилежному випадку судовий арешт майна може бути несправедливо використаний на шкоду іпотекодержателю та на користь іншого кредитора, чиї вимоги виникли пізніше.
Відтак у спірному випадку іпотека нерухомого майна та застава рухомого майна має пріоритет накладенню арешту у кримінальному провадженню ВП №65758548, а отже відсутні підстави для задоволення скарги боржника в частині зобов'язання приватного виконавця винести постанову про зняття з реалізації майна зазначеного в п.1 на Державному підприємству «СЕТАМ».
Поряд з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що після прийняття оскаржуваної ухвали слідчим суддею Печерського районного суду м.Києва ухвалою від 06.07.2022 у справі №757/16127/22-к накладено арешт на спірне іпотечне та заставне майно шляхом заборони користування, розпорядження, відчуження та переміщення, а ухвалою від 25.07.2022 у справі №757/18183/22-к вказане майно передано вказане майно передано Національному агентству з питань виявлення, розшуку, управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління ним та з метою його збереження і збереження його економічної вартості.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2022 у справі № 909/893/17 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД" від 04.07.2022 (вх. суду від 06.07.2022 №01-05/1575/22) - залишити без задоволення.
2.Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2022 у справі № 909/893/17 - залишити без змін.
3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.
4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
5.Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Повний текст постанови складено 25.10.2022
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
суддя С.М. Бойко
суддя Г.Г. Якімець