-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА
Справа № 11/3757а
"22" жовтня 2007 р., 15 год. 30 хв. м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Довганя К.І. при секретарі Захаровій А.Г. , за участю представників сторін: позивача - Панченко Д.А. за довіреністю, відповідача -Савельєва І.Р. за довіреністю, розглянувши справу за адміністративним позовом Жашківського виробничого управління житлово-комунального господарства до Державної податкової інспекції у Жашківському р-ні про скасування податкових повідомлень-рішень,
Заявлено адміністративний позов про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 25.05.2007 р. № 0000431650/0, № 0000411650/0, № 0000421650/0 за якими до позивача були застосовані фінансові санкції за порушення строків оплати узгодженого податкового боргу.
В обґрунтування позову позивач вказав на те, що відповідачем, в ході проведених перевірок було зроблений безпідставний висновок про порушення позивачем строків оплати податкового боргу, зокрема без врахування строків давності визначених ст. 232 Господарського Кодексу України.
У засіданні суду представник позивача позов підтримав з вказаних у ньому підстав.
Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечив, зазначивши при цьому, що в ході проведених перевірок дотримання позивачем строків сплати узгодженого податкового боргу було встановлення порушення останнім цих строків, а тому у відповідності до вимог ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III ( далі по тексту Закон 2181) до нього було застосовано штрафні(фінансові) санкції. На противагу позивачу відповідач вважає оспорювані податкові повідомлення-рішення такими що відповідають вимогам Закону оскільки ГК України не врегульовує відносин у сфері оподаткування.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
18.05.2007 р. відповідач здійснив невиїздну документальну перевірку дотримання позивачем граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання. За результатами перевірки було складено акти №520/1650, №519/1650, №521/1650. В ході перевірки було встановлено, що позивач сплатив узгоджену суму податкового боргу зі сплати податку на додану вартість з порушенням встановлених Законом 2181. Відповідно перевіряючим в акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем строків сплати узгодженого податкового боргу та застосування передбачених ст. 17 Закону 2181 штрафних(фінансових) санкцій.
На підставі даних актів відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 25.05.2007 р. №0000421650/0 яким застосував до позивача штрафні(фінансові) санкції за порушення строків сплати узгодженого податкового боргу зі сплати податку на додану вартість10% відсотків від суми боргу -1074,00 грн., №0000411650/0 яким застосував до позивача штрафні(фінансові) санкції за порушення строків сплати узгодженого податкового боргу зі сплати податку на додану вартість у розмірі 20% відсотків від суми боргу -12382,35 грн., №0000431650/0 яким застосував до позивача штрафні(фінансові) санкції за порушення строків сплати узгодженого податкового боргу зі сплати податку на додану вартість у розмірі 50% відсотків від суми боргу -52711,57 грн.
Позивач встановлені перевіркою факти порушення строків сплати узгодженого податкового боргу не спростував.
Ст.ст. 1, 5 Закону 2181 містять наступні положення.
Податкова зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 нього пункту, чи ні.
Таким чином, виходячи з аналізу наведеного вище законодавства та фактичних обставин справи суд приходить до наступних висновків.
Твердження позивача про безпідставність застосування штрафних(фінансових) санкцій, передбачених Законом 2181 посиланням на строки давності, визначені Господарським кодексом України є не обгрунтованими, виходячи з наступного.
Ст. 232 ГК України передбачено порядок застосування штрафних санкцій за господарське правопорушення вчинене учасником господарських відносин та вимогу щодо сплати штрафної санкції уповноваженим органом, наділеним господарською компетенцією.
Виходячи з змісту ст.1 Господарського кодексу України, зазначений кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб"єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Учасниками відносин у сфері господарювання відповідно до ст.2 Господарського Кодексу України поряд з суб"єктами господарювання є орган державної влади та органи місцевого самоврядування , наділені господарською компетенцією.
Згідно ст.4 Господарського кодексу України , не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб"єкта господарювання в яких орган державної влади або орган місцевого самоврядування не є суб"єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно -господарських повноважень щодо суб"єкта господарювання.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"' державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах , міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за додержанням законодавства про податки.
Відповідно до преамбули Закону № 2181 -III він є спеціальним законом з питань оподаткування , який установлює порядок погашення зобов'язання юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондати з податків, зборів(обов"язкових платежів) включаючи нарахування і сплати пені та штрафних санкцій.
Таким чином у спірних правовідносинах податкова інспекція не є суб"єктом, наділеним господарською компетенцією, безпосередньо не здійснює організаційно - господарських повноважень щодо суб"єкта господарювання. Застосовані за спірними податковими повідомленнями-рішеннями штрафні(фінансові) санкції не є адміністративно-господарськими санкціями в розумінні Господарського Кодексу України.
Відповідач є компетентним органом щодо проведення перевірок дотримання суб'єктами господарювання строків сплати податкового боргу. Встановлені 18.05.2007 р. перевірками дотримання позивачем строків сплати податкового боргу є доведеними а застосовані за оспорюваними податковмими повідомленнями рішеннями штрафні(фінансові) санкції відповідають приписам Закону 2181.
За таких обставин адміністративний позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,
У адміністративному позові відмовити повністю
Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.
Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ Довгань К.І.