Справа № 173/591/22
Номер провадження1-кп/173/134/2022
іменем України
25 жовтня 2022 року Верхньодніпровський районний суд
Дніпропетровської області
У складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Верхньодніпровську кримінальне провадження №12021041430000345 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Вільногірськ Дніпропетровської області, українця, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, одруженого, утриманців не маючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -
ОСОБА_4 01 грудня 2021 близько 12:00 год., керуючи технічно-справним автомобілем марки «ВАЗ 2101» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , рухався по асфальтованій дорозі проїжджої частині греблі ставка, у напрямку від вул. Варварівської до вул. Сахалинської с. Полівське Кам'янського району Дніпропетровської області, з мінімальною швидкістю яка дорівнює 51,2 км/год, тим самим порушив швидкісний режим у населеному пункті, що передбачено п.12.4 Правил дорожнього руху України (У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год). Одночасно із цим, у зустрічному для водія ОСОБА_4 напрямку, по вищезазначеній асфальтованій дорозі пішим ходом, у шерензі рухались три пішоходи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . При цьому пішохід ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на відстані не менше 92 м. від вищевказаного автомобілю, упізнавши автомобіль, яким керував ОСОБА_4 , проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, та бажання виразити своєю поведінкою на дорозі у відношенні ОСОБА_4 наміри спинити автомобіль, умисно вийшов на проїжджу частину автодороги, та почав поводитись самовпевнено, нерозсудливо та зухвало, що виражалось в умисному перешкоджанні руху автомобілю своїм тілом, а саме лягання на проїжджу частину з послідуючою зміною положення свого тіла та місця розташування на проїжджій частині.
У свою чергу водій автомобілю «ВАЗ 2101» - ОСОБА_4 , у порушення вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України (У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди) не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечної швидкості руху при відсутності зовнішніх факторів, що змушували його порушувати ті або інші вимоги Правил дорожнього руху України, проявляючи злочинну самовпевненість, та легковажно розраховуючи на відвернення суспільно-небезпечних наслідків, не врахував дорожню обстановку, знехтував безпекою дорожнього руху, та маючи технічну можливість уникнути ДТП, шляхом своєчасного екстреного гальмування не вжив заходів для зменшення швидкості, що призвело до наїзду на пішохода ОСОБА_6 передньою правою частиною автомобілю «ВАЗ 2101» д.н. НОМЕР_1 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, потерпілому ОСОБА_6 згідно висновку судово-медичної експертизи № 81-Е від 04.02.2022 року, заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: сполученої травми тіла з відкритими переломами великогомілкової та малогомілкової кісток правої гомілки в середній треті (діафізів) з раною по передній поверхні правої гомілки, закритого уламкового перелому мищелків лівої стегнової кістки зі зміщенням, гемартрозу лівого колінного суглобу, забійної рани лівого колінного суглобу, відкритої черепно-мозкової травми з раною в потиличній ділянці голови, що супроводжувались явищами струсу головного мозку (слідом загоєння вищевказаних ран є виявлені в нього рубці.)
Вищезазначена сполучена травма тіла - відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для житія явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом закінчуються чи можуть закінчитися смертю ( п.п. 2.1.2. та 2.1.3. «правил судово- медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджено наказом № 6, МОЗ України від 17.01.1995 року). Враховуючи характер ушкоджень, процеси їх загоєння, давність їх утворення може відповідати терміну, вказаному у наданих медичних документах (01.12.2021 року.)
Враховуючи характер та локалізацію виявлених ушкоджень, вони могли виникнути від дії твердого предмета, предметів, можливо, в умовах дорожньо- транспортної пригоди, при ударі виступаючими частинами рухаючогося автомобіля в ділянку нижніх кінцівок, при цьому потерпілий, ймовірніше за все, був орієнтований до автомобіля передньою поверхнею тіла, з послідуючим падінням його на дорожнє покриття.
Згідно висновку експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод» № СЕ - 19/104-22/529-ІТ від 19.01.2022 р:
У даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ 2101» ОСОБА_4 повинен був діяти згідно вимог п.п. 12.3, 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху.
У даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ВАЗ 2101» ОСОБА_4 не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.
У даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ВАЗ-2101» ОСОБА_4 не відповідали вимогам п.п. 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху. Встановлена невідповідність дій водія ОСОБА_4 вимогам п.п. 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху з технічної точки зору не знаходиться в причинному зв'язку з даною ДТП, оскільки водій ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути ДТП здійснюючи рух з фактичною швидкістю 55.0 км/год.
При заданих вихідних даних водій автомобіля «ВАЗ-2101» ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду.
Швидкість руху автомобіля «ВАЗ-2101» згідно із довжини слідів гальмування шин коліс зафіксованих на проїзній частині дороги після ДТП перед гальмуванням була не менше ніж 51.2 км/год.
Розрахована швидкість руху автомобіля «ВАЗ-2101» яка дорівнює 51.2 км/год є мінімальною, оскільки при розрахунках не враховуються витрати кінетичної енергії на деформацію деталей транспортного засобу, витрачених при наїзді, а частина слідів гальмування шин коліс автомобіля «ВАЗ-2101» могла не залишитися на проїзній частині. Врахувати витрати кінетичної енергії на деформацію деталей транспортного засобу, витрачених при наїзді за допомогою технічних розрахунків не є можливим оскільки в експертній практиці відсутня достатньо апробована методика.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю, обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорює та суду пояснив, що дійсно, при вказаних обставинах, 01.12.2021 рухався на автомобілі «ВАЗ 2101» по асфальтованій дорозі проїжджої частини греблі ставка, у напрямку від вул. Варварівської до вул. Сахалинської с. Полівське Камянського району Дніпропетровської області зі швидкістю 51,2 км/год. В цей час по дорозі у зустрічному напрямку рухалися три пішоходи. Пішохід ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вийшов на проїжджу частину дороги та почав перешкоджати руху автомобіля, лягав на проїжджу частину. Він не врахувавши дорожню обстановку, не зменшив швидкість та наїхав на ОСОБА_6 передньою правою частиною автомобіля . У скоєному щиро кається.
Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився. Надав суду заяву про проведення розгляду кримінального провадження без його участі. Претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має. Цивільний позов заявляти не буде.
Дане кримінальне провадження розглянуто згідно вимог ч.3 ст.349 КПК України без дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
У відповідності до ч. 3 ст.349 КПК України судом було з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Крім того учасникам судового провадження судом роз'яснені вимоги ч. 3 ст.349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена в повному обсязі та дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Що стосується питання осудності обвинуваченого ОСОБА_4 , суд керується тим, що його поведінка в ході досудового слідства та в судовому засіданні була адекватною, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, свої пояснення він надавав послідовно та змістовно, а тому на думку суду обвинувачений є осудною особою.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує обставини та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, характеризується посередньо, вчинене ним кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ст.50 КК України з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим так і іншими особами суд, з урахуванням обставин та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого та встановлених судом обставин, які пом'якшують покарання, вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, в той же час, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування основного покарання, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням, яке, на думку суду, буде справедливим та достатнім для досягнення мети покарання.
Питання про відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілому судом не обговорювалось, оскільки потерпілий ніяких претензій матеріального характеру до обвинуваченого не заявляв. Цивільний позов до суду не надав.
Що стосується питання обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили, суд виходить з того, що сторони кримінального провадження клопотання про обрання запобіжного заходу відповідно до ст.331 КПК України не заявляли, а тому дане питання не обговорювалось.
Судові витрати за проведення судової експертизи дослідження механізму та обставин ДТП № СЕ-19/104-22/529-ІТ від 19.01.2022 року в розмірі 1372 гривні 96 копійок судової трасологічної експертизи № СЕ-19/104-21/38365-ТР від 15.12.2021 року в розмірі 2745 гривні 92 копійки, згідно ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання про речові докази підлягає вирішенню по правилам ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369- 371,373 -376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від призначеного основного покарання з випробуванням, терміном на 1 (один) рік.
На підставі п. п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України суд зобов'язує ОСОБА_4 :
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили, не обирається.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави понесені витрати по кримінальному провадженню в зв'язку з проведенням судової експертизи дослідження механізму та обставин ДТП № СЕ-19/104-22/529-ІТ від 19.01.2022 року в розмірі 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) гривні 96 копійок, судової трасологічної експертизи № СЕ-19/104-21/38365-ТР від 15.12.2021 року в розмірі 2745 (дві тисячі сімсот сорок п'ять) гривень 92 копійки.
Скасувати арешт, накладений 03 грудня 2021 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області на автомобіль марки ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_2 , 1973 року випуску, номер кузову НОМЕР_3 власником якого є ОСОБА_5 , який було вилучено слідчим відділення поліції №3 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, 01.12.2021 під час проведення огляду.
Речові докази у кримінальному провадженні - автомобіль марки ВАЗ 2101, д.н. НОМЕР_2 , зеленого кольору, фактичним власником якого є ОСОБА_4 , який передано на зберігання відповідальній особі за речові докази ВП №3 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, після набрання вироком законної сили - повернути законному володільцю.
Пластикові уламки деталей, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №3 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, після набрання вироком законної сили - повернути законному володільцю.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського Апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд, протягом 30 днів з моменту проголошення вироку, а засудженим, який тримається під вартою, в той же термін з моменту вручення копії вироку.
Головуючий ОСОБА_1