26.10.22
Провадження 1кп-932/170/21
Справа 932/3451/21
Іменем України
26 жовтня 2022 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
Головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
за участю:
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у судовому засіданні кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за № 12021046640000485, № 12021041640001104, № 12022041640000010, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.4 ст. 187 КК України, -
У провадженні Бабушкінського райсуду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.4 ст. 187 КК України. Щодо обвинуваченого обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 31.08.2022 року продовжений на строк шістдесят днів, тобто до 29.10.2022 року включно.
Прокурором ОСОБА_4 заявлено клопотання щодо продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів з тих підстав, що ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні корисливих злочинів, у тому числі і особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі, а також ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні інших злочинів, передбачених ч.1,2 ст. 186, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України, він не має постійного місця проживання та міцних соціальних зв'язків, не працює та не має постійного джерела доходу, і таким чином існують ризики, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків. Застосування більш м'якого запобіжного заходу, у тому числі домашнього арешту, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання прокурора ОСОБА_4 .
Захисник адвокат ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_6 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 до розгляду кримінальної справи по суті на строк шістдесят днів, з наступних підстав.
Згідно до ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, положення якої передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, знищити, спотворити чи приховати документи і речі, які мають доказове значення у справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення і при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу та продовження строку його дії, крім наявності вищезазначених ризиків суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; данні щодо особистості - міцність соціальних зв'язків у місті його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців, стан здоров'я, вік, наявність постійного місця роботи, репутацію, наявність судимостей у обвинуваченого, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення та інші відомості.
Відповідно до матеріалів кримінальних проваджень, ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні корисливих злочинів, у тому числі і особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна, а також ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні інших корисливих злочинів, передбачених ч.1,2 ст. 186, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України, які перебувають у провадженні суду, він не має постійного місця проживання та міцних соціальних зв'язків, не працює та відповідно не має постійного джерела доходу, і з врахуванням стадії процесу, коли докази сторін не досліджені, потерпілі та свідки обвинувачення не допитані, а матеріали кримінальних проваджень відкриті сторонам, реально існують ризики, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту і суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, ризик втечі має оцінюватися у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин. Також суд враховує, що наразі на території України введений воєнний стан, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Таким чином з урахуванням тяжкості та обставин злочинів, серйозності обвинувачення, суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому у разі доведеності його провини, особистості обвинуваченого, суд не вбачає наявності у останнього перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду і тому підстав для застосування обвинуваченому на даній стадії процесу більш м'якого запобіжного заходу, не вбачає, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищезазначеним ризикам.
На підставі викладеного суд, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора і продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Також, з врахуванням обставин інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, вчиненого із застосуванням насильства щодо потерпілих, а також обставин вчинення ним інших злочинів, суд не вбачає підстав для визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 194, 331, 350 КПК України,-
Клопотання прокурора про продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 24 грудня 2022 року включно.
На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до ухвалення судового рішення по суті протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя Бабушкінського районного суду
м. Дніпропетровська ОСОБА_1