Справа № 161/7419/22
Провадження № 2/161/2992/22
21 жовтня 2022 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Крупінської С.С.,
за участю секретаря судового засідання Вольської А.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням,
13 червня 2022 року позивач звернулася до суду з цим позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 25.02.2021 близько 18 години 00 хвилин, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись у приміщенні квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу, таємно викрав із приміщення кімнати, де проживає ОСОБА_1 сережки виготовлені із золота 585 проби, вагою 2,62 гр., вартістю 2487 грн., ланцюжок виготовлений із золота товстого сплаву 585 проби, вагою 4,25 гр., вартістю 4000 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_1 майнову шкоду на загальну суму 6487 грн.
Окрім цього, він же 28.02.2021 близько 16 години 00 хвилин, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись у приміщенні квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу, таємно, повторно, викрав із приміщення кімнати, де проживає ОСОБА_1 ладанку виготовлену із золота 585 проби, вагою 0,79 гр., вартістю 675 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_1 майнову шкоду на вказану суму.
Окрім цього, він же 26.03.2021 близько 19 години 00 хвилин, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись у приміщенні квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу, таємно, повторно, викрав із приміщення кімнати, де проживає ОСОБА_1 сережку виготовлену із золота 585 проби, вагою 0,80 гр., вартістю 551 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_1 майнову шкоду на вказану суму.
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 вересня 2021 року у справі №161/14105/21, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України.
Позивач зазначає, що відповідач не відшкодував їй збитки, завдані кримінальним правопорушенням.
З наведених вище підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь 7 713,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а також 5 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Позивач у судове засідання не прибула, але у письмовій заяві просить суд слухати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не прибув.
Як визначено у частині першій статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, але не подав письмового відзиву, враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 25.02.2021 близько 18 години 00 хвилин, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись у приміщенні квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу, таємно викрав із приміщення кімнати, де проживає ОСОБА_1 сережки виготовлені із золота 585 проби, вагою 2,62 гр., вартістю 2487 грн., ланцюжок виготовлений із золота товстого сплаву 585 проби, вагою 4,25 гр., вартістю 4000 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_1 майнову шкоду на загальну суму 6487 грн.
Окрім цього, він же 28.02.2021 близько 16 години 00 хвилин, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись у приміщенні квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу, таємно, повторно, викрав із приміщення кімнати, де проживає ОСОБА_1 ладанку виготовлену із золота 585 проби, вагою 0,79 гр., вартістю 675 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_1 майнову шкоду на вказану суму.
Окрім цього, він же 26.03.2021 близько 19 години 00 хвилин, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись у приміщенні квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу, таємно, повторно, викрав із приміщення кімнати, де проживає ОСОБА_1 сережку виготовлену із золота 585 проби, вагою 0,80 гр., вартістю 551 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_1 майнову шкоду на вказану суму.
Вказані обставини встановлені вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 вересня 2021 року у справі №161/14105/21, яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, із призначенням покарання, а тому на підставі ч.6 ст.82 ЦПК України, не підлягають повторному доказуванню.
Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.1 ст.1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Оскільки відповідач кримінальним правопорушенням завдав позивачу матеріальної школи, у вигляді вартості викрадених речей, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Що стосується вимог про стягнення моральної шкоди, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно положень ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від: характеру моральних страждань, виду психічних страждань у вигляді занепокоєння, страху та відчаю; істотності вимушених змін у житті потерпілих, які можуть бути частково відновлені.
Справедливість, добросовісність та розумність згідно з п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із засад цивільного законодавства. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Суд вважає доведеним, що діяння відповідача у даному випадку було неправомірним і ним позивачу було завдано моральну шкоду; між діями відповідача, що призвели до порушення законних прав позивача, та наслідками у вигляді завдання моральної шкоди, яка виразилася у зміні звичайного способу життя, моральних стражданнях та психологічного дискомфорту у зв'язку з цим, необхідності докладання зусиль для поновлення своїх порушених прав - є причинно-наслідковий зв'язок.
Виходячи з принципів розумності й справедливості, суд вважає, що вимога про стягнення моральної шкоди підлягає до задоволення, а саме в розмірі 5 000,00 грн.
У зв'язку з повним задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 800,00 грн. Також з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 992,40 грн, від сплати якого позивач була звільнена.
Керуючись ст.ст.141, 265, 280 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 713,00 грн. (сім тисяч сімсот тринадцять гривень) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, а також 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень) в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 800,00 грн. (дві тисячі вісімсот гривень) в рахунок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідачем у справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий.
Повний текст рішення складений та підписаний 21 жовтня 2022 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області С.С. Крупінська