Копія
154/843/22
1-кп/154/253/22
25 жовтня 2022 року м. Володимир
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимир-Волинського міського суду кримінальне провадження № 12022035510000088 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, не працюючого, одруженого, громадянина України, українця, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,
02 лютого 2022 року, близько 11 год. 03 хв., ОСОБА_4 , знаходячись поблизу приміщення гаража № НОМЕР_1 , що на території гаражного кооперативу «Привокзальний», що в м. Володимирі, Волинської області, під час раптово виниклого конфлікту із ОСОБА_5 , умисно наніс не менше чотирьох ударів кулаками рук в обличчя та голову останньому, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_5 , згідно з висновку судово - медичного експерта тілесні ушкодження, у вигляді синців обличчя, голови, садна голови та забійної рани обличчя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав. Пояснив, що не насив ударів потерпілому ОСОБА_5 . Із потерпілим у нього виник конфлікт. Оскільки було слизько, тому вони впали на землю, внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження. Цивільний позов не визнає.
Однак показання дані обвинуваченим ОСОБА_4 , що він не вчиняв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України не відповідають обставинам кримінального провадження та повністю спростовуються іншими належними, допустимими, достовірними доказами по справі, надані з метою уникнути кримінальної відповідальності та покарання за вчинене діяння.
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення, його вина підтверджується наступними дослідженими та перевіреними доказами.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав, що 02.02.2022 він разом із своїм сином їхав автомобілем до свого знайомого у гаражний кооператив «Привокзальний», що знаходиться у м. Володимирі. По дорозі до кооперативу також їхав ОСОБА_4 , з яким не могли розминутись. Він попросив ОСОБА_4 від'їхати, щоб проїхав його автомобіль. ОСОБА_4 проїхав і вони поїхали до гаража знайомого. Біля гаража він вийшов з автомобіля і до них підійшов ОСОБА_4 , котрий відразу почав наносити йому удари в обличчя та голову. Від даних ударів від впав на землю. Жодних дій щодо ОСОБА_4 він не вчиняв. Дану подію бачив його син ОСОБА_7 , котрий перебував у автомобілі. Просить задовольнити цивільний позов з підстав викладених у позовній заяві.
Свідок ОСОБА_7 суду показав, що він разом із батьком ОСОБА_5 заїхали в гаражний кооператив «Привакзальний» і на зустріч їм рухався автомобіль від керуванням ОСОБА_4 , котрий не давав бутькові можливості проїхати по дорозі. Батько попросив ОСОБА_4 від'їхати і він від'їхав. Коли під'їхали до гаража, то батько вийшов з машини, оскільки побачив, що до них іде ОСОБА_4 . Бачив, що ОСОБА_4 напав на батька, завдавши йому удари руками по обличчю. Батько не завдавав ударів ОСОБА_4 , а лише схилив голову та захищаючись від ударів виставив руку.
Крім того, винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України підтверджується наступними перевіреними та дослідженими доказами.
Повідомленням КП «Володимир-Волинське ТМО» №17 від 02.02.22 з якого вбачається, що ОСОБА_5 доставлений у медичний заклад 02.02.2022 об 11 годині 50 хвилин із забійним садном м'яких тканин обличчя, котрий він отримав внаслідок побиття.
а.к.п. 41;
Висновком судово - медичної експертизи №15 від 03.02.2022, який підтверджує, що на тілі ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя, голови, садна голови, забійна рана обличчя. Дані тілесні ушкодження могли утоворитись внаслідок не менше як чотирьох контактів з тупими твердими предметами з обмеженою контактною поверхнею не виключено в час та при обставинах, вказаних у описові частині постанови та відносяться до категорії легких тідесних ушкоджень та небули небезпечними для життя в момент заподіяння.Судово-медичних даних щодо можливості отримання даних тілесних ушкоджень внаслідок падіння з висоти власного зросту, з морфологічних особливостей останніх, не виявлено.
Таким чином, даний висновок повністю спростовує неправдиві показання обвинуваченого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_8 , що потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження внаслідок падіння з висоти власного зросту та підьверджує показання потерпілого та свідка ОСОБА_7
а.к.п. 44-45;
В судовому засіданні допитувався свідок ОСОБА_8 , котра показала, що між її чоловіком ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був конфлікт. Вона підбігла до них і відпихнула їх. Оскільки було слизько, тому потерпілий послизнувся і впав обличчям на землю, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження. Чоловік не наносив удари потерпілому. Не бачила, щоб потерпілий наносив удари її чоловікові.
Однак суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_8 в частині, що ОСОБА_4 не наносив удари потерпілому і останній отримаві тілесні ушкодження внаслідок падіння на землю і не бере їх до уваги, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи та повністю спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_5 , свідка ОСОБА_7 , які є належними, допустимими, достатніми доказами, а також вищевказаним висновком експерта.
Оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття процесуального рішення у даному кримінальному провадженні, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у спричиненні умисних легких тілесних ушкоджень є доведеною та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 125 КК України.
Обставин, що пом”якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, відсутніть даних про негативну характеристику обвинуваченого, а також беручи до уваги відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до висновку про призначення покарання у виді штрафу.
Обираючи покарання у виді штрафу, суд враховує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобіганню вчинення ним та іншими особами нових злочинів і на думку суду таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню вчиненню ним та іншими особами нових злочинів.
Таке покарання відповідатиме принципам законності, справедливості, індивідуалізації покарання та вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.
Визначаючи розмір моральної шкоди суд враховує вид тілесних ушкоджень, ступінь їх тяжкості, характер і глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, їх інтенсивності та тривалості, керуючись принципами розумності і справедливості, суд прийшов до висновку, що цивільний позов потерпілого слід задовольнити частково та стягнути із ОСОБА_4 в користь ОСОБА_5 3000 грн моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
На думку суду вказана сума моральної шкоди реально відображає характер, глибину та тривалість душевних, емоційних та моральних страждань, яку переніс потерпілий в результаті отримання від обвинуваченого умисних легких тілесних ушкоджень.
Речові докази вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_4 в користь ОСОБА_5 3000 грн моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
Речовий доказ - CD-R диски залишити у матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий:/підпис/
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя ОСОБА_1