07.10.2022 Справа №607/21400/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді - Л.М. Сливки
за участі секретаря судового засідання - С.В. Крушельницької,
за відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на майно за договором дарування, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання права власності на майно за договором дарування,
Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тришак О.Г. пред'явила до суду позов до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просить визнати за нею право власності на земельну ділянку, площею 0,0354 га, кадастровий номер 6110100000:09:006:0032, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_4 . В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , яка за свого життя не склала заповітного розпорядження, у зв'язку із чим має місце спадкування за законом. Відповідно до матеріалів спадкової справи, спадкоємицею за законом після померлої ОСОБА_4 є її онуки: ОСОБА_1 , оскільки спадкоємці першої черги спадкування, а саме, син померлої - ОСОБА_3 та дочка померлої - ОСОБА_2 відмовились від прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 у користь ОСОБА_1 . 02 листопада 2021 року Першою тернопільською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_1 видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на 10/50 часток домоволодіння АДРЕСА_1 . Однак, постановою нотаріуса від 02 листопада 2021 року відмовлено позивачці у видачі свідоцтва на право на спадщину на частку земельної ділянки, площею 0,0354 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Як убачається із вказаної постанови нотаріуса, підставою для відмови у видачі позивачці Свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки стала та обставина, що у Державному акті на право власності на земельну ділянку, площею 0,0354 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є відмітка про те, що приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко О.С. 28 березня 2009 року по реєстру №617 було посвідчено договір дарування частки земельної ділянки 79,94% земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0283 га зі всієї земельної ділянки, площею 0,0354 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , від імені ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . У пункті 6 даного договору дарування зазначено, що право власності у обдарованих на земельну ділянку виникає з моменту: прийняття дарунку, отримання державного акту та його державної реєстрації. Згідно п. 5 даного Договору, нотаріусом роз'яснено сторонам про необхідність одержання нових державних актів на право власності на земельні ділянки після підписання сторонами договору. Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру НВ-6114635672021, земельна ділянка, площею 0,0354 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності лише ОСОБА_4 . З цих підстав позивачка вважає, що обдаровані з часу укладення відповідного Договору дарування не вчинили жодних дій, передбачених чинним законодавством щодо оформлення свого права власності на частки земельної ділянки, які належали померлій ОСОБА_4 , а тому, враховуючи, що право власності на той час виникало лише після отримання відповідного Державного акту та державної реєстрації, то відповідачі вважаються такими, що не набули права власності на частки земельної ділянки, що становлять 79,94%. За вказаних обставин просила позов задовольнити.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 листопада 2021 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
12 січня 2022 року ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Бабій Н.І. подав до суду зустрічний позов до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , у якому просить визнати за ним право власності на 20/50 часток земельної ділянки, площею 0,0354 га, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6110100000:09:006:0032, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 02 листопада 2021 року Першою тернопільською державною нотаріальною конторою за реєстровим №2405 видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на 10/50 часток у праві власності на домоволодіння з відповідною часткою надвірних споруд АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1 . Однак, у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки,площею 0.0354 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 було відмовлено, так як у Державному акті на право власності на земельну ділянку площею 0,0354 га, цільове призначення-для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться на АДРЕСА_1 серії ЯА №798745, кадастровий номер ділянки 6110100000:09:006:0032 є відмітка про те, що приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко О.С. 28 березня 2009 року по реєстру №617 було посвідчено договір дарування частки земельної ділянки, що становить 79,94% ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель (присадибна ділянка), площею 0,0283 га зі всієї земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), загальною площею 0,0354 га, що розташована по АДРЕСА_1 від імені ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Однак, він ( ОСОБА_3 ) не погоджується з твердженням ОСОБА_1 , викладеним у позовній заяві, з приводу того, що він не набув права власності на частину земельної ділянки. Так, вказує, що 28 березня 2009 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріат округу Іваненко О.С. по реєстру №626 було посвідчено Договір дарування 21/50 частин будинкоковолодіння, згідно якого ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_3 (під час укладення якого від мого імені по довіреності діяла ОСОБА_2 ) 21/50 часток будинковолодіння з цілого належного їй будинковолодіння в складі двох житлових будинків: під літ. «А» та під літ. «Б», що знаходяться під АДРЕСА_1 . Того ж дня, з метою обслуговування подарованої йому частини житлового будинку ОСОБА_5 подарувала йому частину земельної ділянки, що підтверджується Договором дарування частки земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко О.С. по реєстру №617 згідно якого ОСОБА_4 подарувала йому та ОСОБА_2 в рівних частках кожному, без визначення меж, частину земельної ділянки, що становить 79,94% земельної ділянки будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), загальною площею 0,0354 га, що розташована по АДРЕСА_1 . У п.4 Договору дарування частки земельної ділянки, зазначено, що дарувальник передала обдаровуваним частку земельної ділянки до підписання договору, обдаровані прийняли частку земельної ділянки. Також вказує, що він ( ОСОБА_3 ) звертався до державного реєстратора із заявою щодо проведення державної реєстрації права власності на подаровану йому частку земельної ділянки. Однак, у здійсненні державної реєстрації права власності на частину земельної ділянки йому було відмовлено, про що прийнято відповідне Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №61666635 від 18.11.2021 року, оскільки після розгляду заяви та поданих документів державний реєстратор прийшов до висновку, що документи для проведення державної реєстрації прав не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме, не визначено розмір часток у праві спільної часткової власності на земельну ділянку. Проте, позивач за зустрічним позовом вважає, що оскільки у пункті 1 Договору дарування частки земельної ділянки від 28.03.2009 року зазначено, що ОСОБА_4 подарувала йому та ОСОБА_2 частину земельної ділянки яка становить 79.94% (сімдесят дев'ять цілих дев'яносто чотири) відсотків земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0354 га, що розташована по АДРЕСА_1 , в рівних частках кожному без визначення меж, отже, йому, як і ОСОБА_2 , належить по 40%, що еквівалентно 20/50 частин земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0354 га. що розташована по АДРЕСА_1 . За вказаних обставин просив позов задовольнити, та разом із цим зазначив, що вважає, що ОСОБА_1 має право на визнання за нею права 10/50 частини земельної ділянки площею 0,0354 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадив кадастровий номер 6110100000:09:006:0032, що знаходиться по АДРЕСА_1 , яка може належати їй як спадкоємиці за законом після смерті ОСОБА_4 . Відтак, зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає частково.
14 січня 2022 року ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , у якому просить визнати за нею право власності на 20/50 часток земельної ділянки, площею 0,0354 га, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6110100000:09:006:0032, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 02 листопада 2021 року Першою тернопільською державною нотаріальною конторою за реєстровим №2405 видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на 10/50 часток у праві власності на домоволодіння з відповідною часткою надвірних споруд АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1 . Однак, у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки,площею 0.0354 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 було відмовлено, так як у Державному акті на право власності на земельну ділянку площею 0,0354 га, цільове призначення-для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться на АДРЕСА_1 серії ЯА №798745, кадастровий номер ділянки 6110100000:09:006:0032 є відмітка про те, що приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко О.С. 28 березня 2009 року по реєстру №617 було посвідчено договір дарування частки земельної ділянки, що становить 79,94% ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель (присадибна ділянка), площею 0,0283 га зі всієї земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), загальною площею 0,0354 га, що розташована по АДРЕСА_1 від імені ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Однак, вона ( ОСОБА_2 ) не погоджується з твердженням ОСОБА_1 , викладеним у позовній заяві, з приводу того, що вона не набула права власності на частину земельної ділянки. Так, вказує, що 28 березня 2009 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко О.С. по реєстру №626 було посвідчено Договір дарування 21/50 частин будинкоковолодіння, згідно якого ОСОБА_4 подарувала їй ( ОСОБА_2 ) 21/50 часток будинковолодіння з цілого належного їй будинковолодіння в складі двох житлових будинків: під літ. «А» та під літ. «Б», що знаходяться під АДРЕСА_1 . Того ж дня, з метою обслуговування подарованої йому частини житлового будинку ОСОБА_4 подарувала їй частину земельної ділянки, що підтверджується Договором дарування частки земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко О.С. по реєстру №617 згідно якого ОСОБА_4 подарувала їй ( ОСОБА_2 ) та ОСОБА_3 , в рівних частках кожному, без визначення меж, частину земельної ділянки, що становить 79,94% земельної ділянки будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), загальною площею 0,0354 га, що розташована по АДРЕСА_1 . У п.4 Договору дарування частки земельної ділянки, зазначено, що дарувальник передала обдаровуваним частку земельної ділянки до підписання договору, обдаровані прийняли частку земельної ділянки. Також вказує, що вона ( ОСОБА_2 ) зверталася до державного реєстратора із заявою щодо проведення державної реєстрації права власності на подаровану йому частку земельної ділянки. Однак, у здійсненні державної реєстрації права власності на частину земельної ділянки їй було відмовлено, про що прийнято відповідне Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №61666635 від 18.11.2021 року, оскільки після розгляду заяви та поданих документів державний реєстратор прийшов до висновку, що документи для проведення державної реєстрації прав не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме, не визначено розмір часток у праві спільної часткової власності на земельну ділянку. Проте, позивач за зустрічним позовом вважає, що оскільки у пункті 1 Договору дарування частки земельної ділянки від 28.03.2009 року зазначено, що ОСОБА_4 подарувала їй та ОСОБА_3 частину земельної ділянки яка становить 79,94% (сімдесят дев'ять цілих дев'яносто чотири) відсотків земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0354 га, що розташована по АДРЕСА_1 , в рівних частках кожному без визначення меж, отже, їй належить 40%, що еквівалентно 20/50 частин земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0354 га. що розташована по АДРЕСА_1 . За вказаних обставин просила зустрічний позов задовольнити, та разом із цим зазначила, що вважає, що ОСОБА_1 має право на визнання за нею права 10/50 частини земельної ділянки площею 0,0354 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадив кадастровий номер 6110100000:09:006:0032, що знаходиться по АДРЕСА_1 , яка може належати їй як спадкоємиці за законом після смерті ОСОБА_4 . Відтак, зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає частково.
19 квітня 2021 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Тришак О.Г. подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій просив визнати за ОСОБА_1 право власності на 10/50 часток земельної ділянки, площею 0,0354 га, кадастровий номер 6110100000:09:006:0032, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_4 .
Заява про зменшення розміру позовних вимог вмотивована тим, що позивачкою ОСОБА_1 визнаються позовні вимоги за зустрічними позовами.
В процесі розгляду справи, представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Тришак О.Г. подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просив визнати за ОСОБА_1 право власності на 2006/10000 частки земельної ділянки, площею 0,0354 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування земельної ділянки, площею 0,0354 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6110100000:09:006:0032, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Заява мотивована тим, що при зверненні до суду із даним позовом позивачем було не вірно визначено розмір частки земельної ділянки, право власності на яку вона просить визнати. Відповідно до п. 1 Договору дарування частки земельної ділянки №617 від 28 березня 2009 року, ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках кожному без визначення меж, частку земельної ділянки, що становить 79,94 відсотків земельної ділянки площею 0,0283 га, з належної ОСОБА_4 всієї земельної ділянки загальною площею 0,0354 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Наведене свідчить, що в 2009 році ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було подаровано в рівних частка 79,94 відсотка земельної ділянки, що дорівнювало 0,0283 га від загальної площі всієї земельної ділянки. Відтак кожен з них отримав по 39,97 відсотка (79,94% / 2) земельної ділянки, що відповідає площі 0,01415 га. Після укладення даного договору у ОСОБА_4 залишилось у власності 20,06 відсотка земельної ділянки, що відповідає площі 0, 0071 га. Саме частка в розмірі 20,06 відсотка земельної ділянки, що відповідає площі 0,0071 га є предметом спадкування позивачкою після смерті бабусі ОСОБА_4 . Чинним законодавством України не передбачено можливості реєстрації права власності на частку майна у відсотковому (процентному) співвідношенні, відтак така частка у процентах підлягає дробовому вираженні. Із матеріалів справи слідує, що станом на час розгляду даної справи кожному із Відповідачів згідно договору дарування належить по 39,97 відсотка частки земельної ділянки відповідно, що становить 3997/10000 частки у дробовому вираженні. Померлій ОСОБА_4 після укладення договору дарування залишилось 20,06 відсотка частки земельної ділянки, що становить 2006/10000 частки у дробовому вираженні, право на спадкування якої має ОСОБА_1 . За вказаних обставин просила позов задовольнити.
Позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 подала до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій просить визнати за ОСОБА_2 право власності на 3997/10000 частки земельної ділянки, площею 0,0354 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування земельної ділянки, площею 0,0354 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6110100000:09:006:0032, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Подану заяву обґрунтовує тим, що при зверненні до суду із даним позовом позивачем було не вірно визначено розмір частки земельної ділянки, право власності на яку вона просить визнати. Відповідно до п. 1 Договору дарування частки земельної ділянки №617 від 28 березня 2009 року, ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках кожному без визначення меж, частку земельної ділянки, що становить 79,94 відсотків земельної ділянки площею 0,0283 га, з належної ОСОБА_4 всієї земельної ділянки загальною площею 0,0354 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Наведене свідчить, що в 2009 році ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було подаровано в рівних частка 79,94 відсотка земельної ділянки, що дорівнювало 0,0283 га від загальної площі всієї земельної ділянки. Відтак, кожен отримав по 39,97 відсотка (79,94% / 2) земельної ділянки, що відповідає площі 0,01415 га. Після укладення даного договору у ОСОБА_4 залишилось у власності 20,06 відсотка земельної ділянки, що відповідає площі 0, 0071 га. Із матеріалів справи слідує, що станом на час розгляду даної справи кожному із Відповідачів згідно договору дарування належить по 39,97 відсотка частки земельної ділянки відповідно, що становить 3997/10000 частки у дробовому вираженні.
Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 - адвокат Бабій Н.І. подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій просив визнати за ОСОБА_3 право власності на 3997/10000 частки земельної ділянки, площею 0,0354 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування земельної ділянки, площею 0,0354 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6110100000:09:006:0032, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування збільшеного розміру позовних вимог вказує на те, що при зверненні до суду із даним позовом позивачем було не вірно визначено розмір частки земельної ділянки, право власності на яку вона просить визнати. Відповідно до п. 1 Договору дарування частки земельної ділянки №617 від 28 березня 2009 року, ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках кожному без визначення меж, частку земельної ділянки, що становить 79,94 відсотків земельної ділянки площею 0,0283 га, з належної ОСОБА_4 всієї земельної ділянки загальною площею 0,0354 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Наведене свідчить, що в 2009 році ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було подаровано в рівних частка 79,94 відсотка земельної ділянки, що дорівнювало 0,0283 га від загальної площі всієї земельної ділянки. Відтак, кожен отримав по 39,97 відсотка (79,94% / 2) земельної ділянки, що відповідає площі 0,01415 га. Після укладення даного договору у ОСОБА_4 залишилось у власності 20,06 відсотка земельної ділянки, що відповідає площі 0, 0071 га. Із матеріалів справи слідує, що станом на час розгляду даної справи кожному із Відповідачів згідно договору дарування належить по 39,97 відсотка частки земельної ділянки відповідно, що становить 3997/10000 частки у дробовому вираженні.
21 квітня 2022 року судом прийнято зустрічні позовні заяви до спільного розгляду з первісним позовом, закрито підготовче провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до судового розгляду по суті, про що постановлено ухвалу суду, занесену до протоколу судового засідання.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, однак, її представник - адвокат Тришак О.Г. подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої позовні вимоги, згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, не заперечив щодо задоволення зустрічних позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, однак, попередньо подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій у повному обсязі підтримала заявлені нею позовні вимоги за зустрічною позовною заявою та не заперечила щодо задоволення первісного позову ОСОБА_1 та щодо задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 .
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, однак, його представник - адвокат Бабій Н.І. подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої підтримав зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання права власності на майно за договором дарування та просив задовольнити у повному обсязі, а також не заперечив щодо задоволення первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, а також не заперечив щодо задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на майно за договором дарування.
Судом установлено:
Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №798745, виданого 27 жовтня 2005 року Тернопільською міською радою, ОСОБА_4 на підставі рішення 4 скликання 16 сесії Тернопільської міської ради від 19 липня 2005 року №4/16/81 є власником земельної ділянки, площею 0,0354 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:09:006:0032.
Вказаний Державний акт на право власності на земельну ділянку містить відмітку про те, що 28 березня 2009 року по реєстру №617 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко О.С. посвідчено договір дарування частки земельної ділянки, що становить 79,94% земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0283 га зі всієї земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0354 га, що розташована по АДРЕСА_1 , від імені ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в рівних частках кожному без визначення меж.
Як убачається із Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6114635672021, сформованого 25 травня 2021 року, земельна ділянка, площею 0,0354 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування земельної ділянки, площею 0,0354 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6110100000:09:006:0032, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_4 (а.с. 10-11).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 .
Як убачається із наданих на запит суду копій матеріалів спадкової справи №98/2021, заведеною Першою тернопільською державною нотаріальною конторою після померлої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дочка померлої ОСОБА_4 - ОСОБА_2 подала у нотаріальну контору заяву про відмову від належної їй частки спадкового майна в користь онуки спадкодавці - ОСОБА_1 (а.с.80).
16 лютого 2021 року позивачка ОСОБА_1 подала у Першу тернопільську державну нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 баби - ОСОБА_4 .
02 березня 2021 року на адресу Першої тернопільської державної нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_3 , засвідчена третім секретарем з консульських питань Посольства України в Португальській республіці Бондаренко М.П., згідно якої син померлої ОСОБА_4 - ОСОБА_3 відмовився від належної йому частки спадкового майна в користь онуки спадкодавці - ОСОБА_1 (а.с.82, зворот).
02 листопада 2021 року ОСОБА_1 подала у Першу тернопільську державну нотаріальну контору заяву про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, що складається з: 10/50 часток у праві власності на домоволодіння з відповідною часткою надвірних споруд АДРЕСА_1 та частки земельної ділянки, площею 0,0354 га, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
02 листопада 2021 року державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори Попіль З.З. видано ОСОБА_1 . Свідоцтво про право на спадщину за законом на 10/50 часток у праві власності на домоволодіння з відповідною часткою надвірних споруд АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 .
Як убачається із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 282577081, сформованого 02 листопада 2021 року, за ОСОБА_1 зареєстровано право спільної часткової власності на 10/50 часток домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Однак, постановою державного нотаріуса Першої тернопільської державної нотаріальної контори Попіль З.З. №2671/02-31 від 02 листопада 2021 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки, площею 0,0354 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6110100000:09:006:0032, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Як убачається із вказаної постанови нотаріуса, підставою для відмови у видачі позивачці ОСОБА_1 Свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки є те, що у Державному акті на право власності на земельну ділянку наявна відмітка про те, що приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко О.С. 28 березня 2009 року по реєстру №617 було посвідчено договір дарування частки земельної ділянки 79,94% земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0283 га зі всієї земельної ділянки, площею 0,0354 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , від імені ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в рівних частках кожному без визначення меж. При цьому, відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6114635672021, сформованого 25 травня 2021 року, вказана земельна ділянка належить на праві приватної власності тільки ОСОБА_4 .
Згідно Договору дарування частки земельної ділянки, укладеного 28 березня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та від імені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_2 прийняла в дар на своє ім'я та на ім'я ОСОБА_3 , в рівних частках кожному, без визначення меж частку земельної ділянки, що становить 79,94% земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0283 га, з належної ОСОБА_4 всієї земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0354 га, що розташована по АДРЕСА_1 .
Вказаний договір дарування частки земельної ділянки посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко О.С. та зареєстрований в реєстрі за №617.
Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Вимогами ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
В силу ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом та за законом.
Згідно статтей 1261-1265 ЦК України У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.
Відповідно до ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Судом установлено, що позивачка ОСОБА_1 є онукою померлої ОСОБА_4 , та у встановлений законом строк подала у нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини. Інші спадкоємці, а саме: син померлої - ОСОБА_3 та дочка померлої - ОСОБА_2 подали у нотаріальну контору заяви про відмову від прийняття спадщини в користь ОСОБА_1 .
Відтак, позивачка набула права на спадкування частки земельної ділянки, яка належала померлій ОСОБА_4 .
Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно достатті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
Відповідно із ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до п. 1 Договору дарування частки земельної ділянки від 28 березня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко О.С. та зареєстрованого в реєстрі за №617, ОСОБА_4 подарувала відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках кожному без визначення меж, частку земельної ділянки, що становить 79,94 відсотків земельної ділянки площею 0,0283 га, з належної ОСОБА_4 всієї земельної ділянки загальною площею 0,0354 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Наведене свідчить, що в 2009 році ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було подаровано в рівних частка 79,94 відсотка земельної ділянки, що дорівнювало 0,0283 га від загальної площі всієї земельної ділянки. Відтак кожен з них отримав по 39,97 відсотка (79,94% / 2) земельної ділянки, що відповідає площі 0,01415 га.
Після укладення даного договору у ОСОБА_4 залишилось у власності 20,06 відсотка земельної ділянки, що відповідає площі 0, 0071 га. Саме частка в розмірі 20,06 відсотка земельної ділянки, що відповідає площі 0,0071 га є предметом спадкування позивачкою після смерті бабусі ОСОБА_4 .
Чинним законодавством України не передбачено можливості реєстрації права власності на частку майна у відсотковому (процентному) співвідношенні, відтак така частка у процентах підлягає дробовому вираженні. Із матеріалів справи слідує, що станом на час розгляду даної справи кожному із Відповідачів згідно договору дарування належить по 39,97 відсотка частки земельної ділянки відповідно, що становить 3997/10000 частки у дробовому вираженні.
Померлій ОСОБА_4 після укладення договору дарування залишилось 20,06 відсотка частки земельної ділянки, що становить 2006/10000 частки у дробовому вираженні, право на спадкування якої має ОСОБА_1 .
За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно підлягають до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 право власності на 2006/10000 частки земельної ділянки, площею 0,0354 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування земельної ділянки, площею 0,0354 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6110100000:09:006:0032, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Щодо зустрічних позовів ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на майно за договором дарування, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання права власності на майно за договором дарування, суд зазначає наступне.
28 березня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , укладено договір дарування 19/50 часток будинковолодіння, згідно п. 1 якого ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_2 прийняла в дар 19/50 часток будинковолодіння з належного ОСОБА_4 цілого будинковолодіння в складі двох житлових будинків: під літ. «А» та під літ. «Б», що знаходяться під АДРЕСА_1 . Загальна площа будинковолодіння становить 320,6 кв.м., житлова площа - 129,8 кв.м.
Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко О.С. та зареєстрований в реєстрі за №622.
Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації» (м. Тернопіль) №23434183 від 29 липня 2007 року, за ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності зареєстровано 19/50 частин домоволодіння, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
Відповідно до Договору дарування 21/50 часток будинковолодіння, укладеного 28 березня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , діючою від імені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_2 прийняла в дар на ім'я ОСОБА_3 21/50 часток будинковолодіння з належного ОСОБА_4 цілого будинковолодіння в складі двох житлових будинків: під літ. «А» та під літ. «Б», що знаходяться під АДРЕСА_1 . Загальна площа будинковолодіння становить 320,6 кв.м., житлова площа - 129,8 кв.м.
Договір посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко О.С. та зареєстрований в реєстрі за №622.
Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації» (м. Тернопіль) №23434370 від 29 липня 2007 року, за ОСОБА_3 на праві приватної спільної часткової власності зареєстровано 21/50 частин домоволодіння, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
Згідно Договору дарування частки земельної ділянки, укладеного 28 березня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та від імені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_2 прийняла в дар на своє ім'я та на ім'я ОСОБА_3 , в рівних частках кожному, без визначення меж частку земельної ділянки, що становить 79,94% земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0283 га, з належної ОСОБА_4 всієї земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0354 га, що розташована по АДРЕСА_1 .
Вказаний договір дарування частки земельної ділянки посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко О.С. та зареєстрований в реєстрі за №617.
Відповідно до п.4 Договору дарування частки земельної ділянки, дарувальник передала обдаровуваним частку земельної ділянки до підписання договору, обдаровані прийняли частку земельної ділянки.
Згідно п. 6 Договору право власності у обдаровуваних на земельну ділянку виникає з моменту: прийняття дарунку, отримання Державного акту, його державної реєстрації.
Як убачається із матеріалів цивільної справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зверталися до державного реєстратора з метою реєстрації права власності на частки спірної земельної ділянки.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Байковецької сільської ради Тернопільської області Василенко Наталії Дмитрівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №61666635 від 18 листопада 2021 року відмовлено ОСОБА_2 у державній реєстрації права власності, оскільки не визначено розмір часток у праві спільної частково власності на земельну ділянку.
Відповідно до ч.1 ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі - продажу, оренди, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Власник майна, як це передбачає ст. 392 ЦК України, може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.
У відповідності до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У відповідності до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України», № 4909/04, п. 58, від 10.02. 2010 року).
З огляду на те, що за договором від 28 березня 2009 року ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках 79,94 відсотка земельної ділянки, що дорівнювало 0,0283 га від загальної площі всієї земельної ділянки. Відтак, кожен отримав по 39,97 відсотка (79,94% / 2) земельної ділянки, що відповідає площі 0,01415 га. Відтак, кожному із Відповідачів згідно договору дарування належить по 39,97 відсотка частки земельної ділянки відповідно, що становить 3997/10000 частки у дробовому вираженні.
З урахуванням наведених обставин, суд на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього з'ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до переконання про обґрунтованість та доведеність позовних вимог за зустрічними позовами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та вважає, що вони підлягають до задоволення у повному обсязі шляхом визнання за ОСОБА_2 право власності на 3997/10000 частки земельної ділянки, площею 0,0354 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6110100000:09:006:0032, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та визнання за ОСОБА_3 права власності на 3997/10000 частки земельної ділянки, площею 0,0354 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6110100000:09:006:0032, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що в даному випадку, на переконання суду, є належним способом захисту прав позивачів за зустрічним позовом, враховуючи, оскільки зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обставини унеможливлюють іншим способом захистити їх права та інтереси.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2006/10000 частки земельної ділянки, площею 0,0354 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування земельної ділянки, площею 0,0354 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6110100000:09:006:0032, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на майно за договором дарування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 3997/10000 частки земельної ділянки, площею 0,0354 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6110100000:09:006:0032, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання права власності на майно за договором дарування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 3997/10000 частки земельної ділянки, площею 0,0354 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6110100000:09:006:0032, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.
Дата складення повного тексту рішення суду 17 жовтня 2022 року.
Реквізити учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідачі: ОСОБА_2 , зареєстрована адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
ОСОБА_3 , зареєстрована адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Головуючий суддяЛ. М. Сливка