Справа № 442/5992/22
Провадження № 1-кс/442/1613/2022
25 жовтня 2022 року слідчий суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області - ОСОБА_1 ,
за участю прокурора - ОСОБА_2 ,
підозрюваного - ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі у кримінальному проваджені № 12022141110000651 від 15.09.2022 клопотання слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_2 , про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Миколаїв Львівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою-спеціальною освітою, пенсіонера, офіційно не працевлаштованого, вдівця, раніше не судимого,
підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України, -
У провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні за № 12022141110000651 від 15.09.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний час доби з 20 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. стосовно підозрюваного ОСОБА_3 . Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_3 , переслідуючи мотив, спрямований на незаконне поводження із вогнепальною зброєю та бойовими припасами, всупереч спеціальному порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна, затвердженого Постановою Верховної Ради України „Про право власності на окремі види майна” від 17.06.1992 № 2471-ХІІ, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовим чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, умисно незаконно, тобто без передбаченого законом дозволу, з березня 2022 року (точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено), зберігав вогнепальну зброю, а саме дев'ятизарядний гладкоствольний револьвер, що виготовлений шляхом переробки саморобним способом з 4-мм нарізного дев'ятизарядного револьверу „SAFARI” моделі „РФ-441” № НОМЕР_1 промислового виробництва (ТОВ „Латек” Україна), що призначений для проведення тренувальних стрільб поза спеціальних приміщень (тирів, стрільбищ) патронами Флобера кільцевого запалення калібру 4 мм та бойові припаси до нарізної вогнепальної зброї, які в один із днів 1982 року (точного часу органом досудового розслідування не встановлено) придбав, оскільки займався мисливством, а саме 17 спортивно-мисливських патронів кільцевого спалаху калібру 5,6 мм, які можуть використовуватись у пістолетах гвинтівках, карабінах, нарізних стволах комбінованих рушниць тощо, які зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Про незаконне зберігання вогнепальної зброї та придбання бойових припасів ОСОБА_3 уповноважену особу не повідомив, добровільно органу влади вогнепальну зброю та бойові припаси не здав, а зберігав їх у власному помешканні за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, незаконно, тобто без передбаченого законом дозволу, зберігав вказану вогнепальну зброю та бойові припаси до 28.09.2022, коли їх було вилучено працівниками поліції під час проведення обшуку. Таким чином, вказує, що ОСОБА_3 придбав, та зберігав бойові припаси, та зберігав вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України. Крім цього, вказує, що в один із днів 2020 року, більш точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 придбав через інтернет платформу „Prom.ua” у невстановленої досудовим розслідування особи револьвер „SAFARI” моделі „РФ-441” № ХК45987 промислового виробництва (ТОВ „Латек”, Україна), призначений для проведення тренувальних стрільб поза спеціальних приміщень (тирів, стрільбищ) патронами типу „Флобера” кільцевого запалення калібру 4 мм, який не являється вогнепальною зброєю.
У подальшому, в березні 2022 року, більш точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , знаходячись в підсобному господарському приміщенні власного домоволодіння, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , переслідуючи мотив, спрямований на незаконне поводження зі зброєю, без наявності спеціального дозволу, діючи всупереч вимогам Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовим чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, використовуючи ручну дриль, сверло 5,5 мм, металеві лещата та інші підручні матеріали вказаний револьвер „SAFARI” моделі „РФ-441” № ХК45987 промислового виробництва (ТОВ „Латек”, Україна), шляхом внесення в конструкцію барабана та ствола конструктивних змін, зокрема розточив дев'ять камор барабану з 4,4 мм до 5,5 мм в діаметрі, канал вкладиша ствола до кінцевого діаметру 5,6 мм, що призвело до можливості розміщення в дев'ятьох каморах барабану 5,6 мм спортивно-мисливських патронів кільцевого спалаху, тобто умисно, незаконно переробив вказаний пристрій у вогнепальну зброю, придатну до стрільби. Незаконно перероблений револьвер у вогнепальну зброю ОСОБА_3 в той же час, перевірив на придатність до стрільби шляхом здійснення з неї кількох пострілів на власному подвір'ї з використанням 5,6 мм спортивно-мисливських патронів кільцевого спалаху, тим самим переконавшись, що вона придатна до стрільби та являється вогнепальною зброєю, умисно, незаконно став зберігати за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , - до моменту, коли її було виявлено та вилучено у ході проведення санкціонованого обшуку слідчим поліції, тобто до 28.08.2022. Таким чином, вказує, що умисні та протиправні дії ОСОБА_3 за цими фактами, які виразилися у незаконному виготовленні шляхом переробки вогнепальної зброї, органом досудового розслідування кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263-1 КК України. Зазначає, що підозрюваний ОСОБА_3 під час проведення допиту свою вину у вчиненому визнав повністю, а обставинами, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, є докази, зібрані у ході досудового розслідування, а саме: протокол обшуку від 28.09.2022, висновок експерта № СЕ-19/109-22/10521-БЛ від 14.10.2022, висновок експерта № СЕ-19/109-22/10522-БЛ від 13.10.2022, пояснення ОСОБА_3 від 28.09.2022, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 20.10.2022, протокол слідчого експерименту від 20.10.2022, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 21.10.2022.
Вказує, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, у разі визнання його винуватим йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років. Враховуючи зазначене, ОСОБА_3 перебуваючи на волі, усвідомлюючи міру покарання буде мати можливість залишити своє місце проживання, з метою уникнути відповідальності та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Окрім того, підозрюваний ОСОБА_3 , усвідомлюючи міру покарання, передбачену ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України, відповідно до якої передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років, перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта у кримінальному провадженні, з метою надання останніми показів, які його виправдовуватимуть, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Наголошує, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_3 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, окрім того, застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до ОСОБА_3 необхідне для виконання завдання кримінального провадження.
В судовому засіданні прокурор просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби на два місяці. Зазначив, що наявні ризики, вказані в клопотанні, щодо застосування більш м'якого запобіжного заходу вказав, що таке є можливим.
Підозрюваний ОСОБА_3 клопотання прокурора підтримав. Вказав, що він ні від кого не переховувався.
Вислухавши сторін кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань здійснюється розслідування кримінального провадження № 12022141110000651 від 15.09.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України.
20.10.2022 о 17 год. 50 хв. ОСОБА_3 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а 21.10.2022 о 18. год. 10 хв. - за ч. 1 ст. 263-1 КК України.
При цьому з наданих слідчим та прокурором матеріалів слідчий суддя вбачає обґрунтованість підозри у кримінальному провадженні. ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_3 суспільно-корисною діяльністю не займається, за вчинення інкримінованих йому злочинних діянь, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України, санкцією статтею передбачено покарання у виді реального позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, під страхом покарання зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 263 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що він не доведений, оскільки прокурор зазначив, що потерпілого у даному кримінальному провадженні немає, свідками є поняті, проте органом досудового розслідування не надано доказів того, що підозрюваний може впливати на понятих та експерта, а також серед обов'язків, які просить покласти на підозрюваного, не зазначив, що просить утримуватись підозрюваному від спілкуватися зі свідками (понятими) та експертом.
Водночас, відповідно до п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі „Москаленко проти України” Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, зазначені у п.п. 1-3 цієї частини.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
З урахуванням викладеного вище в сукупності, а також з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню встановленому слідчим суддею ризику, про що зазначено вище, оскільки прокурором в судовому засіданні не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, більш того, останній в судовому засіданні зазначив, що вважає, що більш м'які запобіжні заходи будуть достатніми для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до підозрюваного ОСОБА_3 на час досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у даному випадку буде достатнім. Застосування запобіжного заходу в вигляді поруки до підозрюваного неможливе через відсутність поручителів, а застави - через майновий стан підозрюваного, який є пенсіонером.
За ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_3 слід обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання в межах строків досудового розслідування та покласти ряд обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 181, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 , погодженого з прокурором Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_2 , про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_3 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання в межах строків досудового розслідування до 20.12.2022.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати на виклики до слідчих слідчого відділу Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області та слідчих, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження, прокурора та суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини завчасно повідомити про це посадову особу, що здійснила виклик;
- не відлучатися з м. Стебника без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Підозрюваному ОСОБА_3 письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виконання ухвали покласти на працівників органів Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_3 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого.
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання визначити в межах строку досудового розслідування до 20.12.2022 включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1