Дата документу 24.10.2022
Справа № 334/3565/22
Провадження № 2/334/2452/22
24 жовтня 2022 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Козлової Н.Ю., за участю секретаря Мацухової А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
До Ленінського районного суду м.Запоріжжя надійшов позов ОСОБА_1 в якому він просить суд стягнути з відповідача Запорізької міської ради - 140912,42 грн. шкоди, за пошкоджений автомобіль внаслідок падіння дерева та моральну шкоду.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначав, 14.06.2022 приблизно о 14 год. 27 хвилин напроти 3 під'їзду будинку АДРЕСА_1 , ним було припарковано автомобіль «Мазда 6», в кузові сірого кольору, рік випуску 2012, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 . Вказаний автомобіль належить ОСОБА_1 на праві власності. Приблизно о 14 годині 27 хвилин на припаркований автомобіль впало сухе дерево довжиною близько 10-15 метрів. Внаслідок чого, транспортний засіб зазнав значних механічних пошкоджень, а саме: деформації кришки багажника, деформації панелі даху, деформація заднього лівого крила, руйнування заднього скла, руйнування заднього спойлера, руйнування задніх ліхтарів, руйнування заднього додаткового гальмівного ліхтаря, деформації панелі даху в середній лівій частині, руйнування заднього скла деформації панелі даху в задній частині, деформації оббивки даху в задній лівій частині з утворенням склади та збрижів, пошкодження електролюка в задній лівій частині, деформації панелі даху в середній частині, деформації лівої направляючої планки електролюка, деформація заднього лівого крила в задній верхній дастині, деформація кришки багажника з правої сторони, в тому числі із складкою металу та по ребрах жорсткості, руйнування заднього спойлера з правої сторони, руйнування заднього додаткового гальмівного ліхтаря з правої сторони, руйнування заднього лівого зовнішнього ліхтаря в нижній частині, руйнування заднього правого внутрішнього ліхтаря з лівої сторони, тріщина заднього правого зовнішнього ліхтаря з лівої сторони, деформація та руйнування оббивки панелі задка в центральній частині, забруднення салону автомобіля в задній частині.
Процес падіння дерева зафіксований камерою відеоспостереження, копія відеозапису надається до позовної заяви.
Для проведення перевірки за наведеним фактом позивач звернувся до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області. Звернення було зареєстровано в журналі єдиного обліку за № 12457, після чого на місце події прибули співробітники Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, які оглянули місце події та склали відповідний протокол.
В результаті проведення огляду місця події встановлено, що в результаті падіння дерева було пошкоджено автомобіль «Мазда 6», в кузові сірого кольору, рік випуску 2012, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 зафіксовано наявність механічних пошкоджень.
З метою встановлення власника земельної ділянки, на якій росло дерево, що впало на належний позивачу автомобіль, було надіслано звернення на адресу Запорізької міської ради, відповідь на яке не надходила.
Таким чином в результаті протиправної бездіяльності органу місцевого самоврядування - Запорізької міської ради, яка призвела до пошкодження автомобіля «Мазда 6», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , позивачу було завдано матеріальної та моральної шкоди.
У подальшому з метою встановлення вартості майнової шкоди, завданої в результаті падіння на автомобіль «Мазда 6», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , Позивач звернувся до суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_2 , який діє на підставі сертифікату № 533/19 від 12.07.2019. Відповідно до висновку експерта, зазначеному у звіті про оцінку автомобіля вартість матеріального збитку становить 128 912,48 грн. Вартість наданих експертних послуг (проведення авто товарознавчого дослідження КТЗ) складає без урахування 2000 грн, що підтверджується копією акту прийому-передачі виконаних робіт №29, копією квитанції №1 від 24.06.2022., чеком про проведення перерахування коштів у сумі 2025 грн (з урахуванням плати за банківські послуги у сумі 25 грн).
Крім матеріальних збитків в наслідок неправомірної бездіяльності відповідача позивачу було завдано і моральну шкоду, яку він оцінює у 10 000 грн.
Ухвалою суду від 30.08.2022 року було відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Представник відповідача скористався своїм правом на подання відзиву, в якому зазначено, що заявлені позовні вимоги є необгрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки необхідною підставою для стягнення збитків з держави органу місцевого самоврядування є факти неправомірних дій органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій чи бездіяльності цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями чи бездіяльністю і заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Зі змісту позовної заяви вбачається, що дерево впало на автомобіль, який був припаркований на прибудинковій території. Як передбачено ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо- транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Жодна посадова особа органу місцевого самоврядування не притягалася до адміністративної відповідальності чи іншої відповідальності та не визнавалася винною за фактом вказаної події - за правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП - «Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів».
Отже, представник відповідача вважає, що у діях органу місцевого самоврядування відсутній склад правопорушення (відсутня протиправність поведінки, вина та причинний зв'язок), що необхідний для настання деліктної відповідальності, тобто з наданих позивачем доказів не вбачається протиправності поведінки органу місцевого самоврядування, а також жодним доказом не підтверджується, що саме в результаті дій (бездіяльності) органу місцевого самоврядування виникли у позивача негативні наслідки і що саме такі дії (бездіяльність) лежать в причинному зв'язку з такими наслідками. Тому, вимоги позивача є безпідставним. Розмір моральної шкоди взагалі є необґрунтованою. Просив суд відмовити у задоволенні позову.
10 жовтня 2022 року Ленінським районним судом м.Запоріжжя постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду.
Інших процесуальних дій не вчинялось.
Представник позивача у судовому засіданні просив суд задовольнити вимоги позивача у повному обсязі на підставі фактів, викладених у позовній заяві та долучених до позову письмових доказів.
Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 .
Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню але частково з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З оглянутих в судовому засіданні матеріалів вбачається, що 14.06.2022 приблизно о 14 год. 27 хвилин напроти 3 під'їзду будинку № 10 по вулиці Лобановського у місті Запоріжжі, ним було припарковано автомобіль «Мазда 6», в кузові сірого кольору, рік випуску 2012, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 . Вказаний автомобіль належить ОСОБА_1 на праві власності. Приблизно о 14 годині 27 хвилин на припаркований автомобіль впало сухе дерево довжиною близько 10-15 метрів. Внаслідок чого, транспортний засіб зазнав значних механічних пошкоджень, а саме: деформації кришки багажника, деформації панелі даху, деформація заднього лівого крила, руйнування заднього скла, руйнування заднього спойлера, руйнування задніх ліхтарів, руйнування заднього додаткового гальмівного ліхтаря, деформації панелі даху в середній лівій частині, руйнування заднього скла деформації панелі даху в задній частині, деформації оббивки даху в задній лівій частині з утворенням склади та збрижів, пошкодження електролюка в задній лівій частині, деформації панелі даху в середній частині, деформації лівої направляючої планки електролюка, деформація заднього лівого крила в задній верхній дастині, деформація кришки багажника з правої сторони, в тому числі із складкою металу та по ребрах жорсткості, руйнування заднього спойлера з правої сторони, руйнування заднього додаткового гальмівного ліхтаря з правої сторони, руйнування заднього лівого зовнішнього ліхтаря в нижній частині, руйнування заднього правого внутрішнього ліхтаря з лівої сторони, тріщина заднього правого зовнішнього ліхтаря з лівої сторони, деформація та руйнування оббивки панелі задка в центральній частині, забруднення салону автомобіля в задній частині.
Процес падіння дерева зафіксований камерою відеоспостереження, копія відеозапису надається до позовної заяви.
Для проведення перевірки за наведеним фактом позивач звернувся до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області. Звернення було зареєстровано в журналі єдиного обліку за № 12457, після чого на місце події прибули співробітники Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, які оглянули місце події та склали відповідний протокол.
В результаті проведення огляду місця події встановлено, що в результаті падіння дерева було пошкоджено автомобіль «Мазда 6», в кузові сірого кольору, рік випуску 2012, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 зафіксовано наявність механічних пошкоджень.
З метою встановлення вартості майнової шкоди, завданої в результаті падіння на автомобіль «Мазда 6», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , Позивач звернувся до суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_2 , який діє на підставі сертифікату № 533/19 від 12.07.2019. Відповідно до висновку експерта, зазначеному у звіті про оцінку автомобіля вартість матеріального збитку становить 128 912,48 грн.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.2 ст.1166 ЦК передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Положеннями ч. 2 ст. 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Згідно зі статтею 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.
Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.
Факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання в зв'язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень, а також розмір заподіяної шкоди підтверджуються наданими позивачем документами, а саме: матеріалами ЄО №12457 від 14.06.2022 відповідно до яких здійснена фіксація порушення та інших обставин, що мають значення для розгляду відповідної справи (схема місця пригоди, фото, заяви та пояснення осіб - учасників та інших осіб); висновком експертного дослідження № 29 від 29.06.2022 року щодо вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Мазда 6»», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; претензіями надісланими на адресу відповідача.
Відповідно дост.5 Закону України«Про місцевесамоврядування» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі ЗаконУкраїни №280/97-ВР) система місцевогосамоврядування включає: територіальну громаду, сільську, селищну, міську раду, сільського, селищного, міського голову та виконавчі органи сільської, селищної, міської ради, старосту.
Згідно до ст.10 Закону України №280/97-ВР міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.
Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.
Статтею 1 Закону України «Про благоустрійнаселених пунктів'від 06вересня 2005року №2807-ІV(далі ЗаконУкраїни №2807-ІV)визначено,що благоустрій населених пунктів це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Пунктом 1 ст.13 Закону України №2807-ІV встановлено, що до об'єктів благоустрою, крім інших, належать вулиці та прибудинкові території.
Елементами (частинами) об'єктів благоустрою згідно зі ст.21 цього закону є : 1) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів; 2) зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
Згідно зі ст.15 цього ж закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів. Підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.
Відповідно до ст.25 цього Закону утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
Згідно з п.3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України від 10 квітня 2006 року №105, яким врегульовано питання утримання зелених насаджень у населених пунктах України (далі Правила), до елементів благоустрою віднесено, зокрема, зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
Згідно з п.п.5.1, 5.4, 5.5 зазначених Правил органи державної влади та органи місцевого самоврядування визначають на конкурсних засадах із числа спеціалізованих підприємств, організацій балансоутримувачів об'єктів благоустрою зеленого господарства державної та комунальної власності.
На об'єктах державної чи комунальної власності межі закріпленої території та обсяги пайової участі визначають місцеві органи влади. Відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі цих об'єктів.
Крім того, відповідно до розділу 12 Правил утримання з метою контролю за станом міських зелених насаджень балансоутримувач об'єкта, власник чи користувач земельної ділянки здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди.
Загальні огляди проводяться двічі на рік навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об'єктів благоустрою, а при частковому лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. За даними обстежень складають відповідні акти.
Як вбачається з матеріалів справи, на території міста, де сталася подія з пошкодженням автомобіля позивача, діє Запорізька міська рада.
В порядку виконання цих функції адміністрація здійснює організацію та виконання робіт із знесення, кронування та санітарної обрізки дерев, кущів на території, прилеглій до відомчого житлового фонду та житлових будинків комунальної власності; організацію робіт по догляду за об'єктами благоустрою, закріпленими за адміністрацією району.
Тобто до відання органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння гілки з дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень в м. Запоріжжя.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року справа №200/22129/16-ц провадження №61-43478св18.
Встановлено та не спростовано з боку відповідача, що земельна ділянка на якій знаходилось дерево, що впало на автомобіль позивача, належить до земель м.Запоріжжя, тобто земель комунальної власності.
До того ж, встановлено та не спростовано відповідачами в судовому засіданні, а навпаки підтверджено те, що Запорізькою міською радою на даний час не визначено на конкурсних засадах балансоутримувача зелених насаджень.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З врахуванням вищенаведеного, суд дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача Запорізької міської ради щодо стягнення матеріальної шкоди є такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесення останнім витрат на проведення експертизи у розмірі 2000 гривень, понесення яких документально підтверджено наявною в матеріалах справи квитанцією до прибуткового касового ордеру.
Стосовно позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 10000 гривень, суд приходить до наступного.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до роз'яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди не визначений на законодавчому рівні, а тому суд визначає його залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, визначених ст. 3 ЦПК України.
Отже, для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, необхідна сукупність таких обов'язкових умов: наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, вина в заподіянні шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, суд вважає недоведеним заподіянню йому моральної шкоди, а викладені у позові підстави зазначені лише формально, тому у задоволенні даної вимоги суд відмовляє.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.
Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені судові витрати у сумі 1309 гривень у вигляді судового збору.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1192 Цивільного кодексу України, 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 82, 133, 137, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про благоустрій населених пунктів», Законом України «Про місцеве самоврядування», суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Запорізької міської ради (проспект Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69059, код ЄДРПОУ 04053915) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) шкоду у розмірі 130912,42 грн. Реквізити для зарахування коштів НОМЕР_3 .
Стягнути з Запорізької міської ради (проспект Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69059, код СДРПОУ 04053915) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) кошти, витрачені у 2022 році на сплату судового збору у сумі 1309 грн. Реквізити для зарахування коштів НОМЕР_4 .
В іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.Ю.Козлова