Справа № 522/10930/22
Провадження № 1-кп/522/2259/22
26 жовтня 2022 року Місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22022160000000208 від 11 липня 2022 року, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пантелеймонівка Центрально-Городського району Донецької області, громадянина України, росіянина, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 1, 2 ст. 436-2 КК України,-
До Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 1, 2 ст. 436-2 КК України.
Прокурор в судовому засіданні просив суд обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що доведені під час досудового розслідування ризики не знизились та не відпали.
Обвинувачений та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання прокурора та просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд вважає за необхідне обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Наразі встановлені ризики вчинення обвинуваченим наступних дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України: пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України «Переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду» - саме по собі покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним, може спонукати останнього вдатися до спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду, беручи до уваги те, що санкція інкримінованого останньому кримінального правопорушення передбачає позбавлення волі на строк до 5 років.
Необхідність врахування даного фактору зумовлена тим, що залежно від тяжкості залежить покарання, яке обвинувачений зобов'язаний буде понести (у разі визнання його винним). Зокрема, у п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК України) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні.
Подібна орієнтація законодавців та правозастосовувачів зустрічається й у міжнародному праві. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Отож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
Пункт 5 частини 1 статті 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, пункт 3 частини 1 статті 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, оскільки в ході проведення слідчих дій були залучені поняті та підозрюваному надано копії відповідних процесуальних документів із зазначенням їх анкетних даних та будучи обізнаним про експертну установу експертам якої доручено проведення відповідних експертиз може незаконно впливати на зазначених експертів з метою дачі ними завідомо неправдивих висновків.
Таким чином, ОСОБА_5 , перебуваючи не під вартою може здійснювати вплив на вказаних осіб.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; його репутація; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Так, у ОСОБА_5 за місцем реєстрації та місцем проживання відсутні міцні родинні зв'язки - він не одружений, не працює, на утриманні дітей не має, та враховуючи, що кримінальне правопорушення вчинене в умовах російського військового вторгнення в Україну та ведення РФ війни проти України, що у свою чергу свідчить про обґрунтовані підстави вважати, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Водночас, застосування більш м'якого запобіжного заходу унеможливить запобіганню ризикам зазначеним у клопотанні. Так, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе унеможливити ухиленню обвинуваченого від органу досудового слідства, суду. Запобіжні заходи у вигляді особистої поруки, застави та особистого зобов'язання не зможуть унеможливити настанню вище наведених ризиків.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 114-1, 258 - 258-5, 260, 261, 437-442 КК України.
Враховуючи те, що не один більш м'який запобіжний захід не забезпечить запобіганню наведеним ризикам, так як не забезпечить надійного механізму контролю за діями обвинуваченого, дії якого потребують виняткового контролю, є необхідність у застосуванні відносно ОСОБА_5 саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 314-316, 342-376 КПК України, суд
Застосувати стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» терміном на шістдесят діб, а саме до 25.12.2022 року включно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя:
26.10.2022