Справа №574/744/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/1056/22 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Крадіжка
20 жовтня 2022 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на вирок Буринського районного суду Сумської області від 24.05.2022 року, відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,-
До Сумського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 в якій вона просила вирок Буринського районного суду Сумської області від 24.05.2022 року, змінити та вважати, ОСОБА_8 засудженим за вчинення злочину, передбаченого за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання в межах санкції ч.І ст.185 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 тисяч гривень. В іншій частині вирок суду прокурор просила залишити без змін.
Крім цього, прокурор просила дослідити характеризуючі дані щодо особи обвинуваченого.
Даним вироком ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді 1 року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання звільнено з випробовуванням з іспитовим строком 1 рік та з покладенням на нього виконання обов'язків, передбачених ст.76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Цим же вироком задоволено цивільний позов Буринської міської ради до ОСОБА_8 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та стягнуто з ОСОБА_8 на користь Буринської міської ради в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 800 грн.
Також, стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави 514,86 грн процесуальних витрат.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15.11.2021 року, на вилучені 05.11.2021 року частини металевого паркану та металевий лом - скасовано, а долю речових доказів вирішено у відповідності до ст. 100 КПК України.
В обґрунтування своїх вимог прокурор не оспорюючи фактичні обставини справи, доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій ОСОБА_8 , вважала, що вирок суду є незаконним у зв'язку з неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного покарання.
Прокурор звертала увагу, що призначаючи покарання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.185 КК України, якому на час ухвалення вироку, тобто станом на 24.05.2022 року виповнилося повних 61 років, суд не дотримався вимог матеріального права та призначив покарання у виді 1 року обмеження волі, що не може бути призначено особі, яка досягла пенсійного віку. Відтак, судом застосовано закон, який не підлягає застосуванню, що призвело до невідповідності призначеного покарання.
Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.
Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_8 , 04.11.2021 року близько 16 год. 10 хв. з метою таємного викрадення металевого паркану, взяв із собою належний йому металевий лом та пішов до меморіалу «Слави», який розташований по вул. Центральна в с. Клепали Конотопського району Сумської області.
Прибувши до вищевказаного меморіалу, ОСОБА_8 переслідуючи корисливий мотив та мету наживу, переконавшись у відсутності поряд сторонніх осіб та власника майна, усвідомлюючи таємність та протиправність своїх дій, діючи умисно, шляхом вільного доступу, за допомогою металевого лому демонтував одну секцію металевого паркану, які відніс до себе додому, після чого розпорядився нею на власний розсуд.
Крім цього, продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на викрадення металевої огорожі з меморіалу «Слави», розташованому по вул. Центральна в с. Клепали Конотопського району Сумської області, 05.11.2021 року близько 07 год. 00 хвилин, взяв із собою належний йому металевий лом та пішов до вищевказаного меморіалу.
Прибувши до меморіалу «Слави», розташованому по вул. Центральна в с. Клепали Конотопського району Сумської області, ОСОБА_8 переслідуючи корисливий мотив та мету наживу, переконавшись у відсутності поряд сторонніх осіб та власника майна, усвідомлюючи таємність та протиправність своїх дій, діючи умисно, шляхом вільного доступу, за допомогою металевого лому демонтував одну секцію металевого паркану, які відніс до себе додому, після чого розпорядився нею на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_8 , маючи єдиний, прямий умисел на викрадення секцій металевої огорожі з меморіалу "Слави", розташованого по вул. Центральна в с. Клепали Буринської ОТГ Конотопського району Сумської області, здійснив крадіжку двох секцій металевої огорожі, загальною вартістю 800 грн.
Про дату, час і місце слухання справи обвинувачений ОСОБА_8 повідомлений, разом з тим подав до апеляційного суду заяву в якій проти задоволення апеляційної скарги прокурора не заперечував, просив врахувати його вік, зменшити суму штрафу і просив слухання справи проводити без його участі.
Враховуючи викладене, а також те, що фактично вимоги скарги прокурора до погіршення становища обвинуваченого не зводяться (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 року, справа № 617/775/20, провадження № 13-110кс21), а також з метою дотримання розумних строків розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд даного кримінального провадження без участі обвинуваченого ОСОБА_8 , що узгоджується з ч. 4 ст. 405 КПК України.
Тому, заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу прокурора, просила вирок суду змінити та просила вважати ОСОБА_8 засудженим до покарання не у виді обмеження волі, а до штрафу, врахувавши позицію обвинуваченого, який в своїй заяві зазначив, що проти апеляційної скарги прокурора не заперечує, однак просить призначити йому меншу суму штрафу, перевіривши вирок суду та матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції, розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 не у повній мірі дотримався вказаних вимог Кримінального процесуального законодавства, внаслідок чого вирок підлягає зміні з огляду на таке.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити вирок.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 408 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції змінює вирок в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
За змістом положень п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою зміну судового рішення є застосування закону, який не підлягає застосуванню.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 та правильність правової кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 185 КК України за встановлених місцевим судом обставин, викладених у вироку, прокурором в апеляційній скарзі не оспорюються, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи, тому до їх аналізу колегія суддів не вдається.
Разом з цим, прокурор у своїй апеляційній скарзі просив вирок Буринського районного суду Сумської області від 24.05.2022 року, змінити у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного обвинуваченому ОСОБА_8 покарання.
Проаналізувавши такі доводи апеляційної скарги прокурора в сукупності з матеріалами справи колегія суддів вважає їх слушними.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховнго Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального правопорушення» від 24.10.2003 зазначено, що досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле, матеріальний стан, тощо.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_8 встановлено, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому на момент ухвалення відносно нього обвинувального вироку - 24.05.2022 року, ОСОБА_8 було повних 61 років.
Разом з тим, статтею 61 КК України визначено вичерпний перелік осіб, до яких не може застосовуватись покарання у вигляді обмеження волі, зокрема осіб, які досягли пенсійного віку.
Згідно ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійний вік, встановлюється статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.
Отже, у даному випадку суд порушив вимоги закону, застосувавши до ОСОБА_8 покарання у виді обмеження волі.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.12.2021 у справі №617/775/20, заміна за результатами розгляду апеляційної, касаційної скарги покарання у виді позбавлення чи обмеження волі, від відбування якого особу було звільнено з випробуванням на підставі ст. 75 КК на штраф не є погіршенням правового становища обвинуваченого, засудженого, а тому вирок суду першої інстанції підлягає зміні.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_8 покарання, колегія суддів, з дотриманням вимог ст.ст. 50, 65 КК України керівних роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує тяжкість кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, не перебуває на обліках у лікарів нарколога та психіатра, розлучений, не працює, має пенсійний вік, відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого та наявність обставин, які навпаки, пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину, і апеляційний суд доходить висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу у розмірі, який зазначений прокурором в апеляційній скарзі.
Підстав для визначення меншої суми штрафу, як про це в своїй заяві просив обвинувачений, колегія суддів не знаходить та звертає увагу на те, що обвинувачений здійснив крадіжку з меморіалу «Слави», що свідчить про цинізм цього злочину.
Зважаючи на викладене, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції зміні в частині призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_8 .
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 409, 413, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 - задовольнити.
Вирок Буринського районного суду Сумської області від 24.05.2022 року, відносно ОСОБА_8 , у зв'язку з неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність, змінити в частині призначення покарання.
Вважати ОСОБА_8 засудженим за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання, у виді штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
В іншій частині вирок суду залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4