Номер провадження: 22-ц/813/5848/22
Справа № 523/20014/20
Головуючий у першій інстанції Далеко К. О.
Доповідач Погорєлова С. О.
25.10.2022 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, на рішення Суворовського районного суду м. Одеси, постановлене під головуванням судді Далеко К.О. 24 листопада 2021 року у м. Одеса, -
встановила:
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ПАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, у якій просила стягнути з відповідача 38 400, 00 гривень страхового відшкодування за завдану моральну шкоду.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1, на 21 км. Старокиївського шосе у м. Одеса, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , 1957 року народження, внаслідок отриманих травм остання померла. Позивач являється матір'ю померлої. Станом на дату ДТП, відповідальність водія за спричинену шкоду майну, здоров'ю та/або життю третіх осіб, була застрахована у відповідача за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АК 1505047, який діяв на момент настання ДТП. 30 січня 2017 року за фактом настання ДТП було внесено відомості про таку подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017160000000051 з кваліфікацією по статті 286 КК України та розпочато досудове розслідування. 02 серпня 2019 року представником позивача було надіслано на поштову адресу відповідача повідомлення про ДТП та заяви на виплату страхового відшкодування з усіма необхідними документами. 09 вересня 2019 року відповідач повідомив представника позивача про те, що заяву з документами ним отримано, однак вирішити питання страхового відшкодування він не має можливості, внаслідок відсутності довідки про склад сім'ї ОСОБА_3 13 лютого 2021 року представником позивача було надіслано відповідачеві вимогу на виплату страхового відшкодування із заявою ОСОБА_1 про коло першої лінії споріднення відносно ОСОБА_3 . Разом із тим, дану вимогу відповідачем проігноровано. Оскільки у загиблої ОСОБА_3 єдиним близьким родичем є мати - позивач ОСОБА_1 , то на її користь підлягає відшкодуванню заподіяна моральна шкода у розмірі 38 400, 00 гривень.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 було задоволено.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» на користь ОСОБА_1 38 400 гривень страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» на користь держави судовий збір у розмірі 908 гривень.
В апеляційній скарзі представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що: наразі вина водія ОСОБА_2 не встановлена, обставини ДТП розглядаються у кримінальному провадженні; позивач має право звернутись з цивільним позовом у кримінальному провадженні, внесеному до єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017160000000051; до позовної заяви не долучено належних доказів, які свідчать про відсутність інших осіб, частка яких має бути врахована при визначенні розміру страхового відшкодування.
Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч.1, 2 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1, приблизно о 17-50 год., водій ОСОБА_2 , керуючи вантажним фургоном MERSEDES-BENZ 814, державний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ», з боку м. Миколаїв у бік м. Одеса, проїжджаючи напроти будинку №1 по вул. Старокиївське шосе, 21 (гіпермаркет «Нова Лінія» в Лиманському районі Одеської області, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 1957 року народження, яка рухалась по проїзній частині на неосвітленій ділянці, у місці, де відсутні пішохідні переходи.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
30 січня 2017 року за фактом настання даної дорожньо-транспортної пригоди було внесено відомості про таку подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017160000000051, з кваліфікацією по статті 286 КК України, та розпочато досудове розслідування, що підтверджується копією витягу з кримінального провадження №12017160000000051.
Згідно висновку експерта судово-медичної експертизи за № 172-397/2017, зробленого на виконання постанови слідчого СУ ГУНП в Одеській області від 03 лютого 2017 року №б/н, за фактом смерті ОСОБА_3 , 1957 року народження, було встановлено, що смерть ОСОБА_3 полягає у прямому причинному зв'язку з наявною у неї поєднаною травмою голови, грудної клітки, живота, таза та кінцівок (отриманої внаслідок ДТП) у вигляді крововиливів під м'якою оболонкою головного мозку, багатоуламкових переломів кісток носа і верхньої щелепи, множинних закритих переломів правих та лівих ребер, множинних розривів передньої поверхні правої частки печінки, закритого багатоуламкового перелому правої плечової кістки, закритих багатоуламкових переломів горизонтальної вертикальної гілок лівої лонної кістки, закритого подвійного перелому кісток правої гомілки. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_3 з'явився шок.
Судом першої інстанції обґрунтовано прийнято, у якості письмового доказу по даній справі, вказаний висновок експерта судово-медичної експертизи за № 172-397/2017, який підтверджує причинно-наслідковий зв'язок між дорожньо-транспортною пригодою, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_1, та смертю ОСОБА_3 .
Автомобіль MERSEDES-BENZ 814, державний номер НОМЕР_1 , який був учасником дорожньо-транспортної пригоди, на момент її настання, був застрахований Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ЮНІВЕС», згідно полісу № АК1505047.
Позивач ОСОБА_1 являється матір'ю загиблої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 .
02 серпня 2019 року представник позивача ОСОБА_1 надіслав до Приватного акціонерного товариства «СК «ЮНІВЕС» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 01 серпня 2019 року та заяву на виплату страхового відшкодування від 01 серпня 2019 року.
До заяви про виплату страхового відшкодування від 01 серпня 2019 року представник заявника додав: завірену копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 , нотаріально завірену копію паспорта ОСОБА_1 - мами загиблої, завірену ОСОБА_1 копію паспорта ОСОБА_1 , оригінал заяви ОСОБА_1 про коло осіб першої лінії споріднення відносно ОСОБА_3 .
Колегія суддів зазначає, що Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним нормативно-правовим актом та регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Норма статті 5 Закону передбачає, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Цим Законом не встановлено, що страхуванню підлягає кримінальна відповідальність особи, що керує чи володіє транспортним засобом, яка спричинила шкоду, а передбачено, що страховик відшкодовує майнову шкоду, завдану внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 6 Закону, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його виконанням страховиком завдавача шкоди замість самого завдавача.
Пунктом 22.1. ст. 22 Закону визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту 23.1. ст. 23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Згідно з пунктом 27.1. ст. 27 Закону страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Пункт 27.2 ст. 27 Закону передбачає, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Відповідно до п. 27.3 ст. 27 Закону страховик (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Згідно ч.2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
Тобто, особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки є те, що володілець небезпечного об'єкта зобов'язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілими несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинуваті володільці об'єктів, які є джерелом підвищеної небезпеки.
Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності шкоди; протиправної дії заподіювача шкоди; наявності причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди у зв'язку з експлуатацією джерела підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини). Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили. Тому її називають підвищеною.
Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не встановлено, що страхуванню підлягає кримінальна відповідальність особи, що керує чи володіє транспортним засобом, яка спричинила шкоду, а передбачено, що страховик відшкодовує майнову шкоду, завдану внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до п.35.1, 35.2 ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 4І цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що заява від 01.09.2021 року, подана представником позивача до Приватного акціонерного товариства «СК «ЮНІВЕС», відповідала вимогам ст.35 п.35.1, 35.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Листом від 04 вересня 2019 року за вих № 19/09/04-04 Приватне акціонерне товариство «СК «ЮНІВЕС» повідомила представника позивача про те, що для врегулювання заявленої події страховик просить надати довідку про склад сім'ї ОСОБА_3 . За відсутності даних документів, Приватного акціонерного товариства «СК «ЮНІВЕС» не мало можливості прийняти рішення про виплату страхового відшкодування.
Судом першої інстанції вірно не прийнято до уваги наведені доводи представника відповідача, в якості підстави не виплати страхового відшкодування, оскільки відповідно до п.34.1 ст.34 Закону, страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у т.ч. здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Крім того, відповідно до п. 35.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особа, якій подається заява про страхове відшкодування, зобов'язана надавати консультаційну допомогу заявнику під час складення заяви і на вимогу заявника зобов'язана ознайомити його з відповідними нормативно-правовими актами, порядком обчислення страхового відшкодування (регламентної виплати) та документами, на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди.
Крім того, судом було враховано, що до заяви від 01 вересня 2021 року позивачем було додано заяву про коло осіб першої лінії споріднення відносно ОСОБА_3 . При цьому, довідка про склад сім'ї ОСОБА_3 , яку вимагав відповідач, не входить до переліку документів, які повинні були бути доданими до заяви про виплату страхового відшкодування, згідно ст.35 п.35.1, 35.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Також, згідно листа начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12 серпня 2021 № 15907156-19 було встановлено, що перевіркою по архіву Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актових записів, які б містили інформацію про дітей, батьків (усиновлювачів), перебування на момент смерті у шлюбі відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - не виявлено.
Вказані докази щодо відсутності інших осіб, крім позивача, частка яких мала бути врахована при визначенні розміру страхового відшкодування, не спростовані у встановленому законом порядку Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ЮНІВЕС».
За викладених обставин, безпідставними є доводи апеляційної скарги ПАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» щодо не виплати позивачу страхового відшкодування у зв'язку із ненаданням останньою доказів, які б свідчили про відсутність інших осіб, частка яких має бути врахована при визначенні розміру страхового відшкодування.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Однак, у порушення наведених норм закону страховик, отримавши інформацію про дорожньо-транспортну пригоду, не вчинив дій, передбачених ст. 34 Закону, і, не встановивши підстав для відмови у прийнятті такого рішення згідно зі ст. 37 цього Закону, не оспорюючи обставини страхового випадку і заявлені представником члена сім'ї загиблої вимоги про відшкодування моральної шкоди, рішення про здійснення страхового відшкодування не прийняв, як і не прийняв рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.
Як на підставу відсутності прийнятого рішення, представник відповідача у судовому засіданні, а також у апеляційній скарзі, посилався на зупинення відповідачем виплати страхового відшкодування, оскільки дорожньо-транспортна пригода розглядається у кримінальній справі.
Колегія суддів враховує, що згідно відповіді старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Одеській області від 08 лютого 2021 №4/1-1445, Відділом розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017160000000051 від 30 січня 2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Станом на день розгляду справи судом першої інстанції рішення у цьому кримінальному провадженні, на стадії досудового розслідування, не прийнято, оскільки не отриманий висновок судової автотехнічної експертизи з дослідження обставин і механізму ДТП. Після отримання висновку експерта у найкоротші строки буде прийнято рішення у цьому кримінальному провадженні, про що будуть повідомлені його сторони.
При цьому, у цієї ж відповіді старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Одеській області зазначено, що досудовим розслідування встановлено, що наїзд на пішохода ОСОБА_3 , яка від отриманих травм загинула, було здійснено водієм ОСОБА_2 .
Таким чином, матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017160000000051 встановлено особу, яка спричинила смерть потерпілої.
Колегія суддів зазначає, що у даному випадку, обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача, коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини, у зв'язку із чим вина водія у вчиненому кримінальному правопорушенні не має правового значення для вирішення справи щодо виплати страхового відшкодування.
Тому, безпідставними є доводи апеляційної скарги представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» про те, що наразі вина водія ОСОБА_2 не встановлена, обставини ДТП розглядаються у кримінальному провадженні.
Також судом першої інстанції вірно враховано, що дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, сталася ще в січні 2017 року, а питання щодо виплати страхового відшкодування до цього часу не вирішено, що призвело до триваючого порушення права позивачки на відшкодування завданої їй моральної шкоди та необхідності здійснювати захист цього права в судовому порядку.
Враховуючи, що за загальним правилом, визначеним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок страховика щодо відшкодування шкоди, завданої за участю забезпеченого транспортного засобу, настає за умови, що є правові підстави для цивільно-правової відповідальності особи, відповідальність якої застрахована, та зважаючи на те, що предметом спору, що виник між сторонами, є відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про застосування до спірних відносин вимог статті 1167 ЦК України, відповідно до частини другої якої моральна шкода відшкодовується незалежно від вини, зокрема фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Матеріалами справи підтверджується, що ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу являється страховим випадком, позивачка у встановлені законом строки виконала свій обов'язок та подала страховику пакет документів, передбачений статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог.
З урахуванням того, що на день настання страхового випадку (ІНФОРМАЦІЯ_1) мінімальна заробітна плата була встановлена на рівні 3200, 00 грн, то судом вірно зазначено у оскаржуваному рішенні, що розмір відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 38 400, 00 грн ( із розрахунку 3200*12).
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» про те, що позивач має право звернутись з цивільним позовом у кримінальному провадженні, внесеному до єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017160000000051
Колегія суддів зазначає, що не звернення із цивільним позовом у кримінальному провадженні є правом особи, яке не може бути обмежене, і не позбавляє її можливості звернутися з таким позовом у порядку цивільного судочинства
Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.
При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2021 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» - залишити без задоволення.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п.2«а» - 2 «г» ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 25 жовтня 2022 року.
Судді Одеського
апеляційного суду С.О. Погорєлова
А.П. Заїкін
О.М. Таварткіладзе