Провадження № 2/537/692/2022
Справа № 536/87/22
13.10.2022 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Савічевій М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи: Відділу державної реєстрації актів цивільного стану в місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно - Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми),
про визнання розірвання шлюбу фіктивним, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою в якій прохала визнати фіктивним розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстроване 27.11.2018 Кременчуцьким міським відділом держаної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 594.
Позовна заява мотивована тим, що 22.01.1988 між позивачкою та ОСОБА_4 було укладено шлюб, якій 27.11.2018 фіктивно було розірвано за спільною заявою подружжя, виключно з підстав отримання останніми житлової субсидії, оскільки їх матеріальне становище погіршилося з підстав перебування обох на пенсії. Однак, як зазначає позивачка вони продовжили проживати разом із ОСОБА_4 за зареєстрованим місцем останнього за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, мали взаємне права та обов'язки, притаманні подружжю. 21.04.2021 Другою кременчуцькою державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , однак оскільки позивачка була позбавлена можливості прийняти спадщину як дружина і спадкоємець першої черги за Законом, оскільки не перебувала у зареєстрованому шлюбі із померлим ОСОБА_4 на час смерті останнього, остання вимушена була звернутися до суду за захистом її порушеного права.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Остахов В.П. позовні вимоги підтримали в повному обсязі посилаючись на викладені в позові обставини.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 визнала, в судовому засіданні підтвердила факт обізнаності про розірвання батьками шлюбу за взаємною згодою останніх з підстав отримання ними житлової субсидії. Відповідач зазначила що розірвання шлюбу було фіктивним оскільки батьки продовжували мешкати разом за адресою: АДРЕСА_1 та піклуватися один про одного.
Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Гонсевич Н.С. в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнала, посилаючись на викладені у відзиві заперечення щодо викладених позивачем обставин, якими остання обґрунтовує позовні вимоги.
Третя особа без самостійних вимог відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного межрегіонального управління міністерства юстиції належним чином була повідомлена про час та місце судового розгляду, завчасно надала до суду заяву в якій прохала проводити розгляді справи за її відсутності, одночасно надавши пояснення з приводу процедури розірвання шлюбу за заявою подружжя яке не має дітей.
Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_5 та її представника - адвоката Остахова В.П., представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Гонсевич Н.С. відповідача ОСОБА_2 , вивчивши та проаналізувавши письмові матеріали справи та покази свідків сторони позивача, приходить до наступних висновків.
22.01.1988 між позивачкою та ОСОБА_4 було укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 22.01.1988.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народилась донька ОСОБА_6 що підтверджується свідоцтвом про народження виданим відділом РАГС Крюківського виконкому серії НОМЕР_2 від 06.02.1986.
21.04.2003 позивачкою разом із донькою ОСОБА_6 було придбано квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі продажу зареєстрованим у реєстрі № 3626 від 21.04.2003.
09.07.2003 ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_7 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 і 31.05.2018 остання була знята з реєстрації за зазначеною вище адресою.
27.11.2018 шлюб між позивачкою та ОСОБА_4 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 27.11.2018.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть останнього серії НОМЕР_4 .
21.07.2021 відповідачка ОСОБА_3 звернулась до Другої нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 , що підтверджується копією заяви останньої.
22.09.2021 до Другої нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 звернулися як спадкоємець першої черги донька останнього - відповідач ОСОБА_2 та як спадкоємець четвертої черги - позивачка ОСОБА_1 , що підтверджується копіями заяв зазначених вище осіб.
Як на підставу позовних вимог про визнання розірвання шлюбу фіктивним позивачка посилається на те, що після розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_4 залишилися близькі стосунки, вони продовжили проживати разом за зареєстрованим місцем ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, мали взаємне права та обов'язки, притаманні виключно подружжю.
Відповідно до ст. 108 СК України за заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положень статті 106 цього Кодексу, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім'єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини.
Зміст вказаної правової норми свідчить про те, що предметом доказування у даній справі є факт проживання жінки та чоловіка однією сім'єю після розірвання шлюбу та відсутність у них наміру припинити шлюбні відносини.
Для визнання розірвання шлюбу фіктивним необхідно наявність не лише факту спільного проживання, а і фактів які підтверджують існування у обох з подружжя внутрішньої волі до підтримання подальших шлюбних відносин та її виявлення у вигляді активних дій. Такими активними діями є: 1) дії спрямовані на реалізацію функцій сім'ї та мети шлюбних відносин (наприклад репродуктивної функції); 2) подальше активне ведення спільного господарства, подальша спільна праця, спрямована на забезпечення фінансової стабільності союзу чоловіка та жінки та збільшення їх спільного капіталу.
Відповідно до ч.2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 76, ч.1, 2 ст.77, ч.1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як на підставу для задоволення позовних вимог позивачка та її представник посилаються на те, що після розірвання шлюбу позивачка та ОСОБА_4 проживали разом. Проте вказані обставини не можуть бути підставою для визнання розірвання шлюбу фіктивним, адже необхідною умовою для визнання розірвання шлюбу фіктивним є не лише спільне проживання колишнього подружжя, а проживання саме однією сім'єю, тобто дії подружжя мають бути спрямовані саме на реалізацію функції сім'ї та мати не меті шлюбні відносини, тоді як такі обставини не були встановлені під час судового розгляду.
Свідки на стороні позивача - ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 підтвердили факт проживання позивачки та померлого ОСОБА_4 разом за адресою: АДРЕСА_1 , одночасно пояснивши що вони не були обізнані про те, що позивач та ОСОБА_4 розірвали шлюб.
З огляду на норми чинного цивільного законодавства, якими визначено спосіб доказування обставин, на які в даному випадку, посилається сторона позивача як на підставу задоволення позовних вимог, наведені вище пояснення свідків не є такими що підтверджують факт саме фіктивного розірвання шлюбу і не спростовують обставину, на яку посилається відповідачка ОСОБА_3 , а саме те що в листопаді 2018 року позивач та ОСОБА_4 мали на меті саме розірвання шлюбу і це було пов'язано із погіршенням між ним відносин.
Окрім того. із наведених вище підстав, суд вважає що покази свідків сторони позивача не є беззаперечним доказом на підтвердження того факту що позивачка та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю та мали на меті саме шлюбні відносини.
На підтвердження факту близьких, подружніх стосунків представником позивача надані суду наступні письмові докази: довідки з Управління соціального захисту населення Автозаводського району від 09.12.2021 та Управління соціального захисту населення Крюківського району від 29.11.2021 щодо призначення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 житлових субсидій; деклараціями зазначених вище осіб про вибір лікаря від 23.04.2021; квитанції про оплату комунальних послуг за адресами реєстрації позивача та померлого ОСОБА_4 ; поштовими конвертами на підтвердження факту направлення газети «Кременчуцький машинобудівник» за адресою реєстрації померлого ОСОБА_4 а саме: АДРЕСА_1 та відповідь директора КНМП «ЦПМСД №2» від 18.01.2022.
Однак суд критично ставиться до зазначених вище доказів як таких що підтверджують фіктивне розірвання шлюбу та як наслідок доводять існування між позивачкою та померлим ОСОБА_4 відносин притаманних подружжю, після 27.11.2018, а саме дати розірвання шлюбу.
Як вбачається із матеріалів цивільної справи позивачка та померлий ОСОБА_4 були зареєстровані за різними адресами, а саме позивачка ОСОБА_1 з 09.07.2003 була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 , право власності на яку набула у 2003 році відповідно до договору купівлі продажу.
Тоді як ОСОБА_4 із 27.09.1996 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на зазначене житло останній набув в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_15 .
Твердження сторони позивача що саме факт наявності у позивачки з чоловіком двох об'єктів житла змусив їх фіктивно розірвати шлюб з метою отримання житлових субсидій, суд сприймає критично оскільки по-перше: позивач мав можливість обрати і інший спосіб для вирішення питання щодо оплати комунальних послуг, ніж фіктивне розірвання шлюбу і по-друге: на даний час встановити дійсні наміри ОСОБА_4 щодо розлучення з позивачкою не видається можливим у зв'язку з його смертю.
Наведені вище висновки суду також підтверджує витребуваним за клопотанням сторони відповідача ОСОБА_3 доказом, а саме копією заяви про розірвання шлюбу подружжя яке не має дітей від 23.10.2018 яка власноруч підписана ОСОБА_4 та ОСОБА_1 і за змістом якої вбачається що особисто проставлені зазначеними вище особами підписи свідчать про ознайомлення останніх з умовами розірвання шлюбу та попередження про відповідальність за повідомлення завідомо неправдивих відомостей відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Окрім того, як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 (а.с. 4), остання була обізнана про те, що вона не має право на спадкування як спадкоємець першої черги, оскільки на час смерті ОСОБА_4 не перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі, однак незважаючи на зазначені вище роз'яснення які позивачка отримала від нотаріуса, ОСОБА_1 погодилась на включення її до четвертої черги спадкоємців за Законом, про що свідчить власноруч зроблений останньою напис в заяві про прийняття позивачкою спадщині від 22.09.2021 без будь яких заперечень з боку останньої.
Також суд звертає увагу на той факт, що з моменту розірвання шлюбу до звернення позивачкою до суду з вказаним позовом пройшло більше 2 років і за життя ОСОБА_4 жоден із подружжя не ставив питання про фіктивність розірвання шлюбу.
За викладених вище обставин, суд приходить до висновку що стороною позивача не доведено належним та допустимими доказами факт фіктивного розірвання між позивачкою та ОСОБА_4 шлюбу та існування між подружжям після 27.11.2018 відносин притаманних виключно подружжю, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 259, 263-265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_6 ), за участю третьої особи: Відділу державної реєстрації актів цивільного стану в місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно - Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми)(адреса: 39600, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Першотравнева, будинок 5) про визнання розірвання шлюбу фіктивним - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 24 жовтня 2022 року.
Суддя : Д.О. Зоріна