Справа №359/740/22
Провадження №1-і/359/1/22
20 жовтня 2022 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
судді колегії суддів ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 ,
під час судового розгляду в залі суду з технічною фіксацією в режимі дистанційного відеоконференцзв'язку із застосуванням системи «EasyCon» в кримінальному провадженні №22021101110000205, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2021 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, відносно
ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Цесіс Республіки Латвія, громаднина Республіки Латвія, латвійця, без постійного місяця проживання на території України, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 305 КК України,
розглянувши в порядку ст. 331 КПК України клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
На розгляді в Бориспільському міськрайонному суді Київської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 305 КК України.
Розгляд справи проводиться колегіально та призначено на 20.10.2022 року.
20.09.2022 року через канцелярію суду та 06.10.2022 року на електронну адресу суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави, зазначивши, що ризики, визначені ст. 177 КПК України, не припинили існувати, а інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити процесуальну поведінку обвинуваченому, оскільки під тягарем покарання він може уникати явки до суду суду та ухилятись від кримінальної відповідальності.
У зв'язку з тим, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 спливає о 24 год. 00 хв. 23.10.2022 року (призначений на підставі ухвали суду від 25.08.2022 року), а головуючий складу колегії суддя ОСОБА_9 перебуває у відпустці, розгляд поданого клопотання здійснюється членом колегії - суддею ОСОБА_1 .
Прокурор підтримав клопотання та просив продовжити запобіжний захід відносно обвинуваченого.
Захисник обвинуваченого щодо подальшого утримання обвинуваченого під вартою заперечив, оскільки прокурором не доведено відповідних ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а доказів існування останніх прокурор взагалі не надав і не подавав їх раніше. Всі наведені прокурором ризики припинили існувати, що є підставою для можливості застосування до обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника.
Суддя колегії суддів, ознайомившись з поданим клопотанням прокурора, заслухавши пояснення прокурора, думку сторін провадження, приходить до наступних висновків.
У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховування від суду та (або) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
При вирішенні питання щодо зміни чи продовження дії запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, наявність у останнього постійного місця проживання та/або реєстрації, стан здоров'я його родини (рідних та близьких), міцність соціальних зв'язків, відсутність судимостей.
Обираючи відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, при призначенні кримінального провадження до судового розгляду судом враховано наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо.
Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_10 суддя колегії суддів виходить з наступного.
Встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, що продовжує свою дію відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.08.2022 року закінчується о 24.00 год. 23.10.2022 року.
З обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, оскільки за його вчинення передбачене основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з конфіскацією майна.
Ця обставина свідчить про те, що під впливом тяжкості покарання він може переховуватись від суду, тобто обвинувачений має можливість ухилитись від кримінальної відповідальності та суду, зважаючи на застосування до нього менш тяжчого запобіжного заходу. Залишається, беззаперечно і висока імовірність перешкоджання обвинуваченим кримінальному провадженню іншим чином у зв'язку з відсутністю запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам переховування обвинуваченого від суду та перешкоджанню кримінального провадження іншим чином. Тримання ОСОБА_4 під вартою сприятиме забезпеченню кримінального судочинства та правопорядку, а досягнення таких цілей становить суспільний інтерес, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи обвинуваченого.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим, суддя колегії суддів вважає, що з високим ступенем ймовірності обвинувачений може вживати заходів для переховування від суду, ухилення від явки до суду, ускладнення завершення судового розгляду.
Ці обставини, а також суспільний резонанс справи, в сукупності свідчать про наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, що під впливом тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому, він буде переховуватись від суду, та у такий спосіб істотно перешкоджати розгляду кримінального провадження.
Враховуючи наявні ризики, які станом на 20.10.2022 року не перестали існувати та не зменшилися, суддя колегії суддів вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити ненастання цих ризиків та належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 листа №511-550/0/4-13від 04.04.2013, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів.
Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 3 ч. 5 ст. 185 КПК України, застава щодо щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на це суддя колегії суддів вважає допустимим продовжити ОСОБА_8 дію запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою строком на 60 діб з визначенням розміру застави.
Також, на думку судді колегії суддів, станом на 20.10.2022 року обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою узгоджується також зі стадією судового провадження та з урахуванням терміну, протягом якого ОСОБА_10 вже утримується під вартою, і являє собою єдиним засобом уникнення ризиків, що указані вище, а їх реальність настання не збігла з часом проведення розгляду справи в суді.
На підставі наведеного та керуючись ст. 177-194, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину Республіки Латвія, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб та утримувати останнього в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить до 24.00 год. 19.12.2022 року.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_8 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину Республіки Латвія, заставу в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн. 00 коп.
Сума застави протягом дії ухвали може бути внесена у національній грошовій одиниці як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: (Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119; р/р UA768201720355259001000018661, МФО 820172; Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).
В разі внесення застави, покласти на обвинуваченого наступні обов'язки: прибувати до визначеної службової особи - прокурора або слідчого судді (суду), із визначеною періодичністю та за першою вимогою; не відлучатися за межі України без дозволу слідчого судді (суду) чи прокурора, повідомивши дійсне місце свого проживання на території України та не залишати його до завершення судового розгляду; повідомляти прокурора чи суд про необхідність зміни свого місця проживання; здати на зберігання до уповноважених органів держави документи що надають право на виїзд (в'їзд) за межі території України.
У разі внесення застави обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Київської обласної прокуратури та Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається затриманому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Строк дії обов'язків, в разі внесення застави, встановити для обвинувачених терміном в 60 діб з моменту внесення застави та звільнення з місць позбавлення волі.
Ухвала суду про обрання обвинуваченим запобіжних заходів може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з моменту проголошення ухвали суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 24.10.2022 року.
Суддя : ОСОБА_1