Справа № 357/9268/22
3/357/5302/22
19 жовтня 2022 року м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Батальйону патрульної поліції у місті Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, виконавчого директора ДП ПрАТ «Київхліб» «Сквирський хлібзавод», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Пєнязькової О.О., потерпілої ОСОБА_2 -
30.09.2022 о 17:09 год в м. Біла Церква Київської області по бульвару Олександрійському, 44/2, водійка ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Nissan Rogue д.н.з. НОМЕР_2 , під час перестроювання з середньої смуги для руху в крайню ліву смугу, в порушення вимог п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, не надала перевагу у русі транспортному засобу Mersedes-Benz д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалася в лівій смузі для руху позаду та скоїла з ним зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.
За даним фактом стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №356668 від 30.09.2022 за ст. 124 КУпАП.
Окрім того, 30.09.2022 стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №050234 за ст. 122-4 КУпАП, про те, що вона в порушення вимог п. 2.10 а Правил дорожнього руху України, залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої була причетна.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.10.2022 справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 об'єднанні в одне провадження.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні свою винуватість не визнала та показала, що керуючи автомобілем Nissan Rogue д.н.з. НОМЕР_2 вона виїжджала з прилеглої території на бульвар Олександрійський в м. Біла Церква. Переконавшись у тому, що вона не створює перешкод у русі іншим учасниками дорожнього руху, вона виконала маневр повороту праворуч. ОСОБА_3 має три смуги руху в одному напрямку, вона ж виїхала відразу на середню смугу руху, тому що крайня права смуга руху призначена для руху громадського транспорту. Вона бачила автомобіль білого кольору під керуванням ОСОБА_4 , який рухався позаду в попутному напрямку у крайній лівій смузі. Порівнявшись із вказаним автомобілем, вона продовжила рух по середній смузі руху, після чого перелаштувалася у крайню ліву смугу руху, оскільки мала намір здійснювати поворот ліворуч, та почула звуковий сигнал. Повернувши ліворуч вона зупинилась та вийшла з автомобіля. Водійка автомобіля Мерседес також вийшла з автомобіля та запитала її чи не вона її вдарила. Вона у свою чергу з впевненістю відповіла що не вона, оскільки під час руху нічого не бачила та не відчула будь-якого удару, зіткнення чи терття, після чого поїхала у своїх справах. Запевняє, що під час руху вона не бачила та не знала що відбулося зіткнення, тому умислу на залишення місця ДТП у неї не було.
Того ж дня, вечором, до неї приїхали поліцейські, оглянули її автомобіль та не виявили жодних його пошкоджень. На наступний день, прибувши за викликом поліцейських до відділення поліції, останніми був складений акт огляду її автомобіля, у якому були зафіксовані пошкодження та складено протоколи про адміністративні правопорушення. Зазначає, що поліцейськими не доведено факт того, що пошкодження на її автомобілі утворилися внаслідок зіткнення з автомобілем під керування ОСОБА_2 , оскільки того ж дня при огляді її автомобіля поліцейські не виявили жодних пошкоджень автомобіля.
Адвокат особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_5 , просила закрити справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, оскільки вважає, що винуватою у вчиненні ДТП є водійка автомобіля Mersedes-Benz д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , яка порушила вимоги п.п. 10.3, 34.1, 18.4, 18.1, 13.1 Правил дорожнього руху України. Акцентує увагу на тому, що її підзахисна не мала умислу залишати місця ДТП, оскільки ніякого зіткнення її автомобіля з іншим транспортним засобом, вона не помітила та не відчула.
Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, її захисника, потерпілу, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали, дійшла наступного висновку.
У відповідності до п. 10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
У відповідності до п. 10.3 ПДР у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Попри невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, її вина повністю підтверджується сукупністю досліджених та узгоджених між собою доказів, якими є:
зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №356668 від 30.09.2022,
схема місця ДТП від 29.09.2022, яка підписана потерпілою ОСОБА_2 , на якій, серед іншого, вказано місце зіткнення, розташування транспортного засобу Mersedes-Benz д.н.з. НОМЕР_3 після ДТП та перелік видимих зовнішніх пошкоджень транспортного засобу, а саме: подряпини лаково-фарбового покриття передніх та задніх правих дверей, подряпини та вм'ятина арки заднього правого крила, вм'ятина задніх правих дверей, подряпини арки заднього бамперу справа, подряпини диска заднього правого колеса;
акт огляду транспортного засобу Nissan Rogue д.н.з. НОМЕР_2 , відповідно до якого встановлено потертість накладки лівого крила пошкодження лако-фарбового покриття переднього лівого крила;
переглянутий в судовому засіданні відеозапис, що міститься на диску, доданому до протоколу серії ААД №356668 від 30.09.2022. На відеозаписі чітко зафіксовано, як автомобіль Nissan Rogue д.н.з. НОМЕР_2 здійснюючи поворот праворуч, виїжджає на бульвар Олександрійський у крайню ліву смугу руху, де допустив дотичне зіткнення з автомобілем Mersedes-Benz д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався у цій смузі руху, після чого продовжив рух у середній смузі руху;
показання в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2 про те, що вона рухалася на автомобілі Mersedes-Benz д.н.з. НОМЕР_3 по бульвару Олександрійському, що в м. Біла Церква Київської області в крайній лівій смузі руху. Автомобіль Nissan Rogue д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 виїжджав із повороту від магазину АТБ, на бульвар Олександрійський відразу в крайню ліву смугу руху і прочесав праву сторону її автомобіля. Вона зупинила автомобіль, проте побачивши що інший учасник ДТП продовжив рух, вона вирішила його наздогнати. Вона їхала за автомобілем Nissan Rogue та сигналила. Вказаний автомобіль повернув ліворуч та зупинився, з автомобіля вийшла ОСОБА_1 . Вона зупинилась позаду нього і також вийшла з автомобіля. Зустрівшись ближче до її автомобіля Mersedes, вона повідомила ОСОБА_1 , що так не красиво робити, що вона пошкодила її автомобіль, на що ОСОБА_1 відповіла, що зараз перепаркується і вийде поговорити, однак цього не зробила, а зникла з місця ДТП. Зазначає, що ОСОБА_1 не оглядала її автомобіль та не бачила на ньому пошкоджень, вона у свою чергу також не оглядала автомобіль ОСОБА_1 та не бачила на ньому пошкоджень.
Досліджені судом докази, є належними, допустимими оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, та є достатніми у своїй сукупності для прийняття рішення у справі.
Зважаючи на характер та локалізацію ушкоджень автомобілів, пояснення потерпілої, на переконання судді є встановленою обставина того, що дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 10.1, 10.3 ПДР України.
Суддя встановив, що невиконання водійкою ОСОБА_1 п.10.1, п.10.3 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, наслідками у виді спричинення пошкодження транспортних засобів.
Суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Суддя дії ОСОБА_1 кваліфікує за ст. 124 КУпАП - порушення водієм дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Показання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, надані в судовому засіданні в частині відсутності в її діях порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, суддя розцінює критично, як обраний нею спосіб захисту, спрямований на уникнення відповідальності. Такі її показання повністю спростовані дослідженими судом доказами.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні адміністративного стягнення судом не враховуються обставини, зазначені частиною 2 статті 33 КУпАП - характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки стягнення накладається за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
З метою виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів, запобігання вчинення нею інших правопорушень, вважаю, що необхідним та достатнім адміністративним стягненням, що підлягає застосуванню за вчинене ним адмінправопорушення, є визначений санкцією статті 124 КУпАП штраф у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 грн.
Вирішуючи питання про винуватість чи невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, суддя виходить із наступного.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Так, відповідальність за ст.122-4 КУпАП настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до п.2.10 ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 1.10 ПДР України під залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди слід розуміти дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису…
Із наданих в судовому засіданні показань ОСОБА_1 встановлено, що вона керуючи автомоблем по бульвару Олександрійському в м. Біла Церква не бачила і не відчула зіткнення з іншим автомоблем, що й відповіла на запитання потерпілої ОСОБА_4 . Наслідків своїх дій, а саме пошкодження транспортних засобів, на момент залишення місця події вона також не бачила.
Потерпіла ОСОБА_4 навпаки стверджує про те, що хоча ОСОБА_1 і не оглядала її транспортний засіб та не бачила на ньому мехінічних пошкоджень, однак достовірно знала про вчинення нею дорожньо-транспортної пригоди та умисно залишила місце ДТП, до якої була причетна.
Суддя зазначає, що окрім показань ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_4 , матеріали справи не містять інших прямих/непрямих належних доказів умисного залишення ОСОБА_1 місця ДТП з метою уникнути адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення (показання свідків, фото та відеозаписи).
Самі по собі показання потерпілої ОСОБА_2 не дають судді підстав для висновку про умисне залишення ОСОБА_1 місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої була причетна.
За викладених обставин, суддя позбавлений можливості дійти однозначного та безсумнівного висновку про те, що ОСОБА_1 усвідомлювала факт здійснення нею ДТП, а відтак приходить до висновку про відсутність в її діях умислу на залишення місця ДТП, до якої була причетна, з метою уникнути адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
За приписами ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до ст.284 КУпАП при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП виноситься постанова про закриття справи.
Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП необхідно закрити за відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 122-4, 124, 221, 246, 248, 249, 251, 256, 279, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 496,20 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА