Справа № 277/453/22
Номер рядка звіту 17
іменем України
"24" жовтня 2022 р. смт Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Заполовського В. В.
за участю секретаря с/з Лук'янчук Т. В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, відповідно до вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця
Позивач звернувся до суду з цим позовом та просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором б/н від 30.03.2017 року в сумі 5770,48 грн. та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 30.03.2017 року. Відповідно до виявленого бажання ОСОБА_2 було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком позичальник отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 5000,00 грн. ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між ним та банком договір. Відповідно до умов зазначеного договору позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав в повному обсязі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер. Спадкоємицею, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 . Дізнавшись про смерть позичальника, банк 04.06.2021 року направив претензію кредитора до Ємільчинської державної нотаріальної контори та 23.06.2021 року отримав відповідь. 07.09.2021 року до спадкоємців позичальника було направлено лист-претензію, згідно з якого позивач заявив до них свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.
Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором б/н від 30.03.2017 року становить 5770,48 грн., яка складається з наступного:
- 5405,41 грн. - заборгованість за тілом кредиту,
в т. ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту;
- 365,07 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Посилаючись на те, що спадкоємці в силу ч. 2 ст. 1282 ЦК України зобов'язані задовольнити вимоги кредитора, просить задовольнити позов.
11.07.2022 року по справі було відкрито провадження та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Одночасно відповідачу було роз'яснено його право подати відзив на позовну заяву та встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі для його подання. Також відповідача було попереджено про те, що у разі ненадання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами. Копію ухвали про відкриття провадження ОСОБА_1 отримала 22.07.2022 року, однак відзив на позовну заяву до даного часу не надала.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Встановлено, що 30 березня 2017 року ОСОБА_2 заповнив бланк Анкети-заяви про приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» в Приватбанку (а.с. 20).
Позичальник ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується ксерокопією свідоцтва про смерть, яке видане 08.07.2020 року Ємільчинським районним відділом ДРАЦС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). (а.с. 81)
АТ КБ «Приватбанк», після того як дізнався про смерть ОСОБА_2 , 25.05.2021 року направив до Ємільчинської державної нотаріальної контори претензію кредитора до спадкоємців. (а.с. 83)
Листом №1002/02-14/235/21/21Є від 12.06.2021 року Новоград-Волинська державна нотаріальна контора повідомила АТ КБ «Приватбанк» про те, що на підставі претензії кредитора заведена спадкова справа №21/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Як вбачається з листа спадкоємці з заявами про прийняття спадщини не зверталися. (а.с. 84)
В матеріалах справи наявний наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором № б/н від 30.03.2017 року, укладеним між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 , відповідно до якого станом на день смерті останнього, заборгованість складає 5770,48 грн.
06.08.2021 року АТ КБ «Приватбанк» направив лист-претензію на ім'я відповідача про повернення заборгованості. (а.с. 85)
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Відповідно до положень статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Отже, задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Тобто, у разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
При цьому, позивач не був позбавлений процесуальної можливості реалізувати свій обов'язок доказування підстав позову за допомогою правового механізму звернення до суду із заявою про витребування доказів, які у нього не перебувають або про забезпечення доказів, що передбачено ст.ст.83,84 ЦПК України.
Враховуючи, що предметом спору у цій справі є вимоги кредитора до спадкоємців про стягнення заборгованості за кредитним договором, АТ КБ «ПриватБанк» було зобов'язане довести ті обставини, на які воно посилалося як на підставу свої вимог, тобто подати суду докази наявності у спадкодавця майна та його вартості, кола спадкоємців, які прийняли спадщину, а у випадку неможливості надати такі докази - заявити клопотання про їх витребування, однак з дотриманням правил та процедур, встановлених ЦПК України.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі №306/486/17 (провадження №61-34520св18).
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч.7 ст.81 ЦПК України).
Згаданий у ст.13 ЦПК України принцип диспозитивності цивільного судочинства за відсутності процесуальної активності позивача, визначеної приписами ст.ст.12, 84 ЦПК України, унеможливлює витребування доказів за ініціативою суду.
Такий висновок щодо застосування наведених норм цивільного процесуального права був викладений у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №360/1568/16-ц, від 19 червня 2019 року у справі №269/263/16-ц, від 04 липня 2019 року у справі №320/5909/16-ц, який суд застосовує відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України у даній справі.
Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Разом з цим, у ході судового провадження справи, позивач зважаючи на вимоги ст.81 ЦПК України, подав лише клопотання про витребування доказів щодо кола спадкоємців, які прийняли спадщину та витребування спадкової справи, яка заведена на підставі претензії кредитора. При цьому не заявляв клопотання про витребування доказів щодо наявності, обсягу та вартості спадкового майна після померлого ОСОБА_2 .
Встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняли відповідач ОСОБА_1 , оскільки була зареєстрована разом зі спадкодавцем.
Разом з тим, під час розгляду справи судом не було встановлено належності на праві власності померлому ОСОБА_2 будь-якого майна. Згідно спадкової справи №21/2021, яка заведена Новоград-Волинською державною нотаріальною конторою спадкоємці для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 не зверталися. (а.с.90)
Отже, виходячи з вищевикладеного, та враховуючи те, що позивач не надав суду достовірних доказів про наявності у спадкодавця майна та його вартості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку з чим у задоволенні позову відмовляє.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 24.10.2022 року.
Суддя: В. В. Заполовський