справа № 274/5689/21
провадження № 2/0274/416/22
Іменем України
(заочне)
24.10.2022 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання Рудич М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
03.09.2022 представник позивачки - адвокат Гуменюк О.В. звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №88078, виданий 05.04.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 10870,00 грн.
Зазначив, що позивачка вважає, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено нотаріусом з грубими порушенням вимог чинного законодавства. Нотаріус не переконався належним чином у безспірності розміру суми, що підлягає стягненню, не перевірив строки подання заяви про вчинення виконавчого напису з часу настання права на звернення з вимогами по кожному щомісячному платежу. За таких обставин, позивачка вважає свої права порушеними, тому звернулася до суду з позовом по визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08.09.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі ( а.с. 19-20).
01.11.2021 представником позивача подано уточнену позовну заяву ( а.с.36-38).
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01.11.2021 прийнято до розгляду заяву представника позивачки ОСОБА_2 про зміну підстав позову ( а.с.42-43).
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17.08.2022 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті ( а.с.77).
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак в матеріалах справи є заява про слухання справи у його відсутності, згідно якої позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, але не повідомив суд про причини своєї неявки.
Судом ухвалено рішення при заочному розгляді, відповідно до статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Судом встановлено, що 05.04.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. видано виконавчий напис про стягнення на користь відповідача ТОВ "ВВС-Факторинг" з позивача ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на підставі Кредитного договору №9274726 від 24.04.2020, укладеного між ОСОБА_1 і ТзОВ "ФК "Арагон", ідн.номер 42014911, правонаступником всіх прав і обов'язків за Договором про надання фінансових послуг факторингу №21/07.2020 від 21.07.2020 є ТзОВ "ВВС-Факторинг", строк платежу за яким настав. Сума боргу складає 9870,00 грн ( а.с. 8).
07.05.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Лужинецьким П.В. у межах виконавчого провадження ВП 65355830 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання зазначеного вище виконавчого напису ( а.с.11).
Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (ст.18 ЦК України).
Порядок вчинення нотаріальних дій встановлюється Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі за текстом - Порядок).
Вчиняючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (ст.3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 (далі за текстом - Перелік).
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений Порядком, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Матеріали справи не містять відомостей про отримання позивачкою відповідного повідомлення.
Дійсно на сьогодні чинне законодавство України не зобов'язує нотаріуса викликати позичальника і з'ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з'ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:
- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Для обґрунтування правомірності своїх дій відповідач повинен був надати суду докази, які стали підставою нотаріусу для видачі оспорюваного виконавчого напису.
В порушення зазначених процесуальних норм права відповідачем не спростовано доводи позивачки, що заборгованість є безспірною, а також не надано інших доказів щодо правомірності своїх дій.
Відтак, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Як передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів,.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
23.06.2021 року між адвокатом Гуменюком О.В. та позивачем було укладено договір про надання правової допомоги №95, про що свідчить надана копія договору, розрахунок вартості послуг від 23.06.2021 року та квитанція до прибуткового касового ордера від 23.06.2021 року, згідно яких, вбачається, що позивачем здійснено оплату за надані послуги з правової допомоги в розмірі 2500,00 грн., тому такі витрати підлягають стягненню з відповідача.
Як встановлено із матеріалів справи позивач сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн. за подання позовної заяви та 454,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову, в загальному розмірі 1362,00 грн. Тому на підставі ст.141 ЦПК України розмір сплаченого позивачем судового збору, підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 12-13,76-81,89,211,247,258,263-265,280-282,354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №88078, вчинений 05.04.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-Факторинг" в розмірі 10870,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-Факторинг" (ЄДРПОУ 37686875, місцезнаходження: п.і. 01103, м.Київ, вул.Підвисоцького Професора) на користь ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , понесені судові витрати, які складаються з 1362,00 грн. сплаченого судового збору та 2500,00 грн. витрат сплачених за надання правової допомоги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.М. Вдовиченко