Справа № 953/4913/22
н/п 2/953/2904/22
25 жовтня 2022 року Київський районний суд м.Харкова
у складі головуючого судді Колесник С.А.,
за участю секретаря судового засідання Яхновського В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №953/4913/22 за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , відповідно до якого просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , укладений 01 жовтня 2002 року та зареєстрований Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №593.
Обгрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на те, що 01 жовтня 2005 року вона, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, зареєстрований Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, про що 01.10.2005р. в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 593. Від шлюбу подружжя має двох дітей - доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Піклуванням про дітей займається виключно вона. Діти проживають та в подальшому залишаться проживати разом з нею. Відповідач постійно зловживає алкогольними напоями, знаходився на лікуванні в наркологічному диспансері, один раз в центрі реабілітації проходив курс лікування, проте побороти залежність від алкоголю йому не вдалося. У подружжя різні погляди та цілі в житті, відсутнє взаєморозуміння. Вони більше не відчувають взаємного інтересу один до одного. З травня 2021 року між позивачем та відповідачем припинені фактичні шлюбні стосунки, спільний побут та сімейний бюджет. З листопада 2021р. подружжя проживає окремо. Просить суд не надавати строк для примирення, оскільки збереження шлюбу суперечить інтересам кожного з подружжя. Фактично шлюб припинено у травні 2021р.
На підставі викладеного позивач звернулась до суду з даним позовом.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2022 справу передано для розгляду судді Колесник С.А.
Відповідно до вимог ч.6 ст.187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
На виконання вказаних вимог, судом було направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - відповідача у справі та 08.09.2022 отримано відповідну довідку.
Ухвалою суду від 09.09.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засідання не з'явилась, 10.10.2022 подала до суду заяву, у якій просила розглядати справу без її участі та зазначила, що позов підтримує та просить задовольнити та не заперечує проти винесення заочного рішення по справі (а.с.21).
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки-повідомлення про виклик у судове засідання та копії ухвали про відкриття провадження з копією позовної заяви та доданих до неї документів за місцем реєстрації та шляхом направлення судових повісток про виклик у судове засідання у формі смс-повідомлень (а.с.18,23,25), не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Відповідно до ухвали суду від 25.10.2022, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти вирішення справи в порядку заочного розгляду справи, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
01 жовтня 2005 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 одружились, про що в книзі реєстрації актів про одруження 01 жовтня 2005 року зроблено запис за № 593 у Київському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 (а.с.4).
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 , батьками якої записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_4 (а.с.8).
ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_4 , батьками якого записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_5 (а.с.7).
Вимоги щодо визначення місця проживання дітей чи розподілу майна не пред'являлись.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому,що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст. 1 СК України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ч.1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлене, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У ході судового розгляду встановлено, що шлюбно-сімейні відносини припинені, сторони не ведуть спільне господарство, у них відсутній єдиний сімейний бюджет.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимими.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд також виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У зв'язку з викладеним суд вважає за можливе залишити позивачу її шлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Таким чином, враховуючи конкретні обставини справи, стосунки які склалися у подружжя, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження родини стали неможливими та суперечить інтересам подружжя, що має вагоме значення, в зв'язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст..12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 1, 24, 56, 110, 112-114 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, місце народження Україна, місто Харків) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянка України, місце народження Україна, Харківська область Харківський район, село Тернова) зареєстрований 01 жовтня 2005 року у Київському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №593 від 01.10.2005.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу ОСОБА_1 дошлюбне прізвище - ОСОБА_6
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2022.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено та підписано 25.10.2022.
Суддя Колесник С.А.