Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
25 жовтня 2022 р. №520/28075/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради (вул. Сумська, буд. 78, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 03196601), Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації (вул. Чернишевська, буд. 51, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 03195694) про стягнення одноразової грошової допомоги, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: стягнути з Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради (ідентифікаційний код - 03196601, місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 78) на користь ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік відповідно ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів, гарантії їх правового захисту» виходячи з семи мінімальних пенсій за віком та з урахуванням різниці, яка була фактично виплачена у цей період, а саме в розмірі 8 992 (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2021 році він отримав щорічну одноразову виплату до 5 травня, як інвалід 3 групи, у розмірі 3391,00 грн. Разом з тим, позивач вважає, що при виплаті щорічної одноразової виплати до 5 травня не враховано рішення Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27 лютого 2020 року у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України, а тому відповідачем порушено його права у вигляді зменшення розміру виплати до 5 травня, передбаченої ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-XII від 22.10.1993.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач, Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що виплату позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році проводив Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, у зв'язку з чим просить суд залучити до участі у справі в якості співвідповідача Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду клопотання представника Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради про залучення до участі у справи співвідповідача - задоволено. Залучено до участі у справі №520/28075/21 в якості співвідповідача Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Чернишевська, буд. 51, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 03195694) та запропоновано Обласному центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
Копія ухвали про залучення до участі у справи співвідповідача надіслана та отримана Обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат через Електронний кабінет.
Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат правом надати відзив на позов не скористався, у встановлений судом строк документи до суду не надходили.
За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже учасниками справи у прийнятні поза розумним сумнівом строки були реалізовані права на подачу відповідних процесуальних документів.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд ухвалює рішення по справі за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 11.03.2021.
Як зазначено позивачем та не заперечується відповідачами, ОСОБА_1 у 2021 році виплачена разова грошова допомога до 5 травня в розмірі 3391,00 грн.
Позивач звернувся до Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради із заявою про нарахування і виплату разової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни ІІІ групи за 2021 рік в розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком з посиланням на статтю 13 Закону України “Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту”, з урахуванням раніше виплачених сум.
Листом від 16.12.2021 Управління повідомило позивача про те, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачена позивачу в розмірі, передбаченому Бюджетним кодексом України та постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 та інших розмірів виплати допомоги не передбачено.
Вважаючи протиправною відмову у перерахунку та виплаті разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком у 2021 році, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII (далі - Закон №3551-ХІІ).
Відносини з приводу соціального захисту осіб з інвалідністю внаслідок війни, як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни, встановлені статтею 13 вказаного Закону.
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 статтю 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” згадану вище норму права викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 08 квітня 2021 р. №325 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"", якою затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань.
Пунктом 5 вказаного порядку передбачено, що бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що перераховують кошти за місцем отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання, або на поточні рахунки уповноваженого банку (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у розмірах згідно з додатком до цього Порядку.
Додатком до вказаного порядку визначено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах, зокрема, особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4421 гривня; II групи - 3906 гривень; III групи - 3391 гривня; учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України дійшов також висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону №3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
Крім того, Конституційний Суд України в Рішенні від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018 уже наголошував, що „забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов'язку, покладеного на них частиною першою статті 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згідно з частиною п'ятою статті 17 Конституції України в поєднанні з частиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави" (абзац дев'ятий пункту 6 мотивувальної частини).
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права.
Разова грошова допомога особам з інвалідністю внаслідок війни є доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Стаття 1 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів №11 та №14 (04.11.1950), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Суханов та Ільченко проти України” (Заяви № 68385/10 та № 71378/10) від 26.06.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).
За положеннями ст. 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з 27.02.2020 набуто право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для особи з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Суд зазначає, що органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є відповідні управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
В даному випадку, безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, здійснив Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації в розмірі 3391,00 грн.
Водночас, як встановлено судом, позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що саме Обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації протиправно не здійснено виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги у розмірі семи мінімальних пенсій за віком на підставі ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
У Рішенні від 27.11.2008 у справі № 1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов'язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.
Відповідно до статей 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи (стаття 7 Кодексу), держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов'язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства (абзаци другий, третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення 27.11.2008 у справі № 1-37/2008).
Таким чином, законодавство, що визначає фінансові зобов'язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.
При цьому, Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат, гарантованих державою (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).
Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України, зокрема, у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.
Зокрема, у рішенні від 09.07.2007 № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік відповідно ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів, гарантії їх правового захисту” виходячи з семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
З огляду на те, що обов'язок щодо виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, передбаченої статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", покладено в даному випадку на Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, позовні вимоги до Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради задоволенню не підлягають.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради (вул. Сумська, буд. 78, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 03196601), Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації (вул. Чернишевська, буд. 51, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 03195694) про стягнення одноразової грошової допомоги - задовольнити частково.
Зобов'язати Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік відповідно ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів, гарантії їх правового захисту”, виходячи з семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Шляхова