Справа № 352/1273/22
Провадження № 2-др/352/6/22
(Д О Д А Т К О В Е)
25 жовтня 2022 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді Олійника М. Ю.
за участю:
секретаря судового засідання Кукули О. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 16 вересня 2022 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Вказане рішення суду набрало законної сили.
29 вересня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, вказавши, що при розгляді цивільної справи про розірвання шлюбу не вирішено:
-питання місця проживання малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-питання розподіу між стронами судових витрат.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд заяви про винесення додаткового рішення без його участі, просив його заяву задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала клопотання про розгляд заяви ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення без її участі, не заперечувала проти додаткового рішення в якому визначити питання місця проживання малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком та стягнення в користь позивача судових витрат.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви і необхідність ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Так, рішенням Тисменицького районного суду від 16 вересня 2022 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В позовні заяві позивач просив суд розірвати шлюб з ОСОБА_2 , неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити проживати з ним та стягнути з відповідача в його користь судові витрати.
Проте, суд питання визначення місця проживання малолітніх дітей та стягнення з відповідача судових витрат не розглянув, а лише виніс рішення про задоволення позову про розірвання шлюбу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає можливим задовольнити заяву, оскільки було встановлено, що дійсно в рішенні суду від 16 вересня 2022 року позовні вимоги було задоволено та розірвано шлюб між сторонами. Однак, в рішенні суду не було зазначено про місце проживання малолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та про стягнення з відповідача судових витрат в користь позивача .
Відповідно до правового висновку зазначеного в постанові Верховного Суду України від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18, за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами.
ОСОБА_2 не подавала до суду своїх заперечень щодо проживання спільних дітей разом із батьком.
Щодо судових витрат:
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, у зв'язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті: 50 відсотків судового збору в сумі 496,20 грн за звернення позивача до суду із позовною заявою, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а інші 50 відсотків судового збору в сумі 496,20 грн. підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.
На підставі викладеного, керуючись ст. 270, 141 ЦПК України,
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, такого змісту:
Після розірвання шлюбу, малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити проживати з батьком ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області повернути ОСОБА_1 50 відсотків судового збору сплаченого при поданні позову, в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Максим ОЛІЙНИК