Єдиний унікальний номер справи 185/7918/22
Провадження № 1-кп/185/697/22
04 жовтня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в період воєнного стану матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041370000724 від 22 липня 2022 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
Прокурор просить призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, вважаючи, що дотримані всі вимоги, передбачені ст. 291 КПК України. Крім того від прокурора надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , строк якого спливає 10 жовтня 2022 року, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд кримінального провадження без її участі.
Заперечень від учасників судового розгляду про проведення підготовчого судового засідання за відсутності потерпілої та проти призначення обвинувального акту до судового розгляду не надійшло.
Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував щодо продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити на цілодобовий домашній арешт.
З'ясувавши думку сторін кримінального провадження із зазначеного питання, кожного окремо, проаналізувавши та співставляючи зазначені питання між собою та у сукупності з позицією сторін кримінального провадження, змістом обвинувального акту, а також вимогами КК та КПК України, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 2 ст. 316 КПК України судовий розгляд має бути призначено не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення і перешкоди для призначення судового розгляду по даній справі відсутні.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 закінчиться до наступного судового засідання, однак завершити кримінальне провадження неможливо, оскільки є необхідність у призначенні судового розгляду.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 є особою раніше судимою за вчинення корисливих злочинів, маючи не погашену та не зняту у встановленому законом порядку судимість, знову обвинувачується у вчиненні корисливого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, покарання за вчинення якого, у разі доведеності вини, передбачено на строк до восьми років позбавлення волі, не має місця роботи, не має постійного джерела прибутку, неодружений, на утриманні нікого не має, тобто не має міцних соціальних зв'язків, в разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може ухилятися від явки до суду, знаходячись на свободі може незаконно впливати на потерпілу та свідків з метою схилення їх до зміни показів на свою користь, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати і мають місце при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи обсяг пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення, є достатні підстави вважати, що, зважаючи на ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує останньому, у разі визнання останнього винуватим у кримінальному правопорушенні, ОСОБА_3 , перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування». Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
Водночас суд враховує ризик можливого впливу на потерпілу та свідків, адже судовий розгляд даного кримінального провадження станом на 04 жовтня 2022 року не розпочато, потерпіла та свідки не допитані.
Стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 наявний ризик вчинення нового кримінального правопорушення, заявлений прокурором, оскільки обвинувачений раніше неодноразово судимий, і згідно обвинувального акту, обвинувачується у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, яке було скоєно ним безпосередньо після звільнення з місць позбавлення волі, маючи не погашену та не зняту у встановленому законом порядку судимість.
На думку суду, оскільки в цей час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щовказує на недопустимість застосування більш м'яких запобіжних заходів, продовження обвинуваченому строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Суд вважає, що на даній стадії судового провадження, встановлені ризики на цей час продовжують існувати, є реальними, що виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим. З урахуванням вищезазначеного, суд зазначає, що тяжкість злочину не є єдиною підставою продовження строку тримання під вартою.
Таким чином, продовження існування зазначених вище обставин у їх сукупності, виправдовують подальше перебування обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, що відповідає і є співрозмірним тяжкості і характеру діяння, яке інкримінується останньому, та більш м'які запобіжні заходи, не забезпечать належної процесуальної його поведінки, а тому продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є найбільш прийнятним за наявних умов.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , обставини вчиненого злочину, майновий стан обвинуваченого, та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 49620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп.
Таким чином, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, відповідно до ст. 183 КПК України.
Підстав для розгляду кримінального провадження у закритому судовому засіданні немає.
Клопотань про витребування певних речей чи документів від учасників судового провадження не надійшло.
Обвинувальний акт складено у відповідності до ст. 291 КПК України. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 182, 183, 291, 331, 314-316, 372 КПК України, суд -
Призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальногоправопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041370000724 від 22 липня 2022 року, на 10 жовтня 2022 року о 13 год. 00 хв. в приміщенні Павлоградського міськрайонного суду.
Судовий розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні з викликом прокурора, потерпілої, захисника та доставкою обвинуваченого.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - до 02 грудня 2022 року.
Визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 49620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Покласти на ОСОБА_3 у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області на визначений час;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику, направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1